Судові рішення

Ухвала № 140532369 у справі № 911/2925/26 від 13.10.2026

Ухвала від 13.10.2026 у господарській справі № 911/2925/26 (категорія «Підряду»). Суд: Господарський суд Київської області, суддя Заєць Д.Г.

Справа№ 911/2925/26
СудГосподарський суд Київської області
СуддяЗаєць Д.Г.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваГосподарське
КатегоріяПідряду
Дата ухвалення13.10.2026
Надійшло до реєстру13.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140532369

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. [телефон приховано], е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"13" жовтня 2026 р. м. Київ Справа № 911/2925/26

Суддя Господарського суду Київської області Заєць Д.Г., розглянувши матеріали позовної заяви у справі №911/2925/26

за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ БІЛД ІНЖИНІРИНГ»

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява №1001ВИХ-26-5186 від 25.09.2026 року (вх. №12356 від 28.09.2026) Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ БІЛД ІНЖИНІРИНГ» (далі - відповідач) про стягнення грошових коштів за Договором підряду №[номер приховано] від 31.10.2024 (далі - Договір), а саме, неустойки в загальній сумі 56194336,44 грн., з яких: 53424,55 грн. - сума донарахованої пені за етапом 3; 5322319,52 грн. - сума пені та 10069253,14 грн. - сума штрафу, що нараховані за етапом 7; 1760713,69 грн. - сума пені та 28333332,37 грн. - сума штрафу, що нараховані за етапом 8; 9999101,63 грн. - сума пені та 16665169,38 грн. - сума штрафу, що нараховані за етапом 9; 3559133,31 грн. - сума пені та 5931888,86 грн. - сума штрафу, що нараховані за етапом 10.

В обгрунтування позовних вимог, позивач посилається на наступні обставини.

31.10.2024 року між Акціонерним товариством «Укртрансгаз» (за Договором - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ БІЛД ІНЖИНІРИНГ» (за Договором - підрядник) укладено Договір підряду №[номер приховано] від 31.10.2024.

Згідно п. 1.1 Договору, відповідач (підрядник) зобов`язався на свій ризик розробити, за завданням позивача (замовника) на проектування від 30.07.2024 №24.20.004, проектну документацію та виконати згідно неї будівельні роботи по об`єкту: «Реконструкція будівлі Головного щиту управління №1 (ВЕБ1) Більче-Волицько-Угерського підземного сховища газу Стрийського виробничого управління підземного зберігання газу на території Стрийської міської громади, Стрийського району, Львівської області, за межами с. П`ятничани» (далі - Об`єкт) за предметом закупівлі «Улаштування СІЗ елементів №2 (Будівельні роботи і поточний ремонт)», код згідно ЄЗС ДК 021:2015:45000000-7, а позивач (замовник) зобов`язався прийняти роботи та оплатити їх на умовах Договору.

15.06.2026 між сторонами підписано Акт здачі-приймання виконаних проєктно-вишукувальних робіт №1.

Позивач вважає, що відповідачем не виконано умови Договору, а тому, останній зобов`язаний сплатити на його користь неустойку в загальній сумі 56194336,44 грн., оскільки, на думку позивача, вбачається порушення відповідачем договірних зобов`язань, а відтак, і прав позивача за Договором.

Станом на дату подання позовної заяви, відповідач своїх обов`язків щодо сплати штрафних санкцій за Договором не виконав, тому позивач звернувся до господарського суду за захистом своїх прав.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Разом з тим, право на звернення до господарського суду має чітко регламентований процесуальними нормами характер. Такі норми є обов`язковими до застосування під час звернення до господарського суду.

Стаття 125 Конституції України встановлює, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Принцип територіальності забезпечує територіальне розмежування компетенції судів і зумовлений потребою доступності правосуддя на всій території України.

Принцип територіальності реалізується через правила територіальної юрисдикції (підсудності) справ.

Правила територіальної підсудності визначають розмежування компетенції судів першої інстанції щодо розгляду справ, підвідомчих судам, за територіальною ознакою. Крім того, правила територіальної підсудності дають можливість визначити конкретний місцевий суд, який повинен розглядати справу як суд першої інстанції.

Кожен місцевий чи апеляційний суд має свою територіальну юрисдикцію (підсудність), тобто поширює свою компетенцію на правовідносини, що виникли чи існують на певній території. Це є важливою гарантією для вирішення судових спорів у розумні строки в умовах ускладнення правових відносин і збільшення правових конфліктів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.06.2024 року у справі №554/7669/21.

Правила визначення територіальної юрисдикції містяться у третьому параграфі глави 2 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 30 ГПК України, спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

За визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука «з приводу» означає «у зв`язку з чим-небудь», тому словосполучення «з приводу нерухомого майна» треба розуміти як будь-який спір у зв`язку з нерухомим майно або певними діями, пов`язаними з цим майном.

Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

Отже, слід дійти висновку, що за правилами чинного ГПК України, виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18.

Словосполучення «з приводу нерухомого майна» у ч. 3 ст. 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 року у справі №911/2390/18.

Судом встановлено, що спірні правовідносини у даній справі стосуються прав та обов`язків правочину щодо будівельних робіт (а саме, реконструкції будівлі Головного щиту управління підземного сховища газу виробничого управління підземного зберігання газу) на території Львівської області, у зв`язку з чим, дана справа має бути направлена за виключною підсудністю до Господарського суду Львівської області.

Керуючись ст.ст. 27, 30, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Направити матеріали позовної заяви №1001ВИХ-26-5186 від 25.09.2026 року (вх. №12356 від 28.09.2026) Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ БІЛД ІНЖИНІРИНГ» про стягнення грошових коштів у справі №911/2925/26 за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Львівської області (79014, м. Львів, вул. Личаківська, буд. 128).

Ухвала набирає законної сили згідно ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д.Г. Заєць