ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2026 року Справа №160/18954/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Рівненській області від 24.06.2026 року № 046550010479 про відмову у призначенні дострокової пенсії за віком;
- зобов`язати відповідача повторно розглянути його звернення від 17.06.2026 року з урахуванням відомостей. що містяться в архівних довідках від 11.06.2026 року № 1050, №1051, № 1053, № 1053, які видані Комунальною архівною установою " П`ятихатський Трудовий архів", а саме період роботи з 1992 року по 1997 рік та зарахувати ці роки до страхового стажу.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 17.06.2026 позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як учасник бойових дій. До заяви було додано документи на підтвердження відповідного статусу та стажу роботи, зокрема посвідчення учасника бойових дій, трудову книжку колгоспника № НОМЕР_1 , трудову книжку серії НОМЕР_2 та архівні довідки від 11.06.2026, видані КАУ «П`ятихатський трудовий архів». Рішенням відповідача від 24.06.2026 № 046550010479 позивачу відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу на дату звернення. При цьому до страхового стажу не зараховано період роботи в колгоспі імені Фрунзе з 1992 по 1997 роки, підтверджений архівними довідками, оскільки в цих документах ім`я та по батькові його зазначено скорочено. Позивач не погоджується з указаним рішенням та вважає, що надані ним документи підтверджують спірний період роботи, а скорочене зазначення імені та по батькові в архівних довідках не є достатньою підставою для відмови в його зарахуванні до страхового стажу. Посилаючись на положення ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637, позивач зазначає, що стаж роботи підтверджується трудовою книжкою, а у передбачених випадках - іншими документами, зокрема виданими архівними установами. На переконання позивача, незарахування зазначеного періоду роботи призвело до необґрунтованої відмови у призначенні дострокової пенсії за віком та порушення його права на пенсійне забезпечення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Цією ж ухвалою зобов`язано відповідача надати належним чином завірені копії пенсійної справи позивача.
Відповідачу позов з додатками та зазначена ухвала суду доставлені до його електронного кабінету 03 та 14 липня 2026 року відповідно, що підтверджується відповідними довідками наявними в матеріалах справи. Але відзиву на позовну заяву чи будь-яких документів, що стосуються даного предмету спору, відповідач до теперішнього часу на адресу суду не надіслав.
Згідно із ч.2 ст.175 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву, у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що 17.06.2026 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як учасник бойових дій.
Подана заява опрацьована з урахуванням принципу екстериторіальності Головним управлінням ПФУ в Рівненській області.
24.06.2026 року відповідачем прийнято рішення №046550010479 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Зі змісту вказаного рішення вбачається, що страховий стаж позивача становить 23 роки 6 місяців 19 днів за необхідних 25 років, а його вік на дату звернення - 55 років 2 місяці 25 днів.
До страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи в колгоспі за 1993 - 1994 роки, оскільки в архівній довідці від 11.06.2026 № 1052 про встановлений мінімум та відпрацьовані вихододні відомості про особу зазначено некоректно, а саме відсутні дані про по батькові, що не дає змоги узгодити їх із паспортними даними позивача. Також не враховано відомості архівних довідок про заробітну плату від 11.06.2026 №1051 та № 1053 у зв`язку з відсутністю в них посилань на накази про прийняття на роботу та звільнення, скороченим зазначенням по батькові за 1992 рік та відсутністю таких даних за 1993 - 1994 роки. У рішенні зазначено, що ці довідки можуть бути враховані після долучення первинних документів або акта зустрічної перевірки. З огляду на викладене відповідач дійшов висновку про відсутність у позивача необхідного страхового стажу для призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (ст.8 Закону №1058-IV).
Відповідно до ст.20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюється у натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Відповідно до ч.1 ст.41 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
В силу ст.11 Закону №1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають в т.ч.: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об`єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру; фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно п.4 ч.1 ст.114 Закону №1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають: військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20, 21 і 25 частини першої статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12, 13 і 16 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (крім працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів), особи з числа резервістів, військовозобов`язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім`ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до пунктів 3 і 4 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, пункту 5 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, а також пункту 6 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Згідно із ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Статтею 40 Закону №1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 постанови КМУ від 12.08.1993 №637 Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно із п.20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.
На підтвердження страхового стажу позивачем надано трудову книжку колгоспника № НОМЕР_1 , заповнену 15.06.1989, трудову книжку серії НОМЕР_2 , заповнену 30.09.2016, та архівні довідки від 11.06.2026, видані комунальною архівною установою «П`ятихатський трудовий архів», які, за його доводами, підтверджують роботу в колгоспі імені Фрунзе протягом 1992 - 1997 років.
Зі змісту рішення відповідача від 24.06.2026 № 046550010479 вбачається, що архівна довідка від 11.06.2026 № 1052 містить відомості про встановлений мінімум та фактично відпрацьовані вихододні за 1993 - 1994 роки. Водночас зазначений період роботи не зараховано до страхового стажу позивача через відсутність у довідці даних про його по батькові.
Архівні довідки від 11.06.2026 № 1051 та № 1053 містять відомості про заробітну плату за 1992 - 1994 роки. Підставами для їх неврахування відповідач зазначив відсутність посилань на накази про прийняття на роботу та звільнення, скорочене зазначення по батькові за 1992 рік та відсутність таких даних за 1993 - 1994 роки.
Положеннями ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Вказане кореспондується також з положеннями постанови Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 р. № 310 «Про трудові книжки колгоспників» (далі - постанова № 310), п.1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. № 58 (далі - Інструкція) та п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого КМУ від 12.08.1993 № 637.
Згідно із п.5 постанови № 310, в трудову книжку колгоспника вносяться, в тому числі, відомості про трудову участь, а саме, прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в суспільному господарстві, та стан його виконання.
Окрім того, відповідно до п.2.2 Інструкції (що була чинною в період заповнення трудової книжки після 1993 року), до трудової книжки вносяться наступні відомості: про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіхи в роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.
Згідно із п.2.3 Інструкції записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (2.4 Інструкції).
П.2.13 Інструкції передбачено, що зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.
Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.
Відмову в зарахуванні до страхового стажу позивача спірних періодів роботи в колгоспі імені Фрунзе відповідач обґрунтовує недоліками оформлення архівних довідок від 11.06.2026, виданих комунальною архівною установою «П`ятихатський трудовий архів». Зокрема, у довідці № 1052 про встановлений мінімум та відпрацьовані вихододні за 1993 - 1994 роки відсутні відомості про по батькові позивача, а в довідках про заробітну плату № 1051 та № 1053 не зазначено наказів про прийняття на роботу та його звільнення, по батькові за 1992 рік наведено скорочено, а за 1993 - 1994 роки - не зазначено.
Оцінюючи наведені мотиви відмови, суд зазначає, що скорочене зазначення або відсутність по батькові в архівних довідках самі по собі не можуть бути безумовною підставою для неврахування відомостей про роботу позивача. Такі недоліки підлягають оцінці в сукупності з іншими документами, поданими на підтвердження страхового стажу, зокрема трудовою книжкою колгоспника № НОМЕР_1 , заповненою 15.06.1989, та трудовою книжкою серії НОМЕР_2 , заповненою 30.09.2016.
Відсутність в архівних довідках про заробітну плату посилань на накази про прийняття на роботу та звільнення також сама по собі не спростовує відомостей про трудову діяльність позивача, що містяться в цих документах. Вирішуючи питання про зарахування спірних періодів до страхового стажу, відповідач мав оцінити зміст усіх наданих документів, їх взаємну узгодженість та можливість ідентифікувати особу, якої стосуються відповідні архівні відомості.
Так, відповідно до п.13 постанови № 310, відповідальність за організацію робіт по веденню, обліку, зберіганню та видачі трудових книжок покладається на голову колгоспа.
Аналогічний припис міститься в п.4 постанови КМУ від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників», згідно з яким відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Отже працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення його трудової книжки та бухгалтерських документів уповноваженою особою і, тому неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини уповноваженого органу не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії.
Така правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 21.02.2018 року у справі №687/975/17, від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а.
За правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а, не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальною обставиною є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Таким чином, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів Пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 25 квітня 2019 року у справі №593/283/17.
Суд зазначає, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Виявлені відповідачем недоліки в заповненні трудової книжки не є такими, що виключають можливість зарахування відповідних періодів роботи до страхового стажу позивача.
Трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповненням роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення такої.
Так, під час розгляду цієї справи суд встановив, що відомості про трудову діяльність позивача підтверджуються архівними довідками, виданими комунальною архівною установою «П`ятихатський трудовий архів», зокрема:
- від 11.06.2026 № 1050, яка містить відомості про кількість відпрацьованих людино-днів у колгоспі імені Фрунзе за березень - червень 1992 року щодо особи, зазначеної як « ОСОБА_2 , ОСОБА_3 », із зазначенням по батькові « ОСОБА_4 »;
- від 11.06.2026 № 1051, яка містить відомості про нараховану заробітну плату в колгоспі імені Фрунзе за березень - червень 1992 року щодо особи, зазначеної як « ОСОБА_2 , ОСОБА_3 », із зазначенням по батькові « ОСОБА_4 »;
- від 11.06.2026 № 1052, яка містить відомості про кількість відпрацьованих людино-днів у колгоспі «Дружба», з лютого 1993 року - КСП «Дружба», за 1993 - 1997 роки щодо особи, зазначеної як « ОСОБА_2 », без зазначення по батькові за 1993 - 1994 роки та із зазначенням по батькові « ОСОБА_5 » починаючи з 1995 року;
- від 11.06.2026 № 1053, яка містить відомості про нараховану заробітну плату в колгоспі «Дружба», з лютого 1993 року - КСП «Дружба», за 1993 - 1997 роки щодо особи, зазначеної як « ОСОБА_2 », без зазначення по батькові за 1993 - 1994 роки та із зазначенням по батькові « ОСОБА_5 » починаючи з 1995 року.
У зазначених довідках також вказано, що інших осіб із відповідними прізвищем, ім`ям та по батькові за відповідні періоди в архівних документах не виявлено.
Суд зазначає, що законодавець пов`язує необхідність підтвердження трудового стажу для призначення пенсії лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи за певні періоди роботи.
Водночас суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що дані трудової книжки позивача в частині спірних періодів містять неправдиві або недостовірні відомості, а тому, зазначені відповідачем недоліки не можуть бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні спірних періодів роботи позивача до стажу роботи, що враховується у призначенні пенсії.
Суд зазначає, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Відповідач не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року по справі № 754/14898/15-а.
Згідно із ч.3 ст.44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Крім того, ч.1 ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Таким чином суд зазначає, що при виникненні у відповідача сумнівів щодо права позивача на отримання пенсії, відповідач має право перевіряти достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Однак, матеріали справи не містять доказів щодо здійснення пенсійним органом перевірки достовірності відомостей про позивача.
Крім того, надана позивачем трудова книжка колгоспника № НОМЕР_1 містить відомості про кількість фактично відпрацьованих вихододнів та встановлений мінімум трудової участі, що додатково підтверджує його трудову діяльність у спірні періоди. Зазначені записи підлягають оцінці в сукупності з відомостями архівних довідок, а тому скорочене зазначення або відсутність по батькові та посилань на накази про прийняття на роботу і звільнення в окремих довідках не спростовують підтверджених цими документами обставин роботи позивача та не є достатньою підставою для незарахування відповідних періодів до його страхового стажу.
При цьому, скорочене зазначення або відсутність по батькові позивача в окремих архівних довідках, а також відсутність у них посилань на накази про прийняття на роботу та звільнення є формальними недоліками, які за встановлених у цій справі обставин не спростовують факту його роботи у спірні періоди. Належність зазначених відомостей позивача підтверджується їх сукупністю та узгодженістю із записами трудової книжки колгоспника, а також зазначенням в архівних довідках про відсутність інших осіб із відповідними персональними даними. Відтак наведені відповідачем недоліки не є достатньою підставою для неврахування цих довідок та відмови в зарахуванні підтверджених ними періодів роботи до страхового стажу позивача.
Враховуючи викладене, записи трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 у сукупності з відомостями архівних довідок від 11.06.2026 № 1050, № 1051, № 1052 та № 1053 підтверджують трудову діяльність позивача у спірні періоди, а тому періоди його роботи в колгоспі імені Фрунзе за 1992 рік та в колгоспі «Дружба», КСП «Дружба» за 1993 - 1994 роки підлягають зарахуванню до страхового стажу.
Щодо незарахування до страхового стажу позивача періоду проходження надстрокової військової служби з 01.07.2000 по 05.09.2001 суд зазначає, що хоча ця обставина наведена в оскаржуваному рішенні, він не наводить доводів щодо протиправності незарахування зазначеного періоду та не заявляє вимог про його зарахування. Предметом спору в цій частині є неврахування періодів роботи, підтверджених архівними довідками від 11.06.2026. Відтак суд не вирішує питання про зарахування періоду військової служби до страхового стажу позивача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення відповідача від 24.06.2026 № 046550010479 про відмову позивачу у призначенні дострокової пенсії за віком є протиправним та підлягає скасуванню, а порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 17.06.2026 про призначення дострокової пенсії за віком із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи в колгоспі імені Фрунзе за 1992 рік та в колгоспі «Дружба», КСП «Дружба» за 1993 - 1994 роки, підтверджених записами трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 та архівними довідками від 11.06.2026 № 1050, № 1051, № 1052 та № 1053, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову, тому судовий збір у розмірі 1 331,20 грн підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 24.06.2026 року № 046550010479 про відмову ОСОБА_1 у призначенні дострокової пенсії за віком.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.06.2026 року з урахуванням відомостей. що містяться в архівних довідках від 11.06.2026 року № 1050, №1051, № 1053, № 1053, які видані Комунальною архівною установою "П`ятихатський Трудовий архів", а саме період роботи з 1992 року по 1997 рік та зарахувати ці роки до страхового стажу, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул.Олександра Борисенка, буд.3, м.Рівне, 33004, код ЄДРПОУ 21084076) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) судові витрати у розмірі 1 331,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
Суддя К.С. Кучма