Номер провадження: 22-ц/813/919/26
Справа № 519/40/24
Головуючий у першій інстанції Москаленко І.О.
Доповідач Вадовська Л. М.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.10.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,
суддів - Сєвєрової Є.С., Таварткіладзе О.М.,
за участю секретарів - Венжик Л.С., Чередник К.А.,
за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:
позивача за первісним позовом / відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 ,
від відповідача за первісним позовом / позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 - не з`явились,
від Служби у справах дітей Південнівської міської ради Одеського району Одеської області - не з`явились,
переглянувши справу №519/40/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю Служби у справах дітей Південнівської міської ради Одеського району Одеської області про визначення місця проживання дитини з матір`ю, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , за участю Служби у справах дітей Південнівської міської ради Одеського району Одеської області про визначення місця проживання дитини з батьком за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Південного міського суду Одеської області від 28 серпня 2025 року у складі судді Москаленко І.О., -
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 09 січня 2024 року до суду з вищеназваним позовом, вказала, що шлюб з відповідачем ОСОБА_3 зареєстровано 08 вересня 2007 року, шлюб розірвано судовим рішенням від 05 грудня 2023 року. Мають двоє дітей дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Син досяг чотирнадцятирічного віку, який надає йому право самостійно вирішувати з ким проживати. Дочка не досягла десятирічного віку, з огляду на що позивач вважає, що дочка має проживати з нею як матір`ю. Фактично дочка проживає з нею ОСОБА_1 у будинку її батьків в с. Сичавка Одеського району Одеської області, навчається у школі. Відповідач ОСОБА_3 та син проживають у квартирі в м. Південне Одеської області, що зареєстрована на праві власності відповідача ОСОБА_3 та сина ОСОБА_5 .
Посилаючись на те, що періодично виникають непорозуміння щодо місця проживання дочки, позивач ОСОБА_1 просила визначити місце проживання малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (т.1 а.с.2-7).
Ухвалою судді Южного міського суду Одеської області від 10 січня 2024 року відкрито провадження в справі за позовом ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини з матір`ю (т.1 а.с.64).
Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав, зазначивши у відзиві, що діти зареєстровані у квартирі в м. Південне, син, якому вже майже 16 років, за власним бажанням проживає у квартирі з батьком. Дочка, якій 6 років, зареєстрована у квартирі, проте позивач ОСОБА_1 без згоди його як батька та всупереч бажанню самої дочки залишитися проживати з батьком та старшим братом, змінила місце проживання малолітньої дитини, як наслідок, дитина проживає разом з позивачем у будинку баби та діда в с. Сичавка. Звертався до поліції для вжиття заходів щодо дружини, яка забрала і не віддає дочку та утримує її у своїх батьків. Викладені ОСОБА_1 у позові обставини щодо проявів насилля з його боку заперечує, зазначає про перешкоди у зустрічах з дитиною (т.1 а.с.70-77).
16 лютого 2024 року відповідач ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до позивача ОСОБА_1 , в якій просив визначити місце проживання малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.1 а.с.134-136, 137-148).
Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 19 червня 2024 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини з батьком прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини з матір`ю; здійснено виклик свідків для допиту; долучено докази (т.2 а.с.31-33).
Позивач ОСОБА_1 зустрічний позов не визнала, зазначивши у відзиві, що відповідно до висновку Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області від 25 січня 2024 року №101/22-06-02 Комісія вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , так як це відповідає інтересам дитини. Представниками служби у справах дітей обстежені умови проживання дитини за адресою мешкання матері в АДРЕСА_1 ; мати ОСОБА_6 з донькою проживають у двоповерховому будинку разом зі своїми батьками, дитина має окрему кімнату, де створені належні житлово-побутові умови для розвитку і виховання дитини. Представниками служби у справах дітей обстежені умови проживання дитини за адресою мешкання батька в АДРЕСА_2 ; батько ОСОБА_3 з сином проживають у двокімнатній квартирі, де створені належні умови для розвитку і виховання дитини. Зустрічний позов не містить доказів на обґрунтування відповідачем своїх вимог саме інтересами доньки, а містить докази неприязних відносин з матір`ю дитини та наявності намірів задоволення власних егоїстичних бажань. Виїзд матері з донькою за кордон на канікули з метою забезпечення донці більш безпечних умов для життя та відпочинку відповідач розцінює як чергове порушення його прав. Листування в месенджері відповідача з матір`ю дитини має за змістом постійні звинувачення та підозри різного виду, а листування з донькою має за змістом намагання маніпулювати любов`ю дитини до батька та не свідчить про намір батька приймати участь у вихованні доньки, у тому числі в дусі поваги до матері, діда, баби. У відзиві проведено оцінку наданим відповідачем доказам, зокрема, доказам на підтвердження особистої прихильності доньки до батька (т.2 а.с.37-46).
Відповідачем ОСОБА_3 надано відповідь на відзив на зустрічний позов, за змістом якої зазначено, що наданий за первісним позовом висновок органу опіки та піклування стосовно розв`язання спору про визначення місця проживання малолітньої дитини оскаржується як такий, що прийнятий з порушенням норм чинного законодавства. Висновок психолога підтверджує, що дитина не відчуває себе захищеною у будинку діда та баби, дитина висказує бажання бачитися та спілкуватися з батьком та братом. Наявність у дитини окремої кімнати не може бути доказом реальних умов проживання дитини в будинку баби та діда. Бажання дитини проживати у квартирі батька, де все для неї є рідним і знайомим, поруч з батьком та братом не сприймається ані органом опіки та піклування, ані ОСОБА_1 , що може спровокувати негативні наслідки для дитини в умовах її примусового переміщення для постійного проживання з матір`ю (т.2 а.с.52-57).
Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 16 липня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді Барановської З.І.; суддею заявлено про самовідвід, який задоволено (т.2 а.с.88-89).
Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 19 липня 2024 року справу прийнято до провадження суддею Москаленко І.О. (т.2 а.с.93).
Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 06 серпня 2024 року заяву ОСОБА_3 про відвід судді Москаленко І.О. залишено без розгляду; закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду в загальному порядку; встановлено порядок з`ясування обставин справи; здійснено виклик свідків та спеціаліста, долучено докази (т.2 а.с.116-117).
Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 01 листопада 2024 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення зустрічного позову задоволено; зобов`язано ОСОБА_1 надавати ОСОБА_3 можливість спілкування з малолітньою ОСОБА_4 у телефонному та відео режимі до набрання законної сили рішенням суду, а саме з 17:00 годин до 18:00 годин п`ятниці, з 17:00 годин до 19:00 годин суботи, з 17:00 годин до 18:00 годин неділі без присутності матері (т.2 а.с.152-153).
Постановою Одеського апеляційного суду від 25 вересня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 залишено без задоволення; ухвалу Южного міського суду Одеської області від 01 листопада 2024 року про забезпечення позову залишено без змін.
20 січня 2025 року службою у справах дітей Южненської міської ради Одеського району Одеської області на виконання ухвали суду від 06 серпня 2024 року надано копії матеріалів, що стали підставою щодо прийняття рішення Комісією з питань захисту прав дітей Южненської міської ради Одеського району Одеської області висновку про визначення місця проживання дитини ОСОБА_4 , 2017 року народження, з матір`ю (т.3 а.с.1-52).
Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 19 березня 2025 року застосовано до ОСОБА_1 стягнення за невиконання ухвали суду про забезпечення позову (т.3 а.с.104).
Ухвалою Південного міського суду Одеської області від 17 червня 2025 року зобов`язано ОСОБА_1 надати докази, що підтверджують місце перебування дитини ОСОБА_4 на час розгляду справи, докази забезпечення прав малолітньої дитини на належне утримання, здоров`я, освіту, піклування, захист і безпеку за кордоном (т.3 а.с.215).
Рішенням Південного міського суду Одеської області від 28 серпня 2025 року в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини з матір`ю відмовлено; зустрічний позов ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини з батьком задоволено; визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_3 ; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на сплату судового збору в сумі 1211,20 грн.; заходи забезпечення зустрічного позову щодо спілкування батька з дитиною залишено до набрання цим рішенням законної сили (т.4 а.с.1216).
Висновок суду мотивовано тим, що проживання дитини з батьком відповідатиме інтересам дитини, не позбавлятиме матір дитини права на особисте спілкування з дитиною та на її участь у вихованні дочки. Суд встановив, що син та дочка сторін мають зареєстроване місце проживання в квартирі, в якій після розірвання шлюбу залишилися проживати ОСОБА_3 та син сторін ОСОБА_5 , 2008 року народження; що це місце проживання для дочки сторін є звичним та бажаним; що проживання дочки сторін разом з ОСОБА_1 у будинку діда та баби не було для дитини комфортним, дитина виражала бажання повернутися проживати до дому. ОСОБА_3 у позові зазначав, що місце проживання дочки було змінено без його згоди та згоди дитини. Суд встановив, що ОСОБА_1 створює перешкоди ОСОБА_3 у спілкуванні з дитиною, не виконує ухвалу суду про забезпечення позову шляхом надання батькові можливості спілкуватися з дитиною по телефону та відео на час вирішення спору в суді. ОСОБА_1 без відома та згоди ОСОБА_3 під час судового розгляду вибула у 2024 році з дочкою за кордон, де наразі перебуває, при чому місце перебування (проживання) за кордоном ОСОБА_3 не відоме. На виконання ухвали суду ОСОБА_1 не надала доказів на підтвердження того, де проживає дитина, де навчається, чи має належне утримання, чи здорова тощо. ОСОБА_3 ініціював заходи щодо розшуку дитини та впливу на ОСОБА_1 , яка вивезла дитину за кордон, ухиляється від спілкування, не повідомляє інформації про дитину та місце свого перебування. Суд зазначив, що через вибуття ОСОБА_1 з дочкою за кордон суд позбавлений можливості з`ясувати думку дитини щодо її місця проживання; що висновок органу опіки та піклування, який досліджував умови проживання дитини з матір`ю та з батьком в Україні фактично втратив своє значення, так як дитина в Україні вже не перебуває з 2024 року. Суд врахував пояснення свідків з обох сторін, характеристики на сторін та дитину. Суд прийняв до уваги показання сина сторін ОСОБА_5 , 2008 року народження, який пояснив, що проживає з батьком, що сестра також бажала проживати з батьком, що після вибуття за кордон мати лише один раз за рік подзвонила йому, що він як і батько не має жодних контактів для спілкування з матір`ю та сестрою. Суд надав оцінку взаємним зверненням сторін до поліції та інших органів щодо насилля та не встановив дій, поведінки тощо батька, які б мали наслідком фізичне чи психологічне насилля по відношенню до дочки. З урахуванням встановлених у справі обставин та поведінки сторін, суд дійшов висновку про те, що в інтересах дитини після її повернення в Україну є проживання дитини з батьком за її зареєстрованим місцем проживання.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення суду.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 та про відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 .
За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення полягає у неправильному застосуванні норм матеріального права, порушенні норм процесуального права.
В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, підтримано обґрунтування викладеної в суді першої інстанції позиції.
Відзив на апеляційну скаргу не поданий.
Переглянувши справу за наявними в ній і доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по суті вимог з огляду на наступне.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували шлюб 08 вересня 2007 року (т.1 а.с.9).
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є батьками:
сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.11).
Квартира загальною площею 55,1 кв.м, житловою площею 26,3 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 32067534, виданого 06 січня 2015 року Реєстраційною службою Южненського міського управління юстиції в Одеській області, зареєстрована 06 січня 2015 року на праві приватної спільної часткової власності:
частка ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );
частка ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) (т.1 а.с.14, 15, 157, 158).
У квартирі загальною площею 55,1 кв.м, житловою площею 26,3 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстроване місце проживання: ОСОБА_3 з 03 травня 2018 року, ОСОБА_1 з 20 травня 2016 року, ОСОБА_5 з 20 травня 2016 року, ОСОБА_4 з 08 червня 2017 року (т.1 а.с.10, 62-63, 154, 155, 156).
Рішенням Южного міського суду Одеської області від 05 грудня 2023 року в справі №519/1610/23 шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірваний. За змістом судового рішення з позовом про розірвання шлюбу звернулась ОСОБА_1 ; провадження у справі відкрито ухвалою суду від 02 жовтня 2023 року; ОСОБА_1 вказала, що шлюбні відносини припинено, проживають окремо пів року; ОСОБА_3 вказав, що не проживають разом з жовтня 2023 року, син проживає з ним, доньку дружина забрала та проживає у своїх батьків, перешкоджає у спілкуванні з дитиною; у заяві від 01 грудня 2023 року до суду ОСОБА_3 погодився на розірвання шлюбу (т.1 а.с.29).
Згідно Довідки про фактичне місце проживання від 14 грудня 2023 року, виданої Сичавським старостинським округом Южненської міської рали Одеського району Одеської області, ОСОБА_1 разом з донькою ОСОБА_4 проживають у будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , що зареєстрований на праві приватної власності ОСОБА_7 згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 10 травня 2005 року Виконавчим комітетом Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області. У будинку також проживають батьки ОСОБА_1 батько ОСОБА_7 та мати ОСОБА_8 (т.1 а.с.12, 13, 16)
Після припинення проживання сім`єю ОСОБА_3 та син ОСОБА_5 залишилися проживати у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 .
09 січня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визначення місця проживання малолітньої дочки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з матір`ю.
16 лютого 2024 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про визначення місця проживання малолітньої дочки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з батьком.
Рішенням виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області від 14 лютого 2024 року №1474 затверджено Висновок Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - Комісія вважала за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , так як це відповідає інтересам дитини. Представники служби у справах дітей Южненської міської ради обстежили умови проживання дитини за адресою мешкання матері в с. Сичавка в будинку та за адресою мешкання батька в м. Південне (м. Южне) в квартирі, встановили належні житлово-побутові умови для розвитку і виховання дитини за адресами обох помешкань; розглянули надані батьками документи, які підтверджують їх піклування про дитину; зробили висновок, що дитина любить обох батьків (т.1 а.с.210-211).
19 квітня 2024 року представниками служби у справах дітей Южненської міської ради в порядку перевірки заяви ОСОБА_3 від 04 квітня 2024 року встановлено, що ОСОБА_1 з дочкою ОСОБА_4 виїхала за кордон.
Станом на час розгляду справи апеляційним судом ОСОБА_1 та дитина ОСОБА_4 , 2017 року народження, перебувають за кордоном в Європі в країні Європейського Союзу на період війни, де мають тимчасовий захист; країну перебування не повідомлено.
ОСОБА_1 брала участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. У судовому засіданні 01 жовтня 2026 року дитина ОСОБА_4 також була присутня разом з ОСОБА_1 в режимі відеоконференції, підтвердила, що проживає на даний час за кордоном з мамою, перебуває у безпеці, навчається, висловила своє бажання проживати з матір`ю.
Між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 як батьками дитини ОСОБА_4 , 2017 року народження, мають місце складні стосунки, взаємне звернення до правоохоронних органів на поведінку один одного, надані сторонами докази взаємних звинувачень у неналежній поведінці в основному стосуються періоду розлучення подружжя.
Син сторін ОСОБА_5 , 2008 року народження, проживає з батьком за місцем своєї реєстрації у квартирі; спір щодо місця проживання неповнолітнього ОСОБА_5 відсутній; допитаний в суді першої інстанції ОСОБА_5 підтвердив, що з власної волі залишився проживати з батьком, що спілкування з матір`ю та її участь у його житті після розлучення батьків майже відсутні.
Допитані судом свідки в цілому позитивно характеризують відношення кожного зі сторін як батьків до своїх дітей, підтверджують складні стосунки та непорозуміння між сторонами як подружжям у період розлучення та потому.
Обставин, які б унеможливлювали б проживання, зокрема, малолітньої дочки ОСОБА_9 з матір`ю, рівно як і з батьком не встановлено, відтак, визначальним у вирішенні спору є якнайкращі інтереси дитини.
За змістом статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі між собою; розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Статтею 142 СК України визначено, що діти мають рівні права та обов`язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебувають їхні батьки у шлюбі між собою.
Дитина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є малолітньою дитиною, яка не досягала десяти років, батьки якої ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в силу припинення сімейних відносин проживають окремо, при цьому батьки та дитина мають зареєстроване місце проживання за однією адресою в квартирі в м. Південне.
Право батьків на визначення місця проживання дитини врегульовано статтею 160 СК України, відповідно до частини 1 даної норми права місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Положеннями частини 1 статті 161 СК України визначено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місяця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.
ОСОБА_3 та ОСОБА_1 як батьки дитини ОСОБА_4 , яка не досягла десяти років, не дійшли згоди щодо місця проживання дитини, як наслідок, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визначення місця проживання дитини з нею як матір`ю, ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про визначення місця проживання дитини з ним як батьком.
Спір щодо місця проживання дитини наявний, так як безспірно не відбулася та усталено не існує між сторонами як батьками дитини домовленість про проживання дитини з одним із батьків.
Крім того, має місце проживання батьків дитини окремо та наразі в різних країнах, що вже саме по собі вказує на наявність обставин, з якими пов`язується необхідність визначення місця проживання малолітньої дитини для завершення неврегульованості питання щодо того, з ким проживатиме дитина.
Згідно частини 5 статті 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо роз`яснення спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Орган опіки та піклування вважає можливим визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_10 , 2017 року народження, з матір`ю.
Висновок органу опіки та піклування є достатньо обґрунтованим, складеним на підставі зібраних матеріалів щодо батьків та дитини, перевірки умов проживання дитини, бесіди з дитиною тощо, тому як такий, що не суперечить інтересам дитини, приймається судом при вирішенні спору.
Факт проживання дитини за кордоном (незалежно від того чи вивезена дитина за кордон до звернення до суду з позовом про визначення місця її проживання чи після) не впливає на вирішення судами України спору про визначення місця її проживання. Повернення дитини в Україну не є передумовою для вирішення спору між батьками про визначення місця проживання такої дитини. Проживання дитини за кордоном не є самостійною підставою для відмови у позові про визначення місця проживання такої дитини разом з одним з батьків в Україні (постанова об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 11 грудня 2023 року у справі №607/20787/19 щодо підсудності національним судам України спору про визначення місця проживання дитини, яка проживає за кордоном).
Судова практика виходить з того, що тимчасове проживання дітей за кордоном з огляду на воєнний стан в Україні не суперечить інтересам дітей, сприятиме розширенню їхнього світогляду, добре позначиться на духовному та інтелектуальному розвитку.
Внаслідок загрози життю та здоров`ю дитини через війну ОСОБА_1 з дочкою виїхали до Європи, де в країні Європейського Союзу отримали тимчасовий захист та знаходяться тепер, тож на сьогодні дитині безпечніше залишатись з матір`ю за кордоном у стійкому та безпечному середовищі.
Дочка є малолітньою, після розлучення батьків залишилась проживати з матір`ю та, як наслідок, вже тривалий час проживає разом з матір`ю. Судом не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку, що визначення місяця проживання дитини з батьком буде більш позитивним для дитини.
Відповідно до пункту 1 статті 3 Конвенції ООН про права дитини дитина наділяється правом на те, щоб її найкращі інтереси оцінювалися і бралися до уваги в якості першочергового міркування при прийнятті в її відношенні будь-яких дій або рішень як в державній, так і в приватній сфері.
Стаття 171 СК України закріплює положення про те, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.
Стаття 12 Конвенції про права дитини передбачає, що держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.
Неможливість з`ясувати думку дитини не є підставою для відмови у задоволенні позову про визначення її місця проживання. Суд зобов`язаний виходити з принципу «якнайкращого забезпечення інтересів дитини». Якщо дитина занадто мала, перебуває у стресовому стані або з інших причин не може висловити власну позицію, суд ухвалює рішення на основі комплексу інших об`єктивних доказів.
У справі, що переглядається, думка дитини щодо її місця проживання наразі є з`ясованою. В судовому засіданні 01 жовтня 2026 року дитина ОСОБА_4 була присутня разом з ОСОБА_1 в режимі відеоконференції, підтвердила, що проживає на даний час за кордоном з мамою, перебуває у безпеці, навчається, висловила своє бажання проживати з матір`ю.
Отже, апеляційний суд створив умови для реалізації права дитини бути заслуханою у спосіб, який є наразі можливим під час триваючої широкомасштабної збройної агресії проти України, коли дитина перебуває на території іншої держави, яка надає прихисток громадянам України.
Зважування інтересів дитини та батьків полягає у тому, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага, і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найкращих інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
В силу визначеного статтею 81 ЦПК України обов`язку доказування і подання доказів кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми у своїй сукупності для висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
ОСОБА_1 довела наявність обставин для визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_11 з нею як матір`ю. Визначення місця проживання дитини з матір`ю не суперечить інтересам дитини. Таке рішення в умовах війни та вибуття у зв`язку з війною матері та дитини за кордон має направленість на захист малолітньої дитини, яка наразі проживає з матір`ю за кордоном.
Зважаючи на вікові зміни дитини, її розвиток та потреби, кожний із батьків не позбавлений права порушувати в майбутньому питання щодо зміни місця проживання дитини з урахуванням обставин, що матимуть істотне значення.
В порядку статті 141 ЦПК України витрати ОСОБА_1 на сплату за подання позовної заяви судового збору в сумі 1073,00 грн., за подання апеляційної скарги судового збору в сумі 1816,00 грн. покладаються на ОСОБА_3 .
Заходи забезпечення зустрічного позову, вжиті на підставі ухвали Южного міського суду Одеської області від 01 листопада 2024 року, підлягають скасуванню.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Південного міського суду Одеської області від 28 серпня 2025 року - скасувати.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю Служби у справах дітей Південнівської міської ради Одеського району Одеської області про визначення місця проживання дитини з матір`ю - задовольнити.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , за участю Служби у справах дітей Південнівської міської ради Одеського району Одеської області про визначення місця проживання дитини з батьком - відмовити.
Визначити місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженої в м. Южне (після зміни назви м. Південне) Одеської області, з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).
Стягнути з ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) витрати на сплату за подання позовної заяви судового збору в сумі 1073 грн. 00 коп., за подання апеляційної скарги судового збору в сумі 1816 грн. 00 коп., а всього в загальній сумі 2889 грн. 00 коп.
Заходи забезпечення зустрічного позову, вжиті на підставі ухвали Южного міського суду Одеської області від 01 листопада 2024 року, скасувати.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повну постанову складено 12 жовтня 2026 року.
Головуючий Л.М.Вадовська
Судді Є.С.Сєвєрова
О.М.Таварткіладзе