Справа № 369/8429/26
Провадження № 2-н/369/1717/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2026 року суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Хацько Н.О., перевіривши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Зараз -5» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг , -
встановила:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Зараз -5» до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 .
Розглянувши заяву про видачу судового наказу та додані до неї матеріали, суд приходить до такого висновку.
Згідно зі ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч.2 ст.167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог ст. 163 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб; власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно зі ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23 грудня 2012 року, наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер.
На виконання вимог, передбачених ч. 5 ст. 165 ЦПК України, судом здійснювалися запити до відповідних органів реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Як вбачається, з відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 не має зареєстрованого місця проживання.
Крім того, згідно довідки Управління обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м .Києві та Київської області ОСОБА_1 зареєстрована не значиться.
Таким чином, наведені обставини не дають можливість суду встановити зареєстроване місце проживання боржника.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ЦПК України у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Враховуючи вказане, суддя вважає доцільним відмовити заявнику у видачі судового наказу.
Одночасно суд роз`яснює заявнику, що відповідно до ст. 166 ЦПК України у випадку відмови у видачі судового наказу заявник має право звернутися з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків, або звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 163, 165, 167 ЦПК України, суддя
постановила:
У видачі судового наказу за Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Зараз -5» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Наталя Хацько