УХВАЛА
13 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 369/3552/23
провадження № 61-12859ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Кушнір Олександр Петрович, на постанову Київського апеляційного суду від 01 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка є правонаступником ОСОБА_3 , про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 , у якому просила: встановити факт спільного проживання з ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з 2005 року по 13 вересня 2020 року; визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 73,6 кв. м, житловою 33,4 кв. м та виділити у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по частині зазначеної квартири.
Києво-Святошинський районний суд Київської області рішенням від 10 січня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
Київський апеляційний суд постановою від 01 липня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 січня 2025 року залишив без змін.
07 жовтня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кушнір О. П., через підсистему «Електронний суд», подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного судувід 01 липня 2026 в указаній справі.
У касаційній скарзі заявник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження, з посиланням на те, що повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції складений 03 вересня 2026 року та отримано заявником в електронному кабінеті 08 вересня 2026 року, що підтверджується карткою руху документу.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третійстатті 394 цього Кодексу.
Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження заявником пропущено з поважних причин, тому він підлягає поновленню.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження виходячи з наступного.
Відповідно до вимог 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До касаційної скарги додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 16 341,76 грн.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Зважаючи на те, що позовну заяву подано у березні 2023 році, судовий збір підлягав сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2023 року.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Згідно з підпунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач у справі. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані договори купівлі-продажу цього майна, звіт про оцінку майна тощо.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зроблено правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом касаційного оскарження є судові рішення попередніх інстанцій, якими відмовлено у задоволенні вимог немайнового характеру (встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя) та майнового характеру (поділ майна).
Прожитковий мінімум на одну працездатну особу у 2023 році становив 2 684,00 грн.
Отже судовий збір за подання касаційної скарги за вимогами немайнового характеру становить 3 435,52 грн (2 684,00 х 0,4 х 2 х 200 % х 0,8).
Із касаційної скарги та змісту судових рішень не вбачається ціни позову станом на день його подання щодо вимог майнового характеру (вартості спірного нерухомого майна, на яке позивач просив визнати право власності), тому суд позбавлений можливості перевірити правильність сплати заявником судового збору при поданні касаційної скарги.
Отже, заявникові слід надати докази (наприклад, позовна заява з визначеною ціною позову станом на день її подання, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості майна тощо), які підтверджують ціну позову на день подання позовної заяви.
Враховуючи наведене, заявникові, необхідно обґрунтувати сплачений судовий збір з розрахунку 1 % від ціни позову х 200 % х коефіцієнт 0,8, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна на час подання позовної заяви та в разі необхідності доплатити його.
При цьому слід зазначити про те, що судовий збір розраховується з суми, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з суми сплаченої позивачем при зверненні до суду із позовною заявою.
Ціна позову також є визначальною при вирішенні питання про те чи підлягають касаційному оскарженню судові рішення у цій справі (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначеного недоліку.
Керуючись статтями 390, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Кушнір Олександр Петрович, задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Кушнір Олександр Петрович, строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 01 липня 2026 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Кушнір Олександр Петрович, на постанову Київського апеляційного суду від 01 липня 2026 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Є. В. Петров