Ухвала № 140533113 у справі № 160/2469/26 від 12.10.2026

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 жовтня 2026 року Справа № 160/2469/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., дослідивши матеріали адміністративної справи №160/2469/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

04.02.2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Загородній Сергій Сергійович звернувся через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , що полягають у відмові ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої Постановою КМУ від 11 лютого 2025 року № 153;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути заяву та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн. гривень, передбачену Постановою КМУ від 11 лютого 2025 року № 153.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2026 року було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 11.03.2026 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 року клопотання представника відповідача про поновлення строку для надання заперечення на відповідь на відзив у справі задоволено. Визнано поважними причини пропуску Військовою частиною НОМЕР_1 строку подання заперечення на відповідь на відзив. Поновлено Військовій частині НОМЕР_1 строк для надання заперечення на відповідь на відзив та прийняти до розгляду подані 19.03.2026 року заперечення на відповідь на відзив.

Вирішуючи питання про дотримання підсудності даного позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Так, позивач оскаржує дії Військової частини НОМЕР_1 , що полягають у відмові ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої Постановою КМУ від 11 лютого 2025 року № 153.

Згідно положень ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

Отже, у даному випадку при визначені територіальної юрисдикції застосуванню підлягають положення ч.1 ст.26 Кодексу адміністративного судочинства України (за місцезнаходженням позивача або відповідача).

В позовній заяві місцем реєстрації позивача зазначено: АДРЕСА_1 .

Вказане місце реєстрації підтверджується відомостями, наявними в копії паспорту позивача серії НОМЕР_2 , виданого 27.12.2013 року Івано-Франківським МВ УДМС в Івано-Франківській області.

Також у позовній заяві зазначено місце знаходження відповідача - Військової частини НОМЕР_1 : АДРЕСА_2 .

Також у письмовому відзиві на позов відповідач зазначив власну адресу: АДРЕСА_3 .

Рішенням Вищої ради правосуддя від 21 травня 2026 року № 960/0/15-26 змінено із 1 червня 2026 року територіальну підсудність судових справ Луганського окружного адміністративного суду шляхом її передачі до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

При цьому, в матеріалах позовної заяви відсутні докази реєстрації у встановленому законом порядку місця проживання (перебування, знаходження) позивача та відповідача на території Дніпропетровської або Луганської області.

Отже, суд вважає, що вирішення даного спору за правилами територіальної підсудності має здійснюватись окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на Львівську область (за місцем реєстрації відповідача), оскільки в позовній заяві позивач висловив намір звернення до Львівського окружного адміністративного суду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 КАС України, спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що адміністративна справа №160/2469/26 підлягає передачі на розгляд Львівському окружному адміністративному суду.

Керуючись ст.ст. 25, 29, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративну справу №160/2469/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - передати за підсудністю до Львівського окружного адміністративного суду.

Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна