УХВАЛА
01 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 2/2218/512/11
провадження № 61-12061ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М., Фаловської І. М.,
розглянувши касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в інтересах якого діє Вірченко Юрій Миколайович, на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 квітня 2026 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 серпня 2026 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця та зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 08 квітня 2026 року, яку залишено без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 17 серпня 2026 року, скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Визнано бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, яка полягає у незнятті арешту з майна яке належить боржнику ОСОБА_1 після закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа №2/2218/512/11 від 28 жовтня 2023 року.
Зобов`язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (відповідну уповноважену особу) зняти арешт на майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , які були накладені у виконавчому провадженні НОМЕР_1 згідно постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 13 травня 2014 року, постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 10 жовтня 2017 року та постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 08 лютого 2018 року.
16 вересня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в інтересах якого діє Вірченко Ю. М. на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 квітня 2026 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 серпня 2026 року.
У касаційній скарзі представник заявника просить суд касаційної інстанції оскаржувані рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні скарги.
У частині першій статті 394 ЦПК Українипередбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження
(про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно із пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу
підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (абзац 6 частини другої статті 389 ЦПК України).
Окрім того, представник заявника зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував норми права у подібних правовідносинах без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20 березня 2024 року у справі №560/14349/23, від 08 травня .
Касаційна скарга подана у визначений законом строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України.
З огляду на викладене, касаційний суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.
Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в інтересах якого діє Вірченко Юрій Миколайович, на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 квітня 2026 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 серпня 2026 року.
Витребувати з Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області матеріали справи № 2/2218/512/11 за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця.
Роз`яснити учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
О. М. Ситнік
І. М. Фаловська