УХВАЛА
07 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 758/6771/23
провадження № 61-14515св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого- Луспеника Д. Д.,
суддів:Гулейкова І.Ю., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач- Публічне акціонерне товариство «Центренерго»,
відповідачі: ОСОБА_1 , Громадська організація «Агентство вільної інформації»,
розглянув клопотання Публічного акціонерного товариства «Центренерго» та ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2023 року Публічне акціонерне товариство «Центренерго» (далі - ПАТ «Центренерго») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Громадської організації «Агентство вільної інформації» (далі - ГО «Агентство вільної інформації») про спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди,
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 30 квітня 2025 року у задоволенні позову ПАТ «Центренерго» відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ПАТ «Центренерго» залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 30 квітня 2025 року залишено без змін.
У листопаді 2025 року представник ПАТ «Центренерго» подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов ПАТ «Центренерго».
Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У грудні 2025 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
У березні 2026 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2026 року справу призначено до розгляду колегією у складі п`яти суддів.
Представник ПАТ «Центренерго» у касаційній скарзі та ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу просили здійснити касаційний розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників.
Колегія суддів вважає, що у задоволенні клопотань ПАТ «Центренерго» та ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін необхідно відмовити з таких підстав.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим судом касаційної інстанції, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мають повноважень встановлювати факти справи, а тільки тлумачити відповідні юридичні норми.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з огляду на наявність необхідності у таких поясненнях.
Положення частин п`ятої та шостої статті 279 ЦПК України, якою врегульовано особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження в суді першої інстанції, не застосовуються при касаційному розгляді, оскільки суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права та не вирішує питань доказування у справі і не встановлює обставин справи.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Вочевидь, «публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок. Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6, а саме справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь-якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції» (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78), § 25).
Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема і в суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій. Зокрема тому ЄСПЛ не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі «Axen v. Germany», § 28).
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не представив переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Оскільки суд касаційної інстанції у межах касаційного провадження не ухвалював рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень у справі, і такої необхідності колегія суддів не вбачає, то підстав для розгляду справи з викликом сторін суд касаційної інстанції не знаходить.
Повідомлення учасників справи про час і місце розгляду справи здійснено шляхом розміщення інформації на офіційному вебпорталі судової влади.
Керуючись статтею 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні клопотань Публічного акціонерного товариства «Центренерго» та ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. Ю. Гулейков
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк