Справа № 283/1592/26
Провадження 2/681/1108/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
12 жовтня 2026 року м. Полонне
Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Іллюка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
У липні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» (далі - Товариство) через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідача 16 068,99 грн заборгованості за кредитним договором №1812758 від 04.09.2024, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн.
В обґрунтування вимог представник позивача зазначав, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон кредит» та ОСОБА_1 04.09.2024 було укладено договір №1812758 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «Слон кредит» надає клієнту кредит у розмірі 3 300 грн, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.
Кредитодавець виконав свої зобов`язання за договором кредиту та надав відповідачу грошові кошти в безготівковому порядку.
Відповідач у свою чергу не виконував взяті на себе зобов`язання, чим допустив істотне порушення умов договору, не повернув отримані кошти та не сплатив відсотків за користування ними, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором №1812758 у загальному розмірі 16 068,99 грн, з яких: 3 299,99 грн - заборгованість по тілу кредиту, 6 963,00 грн - заборгованість по відсотках та 5 806,00 грн - заборгованість за пенею, штрафом.
ТОВ «Свеа фінанс» 13 серпня 2025 року уклало договір факторингу № 01.02-30/25 з ТОВ «Слон кредит», за умовами якого позивач набув права вимоги до боржників, вказаних в реєстрах боржників до зазначеного договору факторингу, зокрема і до ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором.
Ухвалою судді Малинського районного суду Житомирської області від 06 липня 2026 року дану справу передано за підсудністю до Полонського районного суду Хмельницької області.
За даними протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Полонського районного суду Хмельницької області від 30 липня 2026 року головуючим суддею по справі визначено суддю Іллюка С.В.
Ухвалою судді від 04 серпня 2026 року з відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Понінківської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області витребувано інформацію про внутрішньо переміщену особу ОСОБА_1 , яка надійшла до суду 07 серпня 2026 року.
Відповідно до ухвали судді від 10 серпня 2026 року відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; сторонам визначено строк для подачі заяв по суті справи.
Відповідачу копії ухвали про відкриття провадження та позовної заяви надсилались судом за адресою зареєстрованого фактичного місця проживання ОСОБА_1 як внутрішньо переміщеної особи, що зазначена в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери. Конверт з вкладенням повернувся до суду з довідкою відділення АТ «Укрпошта» від 20.08.2026 про відсутність адресата за вказаною адресою, однак, відповідно до положень п.4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, відправлення вважається врученим адресату. У встановлений судом строк ОСОБА_1 відзив на позов не подав.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та на підставі ст.280 ЦПК України за згодою позивача проводить заочний розгляд справи.
Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.
Встановлено, що 04.09.2024 між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договір №1812758 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» (далі - Договір), відповідно до якого відповідач отримав у безготівковій формі грошові кошти у розмірі 3 300 грн, шляхом їх переказу на платіжну картку № НОМЕР_1 , строком на 360 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом з періодичністю кожні 30 днів у розмірі 1,00% на день, що є стандартною процентною ставкою, що застосовується в межах строку кредиту. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 15 180,00 грн. Відповідач зобов`язався повернути кошти кредиту та сплатити проценти за користування ним (а.с.6-9).
Даний договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С625.
Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є додатком № 1 до вказаного кредитного договору та підписана відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором С625, доведено до відома ОСОБА_1 дати, види та розмір платежів за кредитом, реальну річну процентну ставку, загальну вартість кредиту (а.с.10).
Відповідач також ознайомився з інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит та підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором Х202 Паспорт споживчого кредиту, зміст якого відповідає умовам укладеного кредитного договору (а.с.11-12).
Під час укладення Договору особу відповідача ідентифіковано та верифіковано кредитодавцем за допомогою системи Bank ID НБУ (а.с.13).
ТОВ «Слон кредит» виконало свої зобов`язання за кредитним договором №1812758 та надало для ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 3 300 грн, вказане підтверджується даними листа ТОВ «Пейтек» вих.№20250819-2100 від 19.08.2025, з якого вбачається, що останнє, маючи повноваження на підставі договору про організацію переказу грошових коштів №06062022-1 від 06.06.2022, перерахувало 04.09.2024 кошти в сумі 3 300 грн на платіжну картку клієнта НОМЕР_2 (а.с.23 зворот).
Згідно з наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №1812758, розмір заборгованості відповідача становить 16 068,99 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3 299,99 грн, заборгованість за відсотками - 6 963,00 грн, які нараховані з 04.09.2024 по 13.08.2025 та заборгованість за штрафом - 5 806,00 грн. При визначенні вказаного розміру заборгованості враховано сплату відповідачем 10.10.2024 тіла кредиту у розмірі 0,01 грн, 10.10.2024, 15.12.2024 та 14.01.2025 відсотків у загальній сумі 4 356,00 грн, а також 10.10.2024 та 14.01.2025 штрафу в загальному розмірі 794 грн (а.с.21-23).
13.08.2025 між ТОВ «Свеа фінанс» та ТОВ «Слон кредит» укладено договір факторингу №01.02-30/25, за умовами якого ТОВ «Слон кредит» відступило для ТОВ «Свеа фінанс», а останнє набуло за плату права вимоги до боржників, вказаних в реєстрах боржників, що підтверджується даними договору факторингу та платіжної інструкції №10148 від 18.08.2025 про оплату фінансування згідно з договором факторингу (а.с.24-27).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-30/25 ТОВ «Свеа фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №1812758 від 04.09.2024 в сумі 16 068,99 грн, з яких: 3 299,99 грн - заборгованість по тілу кредиту, 6 963,00 грн - заборгованість по відсотках та 5 806,00 грн - заборгованість за штрафом (а.с.28-29).
Рішенням єдиного учасника ТОВ «Росвен інвест Україна» № 1 від 25 березня 2024 року вказане товариство перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» (а.с.30).
Отже, у відповідності до умов зазначеного договору факторингу ТОВ «Свеа фінанс» за плату прийняло належні ТОВ «Слон кредит» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників, зокрема до відповідача.
Перевіряючи правомірність позовних вимог законодавчим нормам, суд виходить з такого.
Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в ст.11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року, в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року, в справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Згідно з ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
За положеннями частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 1 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу вимог ч.1 ст.1077 ЦК України (в редакції станом на час укладення вище вказаного договору факторингу) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (стаття 81 ЦПК України).
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
З огляду на зазначене, суд вважає, що кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора, відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію» та вимогам до кредитних договорів. Кредитні кошти надані в безготівковому порядку. Проте, доказів повернення в повному обсязі отриманих коштів відповідачем матеріали справи не містять.
Зважаючи на оформлені у встановленому порядку кредитний договір та договір факторингу, позивач є належним стягувачем неповернутих кредитних коштів та процентів за користування ними з боржника.
Перевіряючи наданий Товариством розрахунок заборгованості за Договором суд виходить з того, що відповідачем було частково сплачено заборгованість за тілом кредиту у розмірі 0,01 грн (10.10.2024), відсотки у загальній сумі 4 356,00 грн (10.10.2024, 15.12.2024 та 14.01.2024), а також 10.10.2024 та 14.01.2024 штраф в загальному розмірі 794 грн (а.с.21-23).
Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором у розмірі 16 068,99 грн, з яких: 3 299,99 грн - заборгованість по тілу кредиту, 6 963,00 грн - заборгованість по відсотках та 5 806,00 грн - заборгованість за пенею, штрафом.
Вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 5 806,00 грн задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).
Пунктом 3 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки у вигляді сплати неустойки.
Положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.
Із зазначеного вище слідує, що законодавець звільнив позичальників від відповідальності визначеної статтею 625 ЦК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022 та такі нарахування підлягають списанню.
За змістом частини 2 статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 дійшов висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.
Отже, до спірних правовідносин, які виникли у зв`язку із невиконанням відповідачем грошових зобов`язань за кредитним договором №1812758 від 04.09.2024, підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
На підставі викладеного суд вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідача 5 806,00 грн штрафу, оскільки такий нарахований позивачем у період дії в Україні воєнного стану.
Разом з тим, відповідачем сплачені кошти: 10.10.2024 - у сумі 462,00 грн, 14.01.2024 - у сумі 332,00 грн, які отримані первісним кредитором та бути зараховані на погашення заборгованості за штрафом, хоча така заборгованість відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України підлягала списанню кредитодавцем, мають бути зараховані як дострокове погашення тіла кредиту відповідно до п.5.2. Договору зважаючи на те, що відсотки на момент внесення таких платежів були сплачені відповідачем в повному обсязі.
Таким чином розрахунок заборгованості за тілом кредиту становить 2 505,99 грн (3 300,00 грн тіло кредиту - 462,01 грн (сплачені 10.10.2024) - 332,00 грн (сплачені 14.01.2025)), яку слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Розрахунок відсотків за користування кредитом за Договором становить:
за період з 04.09.2024 по 09.10.2024: 1188 грн (3 300,00 грн тіло кредиту ?1,00%?36 днів);
за період з 10.10.2024 по 13.01.2025: 2 724,47 грн (2837,99 грн тіло кредиту з урахуванням його часткового повернення 10.10.2024?1,00%?96 днів);
за період з 14.01.2025 по 13.08.2025: 5 312,70 грн (2505,99 грн тіло кредиту з урахуванням його часткового повернення 14.01.2025?1,00%?212 днів);
а всього: 9 225,17 грн (1188,00 грн + 2724,47 грн + 5 312,70 грн).
При цьому вказаний розмір відсотків підлягає зменшенню на суму сплачених відповідачем у розмірі 4 356,00 грн, а тому розмір заборгованості за цією частиною боргу, яка рахується за відповідачем складає 4 869,17 грн (9 225,17 грн-4 356,00 грн), які підлягають стягненню з ОСОБА_1 .
Таким чином суд доходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства та стягнення на його користь з відповідача заборгованості за Договором у загальному розмірі 7 375,16 грн (2505,99 грн тіло кредиту+4 869,17 грн відсотки за користування).
У силу вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, виходячи із задоволення позовних вимог на 45,9%, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 222,04 грн.
Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279, 280-283, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -
у х в а л и в:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за договором №1812758 про надання споживчого кредиту від 04 вересня 2024 року, яка складається з 2505 грн 99 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 4 869 грн 17 коп. - заборгованість по відсотках, а всього в загальному розмірі 7 375 (сім тисяч триста сімдесят п`ять) грн 16 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» 1 222 (одна тисяча двісті двадцять дві) грн 04 коп. витрат по сплаті судового збору.
Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: вул. Іллінська, 8 м. Київ поштовий індекс 04070.
Відповідач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 .
Повне рішення складено 12.10.2026.
Суддя Сергій ІЛЛЮК