ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
"13" жовтня 2026 р. м. Одеса Справа № 916/4193/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх.№4-71/26 від 12.10.2026) до подання позовної заяви у справі №916/4193/26,
за заявою особи, яка може набути статусу позивача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 );
до особи, яка може набути статусу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЛИНА РЕГІОНУ" (вул. Гоголя, буд. 23, с. Фонтанка, Одеський р-н, Одеська обл., 67571; код ЄДРПОУ 33189873);
про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників,
ВСТАНОВИВ:
12.10.2026 до Господарського суду Одеської області надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх.№4-71/26 від 12.10.2026) до подання позовної заяви, в якій заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову, який буде пред`явлено ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЛИНА РЕГІОНУ" про визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників ТОВ "ПЕРЛИНА РЕГІОНУ" із четвертого питання порядку денного, оформленого Протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЛИНА РЕГІОНУ" від 09 жовтня 2026 року, а саме:
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "ПЕРЛИНА РЕГІОНУ" (код ЄДРПОУ 33189873), його директору та іншим особам, уповноваженим діяти від його імені, вчиняти будь-які дії щодо відчуження, передачі у власність, володіння чи користування, внесення до статутного (складеного) капіталу інших юридичних осіб, підписання актів приймання-передачі, а також будь-яким іншим чином розпоряджатися чи обтяжувати (заставою, іпотекою, сервітутом, емфітевзисом, орендою тощо) дев`ятьма земельними ділянками з кадастровими номерами [номер приховано]:02:003:0359, [номер приховано]:02:003:0356, [номер приховано]:02:003:0013, [номер приховано]:02:003:0358, [номер приховано]:02:003:0355, [номер приховано]:02:003:0363, [номер приховано]:02:003:0362, [номер приховано]:02:003:0517 та [номер приховано]:02:003:0518, розташованими в Одеській області, Одеському (Лиманському) районі, Фонтанській сільській раді, с. Фонтанка, до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом про визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників ТОВ "ПЕРЛИНА РЕГІОНУ" із четвертого питання порядку денного, оформленого Протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЛИНА РЕГІОНУ" від 09 жовтня 2026 року;
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "РД ЕСТЕЙТ-1" (код ЄДРПОУ 46218379) приймати до статутного капіталу, набувати у власність, а в разі фактичного набуття - відчужувати, передавати та обтяжувати (заставою, іпотекою, сервітутом, емфітевзисом, орендою тощо) зазначені в пункті 2.1 цієї вимоги земельні ділянки до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом про визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників ТОВ "ПЕРЛИНА РЕГІОНУ" із четвертого питання порядку денного, оформленого Протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЛИНА РЕГІОНУ" від 09 жовтня 2026 року;
- заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно, приватним та державним нотаріусам, акредитованим суб`єктам, іншим особам, уповноваженим на державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації права власності, інших речових прав та їх обтяжень стосовно дев`яти земельних ділянок з кадастровими номерами [номер приховано]:02:003:0359, [номер приховано]:02:003:0356, [номер приховано]:02:003:0013, [номер приховано]:02:003:0358, [номер приховано]:02:003:0355, [номер приховано]:02:003:0363, [номер приховано]:02:003:0362, [номер приховано]:02:003:0517 та [номер приховано]:02:003:0518, розташованими в Одеській області, Одеському (Лиманському) районі, Фонтанській сільській раді, с. Фонтанка, до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом про визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників ТОВ "ПЕРЛИНА РЕГІОНУ" із четвертого питання порядку денного, оформленого Протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЛИНА РЕГІОНУ" від 09 жовтня 2026 року.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 вказує, що 09.10.2026 відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЛИНА РЕГІОНУ" (далі - Загальні збори), оформлені відповідним протоколом.
У Загальних зборах взяли участь учасники Товариства, яким у сукупності належить 89,3253 % статутного капіталу, а саме ОСОБА_2 (22,6561 %), ОСОБА_3 (33,3296 %) та ОСОБА_1 (33,3396 %).
Заявник вказує, що четвертим питанням порядку денного Загальні збори розглядали питання про участь Товариства в Товаристві з обмеженою відповідальністю "РД ЕСТЕЙТ-1" шляхом внесення Товариством майнового вкладу у негрошовій формі - дев`яти земельних ділянок, розташованих в с. Фонтанка, Одеського (Лиманського) району, Одеської області.
Так ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до пункту 7.7 Статуту Товариства, рішення Загальних зборів приймаються простою більшістю голосів, проте рішення про внесення змін до Статуту Товариства, про відчуження майна Товариства на суму, що становить 50 і більше відсотків майна Товариства, та про ліквідацію Товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.
Водночас, на думку заявниці, внесення земельних ділянок як майнового вкладу до статутного капіталу ТОВ "РД ЕСТЕЙТ-1", є формою відчуження майна Товариства, оскільки право власності на передане майно переходить до особи, яка приймає такий вклад (частина перша статті 115 Цивільного кодексу України, частина перша статті 13 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"), та Товариство безповоротно втрачає право власності на земельні ділянки, набуваючи замість цього корпоративні права участі у ТОВ "РД ЕСТЕЙТ-1".
Враховуючи викладене заявниця вважає, що рішення із четвертого питання порядку денного, по суті, є рішенням про відчуження майна Товариства, яке підлягало прийняттю кваліфікованою більшістю не менш як 3/4 голосів учасників, тоді як фактично було прийнято лише 55,9857 % голосів, тобто меншістю, недостатньою для набуття ним чинності за умовами пункту 7.7 Статуту.
Викладене, на думку заявниці, свідчить про наявність у неї достатніх підстав для звернення до суду з позовом про визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників Товариства із четвертого питання порядку денного, оформленого Протоколом, на підставі статей 15, 16, 92, 97 Цивільного кодексу України у зв`язку з його прийняттям всупереч вимогам Статуту Товариства та Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
Також в якості обґрунтування заяви про забезпечення позову, ОСОБА_1 стверджує, що станом на дату подання заяви, про підписання акту приймання-передачі земельних ділянок до статутного капіталу ТОВ "РД ЕСТЕЙТ-1" заявниці невідомо, проте, враховуючи надані Протоколом директору Товариства повноваження, а також призначення нового директора Товариства - ОСОБА_4 - з 16 жовтня 2026 року, існує реальна й безпосередня загроза його підписання та подальшої державної реєстрації переходу права власності на земельні ділянки в найближчий час.
Крім того заявниця стверджує, що за таких обставин, у випадку невжиття запропонованих заходів забезпечення позову, та у разі задоволення в майбутньому позову про визнання недійсним оскаржуваного рішення Загальних зборів, ефективне поновлення порушених прав може виявитися неможливим, оскільки витребування земельних ділянок від добросовісного набувача відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України є суттєво ускладненим, а за наявності обтяжень (застави, іпотеки), практично неможливим без порушення прав таких третіх осіб.
Враховуючи вищенаведене заявниця просить суд задовольнити заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх.№4-71/26 від 12.10.2026) до подання позовної заяви у справі №916/4193/26, господарський суд дійшов висновку про її часткове задоволення враховуючи наступне:
Відповідно до частини 2 статті 136 ГПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із статтею 136 ГПК України, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Статтею 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 11 ст. 137 ГПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/15328/23, від 01.05.2023 у справі №914/257/23, від 06.03.2023 у справі №916/2239/22.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.07.2024 у справі №925/1459/23, від 06.06.2024 у справі №910/17599/23, від 24.05.2023 у справі №906/1162/22, від 29.06.2023 у справі №925/1316/22.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, із вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.
Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.07.2024 у справі №925/1459/23, від 06.06.2024 у справі №910/17599/23, від 21.03.2024 у справі №910/15328/23, від 13.12.2023 у справі №921/290/23.
Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
При цьому під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження під час розгляду спору по суті, та не вирішується судом під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/15328/23, від 17.12.2018 у справі №914/970/18, від 10.11.2020 у справі №910/1200/20, а також у постановах Верховного Суду від 10.11.2021 у справі №910/9855/20, від 18.05.2022 у справі №910/12187/21.
Водночас суд зазначає, що заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/15328/23, від 16.11.2023 у справі №921/333/23, від 13.07.2022 у справі №904/4710/21.
Так обранням належного, такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову забезпечується дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.12.2023 у справі №921/290/23, від 29.06.2023 у справі №925/1316/22, від 24.05.2023 у справі №906/1162/22.
При цьому Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 дійшла висновку про те, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Ключовим, за висновком викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №754/5683/22, є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
У постанові від 19.12.2024 у справі №910/6192/24 Верховний Суд дійшов висновку про те, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору. Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.
У разі звернення особи до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення при задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, має застосуватися та досліджуватися не така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, по захист яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Такий правовий висновок викладено у постановах КГС ВС від 20.01.2025 у справі №910/8275/24, від 19.11.2020 у справі №910/8225/20, від 07.10.2021 у справі №910/2287/21, від 30.10.2023 у справі №922/1583/23.
Так господарський суд зазначає, що за твердженнями заявниці, предметом позову у даній справі буде немайнова вимога позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів оформленого Протоколом загальних зборів учасників ТОВ "ПЕРЛИНА РЕГІОНУ" від 09.10.2026 в частині питання 4 порядку денного, тому судове рішення у разі задоволення цих вимог не вимагатиме примусового виконання.
А відтак, в цьому випадку слід досліджувати чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник вказує, що з огляду на загрозу порушення його прав, шляхом відчуження майна Товариства (дев`яти земельних ділянок вартість яких складає близько 50 % статутного капіталу) учасником якого вона є, шляхом підписання директором Товариства, або іншою уповноваженою особою акту приймання - передачі частки в статутний капітал ТОВ "РД ЕСТЕЙТ-1", у зв`язку з чим на думку заявниці наявні підстави для заборони ТОВ "ПЕРЛИНА РЕГІОНУ", його директору та іншим особам, уповноваженим діяти від його імені, вчиняти будь-які дії щодо відчуження, передачі у власність, володіння чи користування, внесення до статутного (складеного) капіталу інших юридичних осіб, підписання актів приймання-передачі, а також будь-яким іншим чином розпоряджатися чи обтяжувати (заставою, іпотекою, сервітутом, емфітевзисом, орендою тощо) дев`ятьма земельними ділянками з кадастровими номерами [номер приховано]:02:003:0359, [номер приховано]:02:003:0356, [номер приховано]:02:003:0013, [номер приховано]:02:003:0358, [номер приховано]:02:003:0355, [номер приховано]:02:003:0363, [номер приховано]:02:003:0362, [номер приховано]:02:003:0517 та [номер приховано]:02:003:0518, розташованими в Одеській області, Одеському (Лиманському) районі, Фонтанській сільській раді, с. Фонтанка, до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом про визнання недійсним зазначеного рішення Загальних зборів.
Оскільки позивач вважає, що прийнятим на загальних зборах Товариства рішенням з питання четвертого порядку денного, порушено її корпоративні права як учасника Товариства, у зв`язку з відчуженням майна Товариства що становить близько 50 % статутного капіталу, шляхом внесення його до статутного капіталу ТОВ "РД ЕСТЕЙТ-1", та вступу Товариства до складу учасників ТОВ "РД ЕСТЕЙТ-1", господарський суд вважає за необхідне заборонити ТОВ "ПЕРЛИНА РЕГІОНУ", його директору та іншим особам, уповноваженим діяти від його імені, вчиняти будь-які дії щодо відчуження, передачі у власність, володіння чи користування, внесення до статутного (складеного) капіталу інших юридичних осіб, підписання актів приймання-передачі, а також будь-яким іншим чином розпоряджатися чи обтяжувати (заставою, іпотекою, сервітутом, емфітевзисом, орендою тощо) дев`ятьма земельними ділянками з кадастровими номерами [номер приховано]:02:003:0359, [номер приховано]:02:003:0356, [номер приховано]:02:003:0013, [номер приховано]:02:003:0358, [номер приховано]:02:003:0355, [номер приховано]:02:003:0363, [номер приховано]:02:003:0362, [номер приховано]:02:003:0517 та [номер приховано]:02:003:0518, розташованими в Одеській області, Одеському (Лиманському) районі, Фонтанській сільській раді, с. Фонтанка, до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом про визнання недійсним зазначеного рішення Загальних зборів.
Господарський суд вважає, що оскільки уповноважені особи ТОВ "ПЕРЛИНА РЕГІОНУ" можуть відчужити майно Товариства на підставі рішення загальних зборів, про оскарження якого заявлено ОСОБА_1 , даний захід забезпечення позову є співмірним із вимогами які будуть заявлені позивачем, оскільки застосований захід забезпечення позову тимчасово унеможливлює вчинення особою яка може набути статусу відповідача, а також уповноваженими на вчинення дій від його імені особами, дій щодо розпорядження майном Товариства та не має своїм наслідком будь-якого перешкоджання його господарській діяльності, та спрямовані на запобігання імовірним порушенням прав позивача, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін.
Щодо запропонованого ОСОБА_1 заходу забезпечення заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "РД ЕСТЕЙТ-1" (код ЄДРПОУ 46218379) приймати до статутного капіталу, набувати у власність, а в разі фактичного набуття - відчужувати, передавати та обтяжувати (заставою, іпотекою, сервітутом, емфітевзисом, орендою тощо) зазначені в пункті 2.1 цієї вимоги земельні ділянки до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом про визнання недійсним зазначеного рішення Загальних зборів, господарський суд зазначає наступне.
Як уже було вказано судом, відповідно до ч. 11 ст. 137 ГПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
За твердженнями позивача, вона вважає протиправним рішення загальних зборів за пунктом четвертим порядку денного про вступ ТОВ "ПЕРЛИНА РЕГІОНУ" до складу учасників ТОВ "РД ЕСТЕЙТ-1", шляхом внесення до статутного капіталу майна ТОВ "ПЕРЛИНА РЕГІОНУ", а саме дев`яти земельних ділянок, що становить близько 50 % частки статутного капіталу ТОВ "ПЕРЛИНА РЕГІОНУ".
Заявниця зазначає що буде звертатися до суду із позовом про визнання недійсним даного рішення, оскільки його прийнято з порушенням положень Статуту Товариства та положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
Відповідно до постанови КГС ВС від 18.05.2022 у справі №910/12187/21, Верховний Суд дійшов висновку, що враховуючи положення ч. 11 ст. 137 ГПКУ, суд зобов`язаний з`ясувати, чи тотожні за змістом заявлені заходи забезпечення позову задоволенню заявлених позовних вимог, та не повинен вживати заходів забезпечення позову, якщо здійснення таких заходів забезпечення позову практично є задоволенням заявлених позовних вимог, при цьому спір не вирішується по суті.
Крім того господарський суд вказує, що належний захід забезпечення, такий що відповідає предмету спору, є захід який не допускає порушення або безпідставне обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.12.2023 у справі №921/290/23, від 29.06.2023 у справі №925/1316/22, від 24.05.2023 у справі №906/1162/22).
Також судом враховано, що станом на момент розгляду даної заяви про забезпечення позову, серед державної реєстрації змін складу учасників ТОВ "РД ЕСТЕЙТ-1" проведено не було, що підтверджується відповіддю №3439879 від 13.10.2026 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Таким чином господарський суд вважає, що запропонований захід забезпечення у вигляді заборони ТОВ "РД ЕСТЕЙТ-1" приймати до статутного капіталу, набувати у власність, а в разі фактичного набуття - відчужувати, передавати та обтяжувати спірні земельні ділянки, є таким, що фактично заміняє задоволення позовних вимог, без розгляду справи по суті та безпідставно обмежує права та охоронювані інтереси ТОВ "РД ЕСТЕЙТ-1", як особи яка може бути учасником даної справи, а саме лише третьою особою яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, у зв`язку з чим господарський суд відмовляє у задоволенні заяви в цій частині.
Стосовно вжиття заходу забезпечення шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно, приватним та державним нотаріусам, акредитованим суб`єктам, іншим особам, уповноваженим на державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації права власності, інших речових прав та їх обтяжень стосовно дев`яти земельних ділянок з кадастровими номерами [номер приховано]:02:003:0359, [номер приховано]:02:003:0356, [номер приховано]:02:003:0013, [номер приховано]:02:003:0358, [номер приховано]:02:003:0355, [номер приховано]:02:003:0363, [номер приховано]:02:003:0362, [номер приховано]:02:003:0517 та [номер приховано]:02:003:0518, розташованими в Одеській області, Одеському (Лиманському) районі, Фонтанській сільській раді, с. Фонтанка, до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом про визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників ТОВ "ПЕРЛИНА РЕГІОНУ" із четвертого питання порядку денного, оформленого Протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЛИНА РЕГІОНУ" від 09 жовтня 2026 року, господарський суд зазначає таке.
Верховний Суд у постанові від 19.02.2021 у справі №643/12369/19 зауважив, що враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.
Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №914/2072/20.
Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Судом встановлено, що предмет майбутнього спору між особами які можуть набути статуту учасників справи, пов`язаний та стосується земельних ділянок, щодо яких необхідно вжити заходи забезпечення позову, оскільки право власності на спірні земельні ділянки, всупереч положень Статуту та чинного законодавства може перейти від Товариства, учасником якого є заявниця, до іншої особи.
Таким чином суд погоджується із заявницею, що не вжиття заходу забезпечення позову шляхом заборони особам, уповноваженим на державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації права власності, інших речових прав та їх обтяжень стосовно дев`яти земельних ділянок, у випадку задоволення позову у даній справі, призведе до необхідності ініціювання нових судових спорів, адже ТОВ "ПЕРЛИНА РЕГІОНУ" буде вимушене здійснювати примусове повернення земельних ділянок у свою власність та володіння.
Також господарський суд зазначає, що під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме одним з обов`язків державного реєстратора є перевірка відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на наявність перепон для такої реєстрації, до яких належить, зокрема, заборона вчинення реєстраційних дій.
Підставою для виникнення заборони вчинення реєстраційних дій є судове рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.
Державна реєстрація судового арешту, як обтяження, проводиться в такому самому порядку, що і державна реєстрація прав.
Заборона вчинення реєстраційних дій реєструється шляхом внесення до бази даних заяв Державного реєстру прав судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій.
При цьому, за результатами розгляду зазначеної заяви жодні рішення не приймаються, а відомості про заборону вчинення реєстраційних дій не вносяться до розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав.
Заборона вчинення реєстраційних дій є підставою для зупинення державної реєстрації прав (частина перша статті 25 Закону). Слід зазначити, що у разі зупинення державної реєстрації прав заява про державну реєстрацію прав залишається нерозглянутою до скасування заборони вчинення реєстраційних дій. Після скасування заборони вчинення реєстраційних дій розгляд заяви про державну реєстрацію прав поновлюється.
Наявність зареєстрованої заборони вчинення реєстраційних дій є безумовною підставою для зупинення державної реєстрації прав і законодавством не встановлено жодних винятків, які б дозволяли державному реєстратору проводити державну реєстрацію за її наявності.
З огляду на викладене, суд вважає доцільним вжити такий захід забезпечення позову як заборона вчинення реєстраційних дій щодо спірного майна.
Також суд зауважує, що положення ч. 1 ст. 319 ЦК України надають власникові майна право розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, у тому числі здійснювати його відчуження на користь третіх осіб.
Тобто, до вирішення спору по суті, наявні сприятливі обставини, коли ТОВ "ПЕРЛИНА РЕГІОНУ" вправі до моменту ухвалення/виконання рішення, розпорядитися належним йому майном на власний розсуд, у зв`язку з чим таке майно може зменшитись за кількістю або взагалі вибути з розпорядження/володіння відповідача на момент виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позову.
При цьому суд вказує, що застосований судом захід забезпечення позову не обмежує правомочність фактичного власника майна, що відповідно свідчить про забезпечення збереження збалансованості інтересів сторін.
Зазначене вище відповідає висновкам Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 15.01.2019 у справі №915/870/18.
Вилучення власності в інтересах судочинства, яке не позбавляє власника його майна, а тільки тимчасово припиняє його можливості користуватися та розпоряджатися цим майном, зазвичай пов`язане із здійсненням контролю за використанням власності, що охоплюється сферою застосування другого абзацу статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Отже, допускається накладення судами арешту або інших обмежень щодо розпорядження майном особи, за умови дотримання таких вищенаведених вимог, встановлених статтею 1 Першого протоколу до Конвенції як законність, пропорційність та загальний інтерес.
Дана правова позиція відображена в постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі №910/13208/19.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Такі заходи не повинні блокувати господарську діяльність юридичної особи, порушувати права осіб, які не є учасниками судового процесу, застосовувати обмеження, не пов`язані з предметом спору. Відсутність у судовому рішенні вказівки на чітко окреслене вичерпне коло реєстраційних дій, що забороняється вчиняти, створює умови для потенційного обмеження прав та законних інтересів юридичної особи, ризик втручання в її господарську діяльність. Такого висновку дійшов КГС ВС у cправі від 15.01.2026 №916/3668/25.
З огляду на наведене, господарський суд вважає, що вжитий судом захід забезпечення позову відповідає вимогам статей 136, 137 ГПК України щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, доведеності обставин реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача у разі невжиття судом заявлених заходів забезпечення позову, не порушують принципу співмірності заходів забезпечення позову із позовними вимогами, які позивач заявив.
Таким чином суд доходить висновку, що застосування заходів забезпечення позову, запропонованих ОСОБА_1 , в частині забороні уповноваженим особам ТОВ "ПЕРЛИНА РЕГІОНУ", виконувати спірне рішення загальних зборів, шляхом розпорядження майном Товариства, а також шляхом заборони особам, уповноваженим на державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації права власності, інших речових прав та їх обтяжень стосовно земельних ділянок, забезпечить ефективний захист порушених прав та матиме наслідком збереження існуючого стану майна, що перебуває у власності Товариства, на момент подання заяви до розгляду спору по суті, а також попередить потенційні труднощі у подальшому виконанні рішення суду.
Крім того суд вказує, що застосування заходів забезпечення позову в частині визначеній судом, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів особи яка може набути статусу відповідача, не призводить до порушення балансу інтересів, а лише запровадить законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для розгляду позову по суті, а в разі задоволення позову сприятиме справедливому та ефективному захисту порушених прав позивача в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.
Окремо суд зазначає, що положенням ч. 6 ст. 140 ГПК України передбачається можливість вирішення судом питання щодо зустрічного забезпечення.
Частинами 1 та 4 ст.141 ГПК України, встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
Оскільки на теперішній час у суду відсутня інформація з приводу можливих збитків особи яка може набути статусу відповідача та їх розміру, правові передумови для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються. Разом з тим, відповідачі не позбавлені права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду протягом строків, встановлених ст.141 ГПК України.
Крім того суд роз`яснює ОСОБА_1 про її обов`язок пред`явити позов протягом десяти днів, відповідно до ч. 3 ст. 138 ГПК України.
А також суд зазначає, що відповідно до ч.13 ст. 145 ГПК України, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі:
1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 138 цього Кодексу;
2) повернення позовної заяви;
3) відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно з ч. 8 ст. 140 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Керуючись ст. ст 136, 137, 138, 140, 145, 234, 235 ГПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
1.Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх.№4-71/26 від 12.10.2026) до подання позовної заяви у справі №916/4193/26 - задовольнити частково.
2.Вжити заходи забезпечення позову, що буде подано ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЛИНА РЕГІОНУ" про визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників ТОВ "ПЕРЛИНА РЕГІОНУ" із четвертого питання порядку денного, оформленого Протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЛИНА РЕГІОНУ" від 09 жовтня 2026 року, шляхом:
- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "ПЕРЛИНА РЕГІОНУ" (вул. Гоголя, буд. 23, с. Фонтанка, Одеський р-н, Одеська обл., 67571; код ЄДРПОУ 33189873), його директору та іншим особам, уповноваженим діяти від його імені, вчиняти будь-які дії щодо відчуження, передачі у власність, володіння чи користування, внесення до статутного (складеного) капіталу інших юридичних осіб, підписання актів приймання-передачі, а також будь-яким іншим чином розпоряджатися чи обтяжувати (заставою, іпотекою, сервітутом, емфітевзисом, орендою тощо) дев`ятьма земельними ділянками з кадастровими номерами [номер приховано]:02:003:0359, [номер приховано]:02:003:0356, [номер приховано]:02:003:0013, [номер приховано]:02:003:0358, [номер приховано]:02:003:0355, [номер приховано]:02:003:0363, [номер приховано]:02:003:0362, [номер приховано]:02:003:0517 та [номер приховано]:02:003:0518, розташованими в Одеській області, Одеському (Лиманському) районі, Фонтанській сільській раді, с. Фонтанка, до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом про визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників ТОВ "ПЕРЛИНА РЕГІОНУ" із четвертого питання порядку денного, оформленого Протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЛИНА РЕГІОНУ" від 09 жовтня 2026 року;
- заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно, приватним та державним нотаріусам, акредитованим суб`єктам, іншим особам, уповноваженим на державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації права власності, інших речових прав та їх обтяжень стосовно дев`яти земельних ділянок з кадастровими номерами [номер приховано]:02:003:0359, [номер приховано]:02:003:0356, [номер приховано]:02:003:0013, [номер приховано]:02:003:0358, [номер приховано]:02:003:0355, [номер приховано]:02:003:0363, [номер приховано]:02:003:0362, [номер приховано]:02:003:0517 та [номер приховано]:02:003:0518, розташованими в Одеській області, Одеському (Лиманському) районі, Фонтанській сільській раді, с. Фонтанка, до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом про визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників ТОВ "ПЕРЛИНА РЕГІОНУ" із четвертого питання порядку денного, оформленого Протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЛИНА РЕГІОНУ" від 09 жовтня 2026 року.
3.В решті задоволення заяви відмовити.
Стягувачем за цією ухвалою є: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Боржником за цією ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЛИНА РЕГІОНУ" (вул. Гоголя, буд. 23, с. Фонтанка, Одеський р-н, Одеська обл., 67571; код ЄДРПОУ 33189873).
Ухвала суду набирає законної сили 13.10.2026 та може бути оскаржена в порядку ст.256 ГПК України.
Ухвала дійсна для пред`явлення до виконання в строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження».
Суддя Невінгловська Юлія Михайлівна