КОПІЯ
Єдиний унікальний номер справи 678/1480/26
Провадження №2-678-818/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2026 року селище Летичів
Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого-судді Лазаренка А. В.,
за участі секретаря судового засідання Непийвода Л. Д.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача: адвокат Лівак Антон Петрович, до Летичівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно,
встановив:
17 вересня 2026 року на адресу суду надійшла позовна заява про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права на спадкове майно.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який до дня смерті був зареєстрований в с. Грушківці Хмельницького району Хмельницької області. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме: на земельну ділянку, кадастровий номер [номер приховано]:04:020:0029, площею 4,4956 га, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території колишньої Грушковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, що належала спадкодавцеві на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ №035257, зареєстрований в книзі реєстрації сертифікатів за №309 від 22 серпня 1996 року. На випадок смерті спадкодавець не розпорядився належним йому майном, заповіту не залишив.
ОСОБА_1 , в силу статті 1264 Цивільного кодексу України, є спадкоємцем 4 черги майна померлого, оскільки проживала зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме з вересня 1991 року по січень 1997 року. Інших спадкоємців, у тому числі осіб, які відповідно до закону мали б право на обов`язкову частку у спадщині, немає. Син спадкодавця - ОСОБА_3 - після смерті батька звернувся до Летичівської державної нотаріальної контори та відкрив спадкову справу, однак не встиг оформити свої спадкові права та прийняти у власність спадкове майно у встановленому законом порядку, оскільки помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Для оформлення спадщини на земельну частку (пай) вона звернулася до державного нотаріуса Летичівської державної нотаріальної контори Босманової С. Ц., яка зазначила, що він не може оформити спадщину після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зв`язку з тим, що потрібно встановити в судовому порядку факт, що вона з ОСОБА_2 проживали однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, а також по причині відсутності правовстановлюючого документу на право на земельну частку (пай).
17 вересня 2026 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.
08 жовтня 2026 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лівака А. П. надійшла заява, у якій просить проводити розгляд справи у їхню відсутність та без звукозапису, позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача Летичівської селищної ради у поданій заяві № 4374 від 08 жовтня 2026 року, просить розгляд справи проводити у їхню відсутність та без звукозапису, позовні вимоги визнають та не заперечують проти їх задоволення.
Справу розглянуто в порядку ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Щодо встановлення факту, що має юридичне значення.
У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31 березня 1995 року роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право (абз. 1 п. 1).
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18, від 08 листопада 2019 року у справі № 161/853/19, від 27 березня 2019 року у справі №569/7589/17 вказано, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;
встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.
Згідно п. 5 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу 2004 року правила книги шостої Цивільного кодексу (спадкове право) застосовуються до спадщини, яка відкрилась, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності Цивільною кодексу 2004 року Тому рекомендовано звернутися до суду для встановлення вищезазначеного факіу та для визнання права на спадкове майно.
В силу ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У ч. 1 ст. 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
В силу ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1). Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу) (ч. 2).
За приписами ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ч. 1). У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (ч. 2). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ч. 3).
Як зазначено у ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (ч. 1). Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (ч. 2).
В силу ч. 1 ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади №2026/000108986 від 05 січня 2026 року, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 з 23 березня 2010 року.
Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено актовий запис № 4.
Згідно Довідки № 83, яка Видана виконавчим комітетом Летичівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 був зареєстрований в с. Грушківці, Хмельницького (колишнього Летичівського) району, Хмельницької області. Помер - ІНФОРМАЦІЯ_4 . На день смерті за вищевказаною адресою ОСОБА_2 був зареєстрований один.
Згідно Витягів з погосподарських книг по домогосподарству с. Грушківці, з 1983-2000 роки, ОСОБА_2 - голова двору, інших членів домогосподарства не зареєстровано, помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Як вбачається з Акту про проживання особи від 07 серпня 2026 року, який складений Летичівською селищною радою Хмельницького району Хмельницької області, Акт складений про те, що покійний ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 був зареєстрований у с. Грушківці, Хмельницького (колишнього Летичівського) району, Хмельницької області, погосподарський номер 334. Проживав за адресою: с. Грушківці, Хмельницького (колишнього Летичівського) району Хмельницької області погосподарський номер 336 разом із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та її сім`єю з вересня 1991 року до дня смерті, про що свідчать свідки: ОСОБА_5 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та ОСОБА_6 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, обставини, на які посилається позивач на встановлення факту знайшли своє підтвердження, тому вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Щодо визнання права власності на земельну ділянку як на спадкове майно.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звертатися до суду за захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути - визнання права.
Відповідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим, звернутися до суду щодо захисту своїх порушених Кодексом, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
У абз. 3 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12 червня 2009 року роз`яснено, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.
У п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18 грудня 2009 року роз`яснено, що за змістом ч. 4 ст. 174 ЦПК України (на теперішній час це ч. 4 ст. 206 ЦПК України) у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.
Зі змісту заяв відповідача вбачається, що позовні вимоги повністю визнають. Інших спадкоємців немає.
Судом не встановлено, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Аналізуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що наявні законні підстави для ухвалення рішення про прийняття визнання позову і задоволення вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
У зв`язку з тим, що спір виник не з протиправних дій відповідача, суд вважає, що судові витрати необхідно покласти на позивача.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст.392, 1223, 1261, 1269 ЦК України, 2, 4, 5, 7, 10, 12, 13, 17, 18, 82, 206, 247, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, кадастровий номер - [номер приховано]:04:020:0029, площею 4,4956 га, розташовану на території колишньої Грушковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, як на спадкове майно після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судові витрати залишити за позивачем.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Хмельницькому апеляційному суду через Летичівський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
УЧАСНИКИ СПРАВИ:
ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , житель АДРЕСА_3 , відсутній зареєстрований Електронний кабінет.
ПРЕДСТАВНИК ПОЗИВАЧА: адвокат Лівак Антон Петрович, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , вул. Старокиївська, 10И, корп. 7, оф. 104, м. Київ, 04116, відсутній зареєстрований Електронний кабінет
ВІДПОВІДАЧ: Летичівська селищна рада Хмельницького району Хмельницької області, код ЄДРПОУ: 04404548, вул. Героїв Крут, будинок 2/1, селище Летичів, Хмельницький район, Хмельницька область, поштовий індекс 31500, наявний зареєстрований Електронний кабінет.
Суддя: підпис А. В. Лазаренко
Суддя: А. В. Лазаренко