УХВАЛА
12 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 446/655/25
провадження № 61-11410 ск 26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пророка В. В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мидзка Роман Володимирович, на рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 09 жовтня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 23 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участі третьої особи: Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні із дитиною,
ВСТАНОВИВ:
1. У серпні 2026 року до Верховного Суду за допомогою засобів Електронного суду надійшла вищевказана касаційна скарга, в якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.
2. Проте касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.
3. Відповідно до статті 409 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1 6 частини першої цієї статті.
4. Пунктом 6 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено клопотання особи, яка подає скаргу. Таке клопотання повинне відповідати повноваженням суду касаційної інстанції.
5. У прохальній частині касаційної скарги у пунктах 2 та 3 заявник зазначив клопотання у якому просить скасувати рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 09 жовтня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 23 липня 2026 року та ухвалити рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав.
6. Однак, заявник не зазначає, якого результату від касаційного перегляду очікує в частині заявлених вимог за зустрічним позовом. У випадку, якщо касаційна скарга буде задоволена та скасовано оскаржувані судові рішення, в межах заявлених вимог станом на час подання касаційної скарги, вимоги заявлені за зустрічним позовом залишаться без вирішення.
7. Таким чином, заявнику необхідно подати до Верховного Суду нову редакцію касаційної скарги, разом з доказами надсилання нової редакції касаційної скарги іншим учасникам справи у спосіб передбачений вимогам ЦПК України, уточнивши вимоги прохальної частини касаційної скарги, які необхідно викласти таким чином, щоб прохальна частина відповідала вимогам статті 409 ЦПК України.
8. Крім зазначеного, оскільки касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження, заявник у касаційній скарзі порушує питання про поновлення такого строку.
9. Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
10. Обґрунтовуючи підстави пропуску строку на касаційне скарження заявник вказує на те, що повний текст оскаржуваної постанови відповідач не отримував, а ознайомився з ним у Єдиному державному реєстрі судових рішень, де він був оприлюднений 29 липня 2026 року.
11. Проте Верховний Суд не може погодитися із вказаними доводами заявника, оскільки статтею 272 ЦПК України унормовано, що копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення. У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
12. Доводи заявника щодо не отримання ним повного тексту оскаржуваної постанови в строки передбачені законодавством викликають обґрунтований сумнів, оскільки зазначений факт не підтверджено належними доказами, зокрема, не надано доказів не отримання оскаржуваного судового рішення представником скаржника.
13. За приписами статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
14. У разі доведення заявником недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень, для відліку строку на касаційне оскарження застосовуються положення частини другої статті 390 ЦПК України, відповідно до якої заявник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження в разі подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
15. Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
16. Таким чином заявнику необхідно подати до суду нову заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтувати, з наданням належних і допустимих доказів, підстави які об`єктивно перешкоджали заявнику подати касаційну скаргу в передбачений ЦПК України строк, порушення судом апеляційної інстанції порядку направлення судового рішення або докази наявності інших об`єктивних та поважних причин пропуску такого строку.
17. Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
18. Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
19. До касаційної скарги заявник долучив квитанцію про сплату судового збору від 28 листопада 2025 року № 1.817526137.1 на суму 2 422,40 грн, однак зазначена квитанція не підтверджує сплату судового збору у повному обсязі, у випадку оскарження судових рішень в повному обсязі.
20. Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції чинній на момент звернення до суду із позовом, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
21. У цій справі ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом у березні 2025 року заявивши одну вимогу немайнового характеру - про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , а у квітні 2025 року ОСОБА_1 подав до суду зустрічну позовну заяву, заявивши одну немайнову вимогу - про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини.
22. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2025 року установлено на рівні 3 028,00 грн.
23. У разі оскарження у касаційному порядку судового рішення, ухваленого за наслідками розгляду первісного та зустрічного позовів, якщо сторона не згодна з таким рішенням у цілому, судовий збір має сплачуватися з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.
24. Отже, при поданні касаційної скарги на рішення, які ухвалені за наслідками розгляду первісного позову та зустрічного позову, які заявник оскаржує в цілому, судовий збір має бути сплачений з урахуванням судового збору, що підлягав сплаті за подання первісного та зустрічного позовів
25. Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання юридичною особою касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
26. Також частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
27. Таким чином, у разі оскарження судових рішень в цілому, за подання касаційної скарги має бути сплачено судовий збір у розмірі 3 875,84 грн (3 028,00 грн * 0,4 * 2 * 200% * 0,8).
28. Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача [рахунок приховано], ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», призначення платежу: 101;22030102,__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір (https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/platig/).
29. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
30. На підтвердження сплати (доплати) судового збору заявнику необхідно надати суду оригінал квитанції (платіжного доручення), що підтверджує його сплату.
31. Верховний Суд також звертає увагу на те, що, якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі (частина дев`ята статті 43 ЦПК України).
32. Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393, 394 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мидзка Роман Володимирович, на рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 09 жовтня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 23 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участі третьої особи: Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні із дитиною.
2. Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
3. У разі якщо заяву про поновлення строку не буде подано в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовить у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Пророк