ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
08 жовтня 2026 року Справа №160/31184/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
30.09.2026 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 912010812183 від 24.08.2026 про відмову у перерахунку ОСОБА_1 , пенсії державного службовця; визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо тривалого не розгляду заяви та безпідставного тримання справи у стані "Макетна обробка"; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 , з 04.08.2026 року перерахунок та виплату пенсії державного службовця на підставі Довідок про складові заробітної плати (додатків до Порядку № 622), виданих Господарським судом Дніпропетровської області. Зазначені довідки були сформовані та видані Господарським судом Дніпропетровської області у суворій відповідності до затвердженої методики та алгоритму ПФУ, що підтверджується відповідним роз`ясненням (листом), яке додається до матеріалів справи разом із довідками: Додаток 1 до Порядку довідка № 07-47/656/26 від 31.07.2026 року "Про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)"; Додаток 2 до Порядку довідка № 07-47/657/26 від 31.07.2026 року "Про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця" за період з 01 серпня 2021 року по 31 грудня 2023 року; Додаток 2 до Порядку довідка № 07-47/659/26 від 31.07.2026 року "Про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця" за період з 01 січня 2024 року по 31 липня 2026 року. Урахувати усі зазначені в довідках суми окладу та надбавок за класифікацією посад, на які нараховано ЄСВ, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною пенсією однією сумою.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, суд приходить до висновку, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно з частинами 7-9 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Позивачем до позовної заяви не надано доказів направлення копії позовної заяви з додатками відповідачам.
Згідно пунктів 4 та 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, яким позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивач заявляючи вимоги до відповідачів в обгрунтування позову зазначає виключно те, що « 24» серпня 2026 року Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області ухвалило рішення № 912010812183 про відмову в перерахунку пенсії, зазначивши, що ОСОБА_1 звернулась із заявою на перерахунок пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу", надавши довідки про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг та вислугу років) станом на липень 2026 року та інші складові зарплати за період з 01.08.2021 року по 31.07.2026 року. Вважає таке рішення протиправним, оскільки ним порушено її конституційне право на належне пенсійне забезпечення, гарантоване статтею 46 Конституції України, а також права, визначені Законом України «Про державну службу». Порушення полягає у безпідставній відмові врахувати законно видані довідки про складові заробітної плати, де відображено надбавки за новою класифікацією посад, та з яких у повному обсязі сплачено єдиний соціальний внесок (ЄСВ). ПФУ в Черкаській області протиправно ухвалив рішення про відмову, посилаючись на відсутність механізму перерахунку, а ПФУ в Дніпропетровській області допустив протиправну бездіяльність, заблокувавши розгляд моєї електронної справи у стані «Макетна обробка» з 25 серпня 2026 року на невизначений термін. Це призвело до отримання пенсії у значно меншому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
Наведене позивачем обгрунтування не дає можливості для повного та вірного розміння обставин, якими обгрунтовуються позовні вимогу з метою їх встановлення та перевірки.
Щодо змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів суд зазначає наступне.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
За результатом аналізу адміністративного позову суд роз`яснює позивачу, що зміст позову це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права; відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення.
Суд наголошує, що зміст позовних вимог - це певна форма захисту, права, свободи чи інтересу, яку просить позивач від суду. По суті, це повинно бути відображено в прохальній частині позовної заяви. Зокрема, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.
Відповідно позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстави позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Крім того, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, має бути чітким та зрозумілим, послідовним, позивач має навести обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю його прав, свобод, інтересів.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.
Правову категорію зміст позовних вимог слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Обов`язок з визначення (формулювання) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, тому для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви.
Згідно з статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян; 8-1) заборону політичної партії та передачу майна, коштів та інших активів політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Також частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Аналізуючи частину першу статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд звертає увагу на те, що права, свободи або законні інтереси особи підлягають судовому захисту в адміністративному суді за наявності наступних обов`язкових умов - безпосереднього порушення прав, свобод або законних інтересів особи, вчинення такого порушення законодавчо визначеним суб`єктом, а саме суб`єктом владних повноважень, та у разі порушення прав, свобод або законних інтересів особи у спосіб встановлений законодавством, а саме рішенням, дією чи бездіяльністю такого суб`єкта.
Отже позовні вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
В даному випадку, позивачем в позовній заяві, поряд з відсутністю належного обґрунтування підстав позову, нечітко сформульовані позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, згідно вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Станом на 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3328,00 грн.
В прохальній частині позовної позивачем заявлено вимоги немайнового характеру.
Оскільки за приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір", встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною собою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання даного позову, позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1064,96 грн., виходячи із розрахунку: 3328,00 грн.*0,4*0,8, однак позивачем до позову не додано доказів сплати судового збору.
В той же час, в позовній заяві вказано, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Надаючи оцінку вказаному, суд зазначає, що відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю І та ІІ груп, законні представники дітей з інвалідністю та недієздатних осіб.
Проте доказів наявності у позивача інвалідності І або ІІ групи до позовної заяви надано не було.
Оскільки позивачем не надано належних доказів наявності інвалідності І або ІІ групи, підстави для звільнення її від сплати судового збору відсутні.
Також, позивачем не надано суду жодного доказу неможливості сплатити ним судового збору.
Таким чином, позивачу необхідно надати документ про сплату судового збору в розмірі 1064,96 грн. за вимоги немайнового характеру, за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: [рахунок приховано]; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101; РНОКПП; Судовий збір, за позовом (ПІБ), Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.
В зв`язку з перебуванням головуючого судді Озерянської С.І. у відпустці, ухвала постановлена у перший після відпустки робочий день.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-161,169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме: надати уточнену позовну заяву в якій навести обгрунтування позовних вимог щодо кожного з відповідачів та сформулювати позовні вимоги відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України; надати докази направлення уточненої позовної заяви з додатками відповідачам; надати суду докази сплати судового збору у розмірі 1064,96 грн., за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: [рахунок приховано]; класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101; РНОКПП; Судовий збір, за позовом (ПІБ), Дніпропетровський окружний адміністративний суд або належні документи, що підтверджують наявність пільги щодо сплати судового збору.
Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася із адміністративним позовом.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя С.І. Озерянська