Справа № 369/15296/26
Провадження №4-с/369/159/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.10.2026 року м.Київ
Києво - Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючої судді Дубас Т.В.,
при секретарі судового засідання Мосійчук А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області скаргу ОСОБА_1 про визнання протиправними дій приватного виконавця виконавчого округу Київської області Горелик Євгена Борисовича,
У С Т А Н О В И В:
У липні 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Михайленко Д.В. звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із скаргою про визнання протиправними дій приватного виконавця виконавчого округу Київської області Горелика Є.Б. (далі - приватний виконавець).
Зазначена скарга обґрунтована тим, що постановою Київського апеляційного суду від 29.10.2024 у справі № 369/7812/24 задоволено апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Отрощенко Ю.М., скасовано ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24.05.2024 та вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які знаходяться на всіх рахунках відповідачів в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах та на майно, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у межах суми позову 6 296 747,14 грн.
В рамках виконавчого провадження № 76613448 по виконанню постанови Київського апеляційного суду від 29.10.2024 у справі № 369/7812/24 приватним виконавцем було накладено арешт на грошові кошти скаржника, що становлять його заробітну плату та знаходяться на поточному рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий на умовах Продукт «VIP ЗАРПЛАТНИЙ» в Пакеті «Старт ДРАЙВ VIP ЗП» в АБ «Укргазбанк».
Постановою Київського апеляційного суду від 01.10.2025 у справі № 369/2525/25 визнано неправомірною бездіяльність приватного виконавця щодо не зняття арешту із грошових коштів, що знаходяться на поточному рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий на умовах Продукт «VIP ЗАРПЛАТНИЙ» в Пакеті «Старт ДРАЙВ VIP ЗП» в АБ «Укргазбанк» та використовується ОСОБА_1 для отримання заробітної плати.
04.06.2026 на поточний рахунок скаржника № НОМЕР_2 (інформація по картці НОМЕР_3 ), який відкритий в АТ «Універсал Банк» (MONOBANK) було зараховано виплату від держави «Скринінг здоров`я» в розмірі 2 000 грн. При спробі скористатися зазначеними грошовими коштами скаржник дізнався, що на них накладено арешт в рамках виконавчого провадження № 7663448.
17.07.2026 на адресу приватного виконавця представником скаржника було направлено заяву про зняття арешту з поточного рахунку із спеціальним режимом використання по виконавчому провадженню № 76613448 та використовується для цільового зарахування виплати від держави «Скринінг здоров`я».
24.07.2026 на електронну адресу представника скаржника надійшов лист від приватного виконавця, що до заяви про зняття арешту з коштів заявника не надано ухвали про скасування заходів забезпечення позову, а саме про зняття арешту з коштів та майна боржників.
Отже, діями (бездіяльністю) приватного виконавця були порушені права скаржника, які полягали у відмові щодо зняття арешту з поточного рахунку.
Накладення арешту на поточний рахунок, який використовується для цільового зарахування виплати від держави «Скринінг здоров`я» унеможливлює користування скаржником державною програмою для осіб старше 40 років, що призводить до порушення його конституційних прав.
Враховуючи викладене, представник ОСОБА_1 - адвокат Михайленко Д.В. просить:
- поновити строк на подання скарги на дії (бездіяльність) приватного виконавця;
- визнати протиправними дії (бездіяльність) приватного виконавця виконавчого округу Київської області Горелика Є.Б. щодо накладення арешту на грошові кошти, що містяться на поточному рахунку НОМЕР_2 (інформація по картці НОМЕР_3 ), який відкритий в АТ «Універсал Банк» (MONOBANK), який використовується для цільового зарахування виплати від держави за національною програмою «Скринінг здоров`я», та не зняття з нього арешту за заявою скаржника.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.08.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд скарги на 17.09.2026 на 12-30 год. Витребувано у суб`єкта оскарження належним чином засвідчені копії виконавчого провадження № 7661348.
03.09.2026 на виконання вимог ухвали суду приватним виконавцем направлено на адресу суду постанову про відкриття виконавчого провадження з ідентифікатором доступу від 20.11.2024.
17.09.2026 від представника ОСОБА_1 - адвоката Михайленка Д.В. надійшла заява про розгляд справи без його участі, в якій заявник зазначив, що підтримує скаргу у повному обсязі і просить її задовольнити.
Заінтересована особа - П риватний виконавець виконавчого округу Київської області Горелик Є.Б. у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду скарги повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Так, КЦС ВС у Постанові від 30 вересня 2022 року № 761/38266/14 (61-1091св21) роз`яснив, що якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, Якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.
Відтак, суд зазначає датою ухвалення рішення дату складання повного його тексту, незважаючи на те, що вона відмінна від дати судового засідання, на яку було призначено розгляд справи.
Суд, вивчивши скаргу про визнання протиправними дій приватного виконавця, її обґрунтування, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку про її задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на примусовому виконанні приватного виконавця виконавчого округу Київської області Горелика Є.Б. знаходиться виконавче провадження № 76613448 щодо примусового виконання постанови Київського апеляційного суду від 29.10.2024 у справі № 369/7812/24, якою вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які знаходяться на всіх рахунках відповідачів в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах та на майно, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у межах суми позову 6 296 747,14 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Горелика Є.Б. від 20.11.2024 відкрито виконавче провадження з виконання постанови Київського апеляційного суду від 29.10.2024 у справі № 369/7812/24 та вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які знаходяться на всіх рахунках відповідачів в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах та на майно, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у межах суми позову 6 296 747,14 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Горелика Є.Б. від 20.11.2024 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 6 297 114,35 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Горелика Є.Б. від 20.11.2024 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 .
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Горелика Є.Б. від 20.11.2024 виконавче провадження з примусового виконання постанови Київського апеляційного суду від 29.10.2024 у справі № 369/7812/24 закінчено, у зв`язку з її повним виконанням шляхом накладення арешту на майно боржника.
Копії постанов направлені боржнику ОСОБА_1 та стягувачу ОСОБА_4 для виконання та відома.
23.01.2025 представник ОСОБА_1 - адвокат Михайленко Д.В. направив на адресу приватного виконавця виконавчого округу Київської області Горелика Є.Б. заяву, в якій просив зняти арешт з грошових коштів ОСОБА_1 , що становлять його заробітну плату та знаходяться на поточному рахунку НОМЕР_4 , який відкритий на умовах Продукт «VІР ЗАРПЛАТНИЙ» в пакеті «Старт ДРАЙВ VІР ЗП», в АБ «Укргазбанк» та адвокатський запит, в якому просив протягом п`яти робочих днів повідомити про результати розгляду заяви про зняття арешту з грошових коштів по виконавчому провадженню № 76613448.
29.01.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Горелика Є.Б. на адресу адвоката Михайленка Д.В. направлено відповідь на адвокатський запит № 76613448/4821, в якій повідомлено, що підстави для зняття арешту станом на дату відповіді відсутні, оскільки не надано ухвали про скасування заходів забезпечення позову, а саме про зняття арешту з коштів та майна боржників.
Вважаючи дії (бездіяльність) приватного виконавця незаконною представник ОСОБА_1 - адвокат Михайленко Д.В. 30.12.2024 подав до Києво-Святошинського районного суду Київської області скаргу, в якій просив зняти арешт з грошових коштів ОСОБА_1 , що становлять його заробітну плату та знаходяться на поточному рахунку НОМЕР_4 , який відкритий на умовах Продукт «VІР ЗАРПЛАТНИЙ» в пакеті «Старт ДРАЙВ VІР ЗП», в АБ «Укргазбанк».
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Постановою Київського апеляційного суду від 01.10.2025 року у справі № 369/2525/25 визнано неправомірною бездіяльність приватного виконавця Київської області щодо не зняття арешту із грошових коштів, що знаходяться на поточному рахунку НОМЕР_4 , який відкритий на умовах Продукт «VІР ЗАРПЛАТНИЙ» в пакеті «Старт ДРАЙВ VІР ЗП», в АБ «Укргазбанк» та використовуються ОСОБА_1 для отримання заробітної плати.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Горелика Є.Б. від 14.10.2025 знято арешт з рахунку НОМЕР_4 , відкритого в АБ «Укргазбанк».
04.06.2026 на рахунок НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Універсал Банк» (MONOBANK), ОСОБА_1 була здійснена виплата від держави «Скринінг здоров`я» в сумі 2 000 грн, що підтверджується довідкою АТ «Універсал Банк» (MONOBANK) від 16.07.2026.
В рамках виконавчого провадження № 76613448 щодо примусового виконання постанови Київського апеляційного суду від 29.10.2024 у справі № 369/7812/24 було накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 , що знаходяться на поточному рахунку НОМЕР_2 , відкритому в АТ «Універсал Банк» (MONOBANK) та використовується для цільового зарахування виплати від держави «Скринінг здоров`я».
17.07.2026 представник ОСОБА_1 - адвокат Михайленко Д.В. звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Горелика Є.Б. із заявою про зняття арешту з поточного рахунку із спеціальним режимом використання, проте 24.07.2026 отримав відмову № 76613403/37866, посилаючись на відсутність підстав для зняття арешту, оскільки до заяви не надано ухвали про скасування заходів забезпечення позову, а саме про зняття арешту з коштів та майна боржників.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі положень статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
За змістом статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до частин першої та другої статті 18 зазначеного Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Питання організації, порядку та умов виконання судових рішень і рішень інших органів, що підлягають примусовому виконанню, зокрема звернення стягнення на кошти боржника на рахунках в банках, передбачені як Законом № 1404-VIII, так і Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року (далі - Інструкція).
Відповідно до частини сьомої статті 26 Закону № 1404-VIII у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, рахунки у цінних паперах у депозитарних установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти/електронні гроші/цінні папери боржника, що існують в електронній формі. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження проводить перевірку наявності в електронних державних базах даних та реєстрах права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та звертає на нього стягнення у строки та порядку, передбачені цим Законом.
Якщо у заяві про відкриття виконавчого провадження не зазначено майно боржника та/або його кошти на рахунках у банківських установах, то у відповідності до статті 36 Закону № 1404-VIII розшук майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
Частиною першою статті 48 Закону № 1404-VIII визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Відповідно до частин першої та другої статті 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Відповідно до пункту 7 розділу VIII Інструкції розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, виконавець зобов`язаний винести постанову відповідно до частини першої статті 48 Закону№ 1404-VIII про звернення стягнення на майно боржника, його арешті або вилучені вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення (частини третя та четверта статті 56 Закону № 1404-VIII).
Крім того, частина восьма розділу VIII Інструкції визначає, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові про накладення арешту зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
При цьому частина перша та друга стаття 48 Закону № 1404-VIII чітко визначають порядок звернення стягнення на майно боржника та обмеження щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться на банківських рахунках боржника, у випадках визначених Законами зазначеними у частині другій цієї статті та на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Законом № 1404-VIII також визначено, що виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (частини восьмої статті 48).
У пункті 10 Розділу VIII Інструкції вказується також, що саме після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову.
При цьому пунктами 3, 14, 21 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Отже, зі змісту вищевказаних норм права слідує, що арешт є початковою та окремою стадією провадження щодо звернення стягнення на майно боржника і являє собою сукупність заходів, що передбачають як наслідок обмеження в праві розпорядження майном, на яке накладається арешт. При цьому виконавець за відсутності відомостей про майно, повідомлених кредитором повинен самостійно здійснити заходи для виявлення такого майна, у тому числі грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках, і перед накладенням арешту на майно (кошти) боржника повинен отримати відомості про наявність у боржника відповідного майна та коштів, зокрема щодо коштів на банківських рахунках - відомості про володільця рахунку, номеру, виду рахунку, суми коштів, що зберігаються на ньому. Саме наявність таких даних дозволяє виконавцю здійснити арешт коштів, що знаходяться на банківських рахунках у відповідності до статті 18 Закону № 1404-VIII та розділу VIII Інструкції.
Відповідно до пункту 8 розділу VIII Інструкції на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що державний та/або приватний виконавець перед накладанням арешту повинен з`ясувати суму та статус грошей, що знаходяться на рахунку боржника, і у постанові про накладання арешту серед інших відомостей вказати про суму коштів, на яку накладається арешт, або зазначити, що арешт поширюється на кошти на усіх рахунках, у тому числі, що будуть відкрити після накладення арешту. Накладання арешту на суми, що перевищують суми, визначені виконавчим документом, та перевищують суми витрат виконавчого провадження, що підлягають стягненню, є незаконним.
При цьому законом забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (абзац другий частини другої статті 48 Закону № 1404-VIII).
Відтак, частиною другою статті 48 Закону № 1404-VIII встановлено невичерпний перелік рахунків, кошти на яких не підлягають арешту, оскільки передбачено, що законом можуть бути визначені й кошти на інших рахунках боржника, звернення стягнення та/або накладення арешту на які заборонено законом.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) (пункт 7.13 постанови).
Вичерпний перелік коштів та виплат, на які законом заборонено звертати стягнення, передбачений статтею 73 Закону України «Про виконавче провадження».
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2025 № 1652 затверджено «Порядок реалізації проекту щодо проведення скринінгів здоров`я для осіб віком від 40 років» (далі - Порядок № 1652), згідно з пунктом 1 якого цей Порядок визначає механізм реалізації проекту щодо проведення скринінгів здоров`я для осіб віком від 40 років, умови їх проведення, а метою реалізації проекту щодо проведення скринінгів здоров`я для осіб віком від 40 років (далі - проект) є здійснення моніторингу їх стану здоров`я, раннє виявлення ризиків серцево-судинних захворювань і цукрового діабету, проблем психічного здоров`я та лікування таких захворювань, що в подальшому приведе до зменшення смертності в Україні, якій можна було б запобігти (пункт 2 Порядку № 1652).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 1652 скринінги здоров`я проводяться для осіб віком від 40 років, які є громадянами України.
Кошти підтримки, зараховані на поточні рахунки учасників скринінгів здоров`я, не підлягають примусовому стягненню та на них не може бути накладено арешт відповідно до вимог законодавства. Забороняється вчинення будь-яких дій, спрямованих на обмеження права учасника скринінгів здоров`я на розпорядження зазначеними коштами в межах, встановлених цим Порядком (частина третя пункту 42 Порядку № 1652).
З аналізу зазначених положень слід зробити висновок, що накладення арешту на грошові кошти, що є виплатою від держави Україна за національною програмою «Скринінг здоров`я» є незаконним.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.
Частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої зазначеної статті підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.04.2022 у справі № 756/8815/20 виклала правовий висновок, згідно з яким не може бути накладений арешт на кошти, що складають заробітну плату боржника після фактичного здійснення утримань із неї за виконавчими документами та на усі кошти заробітної плати боржника поза межами дозволених законом розмірів відрахувань із такої заробітної плати, а якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий. При цьому на кошти, що знаходяться на рахунках та які не є коштами, що складають заробітну плату, таке обмеження не розповсюджується. Зняття арешту з коштів, що складають заробітну плату, здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону № 1404-VIII на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих статус коштів виключно із заробітної плати, або на підставі повідомлення банку про заборону накладення арешту на такий рахунок відповідно до частини другої вищевказаної статті.
Також у пункті 79 вищезазначеної постанови вказано, що «у постанові від 22.07.2021 у справі № 280/3860/20 (провадження № К/9901/32604/20) про оскарження постанови державного виконавця про накладення арешту на грошові кошти боржника - фізичної особи Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, встановивши, що постанова про накладення арешту містить застереження для банку про неможливість накладення арешту на кошти, звернення стягнення на які заборонено законом, дійшов до висновку про законність такої постанови виконавця і переконливих підтверджень про спеціальний режим банківського рахунку виконавцю надано не було, оскільки на зазначений рахунок було перераховано також кошти, що не були заробітною платою позивачки».
Окрім того, у постанові Верховного Суду від 18.10.2024 у справі № 199/6670/15-ц міститься висновок про те, що … «суди не звернули уваги, що скарга боржника та установлені судами обставини справи не свідчать про те, що приватний виконавець звернув стягнення на кошти, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, або на рахунок із спеціальним режимом використання або інший рахунок, звернення стягнення на які заборонено законом; банківська установа, на яку нормами статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» покладений обов`язок визначати можливість накладення арешту на кошти на рахунку або списання коштів в примусовому порядку, платіжну інструкцію приватного виконавця виконала, тобто не визначила кошти на ньому у відповідній сумі такими, на які законом заборонено звертати стягнення».
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIII повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) (пункти 7.14, 7.15 постанови).
При цьому передбачене абзацом другим частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII зобов`язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до підпункту 1 частини четвертої статті 59 цього закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.
Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв`язку накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це не виключає зобов`язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв`язку з забороною встановленою законом.
Отже, у випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку із спеціальним режимом використання для компенсації від держави, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.
Спірні правовідносини в цій справі склались з приводу незгоди скаржника з постановою приватного виконавця про арешт коштів боржника, якою було накладено арешт на рахунок, на який здійснюється нарахування державної грошової допомоги.
Встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою приватного виконавця накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 , що знаходяться на поточному рахунку НОМЕР_2 , відкритому в АТ «Універсал Банк» (MONOBANK) та використовується для цільового зарахування виплати від держави «Скринінг здоров`я».
Представник ОСОБА_1 - адвокат Михайленко Д.В. надав приватному виконавцю підтверджуючі документи про те, що арешт накладено на рахунок із спеціальним режимом використання - виплати від держави за національною програмою «Скринінг здоров`я», однак приватний виконавець в порушення пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону № 1404-VIII арешту з грошових коштів не зняв.
Згідно частин 2,3 статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Якщо оскаржуване рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.
Отже за змістом вказаних норм закону, обов`язковою умовою для задоволення скарги є встановлення факту порушення прав заявника.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та врахувавши чинні норми законодавства слід дійти висновку, що накладення приватним виконавцем арешту на поточний рахунок, відкритий для зарахування коштів у межах державної програми Скринінг здоров`я для осіб віком від 40 років, є неправомірним, оскільки такі кошти мають визначене державою цільове призначення та спеціальний режим використання.
Кошти, надані в межах зазначеної програми, призначені виключно для оплати послуг із проходження передбаченого програмою медичного скринінгу, а тому не є звичайними власними коштами особи, які можуть бути використані на її розсуд для погашення приватних зобов`язань.
Враховуючи те, що арешт на кошти боржника ОСОБА_1 , зокрема, на поточний рахунок НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Універсал Банк» (MONOBANK), із спеціальним режимом використання - виплати від держави за національною програмою «Скринінг здоров`я», на якій, у відповідності із Законом України «Про виконавче провадження», заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти, суд приходить до висновку про задоволення скарги.
Як зазначено вище, відповідно до частини першої статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Строки для звернення зі скаргою врегульовано нормою статті 449 ЦПК України, згідно з пунктом а) частини першої якої скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 дізнався про порушення прав 16.07.2026.
Для врегулювання спору представником ОСОБА_1 - адвокатом Михайленком Д.В. застосовано заходи досудового врегулювання, а саме, звернення до приватного виконавця 17.07.2026 із заявою про зняття арешту з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання.
На зазначене звернення відповідь від приватного виконавця на електронну адресу адвоката Михайленка Д.В. надійшла 24.07.2026, в якій було повідомлено про відсутність підстав для задоволення заяви.
Тому підстав вважати, що скаржником пропущений строк на звернення до суду, не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 1, 5, 18, 26, 36, 48, 56, 59, 73 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 128, 223, 247, 258-261, 263, 352-354, 447, 449, 450, 451 ЦПК України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Скаргу ОСОБА_1 про визнання протиправними дій приватного виконавця виконавчого округу Київської області Горелика Євгена Борисовича - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Київської області Горелика Євгена Борисовича накладення арешту на грошові кошти, що містяться на поточному рахунку НОМЕР_2 , який відкритий в Акціонерному товаристві «Універсал Банк» (MONOBANK) та використовується для цільового зарахування виплати від держави за національною програмою «Скринінг здоров`я» та не зняття грошових коштів, що знаходяться на зазначеному поточному рахунку.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Тетяна ДУБАС