Єдиний унікальний номер № 333/4356/26
Провадження № 2/333/3953/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 жовтня 2026 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Ходька В.М., за участі секретаря судового засідання Каут Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за відсутності учасників справи, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором № 12.07.2023-010000311 від 12.07.2023 в розмірі 17 779,92 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі з описом вкладення у розмірі 159,98 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не надав своєчасно кредитору грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, тобто не виконав зобов`язання належним чином.
Ухвалою суду від 30.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та призначено судове засідання на 29.05.2026, яке у зв`язку з перебуванням судді у відпустці було відкладено на 01.07.2026. У судовому засіданні 01.07.2026 після дослідження матеріалів справи судом оголошено перерву до 06.08.2026, яке не відбулося у зв`язку з перебуванням судді у нарадчій кімнаті та було відкладено на 07.09.2026. У судовому засіданні 07.09.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, відклавши його ухвалення та проголошення на 09.10.2026.
Учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача у позовній заяві окремим пунктом просив розгляд справи проводити за його відсутності, де також не заперечує проти заочного розгляду справи, відповідач позов визнав частково, а саме в межах тіла кредиту та нарахованих відсотків за період кредитування. За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу без фіксування судового засідання технічними засобами у відсутності учасників справи на підставі доказів, які є в матеріалах справи, що відповідає положенню ч.3 ст.211 та ч.2 ст.247 ЦПК України.
Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
09.06.2023 між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 09.06.2023-100002634 шляхом подачі пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), та заявки, що є невід`ємною частиною цього Договору. Відповідно до його умов ТОВ "Споживчий центр" надало відповідачеві кредит у розмірі 11 000,00 грн. строком на 70 днів, дата повернення кредиту 17.08.2023. Фіксована процентна ставка у розмірі 1,3% за один день користування, а також комісія за надання кредиту у розмірі 15 % від суми кредиту. Реквізити належного Позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів Позичальнику за даним та наступними договорами: 4149-62ХХ-ХХХХ-0785. Вказаний договір підписаний електронним підписом, шляхом використання одноразового ідентифікатора "Н128" (а.с.19-28).
Виконання кредитором ТОВ "Споживчий центр" обов`язку щодо надання позичальнику грошових коштів у розмірі 11 000,00 грн. підтверджується квитанцією LIQPAY АТ КБ "Приват Банк", ID операції: НОМЕР_1 , order ID: НОМЕР_2 номер платіжного інструменту: 414962*85, дата здійснення операції 09.06.2023, з призначенням платежу: "видача за договором № 09.06.2023-100002634" (а.с.18).
На виконання зобов`язань за вказаним договором відповідачем 21.06.2023 здійснено частковий платіж у розмірі 3 981,92 грн., що зазначено позивачем у позовній вимозі.
Вищевказаний кредитний договір (оферти) було переоформлено шляхом укладання 12.07.2023 між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 кредитного договору № 12.07.2023-010000311 шляхом подачі пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), та заявки, що є невід`ємною частиною цього Договору. Відповідно до його умов ТОВ "Споживчий центр" надало відповідачеві кредит у розмірі 10 600,00 грн. строком на 70 днів з дати його надання. Дата повернення кредиту 19.09.2023. Процентна ставка фіксована у розмірі 1,3% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надано кредит. Реквізити належного Позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів Позичальнику за даним та наступними договорами: 4149-62ХХ-ХХХХ-0785. Вказаний договір підписаний електронним підписом, шляхом використання одноразового ідентифікатора "Н862" (а.с.29-37).
З матеріалів справи вбачається, що укладення кредитного договору № 12.07.2023-010000311 від 12.07.2023 відбулося шляхом перекредитування та зарахування зустрічних однорідних вимог. Згідно із заявою позичальника про перекредитування/зарахування ОСОБА_1 просив зарахувати вимогу про видачу йому кредиту в розмірі 10 600,00 грн. за новим кредитним договором у рахунок вимоги кредитора про повернення суми кредиту в розмірі 11 000,00 грн. за кредитним договором № 09.06.2023-100002634 від 09.06.2023 (а.с.38).
Кредитор погодився на таке зарахування, а відповідні зобов`язання сторін у зарахованій частині вважалися виконаними з моменту припинення попередніх зобов`язань позичальника в обліку кредитора. Зазначена заява підписана відповідачем одноразовим ідентифікатором "Н862" (а.с.29-38). Таким чином, сума кредиту в розмірі 10 600,00 грн. за договором № 12.07.2023-010000311 від 12.07.2023 була спрямована на погашення заборгованості відповідача за попереднім кредитним договором № 09.06.2023-100002634 від 09.06.2023 шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Після укладення вказаного договору відповідачем 28.07.2023 здійснено частковий платіж у розмірі 3 837,12 грн., яке свідчить про часткове виконання ним зобов`язань за кредитним договором, що зазначено позивачем у позовній вимозі.
Згідно з довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором № 12.07.2023-010000311 від 12.07.2023, наданою позивачем, у ОСОБА_1 після врахування здійснених платежів заборгованість становить 17 779,92 грн., з яких: основний борг - 10 282,08 грн. та нараховані проценти за період з 12.07.2023 по 19.09.2023 - 7 497,84 грн. (а.с.41).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частиною шостою цієї статті, зокрема передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
З огляду на вказане, відповідачем був укладений зазначений електронний договір шляхом надсилання повідомлення з одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються у договорі.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом реалізується в межах погодженого сторонами строку кредитування.
В даному випадку строк кредитування за кредитним договором № 12.07.2023-010000311 від 12.07.2023 визначено до 19.09.2023, а відповідно до наданої позивачем довідки-розрахунку заявлені до стягнення проценти нараховані саме з 12.07.2023 по 19.09.2023, тобто в межах погодженого сторонами строку кредитування.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Щодо наданих відповідачем письмових пояснень суд зазначає.
Відповідач у письмових поясненнях позовні вимоги визнав частково, а саме в частині стягнення фактично отриманої суми кредиту та процентів, нарахованих за період кредитування, водночас заперечував проти стягнення інших нарахувань, посилаючись на їх невідповідність вимогам законодавства про споживче кредитування та відсутність правових підстав для нарахування неустойки у період дії воєнного стану в Україні.
Оцінюючи надані відповідачем пояснення, суд враховує, що заявляючи про часткове визнання позовних вимог, відповідач фактично не заперечує обов`язку зі сплати основної суми кредиту та процентів, нарахованих в межах строку кредитування, а заперечення обґрунтовує, зокрема, відсутністю підстав для стягнення комісії та неустойки. Разом з тим, як вбачається з довідки-розрахунку заборгованості, заявлена позивачем до стягнення сума 17 779,92 грн. складається з основного боргу - 10 282,08 грн. та процентів - 7 497,84 грн., нарахованих за період з 12.07.2023 по 19.09.2023, тобто в межах встановленого договором строку кредитування. Вимог про стягнення з відповідача комісії, неустойки, інфляційних втрат чи процентів річних, передбачених ст. 625 ЦК України, позивачем в межах цього позову не заявлено. Саме по собі передбачення кредитним договором можливості нарахування неустойки не свідчить про її включення до заявленої до стягнення суми.
Таким чином, доводи відповідача щодо відсутності підстав для стягнення комісії та неустойки не спростовують заявлених позивачем вимог про стягнення залишку основного боргу та процентів за період кредитування.
Приймаючи до уваги, що відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав, отриманий кредит у повному обсязі не повернув, а заявлені позивачем проценти нараховані в межах погодженого сторонами строку кредитування, при цьому відповідач у наданих суду поясненнях не заперечував проти стягнення основної суми кредиту та процентів за період кредитування, суд висновує, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір сплачений ним при подачі позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 223 ч. 4, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст.ст.509, 525-526, 530, 611-612, 623, 1046, 1054 ЦК України, суд -
У Х В А Л И В:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, 01032, ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором № 12.07.2023-010000311 від 12.07.2023 в розмірі 17 779,92 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 622,40 грн. та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі з описом вкладення у розмірі 159,98 грн., а всього 20 602 (двадцять тисяч шістсот дві) грн. 30 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, 01032, ЄДРПОУ 37356833;
Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складено 12 жовтня 2026 року.
Суддя В.М. Ходько