УХВАЛА
12 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 813/2570/18
адміністративне провадження № К/990/43970/26
Суддя Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Рибачук А.І.,
перевіривши касаційну скаргу виконавчого комітету Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2026 у справі №813/2570/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи» до виконавчого комітету Львівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Департамент економічного розвитку Львівської міської ради, Акціонерне товариство «Українська залізниця», про визнання протиправним та скасування рішення в частині,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом, у якому просило:
визнати протиправними та скасувати пункт 1, підпункти 3.1.6, 3.1.7, 3.1.8, 3.2.4, 3.2.5, 3.2.6, 3.2.7 пункту 3, пункт 4 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 25.05.2018 № 535 «Про затвердження схеми впорядкування земель транспорту у межах м. Львова рекламними конструкціями» (далі - рішення №535);
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2025, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2026, позовні вимоги задоволено частково:
визнано протиправним та скасовано підпункти 3.1.6, 3.1.7, 3.1.8, 3.2.4, 3.2.5, 3.2.6, 3.2.7 пункту 3 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 25.05.2018 №535 «Про затвердження схеми впорядкування земель транспорту у межах м.Львова рекламними конструкціями» та пункт 4 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 25.05.2018 № 535 «Про затвердження схеми впорядкування земель транспорту у межах м. Львова рекламними конструкціями» в частині вул. Луганська (від вул. Стрийської до проспекту Червоної Калини);
в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
25.09.2026 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Виконавчого комітету Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2026 у справі №813/2570/18.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України належні підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
При цьому касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише доводи щодо незгоди скаржника з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилання на фактичні обставини справи, цитати нормативних актів із абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні частини четвертої статті 328 КАС України.
Згідно із положеннями КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала як така, що не містить належних підстав касаційного оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2026 у справі №813/2570/18.
Керуючись статтями 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу виконавчого комітету Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2026 у справі №813/2570/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи» до виконавчого комітету Львівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Департамент економічного розвитку Львівської міської ради, Акціонерне товариство (далі - АТ) «Українська залізниця», про визнання протиправним та скасування рішення в частині повернути скаржнику.
Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, в порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
........................
А.І. Рибачук,
Суддя Верховного Суду