ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №380/18019/26
У Х В А Л А
з питань строку звернення до суду
12 жовтня 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Лунь З.І. розглянув клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю про визнання протиправними та скасування припису, постанови.
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до суду з позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю (місцезнаходження: м.Львів, вул.Угорська, буд.7а, код ЄДРПОУ 40181003), в якому просить суд:
-визнати протиправним і скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради про усунення порушень від 26 травня 2026 року, винесеного щодо квартири АДРЕСА_2 ;
-визнати протиправною і скасувати постанову начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради від 04 червня 2026 року № 9-а про накладення штрафу.
На адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви в частині позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови Інспекції державного архітектурно будівельного контролю Львівської міської ради від 04.06.2026 №9-а про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності без розгляду.
Обґрунтовуючи це клопотання, відповідач зазначив, що позивачка пропустила встановлений статтею 289 КУпАП 10-ти денний строк звернення до суду з позовними вимогами, щодо оскарження спірної постанови, винесеної 04.06.2026. Повідомив, що позивачка, ОСОБА_1 , була присутня під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та отримала примірник постанови безпосередньо в день її ухвалення, що підтверджується її підписом про отримання постанови, а тому з 04.06.2026 починається відлік 10-ти денного строку на оскарження постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за №9-а, який закінчився 14.06.2026.
Позовна заява подана представником позивача через систему «Електронний суд» 27.08.2026, тобто, як наполягає відповідач, поза межами строку визначеним законодавством.
У зв`язку з пропуском позивачкою строку звернення до адміністративного суду, відповідач просить в частині позовної вимоги про визнання протиправною і скасування постанови Інспекції державного архітектурно будівельного контролю Львівської міської ради від 04.06.2026 року № 9-а про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності залишити без розгляду.
25.09.2026 від представника позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Обґрунтовуючи заперечення представник позивачки вказав, що твердження відповідача про вручення постанови позивачці 04.06.2026 є повністю безпідставними. Позивачка не отримувала 04.06.2026 постанови. Про існування оскаржуваної постанови та її зміст позивачці стало відомо лише 20.08.2026, після звернення представника позивачки, адвоката Онацька В.В., до Інспекції ДАБК з метою ознайомлення з матеріалами справи. Факт перебування уповноваженого представника позивачки в приміщенні Інспекції 20.08.2026 підтверджується поданим того ж дня клопотанням про закриття провадження. Як вважає представник позивачки, відповідно до положень КАС України та статті 289 КУпАП, строк на оскарження постанови починає свій перебіг не з гіпотетичної дати, зазначеної суб`єктом владних повноважень, а з дня отримання копії постанови або з дня, коли особа реально довідалася про її існування. Оскільки про постанову позивачці стало відомо 20.08.2026, а позовну заяву подано через систему «Електронний суд» 27.08.2026, то представник позивачку вважає, що жодного пропуску строків звернення до суду допущено не було. З урахуванням зазначеного, просить відмовити в задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, поновити строк позивачці на подання позову в частині оскарження зазначеної постанови від 04.06.2026 та продовжити розгляд справи по суті.
Розглянувши клопотання представників сторін з питань строку звернення до суду, суд дійшов таких висновків.
Суд зазначає, що залишення позову без розгляду є формою закінчення судового провадження, яке зумовлене недотриманням установлених законом умов щодо нормального розвитку судового процесу.
Статтею 240 КАС України персоніфіковано перелік випадків, з якими законодавець пов`язує наслідки у вигляді залишення позову без розгляду. Так, за змістом пункту 8 частини 1 названої правової норми суд залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 згаданого Кодексу.
Згідно з частиною 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Водночас, відповідно до положень частини 4 згаданої статті, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до частин 1-2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.
Згідно з прецедентною практикою ЄСПЛ для забезпечення оптимального співвідношення права на доступ до правосуддя та принципу правової визначеності у процесі прийняття судом рішення про поновлення строку на звернення до суду мають враховуватися:
1) особливі обставини кожної конкретної справи у системному зв`язку з причинами пропуску строку на звернення до суду; наявність причин непереборного та об`єктивного характеру пропуску строку на звернення до суду;
2) характер права, для захисту якого надійшло звернення до суду, та його значення для сторін;
3) період, який минув з моменту пропуску строку, правові наслідки його поновлення або не поновлення;
4) наявність публічного (суспільного та, меншою мірою, державного) інтересу у справі;
5) фундаментальність значення справи для судової та правозастосовної практики.
Таким чином, суд ураховує, що своєчасному зверненню позивачки до суду із позовом про оскарження постанови від 04.06.2026 № 9-а перешкоджали об`єктивні обставини і з таких підстав суд вважає, що строки звернення до суду пропущені позивачем з поважних причин.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілхан проти Туреччини» зазначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (Ilhan v. Turkey №22277/93).
Відтак, з метою забезпечення принципу правової визначеності та запобігання порушенню принципу верховенства права суди повинні досліджувати дотримання строку звернення до суду, причини його пропуску та послідовно застосовувати відповідні правові наслідки його спливу.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на звернення до суду, а тому клопотання представника позивача необхідно задовольнити. Як наслідок, клопотання представника відповідача слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 122, 248, 256, 295, 297 КАС України, суд
у х в а л и в:
клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 у Львівській області строк звернення до суду із позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про визнання протиправною та скасування постанови.
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити повністю.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Оскарження ухвали суду окремо від рішення суду не допускається.
Заперечення на ухвалу суду включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лунь З.І.