Справа № 946/1216/25
УХВАЛА
12 жовтня 2026 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Березнікова О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Нанєвої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області цивільну справу за скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича
В С Т А Н О В И В :
До Кілійського районного суду Одеської області надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича, пов`язану з відмовою у знятті арешту з рахунку боржника.
В обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначив, що в провадженні приватного виконавця Шуляченка М.Б. перебуває виконавче провадження № 79490300. В межах даного провадження виконавцем накладено арешт на рахунок боржника № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Як вказує боржник, він є військовослужбовцем Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_2 ) та виконує завдання із захисту держави. Вказаний рахунок є його єдиним рахунком для отримання грошового забезпечення (військової зарплати), що підтверджено довідкою банку про цільове призначення рахунку та випискою про рух коштів, де 95%+ усіх надходжень складає виключно грошове забезпечення від військової частини НОМЕР_2 .
Приватний виконавець самостійно виніс та направив до фінансової служби в/ч НОМЕР_2 постанову про звернення стягнення на його грошове забезпечення. Фінансова служба частини прийняла її до виконання та внесла до черговості утримань, де наразі вже утримується максимально дозволені законом 20% доходу боржника на користь інших проваджень у порядку черговості надходження документів.
25.09.2026 року боржник офіційно направив приватному виконавцю Шуляченку М.Б. заяву про зняття арешту з коштів грошового забезпечення та надав повний пакет із 6 підтверджуючих документів. Приватний виконавець Шуляченко М.Б. умисно затягував час розв`язання питання, вимагаючи від мене довідку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про «спеціальний режим використання рахунку». У відділенні банку боржника офіційно повідомили, що такої форми довідки для поточних рахунків фізичних осіб не існує в банківській системі України.
Таким чином, виконавець свідомо висував неправомірні вимоги щодо надання неіснуючих документів, ігноруючи при цьому надану належну офіційну виписку про рух коштів та довідку про цільове призначення картки для грошового забезпечення. Проте приватний виконавець Шуляченко М.Б. протиправно відмовив у знятті арешту (або проігнорував заяву), продовжуючи тотально блокувати його військовий рахунок.
На підставі викладеного скаржник просив суд:
-визнати дії приватного виконавця Шуляченка М.Б. щодо висунення неправомірних вимог про надання неіснуючих довідок банку та відмови у знятті арешту з рахунку № НОМЕР_1 протиправними;
- зобов`язати приватного виконавця Шуляченка М.Б. негайно винести постанову про зняття арешту з коштів на вказаному рахунку боржника в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
- притягнути приватного виконавця Шуляченка М.Б. до дисциплінарної відповідальності за свідоме порушення прав військовослужбовця Державної прикордонної служби України та штучне затягування строків виконавчих дій.
05.10.2026 року від боржника надійшли додаткові пояснення в яких зазначено, що 02.10.2026 року вранці, вже після подання та реєстрації скарги до суду, приватний виконавець Шуляченко М.Б., діючи умисно та всупереч ч. 2 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", примусово списав з його заарештованого рахунку в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" залишок військового грошового забезпечення у розмірі 21 979.52 грн, яке надійшло від в/ ч НОМЕР_2 . Вказані дії виконавця є незаконним подвійним стягненням, оскільки його постанова від 10.08.2026 року вже перебуває на обліку у фінансовій частині ДПСУ (в/ ч НОМЕР_2 ) і внесена до черговості утримань.
07.10.2026 року від боржника надійшли пояснення в яких вказано, що виконавець сам офіційно визнає, що його грошове забезпечення має постійний характер і є постійним доходом. Виконавець ще 10.08.2026 року виніс постанову про утримання 20%, повністю обравши порядок стягнення з доходу. Посилання виконавця на те, що рахунок є «поточним», повністю суперечить обов`язковій практиці Великої Палати Верховного Суду (справи № 344/14951/14-ц та Документ сформований в системі «Електронний суд» 06.10.2026 1№ 760/19875/20). Верховний Суд чітко вказав, що об`єктом захисту за ст. 59 Закону є самі кошти військового грошового забезпечення, і виконавець зобов`язаний зняти з них арешт після отримання довідок, незалежно від технічної назви рахунку в банку. Наявність ліміту на дві мінімальні заробітні плати не дає права виконавцю примусово списувати решту військової зарплати. Примусове списання 21 979.52 грн з моєї картки 02.10.2026 року є подвійним стягненням та зловживанням.
08.10.2026 року від боржника надійшли аналогічні пояснення щодо скарги.
В судове засідання скаржник не з`явився, надав на адресу суду заяву згідно якої просив розглянути скаргу у його відсутність.
В судове засідання представник ТОВ «ФК «Ейс» не з`явився, про розгляд скарги повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв, клопотань на адресу суду не надходило.
Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисовича в судове засідання не з`явився, надав на адресу суду заперечення проти скарги, в яких просив провести розгляд без його участі та зазначив наступне.
На примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича перебуває виконавче провадження: ВП № 79490300, з примусового виконання виконавчого листа № 946/1216/25 від 20.10.2025, виданого Кілійським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЙС», заборгованість у розмірі 94986,50 грн., сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн., та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
03.11.2025 на адресу приватного виконавця надійшла заява про відкриття виконавчого провадження від Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЙС» разом з вищевказаним виконавчим документом.
04.11.2025 приватним виконавцем, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 79490300), копію якої направлено сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією.
04.11.2025 приватним виконавцем, керуючись вимогами статті 3, 27, ч.3 статті 40, статті 45 Закону України «Про виконавче провадження», статтею 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Порядком виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 643 від 8 вересня 2016 року, винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди по ВП № 79490300 у розмірі 10440,89 грн.
04.11.2025 приватним виконавцем, керуючись статтею 42 Закону України «Про виконавче провадження» та відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 569,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та скарги, надані сторонами письмові пояснення та заперечення, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Заочним рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 17.09.2025 року по справі №946/1216/25 позовну заяву - задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, адреса: 02090, м. Київ, Харківське шосе, 19, оф. 2005, заборгованість у розмірі 94986,50 грн., сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн., та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
На примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича, перебуває виконавче провадження №79490300, з примусового виконання виконавчого листа № 946/1216/25 від 20.10.2025, виданого Кілійським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЙС», заборгованість у розмірі 94986,50 грн., сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн., та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
04.11.2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколою Борисовичем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №79490300.
05.11.2025 приватним виконавцем, винесено постанови про арешт коштів боржника з зазначенням: накласти арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та направлено сторонам до відома.
10.08.2026 року в рамках виконавчого провадження №79490300 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколою Борисовичем було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Згідно довідки №28/160 від 01.06.2026 року наданої в.о. командира військової частини НОМЕР_4 вбачається, що матрос ОСОБА_1 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 та дійсно проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_4 АДРЕСА_1 Державної прикордонної служби України з 12 травня 2026 року.
Постановою приватного виконавця від 18.09.2026 року в рамках виконавчого провадження ВП № 78115846, знято арешт з рахунку НОМЕР_1 відкритого в АТ КБ «ПриватБанк», що належить боржнику ОСОБА_1 .
21.09.2026 року постановою приватного виконавця від 18.09.2026 року в рамках виконавчого провадження ВП № 78115846, знято арешт з рахунку НОМЕР_1 відкритого в АТ КБ «ПриватБанк», що належить боржнику ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст. 1, 5 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.
Згідно з ч. 1, 2 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що знаходяться на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.
Зі змісту скарги вбачається, що предметом судового розгляду є вимоги про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця щодо незняття арешту з банківського рахунку та зобов`язання скасувати арешт коштів, які є заробітною платою та соціальними виплатами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника, які перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах.
Згідно з ч.3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. У разі надходження постанови про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на такому рахунку, із зазначенням причини її повернення.
Частиною 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що підставою для зняття виконавцем арешту є, зокрема, отримання документального підтвердження того, що рахунок боржника має спеціальний режим використання або звернення стягнення на кошти, які перебувають на ньому, заборонено законом.
Як роз`яснила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 січня 2025 року у справі №755/9274/23, що саме банк повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх обліковування на рахунку, на кошти на які заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із ч.4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20 та Верховним Судом у постанові від 14 серпня 2024 року у справі № 338/1125/23. Верховний Суд зазначив, що якщо банк не повідомив виконавця про те, що рахунок є рахунком зі спеціальним режимом використання, дії виконавця щодо накладення арешту на кошти на такому рахунку та їх подальшого списання не можуть вважатися протиправними.
З наданих суду доказів неможливо встановити та підтвердити, що належний боржнику рахунок відкритий у АТ КБ «ПриватБанк» є рахунком зі спеціальним режимом використання.
Сам по собі факт надходження на рахунок заробітної плати (грошового забезпечення) не свідчить про наявність у рахунку спеціального правового режиму та не є безумовною підставою для зняття арешту відповідно до статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Посилання заявника на те, що на рахунок надходить заробітна плата військовослужбовця, не спростовує правомірності незняття арешту, оскільки наданими доказами не підтверджено, що рахунок має спеціальний режим використання .
Крім того, банк після отримання постанови про арешт коштів не повернув її без виконання як таку, що стосується рахунку зі спеціальним режимом використання, що також свідчить про відсутність підстав, визначених частиною третьою статті 52 та частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», для обов`язкового зняття арешту.
Отже, доводи скарги про бездіяльність державного виконавця не знайшли свого підтвердження, оскільки звернення боржника було розглянуто, а за результатами його розгляду державним виконавцем прийнято відповідне рішення. Незгода боржника з висновками державного виконавця сама по собі не свідчить про наявність бездіяльності.
Суд враховує доводи скаржника про те, що на арештований рахунок надходить грошове забезпечення військовослужбовця та соціальні виплати, а тому подальше перебування рахунку під арештом фактично позбавляє його можливості користуватися результатами своєї праці та належними йому коштами.
Суд зазначає, що законодавством передбачений спеціальний механізм забезпечення мінімальних потреб боржника у разі накладення арешту на кошти шляхом визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій.
Зокрема, підпунктом 1) пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ: фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.
Для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа - боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи - боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв`язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг".
Суд враховує, що чинним законодавством передбачено право боржника звернутися до виконавця із заявою про визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій, що забезпечує можливість користування коштами в межах встановлених законом обмежень навіть за наявності арешту. Отже, сам факт накладення арешту на поточний рахунок боржника не свідчить автоматично про порушення його прав та не є безумовною підставою для зняття арешту, оскільки законом передбачено спеціальний механізм доступу боржника до коштів
Матеріали справи не містять доказів того, що скаржник звертався до державного виконавця із заявою про визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій або що державним виконавцем було безпідставно відмовлено у реалізації такого права.
Положеннями статті 451 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність не правомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення(поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
За таких обставин суд доходить висновку, що державний виконавець не був зобов`язаний знімати арешт із зазначеного рахунку, оскільки підстави, визначені статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження», були відсутні. Відтак відсутні підстави для визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця щодо незняття арешту та для покладення на нього обов`язку скасувати арешт коштів боржника.
Окрім того, суд роз"яснює боржнику, дисциплінарне стягнення виконавця, це виключна компетенція Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України.
Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 447-451 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
В задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича та зобов`язати вчини певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.В. Березніков