12.10.26
22-з/812/98/26
Провадження №22-з/812/98/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2026 року м. Миколаїв
справа № 490/1464/24
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Шаманської Н.О.,
суддів: Лівінського І.В., Тищук Н.О.,
розглянувши у судовому засіданні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) заяву Чорноморського національного університету імені Петра Могили про роз`яснення постанови Миколаївського апеляційного суду від 14 липня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Чорноморського національного університету імені Петра Могили, виконавчого комітету Миколаївської міської ради, Міністерства освіти і науки України про визнання права на приватизацію житла,
у с т а н о в и в:
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Чорноморського національного університету імені Петра Могили (далі - ЧНУ ім. Петра Могили), виконавчого комітету Миколаївської міської ради, Міністерства освіти і науки України про визнання права на приватизацію житла.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 квітня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 14 липня 2025 року рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 квітня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право на приватизацію квартири АДРЕСА_1 .
11 серпня 2026 року Чорноморський національний університет імені Петра Могили подав до суду заяву про роз`яснення порядку виконання рішення суду.
В заяві зазначав, що постанова Миколаївського апеляційного суду від 14 липня 2025 року є незрозумілою в частині способу та механізму її виконання.
24 липня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до в.о. ректора ЧНУ імені Петра Могили з заявою про передачу житлового приміщення за вищевказаною адресою у приватну власність в порядку приватизації.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» суб`єктами приватизації є: державні органи приватизації; місцеві ради; органи приватизації територіальних громад: покупці. Отже, вищі навчальні заклади не є органами приватизації. З огляду на наведене, Чорноморський національний університет імені Петра Могили не має повноважень розглянути заяву ОСОБА_1 щодо передачі житлового приміщення (квартири) у приватну власність в порядку приватизації. Відповідно до наказу Міністерства освіти та науки від 26 червня 2016 року № 676 (зі змінами відповідно до наказу МОН від 26 серпня 2020 року № 1084) квартира АДРЕСА_1 ,, закріплена на праві господарського віддання за Чорноморським національним університетом імені Петра Могили.
Указом Президента України № 256 від 14 червня 2016 року Чорноморському державному університету ім. Петра Могили присвоєно статус національного. Отже, університет на балансі якого знаходиться вищевказана квартира є Національним закладом України. Відповідно до пункту 2 Указу Президента України «Про Положення про національний заклад (установу) України» від 16 червня 1995 року заборонено органам виконавчої влади передавати закріплене за національними закладами (установами) України майно, що перебуває у державній власності, будь-яким органам, підприємствам, установам, організаціям.
Посилаючись на викладене, заявник зазначав, що є незрозумілим, у який спосіб Чорноморський національний університет імені Петра Могили має виконати судове рішення, а саме постанову апеляційного суду від 14 липня 2025 року, тому просив роз`яснити рішення суду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши заяву про роз`яснення судового рішення та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до положень статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
У частині другій наведеної норми передбачено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.
Як свідчить тлумачення частин першої та другої статті 271 ЦПК України роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення. При цьому не підлягають роз`ясненню судові рішення, ухвалені судом у межах наданих йому повноважень з процесуальних питань, які вказують на вчинення тієї чи іншої процесуальної дії.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначено, що «роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усунення неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушуються питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення. Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання».
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі №233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що «необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення».
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Отже, приводом для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.
Суть роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповіді на нові та невирішені ним вимоги, він лише має роз`яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
Зі змісту заяви Чорноморського національного університету імені Петра Могили про роз`яснення судового рішення вбачаєть ся, що фактично вона містить доводи, які стосуються порядку виконання рішення суду.
З тексту постанови Миколаївського апеляційного суду від 14 липня 2025 року вбачається, що її мотивувальна та резолютивна частини містять чіткі і зрозумілі висновки щодо обставин справи та встановлених правовідносин.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Вимоги заяви відповідача фактично зводяться до роз`яснення порядку виконання постанови Миколаївського апеляційного суду від 14 липня 2025 року, однак питання організації виконання рішення суду не підлягають вирішенню в порядку статті 271 ЦПК України.
Отже судове рішення є зрозумілим і таким, що не припускає різного тлумачення. Недоліки у судовому рішенні, які б можливо було усунути шляхом його роз`яснення в порядку ст. 271 ЦПК України, відсутні.
Враховуючи вищевикладене, підстави для задоволення заяви Чорноморського національного університету імені Петра Могили про роз`яснення постанови Миколаївського апеляційного суду від 14 липня 2025 року відсутні.
Керуючись статтею 271 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Відмовити у задоволенні заяви Чорноморського національного університету імені Петра Могили про роз`яснення постанови Миколаївського апеляційного суду від 14 липня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Чорноморського національного університету імені Петра Могили, виконавчого комітету Миколаївської міської ради, Міністерства освіти і науки України про визнання права на приватизацію житла.
Ухвала набирає законної сили з дня прийняття, і у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.
Головуючий: Н.О. Шаманська
Судді: І.В.Лівінський
Н.О.Тищук
Повний текст постанови складено 12 жовтня 2026 року.