ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2026 року
м. Харків
справа № 645/2980/25
провадження № 22-ц/818/4611/26
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів - Маміної О.В., Яцини В.Б.,
за участю секретаря - Муренченко С.А.,
учасники справи:
заявниця - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи - Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Лютянської Ніни Семенівни, на рішення Немишлянського районного суду м. Харкова від 14 квітня 2026 року в складі судді Сілантьєвої Е.Є., за участю присяжних Данильченко С.Л., Жемеренко О.М.
в с т а н о в и в:
У травні 2025 року ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , звернулася до суду з заявою про оголошення фізичної особи померлою.
Заява мотивована тим, що вона є дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі Указу Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» ОСОБА_2 призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 до ЗСУ та призначений на посаду наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 24 від 05.04.2022.
ІНФОРМАЦІЯ_3 за № 7119/МПЗ від 03.10.2023 їй надіслано сповіщення сім`ї № 173, згідно якого повідомлено про те, що її чоловік механік-водій 3 механізованого відділення І механізованого взводу механізованої роти військової частини- НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 , 1983 року народження, зник безвісти 29.09.2023 близько 07 години 30 хвилин в районі н.п. Новодарівка Запорізької області, внаслідок артилерійського обстрілу противником позицій, під час виконання службових обов`язків по захисту територіальної цілісності та суверенітету України від збройної агресії російської федерації. Також вказано, що це сповіщення є підставою для подання документів для отримання належного грошового забезпечення зниклого безвісти солдата ОСОБА_2 в установленому законом порядку.
04.10.2023 внесено відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань із правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 115 КК України. Слідчим ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області постановою про залучення представника потерпілого від 19.02.2025 її залучено до кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221190001382 від 04.10.2023 в якості потерпілої. В матеріалах кримінального провадження мається лист Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими від 26.04.2024 № 222/кш/78б2, яким повідомлено ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області про те, що до Координаційного штабу не надходила інформація від Міжнародного Комітету Червоного Хреста або державних органів російської федерації про перебування ОСОБА_2 у полоні держави-агресора та місця утримання.
Аналогічного змісту також має лист Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими від 13.12.2024 за № 222/кн/23774.
Зазначила, що згідно п. 2.1 акту службового розслідування, відповідно до рапорту командира бойової машини - командира третього механізованого відділення першого механізованого взводу механізованої роти старшого сержанта ОСОБА_3 стало відомо, що механік - водій третього механізованого відділення першого механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 , виконував завдання в районі н.п. Новодарівка Пологівського району Запорізької області згідно БР № 5/287 28.09.2023. Приблизно о 07.30 29.09.2023 взводний опорний пункт ВОП «Токмак» потрапив під артилерійський обстріл, під час обстрілу солдат ОСОБА_4 отримав поранення. Станом на 30.09.2023 місце знаходження військовослужбовця не встановлене. Проведення пошукових робіт в імовірному місці поранення ускладнено через інтенсивні бойові дії у районі події.
Пунктом 3.1 акту службового розслідування вказано, що з усних пояснень гранатометника 3 механізоване відділення 2 механізованого взводу механізованої роти солдата ОСОБА_5 стало відомо, що 29.09.2023 він знаходився на позиції « ІНФОРМАЦІЯ_6 », де проводились роботи з облаштування позицій. Поруч з ним в сусідньому окопі знаходились механік - водій третього механізованого відділення першого механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 - солдат ОСОБА_4 . Почався обстріл, всі сховались в своїх окопах, після обстрілу ОСОБА_7 піднявся і побачив, що солдата ОСОБА_8 не видно. Солдат ОСОБА_7 заскочив до окопу, де знаходився засипаний землею непритомний солдат ОСОБА_4 , йому було надано допомогу та відновлено дихання. Пізніше бойовий медик з іншого підрозділу надав йому домедичну допомогу, при огляді було встановлено важке поранення в області лопатки (ймовірно з пробиттям легенів). Під час надання медичної допомоги солдат ОСОБА_4 не усвідомлював ситуацію і намагався душити медика. Пізніше ОСОБА_7 виявив, що теж поранений та відійшов до іншого окопу для надання собі допомоги. Обстріли позицій продовжувались і всі поранені чекали на команду до евакуації. Після отримання дозволу на евакуацію всі поранені вийшли з позицій. На евакуації солдата ОСОБА_8 не було, вірогідно після надання йому медичної допомоги він залишився у своєму окопі.
Висновком вказаного акту зазначено про те, що у зв`язку з виконанням конституційного обов`язку щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, при виконанні бойового завдання в районі населеного пункту Новодарівка Пологівського району Запорізької області згідно з бойовим розпорядженням № 5/287 від 28.09.2023, приблизно о 07.30 29.09.2023, перебуваючи на взводному опорному пункті « ІНФОРМАЦІЯ_4 » потрапили під ворожий артилерійський обстріл та отримали важкі поранення, зокрема, механік - водій третього механізованого відділення першого механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 . Окрім того, вказано, що своєчасні пошукові роботи та евакуація військовослужбовців були неможливі через високий ризик додаткових втрат серед особового складу у зв`язку з інтенсивними бойовими діями у районі події.
Станом на 10.10.2023 місце знаходження солдата ОСОБА_8 не встановлене, самовільне залишення частини, дезертирство під час бою, добровільну здачу в полон не підтверджено.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 239 від 16.10.2023 «Про результати розслідування за фактом зникнення безвісти військовослужбовців під час виконання бойового завдання» наказано вважати, що зникнення безвісти військовослужбовців в районі ведення бойових дій в районі населеного пункту Новодарівка Пологівського району Запорізької області ІНФОРМАЦІЯ_5 при виконанні бойового завдання, настало внаслідок дій з боку противника - окупаційних військ російської федерації та є тимчасовою бойовою людською втратою.
Вважала, що враховуючи ті обставини, що ОСОБА_2 пропав безвісти у зв`язку з воєнними діями під час виконання бойового завдання, є підстави для оголошення його судом померлим.
Зазначила, що оголошення ОСОБА_2 померлим необхідне для реалізації спадкових прав та оформлення права на одноразову грошову допомогу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».
Просила оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув у зв`язку з виконанням конституційного обов`язку щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості, при виконанні бойового завдання в районі населеного пункту Новодарівка Пологівського району Запорізької області - померлим. Датою смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати 29.09.2023.
Рішення Немишлянського районного суду м. Харкова від 14 квітня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 через свого представника подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити вимоги заяви.
Апеляційна скарга мотивована тим, що при зверненні до суду нею подано всі наявні докази, на підтвердження факту загибелі її чоловіка. Ті докази, які були відсутні та з об`єктивних причин не могли були подані до суду, в свою чергу, були витребувані ухвалою суду з відповідних установ та, в подальшому, отримані судом. Згідно чинного Переліку від 28.02.2025 року №376 активні бойові дії у с. Новодарівка Малинівської сільської територіальної громади Запорізької області почалися 10.06.2023 та закінчилися 11.12.2025. А тому, твердження суду першої інстанції про те, що станом на момент розгляду даної справи судом, на території, яка є місцем зникнення безвісти чоловіка заявника, активні бойові дії ще не завершенні, не відповідає дійсності.
Зазначила, що шестимісячний строк встановлений частиною другою статті 46 ЦК України у даному випадку на момент звернення із заявою до місцевого загального суду не сплив, однак сплине 12.06.2026. Єдиним способом для неї отримати свідоцтво про смерть чоловіка є оскарження рішення суду першої інстанції, враховуючи той факт, що 12.06.2026 року сплине 6 місяців з дня закінчення активних бойових дій на території с. Новодарівка Малинівської сільської територіальної громади Запорізької області.
14.07.2026 за допомогою системи «Електронний суд» Міністерство оборони України подало додаткові пояснення, в яких зазначило, що заява про оголошення фізичної особи померлої підлягає задоволенню після спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, з урахуванням правових висновків викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року по справі № 755/11021/22.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, рішення суду - залишити без змін.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що активні бойові дії на місці (на території) ймовірної загибелі ОСОБА_2 не завершені, а тому дійшов висновку про неможливість відліку шестимісячного строку, встановленого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України. Матеріали справи не містять переконливих та беззаперечних доказів на підставі яких суди могли би прийти до висновку про можливість оголошення померлим ОСОБА_2 .
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що з 11.11.2011 ОСОБА_2 та ОСОБА_9 перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с.20).
На підставі Указу Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» ОСОБА_2 призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 до ЗСУ та призначений на посаду наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 24 від 05.04.2022.
Відповідно до сповіщення сім`ї № 173 від 03.10.2023 ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 сповіщено, що її чоловік механік-водій 3 механізованого відділення І механізованого взводу механізованої роти військової частини- НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 , 1983 року народження, зник безвісти 29.09.2023 близько 07 години 30 хвилин в районі н.п. Новодарівка Запорізької області, внаслідок артилерійського обстрілу противником позицій, під час виконання службових обов`язків по захисту територіальної цілісності та суверенітету України від збройної' агресії російської федерації (а.с.22).
04 жовтня 2023 року за фактом зникнення безвісти військовослужбовців ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на території с. Новодарівка, Пологівського району, Запорізької області під час виконання бойового завдання було порушено кримінальне провадження № 12023221190001382 за ч.1 ст.115 КК України (а.с.32).
ОСОБА_1 залучена до кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12023221190001382 від 04.10.2023 в якості потерпілої (а.с.33).
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.102023 №302 про проведення службового розслідування за фактом зникнення безвісті військовослужбовців зазначеної роти було проведене службове розслідування.
Актом службового розслідування від 16.10.2023 встановлено, що відповідно до рапорту командира бойової машини - командира третього механізованого відділення першого механізованого взводу механізованої роти старшого сержанта ОСОБА_3 стало відомо, що механік - водій третього механізованого відділення першого механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 , виконував завдання в районі н.п. Новодарівка Пологівського району Запорізької області згідно БР № 5/287 28.09.2023. Приблизно о 07.30 29.09.2023 взводний опорний пункт ВОП «Токмак» потрапив під артилерійський обстріл, під час обстрілу солдат ОСОБА_4 отримав поранення. Станом на 30.09.2023 місце знаходження військовослужбовця не встановлене. Проведення пошукових робіт в імовірному місці поранення ускладнено через інтенсивні бойові дії у районі події.
З усних пояснень гранатометника 3 механізоване відділення 2 механізованого взводу механізованої роти солдата ОСОБА_5 стало відомо, що 29.09.2023 він знаходився на позиції « ІНФОРМАЦІЯ_6 », де проводились роботи з облаштування позицій. Поруч з ним в сусідньому окопі знаходились механік - водій третього механізованого відділення першого механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 - солдат ОСОБА_4 . Почався обстріл, всі сховались в своїх окопах, після обстрілу ОСОБА_7 піднявся і побачив, що солдата ОСОБА_8 не видно. Солдат ОСОБА_7 заскочив до окопу, де знаходився засипаний землею непритомний солдат ОСОБА_4 , йому було надано допомогу та відновлено дихання. Пізніше бойовий медик з іншого підрозділу надав йому домедичну допомогу, при огляді було встановлено важке поранення в області лопатки (ймовірно з пробиттям легенів). Під час надання медичної допомоги солдат ОСОБА_4 не усвідомлював ситуацію і намагався душити медика. Пізніше ОСОБА_7 виявив, що теж поранений та відійшов до іншого окопу для надання собі допомоги. Обстріли позицій продовжувались і всі поранені чекали на команду до евакуації. Після отримання дозволу на евакуацію всі поранені вийшли з позицій. На евакуації солдата ОСОБА_8 не було, вірогідно після надання йому медичної допомоги він залишився у своєму окопі.
За висновком акту, у зв`язку з виконанням конституційного обов`язку щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, при виконанні бойового завдання в районі населеного пункту Новодарівка Пологівського району Запорізької області згідно з бойовим розпорядженням № 5/287 від 28.09.2023, приблизно о 07.30 29.09.2023, перебуваючи на взводному опорному пункті « ІНФОРМАЦІЯ_4 » потрапили під ворожий артилерійський обстріл та отримали важкі поранення, зокрема, механік - водій третього механізованого відділення першого механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 . Своєчасні пошукові роботи та евакуація військовослужбовців були неможливі через високий ризик додаткових втрат серед особового складу у зв`язку з інтенсивними бойовими діями у районі події. Станом на 10.10.2023 місце знаходження солдата ОСОБА_8 не встановлене, самовільне залишення частини, дезертирство під час бою, добровільну здачу в полон не підтверджено (а.с.24-28).
Згідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 239 від 16.10.2023 «Про результати розслідування за фактом зникнення безвісти військовослужбовців під час виконання бойового завдання» наказано вважати, що зникнення безвісти військовослужбовців в районі ведення бойових дій в районі населеного пункту Новодарівка Пологівського району Запорізької області 29.09.2023, при виконанні бойового завдання, настало внаслідок дій з боку противника - окупаційних військ російської федерації та є тимчасовою бойовою людською втратою (а.с.29-31).
Згідно повідомлення Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими від 26.04.2024 № 222/Кш/7862 в інформаційній системі з питань поводження з військовополоненими містяться відомості про вищевказану особу. Разом з тим повідомлено, що до Координаційного штабу не надходила інформація від Міжнародного Комітету Червоного Хреста або державних органів російської федерації про перебування вищезазначеної особи у полоні держави-агресора та місця її утримання (а.с.34).
Згідно повідомлення Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими від 13.12.2024 № 222/Кш/23774 в інформаційній системі з поводження з військовополоненими містяться відомості про ОСОБА_2 . Водночас до Координаційного штабу не надходили повідомлення Міжнародного. Комітету Червоного Хреста або зі сторони російської федерації перебування зазначеної особи в полоні, стану її здоров`я та місця утримання (а.с.35).
З інформації Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України №19.5.1/101362-25-Вих від 30.12.2025 - у межах повноважень, наданих Адміністрацією Державної прикордонної служби України, та відповідно до пунктів 12, 15 Положення про базу даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в`їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території» (далі - База даних), затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.09.2022 № 614, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.10.2022 за № 1319/38655, відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 29.09.2023 по 30.12.2025 (станом на 11:35) в Базі даних не виявлено (а.с.220).
Згідно інформації Державного підприємства «Український національний центр розбудови миру» № 08-11/45985 від 04.12.2025 за наявною інформацією відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесені до реєстру НІБ, однак відомості про перебування запитуваної особи в полоні відсутні. Окрім того, держава-агресор не надає інформацію про місце тримання та стан здоров`я громадян України, які перебувають в полоні держави-агресора. Станом на дату надання відповіді, інформація від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного Комітету Червоного Хреста про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до НІБ не надходила (а.с.195).
Відповідно до інформації Головного управління Національної поліції в Харківській області № 344403-2025 від 04.12.2025 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває у державному розшуку за відділом поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Харківській області з 05.10.2023 по теперішній час, кримінальне провадження № 12023221190001382 за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 115 КК України, як особа, зникла безвісти за особливих обставин. У період з 29.09.2023 по теперішній час звернення до органів (підрозділів) поліції від його імені не надходили (а.с.196).
З відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 04.12.2025 № 2000-0902-7/188952 у Реєстрі застрахованих осіб наявні відомості, що про нарахування грошового забезпечення ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , за період з вересня 2023 року по жовтень 2025 року звітувала Військова частина НОМЕР_3 (а.с.197).
Відповідно до відповіді Головного управління ДПС у Харківській області від 13.11.2025 №/5/20-40-12-03-09 за період з 01.09.2023 по 31.10.2025 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , були нараховані виплати, як військовослужбовцю (а.с.198-200).
Згідно витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин № 20251205-1125 від 05.12.2025, наданого Управлінням з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріат Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин) № 51348/30-2025 від 05.12.2025, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахується зниклим безвісті на території бойових дій (під час воєнних дій), дата набуття статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин - 16.05.2024 (а.с.203).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України запроваджено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє до тепер.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією спочатку був затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 із змінами і доповненнями, а натепер - наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376.
Відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, в редакції станом на час розгляду справи судом, територія с. Новодарівка Малинівської сільської територіальної громади Пологівського району Запорізької області відносилась до: тимчасово окупованих рф території України з17.04.2022 по 09.06.2023; територій активних бойових дій з 10.06.2023 по 11.12.2025; територій активних бойових дій з 12.12.2025 по теперішній час.
Малинівська сільська територіальна громада Пологівського району Запорізької області, до складу якої входить с. Новодарівка, в районі якого під час виконання бойового завдання зник безвісти ОСОБА_2 , з 12.12.2025 віднесена до територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси та на даний час відсутні дані про припинення таких бойових дій.
Згідно із статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
За змістом норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Здійснення правосуддя на засадах верховенства права забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»).
Порядок розгляду судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, передбачений Главою 6 Розділу IV ЦПК України «Окреме провадження».
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється в порядку окремого провадження. Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямоване на з`ясування необхідних фактів за відсутності правового спору.
Чинний ЦПК України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема:
- встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України);
- встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України);
- встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України);
- визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).
Згідно з частинами третьою-четвертою статті 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Пункт 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, деталізує положення статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та встановлює, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.
У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.
Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 зазначила: «Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.
Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
За змістом частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
У частині першій статті 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» - та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».
У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).
Законодавець запроваджує спеціальну цивільно-правову норму з метою конкретизації, деталізації та диференціації правового регулювання цивільних відносин в межах їх загального роду. Спеціальна норма походить від загальної і тісно з нею пов`язана.
Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.
Велика Палата Верховного Суду враховує, що приписи частини другої статті 46 ЦК України пов`язують оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким.
За змістом статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України»:
- воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;
- бойові дії - форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння);
- воєнні дії - організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України;
- район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
Велика Палата Верховного Суду у зазначеній вище постанові наголосила на тому, що законодавець розмежовує категорії «воєнні дії», «збройний конфлікт» і «воєнний стан».
Частина друга статті 46 ЦК України послуговується категоріями «воєнні дії» і «збройний конфлікт», а не «воєнний стан». Тому немає підстав пов`язувати початок перебігу строків, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, із введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні.
Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою. Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.
Вирішуючи питання щодо початку відліку строку, передбаченого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.
Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, спочатку був затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 із змінами і доповненнями, а тепер - наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 (далі - Наказ № 376).
У Наказі № 376 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані Російською Федерацією території України. До того ж цей наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.
Отже, суди можуть використовувати дані, зокрема з Наказом № 376, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.
Відповідно до вказаного Наказу територія с. Новодарівка Малинівської сільської територіальної громади Пологівського району Запорізької області відносилась до: тимчасово окупованих рф території України з 17.04.2022 по 09.06.2023; територій активних бойових дій з 10.06.2023 по 11.12.2025; територій активних бойових дій з 12.12.2025, які не припинені.
Малинівська сільська територіальна громада Пологівського району Запорізької області, до складу якої входить с. Новодарівка, в районі якого під час виконання бойового завдання зник безвісти ОСОБА_2 , з 12.12.2025 віднесена до територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси та на даний час відсутні дані про припинення таких бойових дій.
ОСОБА_2 зник безвісти в результаті воєнних дій на території с. Новодарівка Малинівської сільської територіальної громади Пологівського району Запорізької області, де ведуться активні бойові дії, як на час звернення заявниці з даною заявою так і під час розгляду справи судом першої інстанції так і під час апеляційного перегляду даної цивільної справи.
Твердження ОСОБА_1 про те, що активні бойові дії у с. Новодарівка Малинівської сільської територіальної громади Пологівського району Запорізької області почалися 10.06.2023 та закінчилися 11.12.2025, тому необхідно саме з цієї дати необхідно здійснювати відлік шестимісячного строку, встановлений реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, колегія суддів відхиляє, оскільки станом на момент подання у цій справі заяви про оголошення особи померлим та станом на момент розгляду цієї справи судами с. Новодарівка Малинівської сільської територіальної громади Пологівського району Запорізької області є територією активних бойових дій та наразі такою залишається.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30 липня 2026 року у справі № 646/306/25 (провадження № 61-1951св26).
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи, у разі якщо ця подія відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій.
У такому випадку у разі подій (наприклад, авіаударів, ракетних обстрілів, терактів, підривів на мінах, загибелі під час евакуації чи гуманітарної місії) на територіях, які формально не є зоною активних бойових дій, але мають прямий зв`язок з воєнними діями, збройним конфліктом, суд має право розпочати відлік шестимісячного строку з моменту такої події. Якщо докази, як-от: відеоматеріали, документи або показання свідків тощо, дозволяють з високим ступенем вірогідності припустити ймовірну загибель особи, зволікання у визнанні фізичної особи померлою стає невиправданим і не відповідає принципу правової визначеності.
Враховуючи те, що активні бойові дії на місці (на території) ймовірної загибелі солдата ОСОБА_2 , а саме в с. Новодарівка Малинівської сільської територіальної громади Пологівського району Запорізької області не завершені, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неможливість відліку шестимісячного строку, встановленого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України.
Судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що матеріали справи не містять переконливих та беззаперечних доказів, на підставі яких суд міг б прийти до висновку про можливість оголошення померлим ОСОБА_2 .
Оскільки, як на момент зникнення безвісти, так і на момент звернення заявниці до суду та вирішення справи судом як першої, так і апеляційної інстанцій, на території, де зник безвісти ОСОБА_2 , ведуться активні бойові дії, заява ОСОБА_1 про оголошення померлою цієї особи є передчасною та до задоволення не підлягає.
Подібні висновки, викладені також у постановах Верховного Суду від 08 липня 2026 року в справі № 211/1832/25, від 06 серпня 2026 року у справі № 158/3496/25 (провадження № 61-7356св26).
Посилання суду першої інстанції на наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, який наразі нечинний, не призвело до неправильного вирішення справи, оскільки за даними переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, в редакції станом на час розгляду справи судом, територія с. Новодарівка Малинівської сільської територіальної громади Пологівського району Запорізької області відносилась до: тимчасово окупованих рф території України з17.04.2022 по 09.06.2023; територій активних бойових дій з 10.06.2023 по 11.12.2025; територій активних бойових дій з 12.12.2025 по теперішній час.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, які не суперечать положенням частини другої статті 46 ЦК України.
Колегія суддів звертає увагу на те, що у разі зміни обставин, а саме: припинення активних бойових дій на території с. с. Новодарівка Малинівської сільської територіальної громади Пологівського району Запорізької області, заявниця не позбавлена права повторно звернутися із заявою про оголошення ОСОБА_2 померлим.
Таким чином, доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду по суті вирішення заяви й до власного тлумачення норм матеріального та процесуального права, однак вони спростовуються матеріалами справи та наведеними нормами права, а тому відхиляються судом.
Докази та обставини, на які посилається ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції і при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Оскільки судове рішення перевіряється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія визнає, що судове рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат за перегляд справи у апеляційному порядку не вбачається.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.ст.381-384, 389 ЦПК України
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Лютянської Ніни Семенівни, - залишити без задоволення.
Рішення Немишлянського районного суду м. Харкова від 14 квітня 2026 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий Н.П. Пилипчук
Судді О.В. Маміна
В.Б. Яцина