УХВАЛА
06 жовтня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/6833/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Случ О.В.
за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.
та представників
прокуратури: Савицької О. В.,
відповідача-1: Ступака О. І.,
відповідача-2: Струкової Л. В.,
третьої особи: не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2026
та на рішення Господарського суду м. Києва від 31.10.2025
у справі № 910/6833/25
за позовом Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави
до 1. Київської міської ради, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Явір-95"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Леута Ірина Володимирівна
про скасування рішення державного реєстратора та державної реєстрації права власності, скасування рішення Київської міської ради, визнання недійсним договору та зобов`язання повернути земельну ділянку, -
В С Т А Н О В И В:
Заступник керівника Київської міської прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Явір-95" (далі - ТОВ "Явір-95"), в якому просив:
- скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Леути Ірини Володимирівни (далі - державний реєстратор) про державну реєстрацію прав від 25.03.2024, індексний номер 72233977, та здійснену на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрацію за ТОВ "Явір-95" права власності на закінчений будівництвом об`єкт - нежитлову будівлю загальною площею 60,7 кв.м. на вул. Озерній, 5-А в Оболонському районі міста Києва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 421577980000);
- визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 19.09.2024 № 146/9954 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Явір-95" земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування автостоянки з комплексом супутніх послуг на вул. Озерній в Оболонському районі міста Києва";
- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,4928 га на вул. Озерній в Оболонському районі м. Києва (кадастровий номер [номер приховано]:78:035:0017), укладений між Київською міською радою та ТОВ "Явір-95", який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Майоровою А. В. та зареєстрований 05.05.2025 № 400;
- зобов`язати ТОВ "Явір-95" повернути територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку площею 0,4928 га на вул. Озерній в Оболонському районі м. Києва (кадастровий номер [номер приховано]:781035:0017), а Київську міську раду - прийняти вказану земельну ділянку.
Позовні вимоги прокурора мотивовано тим, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Леута І. В. провела державну реєстрацію права власності за ТОВ "Явір-95" на новостворене майно за відсутності документів, які свідчать про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом спірного об`єкта нерухомого майна. Прокурор зазначав, що рішення Київської міської ради є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки спірну земельну ділянку передано ТОВ "Явір-95" із порушенням вимог земельного законодавства - не на конкурентних засадах. Оскільки на підставі незаконного рішення між відповідачами укладено договір оренди земельної ділянки, такий договір, на думку прокурора, підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка - поверненню територіальній громаді міста Києва. Прокурор також наголошував, що площа земельної ділянки, яку передано ТОВ "Явір-95" в оренду значно перевищує площу незавершеного будівництва, яке на ній розташовано.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 31.10.2025 (суддя Бойко Р. В.), яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2026 (колегія суддів: Сибіга О. М. - головуючий, Тищенко О. В., Андрієнко В. В.) від 11.06.2026 у справі № 910/6833/25, позовні вимоги прокурора задоволено частково; скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав від 25.03.2024, індексний номер 72233977, та здійснену на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрацію за ТОВ "Явір-95" права власності на закінчений будівництвом об`єкт - нежитлову будівлю загальною площею 60,7 кв. м. на вул. Озерній, 5-А в Оболонському районі міста Києва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 421577980000). В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги прокурора, господарські суди попередніх інстанцій установили, що 07.07.2005 Київська міська рада прийняла рішення № 579/3155 "Про передачу земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Явір-95" для будівництва, експлуатації та обслуговування автостоянки з комплексом супутніх послуг на вул. Озерній в Оболонському районі м. Києва", яким передала в оренду на 5 (п`ять) років ТОВ "Явір-95" земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:78:035:0015 площею 0,6718 га на вул. Озерній в Оболонському районі міста Києва для будівництва, експлуатації та обслуговування автостоянки з комплексом супутніх послуг.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.12.2006 у справі № 48/524 визнано укладеним договір оренди між Київською міською радою та ТОВ "Явір-95" із моменту набрання чинності цим судовим рішенням.
На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.12.2006 у справі № 48/524 між Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Явір-95" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис у книзі записів державної реєстрації договорів від 30.03.2007 за № 78-6-00433.
Відповідно до п. 1.1, 2.1 договору оренди земельної ділянки орендодавець передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:78:035:0015 площею 0,6718 га на вул. Озерній в Оболонському районі міста Києва для будівництва, експлуатації та обслуговування автостоянки з комплексом супутніх послуг.
Як установили суди, за змістом інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29.05.2025 № 429068174 за ТОВ "Явір-95" 21.07.2014 проведено первинну державну реєстрацію (з відкриттям розділу) права власності на нежитлову будівлю площею 60,7 кв.м на вул. Озерна, 5-А в Оболонському районі міста Києва як об`єкт незавершеного будівництва із станом готовності 84% (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 421577980000)
Ці реєстраційні дії проведено на підставі: договору оренди земельної ділянки від 30.03.2007 № 78-6-00433, декларації про початок виконання будівельних робіт КВ№ 08212032057, виданої 01.03.2012 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, технічного паспорту на незавершене будівництво та довідки про готовність об`єкта незавершеного будівництва від 08.07.2014 № 36869 (И-2014).
21.05.2015 Київська міська рада прийняла рішення № 529/1393 про поновлення на 3 (три) роки договору оренди земельної ділянки від 30.03.2007 № 78-6-00433, на підставі якого між Київська міська рада (орендодавець) та ТОВ "Явір-95" (орендар) уклали угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки на 3 (три) роки, яку посвідчено 21.12.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н. П. та зареєстровано в реєстрі за № 442.
21.12.2015 проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки ТОВ "Явір-95", що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29.05.2025 № 429067187.
24.04.2019 між Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Явір-95" (орендар) укладено договір про поновлення договору оренди земельної ділянки від 30.03.2007 № 78-6-00433 на 3 (три) роки, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н. П. 24.04.2019 та зареєстровано за № 111.
22.03.2024 державний реєстратор на підставі рішення від 25.03.2024 (індексний номер 72233977) провів державну реєстрацію змін до розділу реєстрації за ТОВ "Явір-95" права власності на нежитлову будівлю площею 60,7 кв.м. на вул. Озерна, 5-А в Оболонському районі міста Києва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 421577980000) шляхом зміни статусу незавершеного будівництва на закінчений будівництвом об`єкт.
Державну реєстрацію змін проведено на підставі: витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.08.2014 № 25060197, договору про поновлення договору оренди земельної ділянки від 24.04.2019 № 111, рішення "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (кадастровий номер [номер приховано]:78:035:0015)", пояснювальної записки від 03.07.2023 № ПЗН-55442, довідки про показники об`єкта нерухомого майна № 03/24-18 та технічного паспорту, виданих 20.03.2024 ФОП Штеменко С. М.
19.09.2024 Київська міська рада прийняла рішення № 146/9954 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Явір-95" земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування автостоянки з комплексом супутніх послуг на вул. Озерній в Оболонському районі міста Києва", яким передала в оренду на 10 (десять) років ТОВ "Явір-95" земельну ділянку площею 0,4928 га (кадастровий номер [номер приховано]:78:035:0017) для експлуатації та обслуговування автостоянки з комплексом супутніх послуг (код виду цільового призначення - 12.04, для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства) на вул. Озерній в Оболонському районі міста Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв`язку з розташуванням на земельній ділянці об`єкта нерухомого майна, що перебуває у власності ТОВ "Явір-95".
На підставі цього рішення 05.05.2025 між Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Явір-95" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Майоровою А. В. 05.05.2025 та зареєстровано за № 400.
Відповідно до п. 1.1, 2.1 договору оренди земельної ділянки орендодавець передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:78:035:0017 площею 0,4928 га на вул. Озерній в Оболонському районі міста Києва для експлуатації та обслуговування автостоянки з комплексом супутніх послуг.
Як установили суди, передана в оренду ТОВ "Явір-95" земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:78:035:0017 сформована за рахунок поділу земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:78:035:0015, яка перебувала в користуванні ТОВ "Явір-95" до 22.04.2022.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов прокурора, виходив із того, що станом на 25.03.2024 закінчену будівництвом нежитлову будівлю площею 60,7 кв.м на вул. Озерна, 5-А в Оболонському районі міста Києва у визначеному законодавством порядку в експлуатацію не введено. Відтак суд зазначив, що рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав від 25.03.2024, індексний номер 72233977, та здійснена на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрація за ТОВ "Явір-95" права власності на закінчений будівництвом об`єкт нежитлову будівлю загальною площею 60,7 кв.м на вул. Озерній, 5-А в Оболонському районі міста Києва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 421577980000), суперечать вимогам чинного законодавства, зокрема, приписам ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 5, п. 14 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", адже здійснені за відсутності введення відповідного об`єкта в експлуатацію.
При цьому суд першої інстанції зазначив, що допущене ТОВ "Явір-95" порушення в частині проведеної державної реєстрації об`єкта нерухомості як закінченого будівництвом без введення його в експлуатацію не може бути наслідком позбавлення ТОВ "Явір-95" права оренди земельної ділянки в цілому. Суд першої інстанції констатував, що Київською міською радою з 2007 року на підставі власного рішення надано ТОВ "Явір-95" земельну ділянку в оренду, таке користування двічі продовжувалось, а ухвалення рішення від 19.09.2024 № 146/9954 та укладення договору оренди земельної ділянки площею 0,4928 га обумовлено виключно зменшенням, а не збільшенням розміру ділянки. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав представництва прокурором інтересів територіальної громади міста Києва у спірних правовідносинах.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін у частині відмови в задоволенні позову прокурора про скасування рішення Київради від 19.09.2024 № 146/9954, визнання недійсним договору оренди та повернення земельної ділянки, апеляційний суд виходив із того, що ч. 2 ст. 124 та ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України до спірних правовідносин не застосовуються, оскільки на момент прийняття рішення на ділянці було розташоване нерухоме майно ТОВ "Явір-95". При цьому суд зазначив, що сам по собі факт перевищення площі відведеної ділянки над площею нерухомості та необхідною для її обслуговування територією не є підставою для визнання передачі земельної ділянки незаконною та не свідчить про порушення земельного законодавства. Крім того, апеляційний суд констатував, що об`єкти незавершеного будівництва є нерухомим майном, тому, враховуючи положення ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України, це унеможливлює проведення земельних торгів щодо спірної ділянки комунальної власності, на якій розміщений об`єкт незавершеного будівництва.
Відтак суд апеляційної інстанції зазначив, що Київрада не порушила вимог земельного законодавства під час прийняття рішення від 19.09.2024 № 146/9954. Позовна вимога прокурора про його скасування також не підлягає задоволенню через неналежність та неефективність обраного способу захисту. Апеляційний господарський суд також зазначив, що суд першої інстанції не встановив підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 19.09.2024 № 146/9954, а вимоги про визнання недійсним договору оренди від 05.05.2025 є похідними від скасування рішення Київської міської від 19.09.2024 № 146/9954, тому зазначив, що позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 05.05.2025 задоволенню не підлягають. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що прокурор не довів порушення інтересів держави та її прав укладенням спірного договору й прийняттям рішення, тому наявні підстави для відмови в задоволенні позову в цій частині. Виходячи з недоведеності факту незаконності рішення Київської міської ради від 19.09.2024 № 146/9954 та недійсності договору оренди земельної ділянки від 05.05.2025, суд апеляційної інстанції зазначив, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про повернення територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради земельної ділянки площею 0,4928 га на вул. Озерній в Оболонському районі м. Києва (кадастровий номер [номер приховано]:781035:0017).
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду міста Києва від 11.06.2026 у справі № 910/6833/25 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним договору оренди від 05.05.2025 № 400 та повернення земельної ділянки площею 0,4928 га на вул. Озерній в Оболонському районі міста Києва (кадастровий номер [номер приховано]:78:035:0017) скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов Заступника керівника Київської міської прокуратури задовольнити.
Доводи скаржника зводяться до того, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України в комплексі зі ст. ст. 120, 122, 124, 134, 135, 152, 155 Земельного кодексу України та абз. 9 ст. 1 Закону України "Про автомобільні дороги", порушили ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги з підстав, передбачених п. 1 ч.2 ст.287 ГПК України, Заступник керівника Київської міської прокуратури зазначає про неврахування судами висновків Верховного Суду:
- викладених у постановах від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 31.03.2026 у справі № 910/5012/23, від 17.03.2026 у справі № 910/5698/23, від 12.03.2025 у справі № 910/5343/23, від 01.07.2025 у справі № 918/1131/22, від 09.09.2025 у справі № 910/8416/23, від 12.11.2024 у справі № 910/9049/20, від 24.09.2024 у справі № 910/21998/21, від 22.11.2023 у справі № 638/1297/21, від 07.12.2021 у справі № 910/23595/17, від 01.07.2020 у справі № 910/9028/19, щодо застосування ст. ст. 120, 122, 124, 134, 135, 152, 155 Земельного кодексу України та абз. 9 ст. 1 Закону України "Про автомобільні дороги", відповідно до яких земельні ділянки під об`єктами дорожнього сервісу, тобто під майданчиками для стоянки транспортних засобів, можуть бути передані в оренду виключно на конкурентних засадах.
- викладених у постановах від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 01.07.2025 у справі № 918/1131/22, щодо застосування ст. ст. 120, 134 Земельного кодексу України, відповідно до яких отримання в оренду земельної ділянки (за рахунок земель, не наданих у власність чи користування) в розмірах, що значно перевищують площу належної особі будівлі, передбачає дотримання процедури проведення земельних торгів.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2026 у справі № 910/6833/25 поновлено Заступнику керівника Київської міської прокуратури строк на касаційне оскарження у справі № 910/6833/25, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено її до розгляду на 29.09.2026 та надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 24.08.2026.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 24.08.2026 надійшов відзив ТОВ "Явір-95", в якому відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову - без змін, посилаючись на правильність викладених в оскаржуваних судових рішеннях висновків та помилковість доводів скаржника.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наявність зазначеної у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судового рішення (п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві доводи, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає таке.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на зазначений припис Верховний Суд переглядає в касаційному порядку постанову апеляційного суду та рішення місцевого господарського суду в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, тобто в частині позовних вимог прокурора про визнання недійсним договору оренди від 05.05.2025 № 400 та повернення земельної ділянки площею 0,4928 га на вул. Озерній в Оболонському районі міста Києва (кадастровий номер [номер приховано]:78:035:0017).
Порядок касаційного оскарження визначений ст. 287 ГПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п. п. 1, 4 ч. 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Велика Палата Верховного Суду у п. 60 постанови від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц зазначила про те, що зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Разом з тим вказаною підставою для касаційного оскарження - п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах. Цитування скаржником окремих висновків, наведених у постановах Верховного Суду, не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України (див., зокрема, ухвалу Верховного Суду від 08.10.2024 у справі № 274/1477/20). Не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення (див., зокрема, підхід в частині оцінювання спірних правовідносин на предмет подібності, який застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19).
Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження. Самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України покладається на скаржника.
Предметом позову в цій справі є матеріально-правові вимоги прокурора в інтересах держави про скасування рішення державного реєстратора та державної реєстрації права власності, скасування рішення Київської міської ради, визнання недійсним договору та зобов`язання повернути земельну ділянку.
Постанова суду апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду в оскаржуваних частинах мотивовані тим, що Київська міська рада не порушила вимог земельного законодавства під час прийняття рішення від 19.09.2024 № 146/9954; позовна вимога прокурора про його скасування не підлягає задоволенню через неналежність та неефективність обраного способу захисту. Суди також зазначили, що позовна вимога прокурора про визнання недійсним договору оренди від 05.05.2025 є похідною від скасування рішення Київради від 19.09.2024 № 146/9954, тому ця позовна вимога задоволенню не підлягає. Додатково суд апеляційної інстанції вказав, що прокурор не довів порушення інтересів держави та її прав укладенням спірного договору й прийняттям рішення, що є підставою для відмови в задоволенні позову в цій частині. Виходячи з недоведеності в установленому законом порядку факту незаконності рішення Київської міської ради від 19.09.2024 № 146/9954 та недійсності договору оренди земельної ділянки від 05.05.2025, суд апеляційної інстанції зазначив, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про повернення територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради земельної ділянки.
Водночас скаржник посилається на ухвалення судових рішень без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 31.03.2026 у справі № 910/5012/23, від 17.03.2026 у справі № 910/5698/23, від 12.03.2025 у справі № 910/5343/23, від 01.07.2025 у справі № 918/1131/22, від 09.09.2025 у справі № 910/8416/23, від 12.11.2024 у справі № 910/9049/20, від 24.09.2024 у справі № 910/21998/21, від 22.11.2023 у справі № 638/1297/21, від 07.12.2021 у справі № 910/23595/17, від 01.07.2020 у справі № 910/9028/19, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 01.07.2025 у справі № 918/1131/22.
Здійснивши аналіз вказаних судових актів, колегія суддів зазначає таке:
- у справі № 910/5012/23 предметом позову є визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору оренди та повернення земельної ділянки, підставами - надання земельної ділянки в користування з порушенням вимог земельного законодавства (без дотримання процедури проведення земельних торгів, а також за обставин того, що площа земельної ділянки, яку передано відповідачу в оренду, значно перевищує площу нерухомого майна, яке на ній розташовано). За встановленими обставинами у справі № 910/5012/23 право користування земельною ділянкою, на якій розміщено майно (гараж), за попереднім власником не було оформлено;
- у справі № 910/5698/23 предметом позову є визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору та зобов`язання повернути земельну ділянку, знесення самочинно збудованих об`єктів нерухомого майна, підставами - надання земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів та площею, яка майже в 56 разів перевищує площу розташованого на ній майна. Прокурор у справі № 910/5698/23 посилався на те, що майно, яке знаходиться на вказаній земельній ділянці, є самочинно збудованим;
- у справі № 910/5343/23 предметом позову є скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору та зобов`язання вчинити дії, підставами - передача в оренду земельних ділянок для експлуатації та обслуговування автостоянки без конкурентних засад. Суди у справі № 910/5343/23 встановили факт самочинності будівництва гаража, за відсутності дозволу власника земельної ділянки на таке будівництво;
- у справі № 918/1131/22 предметом позову є визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та її повернення, підставами - надання земельної ділянки в користування з порушенням вимог земельного законодавства (без дотримання процедури проведення земельних торгів, а також за обставин того, що площа земельної ділянки, яку передано відповідачу в оренду, значно перевищує площу нерухомого майна, яке на ній розташовано);
- у справі № 910/8416/23 предметом позову є визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору оренди та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, підставами - надання земельної ділянки в користування з порушенням вимог земельного законодавства (без дотримання процедури проведення земельних торгів, а також за обставин того, що площа земельної ділянки, яку передано відповідачу в оренду, значно перевищує площу нерухомого майна, яке на ній розташовано);
- у справі № 910/9049/20 предметом позову є визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, підставами - надання органом місцевого самоврядування частини земельної ділянки в користування з порушенням вимог земельного законодавства, розташування на спірній земельній ділянці майна, яке є самочинним будівництвом;
- у справі № 910/21998/21 предметом позову є визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання договору недійсним, підставами - надання земельної ділянки в користування з порушенням вимог земельного законодавства (без дотримання процедури проведення земельних торгів, а також за обставин того, що площа земельної ділянки, яку передано відповідачу в оренду, значно перевищує площу нерухомого майна, яке на ній розташовано);
- у справі № 638/1297/21 предметом позову є визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності та про надання в оренду земельної ділянки комунальної власності, підставами - надання земельної ділянки в користування з порушенням вимог земельного законодавства;
- у справі № 910/23595/17 предметом позову є визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, визнання відсутності права, підставами - передання земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів та з порушенням порядку зміни цільового призначення земельної ділянки;
- у справі № 910/9028/19 предметом позову є визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, підставами - надання земельної ділянки в користування з порушенням вимог земельного законодавства (без дотримання процедури проведення земельних торгів, а також за обставин того, що площа земельної ділянки, яку передано відповідачу в оренду, значно перевищує площу нерухомого майна, яке на ній розташовано).
- у справі № 910/5201/19 предметом позову є визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування СТО з об`єктами дорожнього сервісу, підставами - надання земельної ділянки в користування з порушенням вимог земельного законодавства (без дотримання процедури проведення земельних торгів, а також за обставин того, що площа земельної ділянки, яку передано відповідачу в оренду, значно перевищує площу нерухомого майна, яке на ній розташовано);
- у справі № 918/1131/22 предметом позову є визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та її повернення, підставами - надання земельної ділянки в користування з порушенням вимог земельного законодавства (без дотримання процедури проведення земельних торгів, а також за обставин того, що площа земельної ділянки, яку передано відповідачу в оренду, значно перевищує площу нерухомого майна, яке на ній розташовано).
Верховний Суд у постановах від 31.03.2026 у справі № 910/5012/23, від 17.03.2026 у справі № 910/5698/23, від 12.03.2025 у справі № 910/5343/23, від 01.07.2025 у справі № 918/1131/22, від 09.09.2025 у справі № 910/8416/23, від 12.11.2024 у справі № 910/9049/20, від 24.09.2024 у справі № 910/21998/21, від 22.11.2023 у справі № 638/1297/21, від 07.12.2021 у справі № 910/23595/17, від 01.07.2020 у справі № 910/9028/19, на які посилається скаржник, сформулював висновки про те, що в силу ч.2 ст.124, абз. 13 ч.1 ст.134 та ч. ч.1,2 ст.135 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) для експлуатації та обслуговування саме об`єктів дорожнього сервісу підлягали виключно продажу на земельних торгах.
У постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, на яку посилається скаржник, викладено висновок, згідно з яким отримання в оренду земельної ділянки в розмірах, що значно перевищують площу належної відповідачу будівлі, для нового будівництва передбачає дотримання процедури проведення земельних торгів у порядку, визначеному положеннями ст. ст. 134, 135 Земельного кодексу України. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01.07.2025 у справі № 918/1131/22.
Отже, аналіз судових рішень у справах № 910/5012/23, № 910/5698/23, № 910/5343/23, № 918/1131/22, № 910/8416/23, № 910/9049/20, № 910/21998/21, № 638/1297/21, № 910/23595/17, № 910/9028/19, № 910/5201/19, № 918/1131/22 свідчить про те, що спір у цих справах них виник у зв`язку із наданням земельної ділянки відповідачу/відповідачам, речові права на земельну ділянку набулися відповідачами вперше і таке набуття оформлювалися поза конкурентною процедурою.
У справі, яка розглядається, на відміну справ № 910/5012/23, № 910/5698/23, № 910/5343/23, № 918/1131/22, № 910/8416/23, № 910/9049/20, № 910/21998/21, № 638/1297/21, № 910/23595/17, № 910/9028/19, № 910/5201/19, № 918/1131/22, земельна ділянка перебувала у ТОВ "Явір-95" в користуванні протягом тривалого часу (з 2007 року), користування ТОВ "Явір-95" земельною ділянкою площею 0,6718 га на вул. Озерній в Оболонському районі міста Києва жодною особою не оскаржувалося. Спір у справі № 910/6833/25, яка розглядається, виник у зв`язку із проведенням державної реєстрації права власності за ТОВ "Явір-95" на новостворене майно за відсутності документів, які би свідчили про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом спірного об`єкта нерухомого майна. ТОВ "Явір-95" самостійно здійснювало будівництво об`єкта нерухомості на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт КВ № 08212032057, виданої 01.03.2012 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, технічного паспорту на незавершене будівництво та довідки про готовність об`єкта незавершеного будівництва від 08.07.2014 № 36869 та первинного договору оренди земельної ділянки від 30.03.2007. ТОВ "Явір-95" 21.07.2014 провело державну реєстрацію права власності на нього як на об`єкт незавершеного будівництва із стадією готовності на 84 %, який знаходиться на земельній ділянці, наданій відповідачу на підставі первинного договору оренди земельної ділянки. Первинний договір оренди земельної ділянки від 30.03.2007 із кадастровим номером [номер приховано]:78:035:0015 неодноразово поновлювався. Передана в оренду ТОВ "Явір-95" земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:78:035:0017 сформована за рахунок поділу земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:78:035:0015, яка перебувала в користуванні ТОВ "Явір-95" до 22.04.2022.
Верховний Суд, проаналізувавши висновки судів попередніх інстанцій та висновки викладені в наведених скаржником постановах Верховного Суду, дійшов висновку, що правовідносини в наведених скаржником справах та у справі № 910/6833/25, в якій подано касаційну скаргу, не можуть вважатися в цьому випадку подібними. Наведені скаржником постанови прийнято судом касаційної інстанції з огляду на іншу фактично-доказову базу, за інших обставин, встановлених у справах, і за інших поданих сторонами й оцінених судами доказів, залежно від яких (обставин і доказів) застосовувалися норми права (у цих справах і справі, яка переглядається, різне нормативно-правове регулювання), тому прийняті відповідні судові рішення. Справи різняться підставами позову, а фактичні обставини у справі, яка розглядається, підтверджують інший порядок набуття в користування спірною земельною ділянкою ТОВ "Явір-95" (передана в оренду ТОВ "Явір-95" земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:78:035:0017 площею 0,4928 га на вул. Озерній в Оболонському районі міста Києва сформована за рахунок поділу земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:78:035:0015 площею 0,6718 га на вул. Озерній в Оболонському районі міста Києва, яка перебувала в користуванні ТОВ "Явір-95" до 22.04.2022). Крім того, доводи скаржника про їх неврахування зводяться лише до неправильного розуміння цих висновків Верховного Суду, на свою користь та до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.
З огляду на викладене, наведені скаржником постанови Верховного Суду не можуть бути враховані під час касаційного перегляду, оскільки висновки в них є нерелевантними, стосуються правовідносин, які не є тотожними (подібними) за своїм змістом до цієї справи.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
Зважаючи на те, що усі постанови суду касаційної інстанції, на які посилається скаржник у касаційній скарзі в обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, для касаційного оскарження судових рішень, прийняті касаційним судом у неподібних справі № 910/6833/25 правовідносинах, колегія суддів Верховного Суду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України дійшла висновку про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Заступника керівника Київської міської прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2026 та рішення Господарського суду м. Києва від 31.10.2025 у справі № 910/6833/25.
Судовий збір за подання касаційної скарги покладається на скаржника (узгоджується з ухвалою Верховного Суду від 11.04.2023 у справі № 918/279/22).
керуючись статтями 234, 235, 296 ГПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Заступника керівника Київської міської прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2026 та рішення Господарського суду м. Києва від 31.10.2025 у справі № 910/6833/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Могил С. К.
Судді: Волковицька Н. О.
Случ О. В.