ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 187/309/24
6/0187/120/26
У Х В А Л А
06 жовтня 2026 року селище Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Говорухи В.О., за участю секретаря судового засідання Неймак М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву заступника начальника Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про вирішення питання про затвердження мирової угоди від 24 червня 2026 року, укладеної між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який діє зі згоди своєї матері ОСОБА_3 , -
ВСТАНОВИВ :
15.09.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява від заступника начальника Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Олександра Сищика про затвердження мирової угоди у цивільній справі № 187/309/24, в якій останній просить суд:
- вирішити питання про затвердження мирової угоди укладеної між ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 , який діє зі згоди своєї матері ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_3 .
В обґрунтування заяви вказує на те, що на виконанні у заступника начальника Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № НОМЕР_4 з примусового виконання: виконавчого листа справа № 187/309/24 провадження № 2/0187/182/24 від 25.06.2025 року виданий Петриківським районним судом про стягнення з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , як спадкоємця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в межах вартості спадкового майна, суму боргу за договором позики від 02 червня 2020 року у розмірі 576 000 грн. (п`ятсот сімдесят шість тисяч грн. 00 коп.) та судові витрати в розмірі 1969,33 гри (одна тисяча дев`ятсот шістдесят дев`ять грн. 33 коп.). Всього до стягнення 577969,33 грн.
В процесі виконання виконавчого провадження № НОМЕР_4, 15.10.2025 року до відділу надійшла заява стягувача про затвердження мирової угоди від 08.04.2026 вх. № 6294 та мирова угода укладена між сторонами: стягувачем ОСОБА_1 та боржником ОСОБА_2 , який діє зі згоди своєї матері, як законного представника - ОСОБА_3 .
17.09.2026 ухвалою суду відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду, витребувано докази.
В судовому засіданні старший державний виконавець Земляний В.І. підтримав затвердження мирової угоди та зазначив що затвердження такої угоди відповідає інтересам боржника так як призведе до припинення виконавчого провадження та зняття застосованих відносно нього обмежень, зокрема накладених арештів. Відзначає, що при застосуванні процедури примусового стягнення на нерухоме майно, що є у власності чи користуванні неповнолітнього обов`язковою є згода органу опіки та піклування.
Стягувач ОСОБА_1 в судовому засіданні просив затвердити укладену мирову угоду. Підтвердив, що будинок, який є предметом вказаної угоди, хоча і має юридичний статус житлового, однак він не має належних умов, зокрема відсутні комунікації необхідні для проживання в ньому: газопостачання, електроенергія. Йому відомо, що не існує жодних перешкоди для огляду і обстеження вказаного домоволодіння, в тому числі соціальними працівниками, однак до нього з даного питання ніхто не звертався.
Представник ОСОБА_3 адвокат Бардаченко Д.В. підтримав затвердження угоди. Вважає, що затвердження такої угоди відповідає інтересам неповнолітніх дітей та сприятиме виконанню рішення суду. Вказане твердження обумовлено тим, що вартість нерухомого майна, яка передається стягувачу в рахунок наявної заборгованості значно менше від суми боргу, при цьому стягувач погоджується на прощення такої різниці боржнику та відмову від подальших претензій до боржника пов`язаних зі стягненням різниці у вартості майна і розміром вимоги. За умови врегулювання матеріальних претензій в такий спосіб, буде припинено виконавче провадження з припиненням застосованих обмежень до боржника.
Наполягає на тому, що надане рішення комісії з питань захисту прав дитини виконкому Миколаївської міської ради є неповним та незаконним. Пояснив, що звертався до служби у справах дітей за місцем фактичного проживання дітей, однак отримав відмову в наданні дозволу на вчинення правочину з посиланням на необхідність звернення до Служби за місцем знаходження нерухомого мана. Працівники Миколаївської міської ради не провели повного аналізу ситуації, не оглянули нерухоме майно, вимагаючи особистої присутності законного представника неповнолітнього під час такого огляду, що неможливо забезпечити в силу безпекової ситуації в м. Миколаїв та вагітності ОСОБА_3 .
Адвокат Бардаченко Д.В. наполягає на тому, що боржник неповнолітній ОСОБА_2 забезпечений належними умовами проживання та не потребує житла у вигляді 1/8 частки на право власності в житловому будинку в м. Миколаїв.
Вважає неможливими умови комісії з питань захисту прав дитини виконкому Миколаївської міської ради у виді необхідності набуття дітьми житла у власність з огляду на існуюче виконавче провадження та наявні арешти.
Законний представник - ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала заяву та просить затвердити укладену мирову угоду. Зазначила, що ОСОБА_2 має належні умови проживання та не потребує їх поліпшення, в тому числі за рахунок частки в житловому будинку в м. Миколаїв. Вони жодного разу не були у вказаному будинку. Наголошує, що умови мирової угоди є вигідними для її сина та приведе до зняття аретру з його майна та припинення виконавчого провадження.
Суд, ознайомившись зі змістом мирової угоду та матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_4 приходить до висновку, що у затвердженні мирової угоди слід відмовити.
Судом встановлено, що рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 30.04.2025 по справі № 187/309/24 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 , як спадкоємця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , в межах вартості спадкового майна, суму боргу за договором позики від 02 червня 2020 року у розмірі 1 152 000 грн. (один мільйон сто п`ятдесят дві тисячі грн. 00 коп.).
Стягнуто з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як спадкоємця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , в межах вартості спадкового майна, суму боргу за договором позики від 02 червня 2020 року у розмірі 576 000 грн. (п`ятсот сімдесят шість тисяч грн. 00 коп.).
Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , як спадкоємця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , в межах вартості спадкового майна, суму боргу за договором позики від 02 червня 2020 року у розмірі 576 000 грн. (п`ятсот сімдесят шість тисяч грн. 00 коп.).
В решті позовних вимог ОСОБА_1 , відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 3938,65 грн. (три тисячі дев`ятсот тридцять вісім грн. 65 коп.).
Стягнуто з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1969,33 грн (одна тисяча дев`ятсот шістдесят дев`ять грн. 33 коп.).
Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1969,33 грн (одна тисяча дев`ятсот шістдесят дев`ять грн. 33 коп.).
Головним державним виконавцем Дудка О.В. 22.07.2025 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_4 по виконанню виконавчого листа № 187/309/24 провадження № 2/0187/182/24 про стягнення з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 , як спадкоємця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в межах вартості спадкового майна, суму боргу за договором позики від 02 червня 2020 року у розмірі 576 000 грн. (п`ятсот сімдесят шість тисяч грн. 00 коп.) та судові витрати в розмірі 1969,33 гри (одна тисяча дев`ятсот шістдесят дев`ять грн. 33 коп.)
Відповідно до Свідоцтв про право на спадщину за законом, зареєстрованими в реєстрі за № 271, 272 спадкоємцями померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його: син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Спадщина, на які видано ці свідоцтва, складається з житлового будинку та земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (чотири).
Згідно із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, встановлено, що ОСОБА_2 , належить 1/8 частини вищезазначеного житлового будинку та земельної ділянки.
Відповідно до мирової угоди від 24.06.2026, « ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 (Стягувач), з однієї сторони та ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 (Боржник), який діє зі згоди своєї матері ОСОБА_6 РНО|СПП НОМЕР_3 , (батько якого - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 ), (разом іменовані - «Сторони»), діючи свідомо, добровільно, за взаємною згодою і попередньою домовленістю, розуміючи значення своїх дій та їх правові наслідки, прийшли до висновку про можливість врегулювання спору у справі № 187/309/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, яка перебувала в провадженні Петриківського районного суду Дніпропетровської області, шляхом підписання та виконання Мирової угоди у справі № 187/309/24 в межах виконавчого провадження ВП № НОМЕР_5 (надалі іменується «Мирова угода»), а саме визначили наступні умови укладання Мирової угоди:
І
1.1. Предметом даної мирової угоди є сума боргу за договором позики від 02 червня 2020 року, яка була стягнута з ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 на підставі рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 30.04.2025 року по справі № 187/309/24.
1.2. ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 відмовляється від будь-яких майнових претензій до ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 , які існують за договором позики від 02 червня 2020 року та які були стягнуті з ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 на підставі рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 30.04.2025 року по справі № 187/309/24.
1.3. В рахунок погашення боргу ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 передає у власність ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , 1/8 частину житлового будинку, площею 85.3 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 134480248101, яку він успадкував після смерті свого батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 та яка належить йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.03.2026 року зареєстровано в реєстрі за номером: 271
1.4. В рахунок погашення боргу ОСОБА_2 передає у власність ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , 1/8 частину земельної ділянки під домоволодінням площею 0.0843 га. з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером [номер приховано]:17:041:0012, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 139140148101, яку він успадкував після смерті свого батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 та яка належить йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.03.2026 року зареєстровано в реєстрі за номером: 272
1.5. ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 сплачує ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 грошові кошти в розмірі 57600 гривень в якості компенсації витрат виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_5. Грошові кошти в розмірі 57600 гривень повинні бути сплачені на особовий рахунок ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 не пізніше 20 (двадцяти) робочих днів з дня затвердження даної мирової угоди. Сторони домовилися, що у випадку невиконання даного пункту Мирової угоди ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 зобов`язується сплатити пеню в розмірі 50% (28800 гривень) за кожен день прострочення виконання.
1.6. Ухвала Петриківського районного суду Дніпропетровської області про затвердження даної Мирової угоди є підставою для державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на 1/8 частину житлового будинку, площею 85.3 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 134480248101 та 1/8 частину земельної ділянки під домоволодінням площею 0.0843га. з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером [номер приховано]:17:041:0012, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 139140148101. Ухвала Петриківського районного суду Дніпропетровської області про затвердження даної Мирової угоди є правовстановлюючим документом, який підтверджує перехід права власності на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2012 №1127.
1.7. Сторони стверджують, що дана Мирова угода не суперечить чинному законодавству України і не порушує їх прав, свобод та інтересів, а також не порушує прав, свобод та інтересів третіх осіб. Сторонам також відомі та зрозумілі наслідки укладення Мирової угоди, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України (про неможливість повторного звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет спору і з тих самих підстав).
1.8. Дана Мирова угода складена українською мовою у 5 (п`ятьох) автентичних примірниках для: Суду (1 примірник), Позивача (1 примірник), Відповідача (2 примірник), Державного виконавця (1 примірник).
1.9. Дана мирова угода направляється державним виконавцем до суду для її затвердження.
1.10. Дана мирова угода набирає чинності з моменту її затвердження судом.».
25.06.2026 адвокатом Бардаченко Д.В. до Слобожанського відділу державної Виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) подано лист з документами, які отримані в процесі підготування пакету документів необхідних для затвердження мирової угоди.
Згідно наданих звітів про оцінку майна, вартість 1/8 частини житлового будинку, площею 85,3 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , складає: 173 917 грн 21 коп, а вартість 1/8 частину земельної ділянки під домоволодінням площею 0,0843 га. з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером [номер приховано]:17:041:0012, складає 63454 грн. 64 коп.
Листом від 06.07.2026 на адресу адвоката Бардаченко Д.В. представник Петриківської селищної ради з посиланням на пункт 67 постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини» (далі Постанова № 866) повідомив, що із наданих до адвокатського запиту документів вбачається, що предметом мирової угоди є житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка кадастровий номер [номер приховано]:17:041:0012, площею 0,0843 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за тією ж адресою, як наслідок, йому необхідно звернутися із запитом до відповідної територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна.
Згідно витягу з рішення засідання комісії з питань захисту прав дитини виконкому Миколаївської міської ради № 33 від 17.08.2026 вирішено рекомендувати службі у справах дітей адміністрації Центрального району підготувати відповідь на адвокатський запит з відповідними роз`ясненнями вимог п. 66 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 (зі змінами) та ч.2 ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей».
18.08.2026 служба у справах дітей адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради зазначила, що за рішенням комісії з питань захисту прав дитини від 17.08.2026 запропонована мирова угода між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адже втрачає житлові права на 1/8 будинку АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:17:041:0012, які він успадкував після смерті батька ОСОБА_2 . Права дитини можуть бути відновлені шляхом відчуження на її ім`я іншого житла та земельної ділянки, рівноцінних за площею та технічним станом.
Згідно акту інспектування умов проживання родини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 встановлено, що 05.10.2026 проінспектовано умови проживання сім`ї ОСОБА_8 , за вище вказаною адресою проживає зі своєю дружиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 та зі своїми неповнолітніми дітьми: двоє дітей від першого шлюбу дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та спільною дитиною ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_11 . За даною адресою родина проживає фактично без реєстрації.
Будинок цегляний з газовим опаленням, електрофікований. В будинку наявні чотири житлові кімнати, проведено сучасний ремонт. На кухні є вся необхідна побутова техніка. Продукти харчування в наявності у великій кількості та асортименті для збалансованого харчування дітей. Приміщення в хорошому стані. Подвір`я огороджено високим капітальним парканом, обладнане системою відеоспостереження, безпечне для перебування дітей.
На території облаштовано дитячий майданчик. Двір доглянутий, чистий, без сміття чи небезпечних предметів.
У кімнатах наявні всі необхідні меблі для нормального розвитку та проживання дітей. Житлово - побутові та матеріальні умови є ідеальними, повністю безпечними, всебічно забезпечують потреби малолітніх дітей для їхнього фізичного, освітнього та психічного розвитку.
Згідно ч. 2 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", сторони у процесі виконання рішення відповідно до процесуального законодавства мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.
Відповідно до ч. 7 ст. 49 ЦПК України, сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу.
У відповідності до ч. 1 ст. 434 ЦПК України, мирова угода, укладена між сторонами, або заява про відмову стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ.
Відповідно до п. 3 ст. 434 ЦПК України, суд має право відмовити у затвердженні мирової угоди у процесі виконання рішення з підстав, визначених статтею 207 цього Кодексу, а у задоволенні заяви про відмову від примусового виконання рішення - з підстав, визначених статтею 206 цього Кодексу.
Мета, зміст, порядок укладення сторонами мирової угоди та її затвердження судом визначені у статті 207 ЦПК України.
Відповідно до положень частин першої статті 207 ЦПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Виходячи зі змісту статті 207 ЦПК України, обов`язковою умовою затвердження судом мирової угоди є її відповідність вимогам закону і відсутність порушення прав чи законних інтересів третіх осіб. Йдеться про дотримання як вимог, передбачених процесуальних законодавством, так і вимог, які випливають з цивільного законодавства.
Відповідність змісту мирової угоди вимогам матеріального закону передбачає, зокрема, аналіз об`єкта мирової угоди - майна, яким за умовами мирової угоди розпоряджаються її суб`єкти. Для того, щоб з`ясувати, що мирова угода не порушує права та законні інтереси інших осіб, суд повинен встановити, що: 1) майно, яке передається за мировою угодою, не вилучено з обігу і не обмежено в обігу; 2) учасники мирової угоди мають право розпоряджатися цим майном, що підтверджується правовстановлюючими документами; 3) майно, яке передається за мировою угодою, не перебуває під арештом і щодо нього відсутній спір з іншими особами.
Цивільним процесуальним законом покладено на суд обов`язок під час визнання мирової угоди перевірити, чи не суперечать умови мирової угоди закону, чи не порушують такі умови права, свободи та інтереси інших осіб, чи не суперечать дії законного представника однієї із сторін мирової угоди інтересам особи, яку він представляє, чи мають представники сторін відповідні повноваження на укладення мирової угоди та роз`яснити сторонам наслідки визнання мирової угоди.
Частиною 5 ст. 207 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо, зокрема умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є не виконуваними.
Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Статтю 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст. 224 ЦК України правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (стаття 71 цього Кодексу), є нікчемним.
Статтею 71 ЦК України визначено, що опікун не має права без дозволу органу опіки та піклування: 1) відмовитися від прав на майно підопічного, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації; 2) видавати письмові зобов`язання від імені підопічного; 3) вчиняти правочини щодо: об`єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, власником або користувачем яких є їх підопічний; відчуження (у тому числі шляхом продажу, дарування, міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу, передачі в заставу, іпотеку нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є їх підопічний.
Піклувальник має право дати згоду на вчинення правочинів, передбачених частиною першою цієї статті, лише з дозволу органу опіки та піклування.
Правочин, за яким малолітня або неповнолітня особа набуває у власність майно безоплатно, у тому числі нерухоме майно, користувачем якого вона є, вчиняється без надання дозволу органу опіки та піклування.
Частина 3 ст. 18 Закону України від 26.04.2001 №2402-111 «Про охорону дитинства» передбачає, що органи опіки та піклування зобов`язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.
Відповідно до ст. 12 Закону України від 02.06.2005 № 2623-IV «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав, інших прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону.
Також відповідно до частини 3 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов`язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов`язання.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 177 СК України батьки (усиновлювачі) або опікун малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти правочини щодо: об`єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, власником або користувачем яких є їхня малолітня дитина. Батьки (усиновлювачі) або піклувальник мають право дати згоду на вчинення неповнолітньою дитиною правочинів, передбачених частиною другою цієї статті, лише з дозволу органу опіки та піклування.
Пунктом 30 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (далі -Інструкція № 512/5) встановлено, що у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувану з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону 1404-VIII.
Отже суд вкотре наголошує на тому, що законодавець зобов`язує батьків неповнолітньої дитини одержувати дозвіл органу опіки та піклування на вчинення правочинів, які укладаються щодо таких майнових прав дитини, які вже їй (дитині) належать.
Суд вважає за необхідне вкотре звернути увагу на тому, що питання отримання дозволу від органу опіки та піклування для реалізації житлової нерухомості, право на користування на яке (право власності на яке) мають діти під час примусового виконання рішення суду досліджувалось Великою Палатою Верховного Суду в Постанові від 26 жовтня 2021 року, справа № 755/12052/19. Так в п. 70 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що на відміну від виконання судових рішень, які безпосередньо передбачають звернення стягнення на конкретно визначене житлове приміщення у конкретно визначений спосіб, для інших судових рішень, які передбачають загальне право стягнення боргу (в тому числі солідарного) з боржника (його поручителя) на визначену суму зобов`язань, отримання Держвиконавцем відповідного дозволу органу опіки та піклування є обов`язковим в силу самого факту існування права власності або права користування неповнолітньої дитини щодо нерухомого майна, яке реалізується в рамках виконавчого провадження. Захист відповідних прав неповнолітньої дитини забезпечує орган опіки та піклування в межах своїх повноважень, приймаючи рішення про надання зазначеного дозволу або відмову у наданні зазначеного дозволу Держвиконавцю, а також суд у випадку звернення до нього уповноваженої особи щодо дій Держвиконавця та/або органу опіки та піклування.
Як встановлено в судовому засіданні звернувшись до органу опіки та піклування Петриківської селищної ради та Миколаївської міської ради законний представник (мати) неповнолітнього ОСОБА_3 не отримала відповідного дозволу на укладення мирової угоди, предметом якої 1/8 частина нерухомого майна власником якого є ОСОБА_2 .
Не погоджуючись з висновком служба у справах дітей адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради адвокат Бардаченко Д.В. зазначає, що такий висновок не відповідає закону в той час відомостей про оскарження такого висновку в судовому порядку чи його скасування, як визначено в абзаці 6 пункту 67 Постанови № 866, не надано, а тому вказане твердження адвоката є безпідставним.
Обстеження житлового будинку адресою: АДРЕСА_1 представниками служба у справах дітей за місцем знаходження нерухомого майна не здійснено за відсутності саме представників заявника.
Проаналізувавши обставини та висновки Верховного Суду у зазначених справі № 756/12509/21 на які посилається адвокат Бардаченко Д.В., слід зазначити, що такі не є релевантними для застосування у даній справі. Правовідносини, які виникли у зазначеній справі, не є подібними до спірних правовідносин, оскільки різняться встановленими фактичними обставинами та стосуються визначення місця проживання дитини при наявності спору про це між її батьками. Крім того, відмінним є застосоване матеріально-правове регулювання.
Суд відзначає, що за місцем фактичного проживання та місцем реєстрації неповнолітнього ОСОБА_2 орган опіки та піклування питання надання дозволу на укладення мирової угоди не вирішував та дотримання житлових прав та інтересів неповнолітнього не досліджував.
Твердження адвоката Бардаченко Д.В. про самоусунення органу опіки та піклування Петриківської селищної ради від надання такого висновку з посиланням на лист від 06.07.2026 суд вважає безпідставним, оскільки вказаним листом заявнику рекомендовано звернутися до відповідної територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна, що відповідає положенням Постанови № 866.
Твердження адвоката Бардаченко Д.В. про можливість вирішення питання про затвердження мирової угоди за відсутності дозволу на його вчинення від органу опіки та піклування чи за умови незгоди з таким висновком не ґрунтуються на імперативний нормах закону наведених вище.
Окремо суд погоджується з твердженням адвоката Бардаченко Д.В., що виходячи з вартості майна, яка передається стягувачу в обмін на повну відмову від матеріальних претензій до боржника, укладення поданої мирової угоди відповідає інтересам неповнолітнього, однак такі обставини, не може бути єдиними для висновку про наявінсть умов для припинення права неповнолітнього на частину у житловому будинку та дотримання житлових прав та інтересів неповнолітнього, що це є співмірним ризику на упередження якого спрямовані умови закону, які визначають обов`язковою наявність дозволу органу опіки та піклування на відчуження житла належного неповнолітньому.
Аналізуючи матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_4 та зміст мирової угоди, вирішуючи заяву заступника начальника Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України суд зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства мирова угода у справі, яка стосується відчуження частини житлового будинку та земельної ділянки, які належать неповнолітньої особи, може бути укладене лише за наявності попереднього дозволу органу опіки та піклування чи наявності відомостей про оскарження та скасування такого висновку в передбаченому законом порядку.
Таким чином, мирова угода не відповідає вимогам закону та відсутні правові підстави для затвердження такої угоди.
Керуючись ст. ст. 207, 208, 255, 256, 260, 352-355, 434 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В затвердженні мирової угоди від 24 червня 2026 року, укладеної між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який діє зі згоди своєї матері ОСОБА_3 в межах виконавчого провадження ВП № НОМЕР_4, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду буде складено 09.10.2026.
Суддя В.О. Говоруха