УХВАЛА
Іменем України
16 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 296/8319/17
провадження № 61-11505ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.
вирішуючи питання про відкриття провадження за касаційною скаргою адвокатки Томашевської Оксани Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 03 серпня 2026 року у справі за заявою адвокатки Томашевської Оксани Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Житомирського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року у цивільній справі № 296/8319/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Житомирської районної ради Житомирської області, Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області, Житомирської обласної державної адміністрації, за участю третьої особи на стороні позивача - Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Зарево», про визнання незаконним і скасування рішення та розпорядження, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні майном,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом та просила визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,1800 га в межах Василівської сільської ради Житомирського району строком на 49 років для сінокосіння (категорія земель: землі водного фонду), кадастровий номер: [номер приховано]:05:000:1310, який укладений 11 травня 2016 року в АДРЕСА_1 , між Житомирською районною державною адміністрацією Житомирської області та ОСОБА_1 , з моменту його укладення.
Ухвалою від 04 вересня 2018 року Житомирський районний суд Житомирської області об`єднав в одне провадження цю цивільну справу та справу № 295/3247/18 за позовом ОСОБА_2 до Житомирської районної ради Житомирської області, ОСОБА_1 , за участю третьої особи - Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Зарево» (далі - ОК «СТ «Зарево») про визнання незаконним та скасування рішення п`ятої сесії сьомого скликання Житомирської районної ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка передається в оренду ОСОБА_1 , загальною площею 0,1800 га» від 29 квітня 2016 року № 83, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що передається в оренду ОСОБА_1 , загальною площею 0,1800 га для сінокосіння (10.06) на території Василівської сільської ради Житомирського району Житомирської області (поза межами населеного пункту).
Заявою про зміну предмету позову від 26 лютого 2020 року ОСОБА_2 просила:
- усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_2 права користування та розпорядження її власністю, а саме земельною ділянкою шляхом зобов`язання ОСОБА_1 провести демонтаж паркана із сітки рабиця, прибирання каміння та засипання штучної водойми (копанки) на дорозі (проїзді) до її земельної ділянки № НОМЕР_1 біля належної їй на праві власності земельної ділянки № НОМЕР_2 в ОК «СТ «Зарево», що розташована в с. Василівка Житомирського району Житомирської області;
- визнати незаконним та скасувати рішення п`ятої сесії сьомого скликання Житомирської районної ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка передається в оренду ОСОБА_1 , загальною площею 0,1800 га» від 29 квітня 2016 року № 83, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що передається в оренду ОСОБА_1 , загальною площею 0,1800 га для сінокосіння (10.06) на території Василівської сільської ради Житомирського району Житомирської області (поза межами населеного пункту);
- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,1800 га в межах Василівської сільської ради Житомирського району строком на 49 років для сінокосіння (категорія земель: землі водного фонду), кадастровий номер: [номер приховано]:05:000:1310, який укладений 11 травня 2016 року в АДРЕСА_1 , між Житомирською районною державною адміністрацією Житомирської області та ОСОБА_1 , з моменту його укладення.
29 червня 2020 року ОСОБА_2 відмовилась від вимоги в частині скасування розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації від 08 вересня 2015 року № 292 про надання дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1800 га в межах Василівської сільської ради Житомирського району для надання її в оренду на 49 років.
Рішенням від 27 березня 2023 року Житомирський районний суд Житомирської області позов ОСОБА_2 задовольнив частково.
Усунув перешкоди у здійсненні ОСОБА_2 права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом зобов`язання ОСОБА_1 провести демонтаж паркана з сітки рабиця, прибирання каміння та засипання штучної водойми (копанки) на дорозі (проїзді) до земельної ділянки № 95 біля належної їй на праві власності земельної ділянки № НОМЕР_2 в ОК «СТ «Зарево», с. Василівка Житомирського району.
Визнав недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,1800 га в межах Василівської сільської ради Житомирського району строком на 49 років для сінокосіння (категорія земель водного фонду), кадастровий номер [номер приховано]:05:000:1310, який укладений 11 травня 2016 року в АДРЕСА_1 між Житомирською районною державною адміністрацією Житомирської області та ОСОБА_1 , з моменту його укладення.
У решті позову відмовив.
Додатковим рішенням від 28 квітня 2023 року Житомирський районний суд Житомирської області стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2 238,40 грн судового збору.
Стягнув з Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_2 1 278,40 грн судового збору.
У решті клопотання ОСОБА_2 щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, витрат на правову допомогу та витрат за проведення експертизи відмовив.
Постановою від 15 серпня 2023 року Житомирський апеляційний суд задовольнив заяву ОСОБА_2 про відмову від апеляційної скарги на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 27 березня 2023 року.
Прийняв відмову ОСОБА_2 від апеляційної скарги на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 27 березня 2023 року. Апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 27 березня 2023 року закрив.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на додаткове рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 28 квітня 2023 року задовольнив частково.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 27 березня 2023 року задовольнив частково.
Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 27 березня 2023 року та додаткове рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 28 квітня 2023 року скасував та ухвалив нове судове рішення, позов задовольнив частково.
Усунув перешкоди у здійсненні ОСОБА_2 права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом зобов`язання ОСОБА_1 провести демонтаж паркана з сітки рабиця, прибирання каміння та засипання штучної водойми (копанки) на дорозі (проїзді) до земельної ділянки № 95 біля належної їй на праві власності земельної ділянки № НОМЕР_2 в ОК «СТ «Зарево», с. Василівка Житомирського району.
Визнав недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,1800 га в межах Василівської сільської ради Житомирського району строком на 49 років для сінокосіння (категорія земель водного фонду), кадастровий номер [номер приховано]:05:000:1310, укладений 11 травня 2016 року між Житомирською районною державною адміністрацією Житомирської області та ОСОБА_1 11 травня 2016 року.
У решті позову відмовив.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 320,00 грн судового збору та 2 500,00 грн витрат на правничу допомогу.
Стягнув з Житомирської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 320,00 грн судового збору та 2 500,00 грн витрат на правничу допомогу.
Постановою від 04 вересня 2024 року Верховний Суд касаційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив частково.
Постанову Житомирського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року в частині вирішення питання про розподіл судових витрат на правову допомогу, надану фахівцем в галузі права ОСОБА_3 скасував.
Ухвалив у цій частині нове судове рішення, яким клопотання ОСОБА_2 про розподіл (відшкодування) судових витрат на правову допомогу, надану фахівцем в галузі права ОСОБА_3 задовольнив частково.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану фахівцем в галузі права ОСОБА_3 у розмірі 12 500,00 грн.
Стягнув з Житомирської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 судові витрати на правову допомогу, надану фахівцем в галузі права ОСОБА_3 у розмірі 12 500,00 грн.
У решті постанову Житомирського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року залишив без змін.
У червні 2026 року адвокатка Томашевська О. А. в інтересах ОСОБА_1 звернулась із заявою про роз`яснення постанови Житомирського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року, у якій просила роз`яснити постанову в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом засипання штучної водойми (копанки) на дорозі (проїзді) від земельної ділянки № 99 до земельної ділянки № НОМЕР_1 в ОК «СТ «Зарево» з огляду на спеціальний правовий статус використання земель водного фонду та фактичного розміщення водойми та дороги, з урахуванням часткового віднесення вказаної зони (водойми) до земель водного фонду.
Заяву мотивувала тим, що 02 травня 2025 року державний виконавець за участю боржника ОСОБА_1 та її, як представника, здійснив виїзд за місцем знаходження земельної ділянки в с. Василівка Житомирського району Житомирської області, що розташована в ОК «СТ «Зарево».
Державний виконавець встановив наступне: було проведено демонтаж паркану з сітки рабиці, сама сітка відсутня, однак залишились стовпці, на яких вона кріпилася; біля земельної ділянки наявна невелика кількість каміння-щебню; на земельній ділянці наявна водойма.
Таким чином встановлено, що фактично дорога (проїзд) до земельної ділянки № 95 біля належної ОСОБА_1 земельної ділянки № НОМЕР_2 відсутня, що ускладнює можливість виконання рішення суду в розумінні викладу резолютивної частини постанови Житомирського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року.
Вказувала, що апеляційний суд у постанові зазначив, що фактичне користування під`їздом (проїздом) в напрямку до земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 0,1200 га, яка належить позивачу, не відповідає користуванню, визначеному в плані викопіювання земельних ділянок зі схеми земель ОК «СТ «Зарево» та викопіювання зі схеми інвентаризації земель ОК «СТ «Зарево».
При цьому, вирішуючи спір, суд вказав, що з висновку, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю Підприємство «Житомирземпроект» (далі - ТОВ «Підприємство «Житомирземпроект») за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 10 грудня 2018 року № 413/18 вбачається, що запроектований між земельною ділянкою № НОМЕР_2 кадастровий номер [номер приховано]:05:000:1215 і орендованою ОСОБА_1 земельною ділянкою кадастровий номер [номер приховано]:05:000:1310 проїзд, у тому числі і до земельної ділянки № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , перекритий парканом з сітки рабиці та висипане каміння, що перешкоджає проїзду до вказаної ділянки.
Разом із тим, на думку заявника, всупереч висновку за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 10 грудня 2018 року № 413/18, яким ТОВ «Підприємство «Житомирземпроект» констатувало, що проїзду до земельної ділянки перешкоджає наявність паркану із сітки рабиці та висипане каміння, апеляційний суд в резолютивній частині вказав на необхідності засипання штучної водойми (копанки) на дорозі (проїзді) до земельної ділянки № НОМЕР_2 в ОК «СТ «Зарево».
Зазначає, що водночас апеляційний суд вказав, що земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:05:000:1310, у тому числі і та її частина, на якій розташована штучна водойма (копанка), частково розміщена в межах прибережної захисної смуги річки Вива.
Пояснює, що суд встановивши, що копанка, яка наявна на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:05:000:1310, частково, а саме площею 0,0236 га або 236 кв. м, розташована в межах прибережної захисної смуги річки Вива, на території Василівської сільської ради Житомирського району, всупереч наведеним нормам закону зобов`язав засипати частину цієї копанки, незважаючи на спеціальний режим використання земель водного фонду, що тягне для ОСОБА_1 несприятливі наслідки - можливе притягнення до відповідальності за порушення правил використання земель водного фонду.
Вважала, що за відсутності конкретизації розмірів водойми та дороги, з урахуванням часткового віднесення зазначеної зони до земель водного фонду, мотивувальна та резолютивна частини постанови Житомирського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року є суперечливими та викликають подвійне її трактування щодо правомірності дій ОСОБА_1 при виконанні винесеного рішення в частині усунення перешкод позивачу у користуванні її земельною ділянкою.
Зазначала, що в матеріалах справи відсутні допустимі, достовірні, достатні докази в розумінні положень статей 77-81 ЦПК України, які б свідчили про реальну наявність спірного проїзду між земельними ділянками № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 в ОК «СТ «Зарево» с. Василівка Житомирського району.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою від 03 серпня 2026 року Житомирський апеляційний суд у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - Томашевської О. А. про роз`яснення постанови Житомирського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року відмовив.
Апеляційний суд вважав, що вимоги заяви фактично зводяться до роз`яснення порядку виконання постанови Житомирського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року, однак питання організації виконання рішення суду не підлягають вирішенню в порядку статті 271 ЦПК України. Постанова Житомирського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року викладена чітко та зрозуміло, не допускає кількох варіантів тлумачення, є вмотивованою та прийнята у межах повноважень суду апеляційної інстанції, передбачених статтею 374 ЦПК України.
Узагальнені доводи касаційної скарги
31 серпня 2026 року через підсистему «Електронний суд» адвокатка Томашевська О. А. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою та просила ухвалу Житомирського апеляційного суду від 03 серпня 2026 року скасувати та направити справу на новий розгляд.
Процесуальні передумови вирішення судом питання про відмову у відкритті касаційного провадження
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій (частина третя статті 3 ЦПК України).
За змістом частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів (частина п`ята статті 394 ЦПК України).
За приписами частини шостої статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Із матеріалів касаційної скарги, аналізу змісту оскарженого судового рішення Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для виникнення сумнівів щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм права.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої та другої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.
Згідно з пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 14 роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в увалі суд викладає більш повно та якісно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання.
В ухвалі від 14 травня 2019 року в справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.
В ухвалі від 06 жовтня 2020 року в справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) Велика Палата Верховного Суду вказала, що необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення.
Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом в ухвалі від 01 листопада 2022 року у справі № 760/14648/19-ц.
Таким чином, рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Роз`яснення судового рішення має бути зумовленим його нечіткістю, незрозумілістю для осіб щодо яких його постановлено та для осіб, що займаються його виконанням. Суть полягає у тому, що суд має роз`яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко сформульовані, та позбавляють можливості його реалізації.
Роз`яснення рішення - це більш повний, ясний, зрозумілий виклад тих пунктів рішення, які підлягають виконанню та розуміння яких викликає труднощі (стаття 271 ЦПК України).
Рішення суду повинно бути зрозумілим, його резолютивна частина не може мати кілька варіантів тлумачення. Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання.
Суть роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповіді на нові та невирішені ним вимоги, він лише має роз`яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
Суд апеляційної інстанції вважав, що із мотивувальної та резолютивної частини постанови Житомирського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року, вбачається, що в ній чітко зазначені мотиви прийняття постанови та чітко визначений спосіб усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Апеляційний суд правильно дійшов висновку, що вимоги заяви про роз`яснення рішення фактично зводяться до роз`яснення порядку виконання постанови Житомирського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року, однак питання організації виконання рішення суду не підлягають вирішенню в порядку статті 271 ЦПК України.
Суд апеляційної інстанції обґрунтовано вважав, що постанова Житомирського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року, про роз`яснення якої подано заяву, викладена чітко та зрозуміло, не допускає кількох варіантів тлумачення, є вмотивованою та прийнята у межах повноважень суду апеляційної інстанції, передбачених статтею 374 ЦПК України, а тому підстави для роз`яснення цієї постанови відсутні.
Апеляційний суд також звернув увагу на те, що 23 червня 2025 року адвокатка Томашевська О. А. в інтересах ОСОБА_1 вже подавала заяву про роз`яснення постанови Житомирського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року, і ухвалою від 28 липня 2025 року Житомирський апеляційний суд у задоволенні заяви відмовив.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частини другої цієї ж статті суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Неприпустимість зловживання процесуальними правами є одною з основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
Суд апеляційної інстанції правильно звернув увагу адвокатки Томашевської О. А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про недопустимість зловживання процесуальними правами, оскільки ця заява є аналогічною заяві про роз`яснення постанови Житомирського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року, яку апеляційний суд вже розглянув.
Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - Томашевської О. А. про роз`яснення постанови Житомирського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року.
Оскільки правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга є необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження за касаційною скаргою адвокатки Томашевської Оксани Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 03 серпня 2026 року у справі за заявою адвокатки Томашевської Оксани Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Житомирського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року у цивільній справі № 296/8319/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Житомирської районної ради Житомирської області, Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області, Житомирської обласної державної адміністрації, за участю третьої особи на стороні позивача - Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Зарево», про визнання незаконним і скасування рішення та розпорядження, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні майном.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:С. Ю. Мартєв С. О. Карпенко І. М. Фаловська