Ухвала № 140514959 у справі № 580/9753/26 від 12.10.2026

У Х В А Л А

12 жовтня 2026 року справа № 580/9753/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Тихонова І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА ТРИ» про відвід судді Черкаського окружного адміністративного суду Трофімової Лариси Віталіївни від розгляду адміністративної справи № 580/9753/26 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА ТРИ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Виконавчий комітет Золотоніської міської ради, Комунальне підприємство «Міський водоканал», Черкаська обласна військова адміністрація, Державна екологічна інспекція Центрального округу, Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації, Державна установа Черкаський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України, голова Старосільської сільської ради Микитенко Василь Вікторович, про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Черкаського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 580/9753/26 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА ТРИ» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Представник відповідача (далі - заявник) звернувся із заявою про відвід судді Трофімової Л.В., в обґрунтування якої зазначає, що відповідачем - ТОВ «ОМЕГА ТРИ» було подано клопотання про об`єднання справи № 580/9753/26 (за позовом ДПСС) зі справою № 580/8433/26 (за позовом Державної екологічної інспекції Центрального округу). Вказане клопотання подано до справи № 580/8433/26, оскільки саме в цій справі провадження було відкрито раніше. Незважаючи на подане заяву - повідомлення про наявність цього клопотання та прохання відкласти засідання до прийняття рішення суддею у первісній справі, суддя Трофімова Л.В. відмовилася відкласти розгляд та вийшла за межі процесуальних повноважень, заявивши, що відмовляє в клопотанні про об`єднання, хоча під звукозапис адвокат Коломієць В.А., що судді такого клопотання ніхто не заявляв. Вважає, що такі дії є привласненням процесуальних повноважень іншого судді, грубим порушенням нормативного порядку ст. 172 КАС України та свідчать про намагання штучно прискорити ухвалення рішення на користь ДПСС в обхід обов`язкової процедури консолідації справ.

Заявник також зазначив, що під час засідання 30.09.2026 суддя прямо повідомила учасників справи про те, що вона особисто здійснювала позапроцесуальний пошук негативної інформації щодо ТОВ «ОМЕГА ТРИ» у Єдиному державному реєстрі з оцінки впливу на довкілля та робила публічні висновки про відсутність у підприємства дозвільних документів, в засіданні 08.10 2026 підтвердила, що продовжила самостійно збирати докази. Зазначив, що самостійний пошук доказів судом поза межами наданих позивачем матеріалів є перебранням на себе функцій обвинувачення/позивача, що прямо суперечить принципу змагальності.

З огляду на зазначене заявник вважає, що дії головуючого судді суперечать вимогам статей 19, 126, 129 Конституції України, ставлять під сумнів її процесуальну незаангажованість та утворюють виключні підстави для відводу відповідно до ст. 36 КАС України.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2026 року заявлений відвід визнано необґрунтованим та передано заяву про відвід для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 09.10.2026 для розгляду даної заяви визначено суддю Тихонова І.В.

Дослідивши заяву про відвід та матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Згідно з частиною першою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої-третьої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до частин першої-третьої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.

Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24.05.1989 у «Справі Гаусшильдта», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt), заява №11/1987/134/188, § 46).

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

У рішенні від 15.10.2009 у справі «Мікаллеф проти Мальти» ЄСПЛ вказав, що «будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimate) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись» (Micallef v. Malta, заява №17056/06, § 98). У рішенні від 15.07.2005 у справі ж «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною» (Meћnariж v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).

Отже, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Європейський суд з прав людини також неодноразово підкреслював, що правосуддя має не лише здійснюватися, а й бути видимим як таке, що здійснюється, оскільки довіра до судів є важливою складовою функціонування демократичного суспільства. Водночас цей принцип не означає, що будь-яка незгода учасника справи з діями судді або його суб`єктивна недовіра автоматично зумовлює необхідність відводу.

Як убачається зі змісту заяви про відвід, заявник пов`язує сумнів у безсторонності головуючого судді, зокрема, з вирішенням процесуальних питань щодо відкладення розгляду справи та об`єднання адміністративних справ, а також із поведінкою судді під час судового розгляду, яка, за твердженням заявника, полягала в самостійному пошуку інформації щодо відповідача у відкритому державному реєстрі, висловлюванні оцінок стосовно наявності дозвільних документів та повідомленні про продовження збирання відповідних відомостей.

Оцінюючи зазначені доводи, суд виходить із того, що саме по собі прийняття процесуальних рішень, зокрема щодо відкладення судового розгляду або вирішення клопотань про об`єднання справ, не свідчить про упередженість судді. Правильність та обґрунтованість таких рішень підлягають оцінці у встановленому процесуальним законом порядку та не можуть ототожнюватися з питанням безсторонності суду.

Так само сам по собі факт звернення до відкритого державного реєстру не є достатньою підставою для висновку про упередженість судді, оскільки доступ до публічної інформації як такий не свідчить про наявність особистої заінтересованості в результаті розгляду справи.

Разом із тим зазначені обставини необхідно оцінювати не ізольовано, а в сукупності, з урахуванням характеру відповідних дій, їхнього процесуального контексту, зв`язку з предметом доказування та можливого впливу на забезпечення рівності сторін і принципу змагальності.

Суд звертає увагу, що принцип безсторонності передбачає не лише відсутність особистої заінтересованості судді в результаті розгляду справи, а й необхідність дотримання такого порядку судового розгляду, за якого учасники справи мають можливість ознайомитися з інформацією, що може мати значення для вирішення спору, надати щодо неї пояснення та заперечення, а суд формує висновки на підставі належно досліджених матеріалів справи.

За таких умов визначальним є те, чи могли характер поведінки судді та її висловлювання, оцінені в контексті всього судового розгляду, створити об`єктивно виправдані сумніви щодо того, що відповідні обставини спору будуть досліджені безсторонньо, з дотриманням процесуальних гарантій усіх учасників справи.

При цьому для застосування пункту 4 частини першої статті 36 КАС України не є обов`язковим установлення особистої заінтересованості судді або доведення фактичного наміру надати перевагу одній зі сторін. Водночас висновок про наявність підстав для відводу повинен ґрунтуватися на конкретних обставинах, а не лише на суб`єктивному сприйнятті ситуації учасником справи.

Оцінюючи доводи заявника в їх сукупності, суд ураховує необхідність забезпечення реальної та зовнішньо сприйманої безсторонності судового розгляду, а також довіри до суду як гарантії справедливого судочинства.

У цьому контексті суд виходить із того, що за наявності обставин, які об`єктивно можуть поставити під сумнів безсторонність судді, продовження розгляду справи тим самим суддею може негативно вплинути на сприйняття учасниками процесу неупередженості судового розгляду, навіть якщо особисту упередженість судді не встановлено.

Отже, вирішуючи питання про відвід, суд не ототожнює суб`єктивну недовіру заявника з установленою законом підставою для відводу, а оцінює доводи заяви крізь призму об`єктивного критерію безсторонності, визначеного практикою Європейського суду з прав людини.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), від 26.10.1984, п. 26).

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spain), від 28.10.1998, п. 45).

Такі саме висновки містяться також в рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» (заява №33949/02).

Як убачається зі змісту заяви про відвід, заявник пов`язує сумнів у безсторонності судді Трофімової Л.В. як із процесуальними обставинами, зокрема поданням клопотання про об`єднання цієї справи з іншою адміністративною справою, так і з подальшою поведінкою судді під час розгляду справи.

Оцінюючи наведені доводи в їх сукупності, суд виходить із того, що сама по собі незгода учасника справи з процесуальними діями судді, так само як і висловлена ним недовіра до суду, не є достатньою підставою для відводу. Водночас під час вирішення цього питання необхідно враховувати не лише наявність чи відсутність доказів особистої упередженості судді, а й те, чи існують конкретні обставини, які з погляду об`єктивного спостерігача можуть викликати обґрунтований сумнів у її безсторонності.

При цьому визначальним є не саме суб`єктивне сприйняття заявником перебігу судового розгляду, а об`єктивна виправданість його побоювань з огляду на встановлені обставини справи та характер поведінки судді. Такий підхід відповідає критеріям оцінювання безсторонності суду, сформульованим у практиці Європейського суду з прав людини.

Проте факти, які викладені в заяві про відвід та не залежать від поведінки судді, змушують заявника сумніватися у неупередженості головуючого судді, та свідчать про його явну недовіру суду.

За таких обставин, враховуючи значення, яке має вирішення справи для заявника, задля забезпечення усунення його сумнівів щодо неупередженості судді Трофімової Л.В. в розгляді адміністративної справи, з метою відновлення довіри заявника до судочинства, а також для того, щоб за суб`єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви у неупередженості судді під час вирішення справи №580/9753/26, суд задовольняє заяву ТОВ «ОМЕГА ТРИ» про відвід судді.

При цьому суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в ухвалі від 04.02.2020 у справі №908/137/18, відповідно до якого за наявності обставин, що можуть об`єктивно поставити під сумнів довіру до суду, задоволення заяви про відвід може бути спрямоване на забезпечення довіри до правосуддя та дотримання гарантій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 36-41, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА ТРИ» про відвід судді Черкаського окружного адміністративного суду Трофімової Лариси Віталіївни від розгляду адміністративної справи № 580/9753/26 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА ТРИ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Виконавчий комітет Золотоніської міської ради, Комунальне підприємство «Міський водоканал», Черкаська обласна військова адміністрація, Державна екологічна інспекція Центрального округу, Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації, Державна установа Черкаський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України, голова Старосільської сільської ради Микитенко Василь Вікторович, про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, задовольнити.

Відвести суддю Трофімову Ларису Віталіївну від участі в розгляді справи № 580/9753/26.

Матеріали адміністративної справи 580/9753/26 передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Черкаського окружного адміністративного суду для визначення іншого судді для розгляду цієї справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя Ілля ТИХОНОВ