08.10.2026
ЄУН 337/3222/26
2-др/337/44/26
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2026 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя в складі:
головуючого судді - Мурашової Н.А.
за участю секретаря - Туяк О.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 21.09.2026 було повністю задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
28.09.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Піскарьова А.О. про ухвалення додаткового рішення у цій справі та стягнення з відповідачки на користь позивача понесених судових витрат на сплату судового збору в сумі 1064,96грн. та витрат на правничу допомогу в сумі 8500,00грн.на правничу допомогу.
Ухвалою суду від 29.09.2026 вказана заява призначена до розгляду по суті без повідомленням учасників справи.
08.10.2026 від відповідачки ОСОБА_2 до суду через систему «Електронний суд» надійшли заперечення на вказану заяву, в яких вона зазначила, що надані документи щодо надання правничої допомоги містять суперечливі відомості і не підтверджують належним чином повноваження адвоката як представника саме в цій справі. Зокрема, договір датований 16.06.2025, а додаток до нього щодо переліку і вартості юридичних послуг 21.09.2026. Відомостей про те, які послуги надавались позивачу адвокатом за вказаним договором до 21.09.2026, не надано. Також не надано відомостей про те, у якій саме справі адвокатом були надані відповідні послуги. Крім того, позивач та його представник в порушення ч.2 ст.134 ЦПК України в позовній заяві не зазначили попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правничу допомогу, що є самостійною підставою для відмови в їх стягненні.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Відповідно до ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, в т.ч. питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч.1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1-3 ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з ч.1-6 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Згідно з ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч.4 ст.141 ЦПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вже зазначалось, 21.09.2026 судом ухвалено рішення, яким було повністю задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Разом з тим, при ухваленні вказаного рішення судом не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, у зв`язку з чим воно підлягає вирішенню в порядку ст.270 ЦПК України шляхом ухвалення додаткового рішення.
Виходячи з того, що позов ОСОБА_1 було задоволено повністю, суд вважає необхідним на підставі ст.141 ЦПК України стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 витрати по сплаті при поданні цього позову судового збору в сумі 1064,96грн.
Щодо розподілу витрат на правничу допомогу, суд виходить з того, що в межах цієї справи позивач користувався правовою допомогою адвоката Піскарьова А.О., на підтвердження чого до заяви про ухвалення додаткового рішення були додані договір про надання правничої (правової) допомоги №25/25ЮК від 16.06.2025, додаток №1 до нього «Розрахунок вартості виконаних робіт №1 від 21.09.2026», акт №1 від 21.09.2026 про передачу-прийняття виконаних послуг, згідно з якими вартість наданих адвокатом послуг становить 8500,00рн. Вказані докази є належними та допустимими.
В той же час, вказані докази не є безумовною підставою для стягнення цих витрат з відповідачки.
Як вже зазначалось, в силу ч.1,2 ст.134 ЦПК України, позивач та його представник зобов`язані були разом з позовною заявою подати суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс чи очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суд може відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
В даному випадку позивач та його представник вказаного обов`язку при поданні позовної заяви не виконали, попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат на правничу допомогу не навели, лише послались на те, що позивач очікує понести такі витрати і остаточний їх розмір буде визначений до закінчення судових дебатів чи протягом п`яти днів після ухвалення рішення.
При цьому, договір про надання правничої допомоги між позивачем та адвокатом було укладено 16.06.2025, позовна заява складена та подана до суду саме адвокатом як представником, тому останній мав можливість визначити орієнтовний перелік можливих послуг та їх вартість. Однак вказаного не здійснив, чим фактично позбавив відповідачку можливості подати заперечення щодо неспівмірності цих витрат.
На підставі вищевикладеного, суд вважає необхідним у стягненні з відповідачки на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 8500,00грн відмовити.
Керуючись ст.2,12,13,76-82,89,133,134,137,141,270 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , витрати по сплаті судового збору в сумі 1064,96грн. (одна тисяча шістсот чотири гривні 96 копійок).
В стягненні з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу - відмовити.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його постановлення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.А. Мурашова