ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 року
м. Київ
cправа № 925/1591/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гісмап»
на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.02.2026 (суддя Скиба Г. М.),
додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 26.02.2026 (суддя Скиба Г. М.)
і постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2026 (головуючий суддя Горбасенко П. В., судді Мальченко А. О., Сковородіна О. М.)
у справі № 925/1591/24
за позовом Приватного підприємства «Зірка Черкащини»
до 1) Руськополянської сільської ради і 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Гісмап»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю «Мошни Інвест Груп»,
про визнання договору недійсним та зобов`язання вчинити певні дії,
(у судовому засіданні взяли участь: представник позивача - Лугова І. В., представник відповідача -2 - Манзар Т. В.)
ВСТУП
1. У цій справі перед Верховним Судом постало питання щодо підставності визнання недійсним договору оренди землі укладеного за результатами земельних торгів, учасники яких (у тому числі переможець, один із відповідачів у справі) вчинили антиконкурентні узгоджені дії, що стосуються спотворення їх результатів, обставини чого встановлені рішенням органу Антимонопольного комітету України.
2. За результатами касаційного перегляду Верховний Суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення частини позовних вимог, виснувавши при цьому, що оспорюваний договір укладено з порушенням вимог чинного законодавства щодо набуття у користування земельних ділянок із земель комунальної власності на конкурентних засадах, а тому його зміст суперечить актам цивільного законодавства - зокрема, нормам Земельного кодексу України та Цивільного кодексу України, що з урахуванням встановлених обставин цієї справи є підставою для визнання його недійсним в силу вимог статей 203, 2015 названого Кодексу.
3. Про наведене детально йдеться далі у цій постанові.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог, підстав заявленого позову
4. Приватне підприємство «Зірка Черкащини» (далі - ПП «Зірка Черкащини») звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовом до Руськополянської сільської ради та Товариства з обмеженою відповідальністют «Гісмап» (далі - ТОВ «Гісмап»), в якому просило: 1) визнати договір оренди землі від 28.05.2024 № 44, укладений відповідачами за результатами електронного аукціону, недійсним із застосуванням наслідків його недійсності; 2) скасувати державну реєстрацію цього договору; 3) зобов`язати ТОВ «Гісмап» повернути Руськополянській сільській раді земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:03:001:0264; 4) зобов`язати Руськополянську сільську раду повернути ТОВ «Гісмап» оплату, внесену за користування земельною ділянкою згідно з договором від 28.05.2024 № 44, у розмірі 100 001, 00 грн; 5) зобов`язати Руськополянську сільську раду підписати з ПП «Зірка Черкащини» протокол земельних торгів за результатами електронного аукціону; 6) зобов`язати Руськополянську сільську раду укласти з ПП «Зірка Черкащини» договір оренди землі за результатами такого електронного аукціону.
5. Згідно із твердженнями позивача укладення договору оренди землі від 28.05.2024 № 44 за результатами аукціону № LRE001-UA-20240417-29076 відбулося не на конкурентних засадах, позаяк процедуру земельних торгів було спотворено антиконкурентними узгодженими діями їх учасників - ТОВ «Гісмап» та ТОВ «Мошни Інвест Груп», у зв`язку з чим цей договір є таким, що суперечить нормам законодавства і, з урахуванням умислу відповідача-2, завідомо суперечить інтересам держави та суспільства. Тому зазначений договір слід визнати недійсним та застосувати наслідки його недійсності, а саме зобов`язати кожну із сторін повернути іншій у натурі все, що вона одержала на виконання такого правочину, тобто зобов`язати Руськополянську сільську раду повернути ТОВ «Гісмап» оплату за вказаним договором в розмірі 100 001, 00 грн, тоді як ТОВ «Гісмап» зобов`язати повернути Руськополянській сільській раді земельну ділянку площею 0,2178 га з кадастровим номером [номер приховано]:03:001:0264. Разом з цим для відновлення законного права ПП «Зірка Черкащини» на участь у конкурентних торгах та отримання права укласти договір за результатами електронного аукціону № LRE001-UA-20240417-29076 Руськополянську сільську раду слід зобов`язати підписати протокол земельних торгів з ПП «Зірка Черкащини» та укласти з позивачем договір оренди вказаної земельної ділянки.
6. Окрім наведеного, у прийнятих судом першої інстанції доповненнях підстав позову ПП «Зірка Черкащини» зазначило про подання ТОВ «Гісмап» заяви про участь у земельних торгах для юридичних осіб-резидентів із неправдивими відомостями про її представника, що, на думку позивача, згідно із пунктом «б» частини дев`ятнадцятої статті 137 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) перешкоджало організатору земельних торгів (Руськополянській сільській раді) вчинити дії з підписання протоколу торгів та укладення договору за результатами їх проведення із ТОВ «Гісмап».
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
7. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.02.2026 у справі № 925/1591/24 зазначені позовні вимоги було задоволено частково, а саме визнано оспорюваний договір оренди землі недійсним на майбутнє, скасовано державну реєстрацію цього договору та зобов`язано ТОВ «Гісмап» повернути Руськополянській сільській раді орендовану земельну ділянку. У решті позову відмовлено.
8. Ухвалюючи це рішення, місцевий господарський суд виходив, зокрема, з таких мотивів:
- рішенням територіального органу Антимонопольного комітету України підтверджено вчинення узгоджених дій пов`язаними учасниками відкритого конкурсу з продажу права оренди земельної ділянки площею 0,2178 га з кадастровим номером [номер приховано]:03:001:0264 (тобто ТОВ «Гісмап» та ТОВ «Мошни Інвест Груп»);
- в силу вимог, передбачених пунктом «б» частини дев`ятнадцятої статті 137 ЗК України, організатор земельних торгів (Руськополянська сільська рада) не мав підписувати протокол торгів та укладати договір за результатами проведення земельних торгів із ТОВ «Гісмап», оскільки відповідач-2 подав заяву про участь у земельних торгах для юридичних осіб-резидентів, яка містить неправдиві відомості про його представника;
- з урахуванням наведеного, вимоги позивача про визнання недійсним договору від 28.05.2024 № 44, укладеного за результатами відповідних торгів, та повернення відповідачем-2 відповідачу-1 одержаної в користування земельної ділянки площею 0,2178 га з кадастровим номером [номер приховано]:03:001:0264 є обґрунтованими;
- з огляду ж на особливості визнання недійсним договору оренди землі, - такий договір може бути визнаний недійсним лише на майбутнє, адже неможливо привести сторони в первинне становище відповідно і вимога про повернення відповідачу-2 грошових коштів відповідачем-1 задоволенню не підлягає;
- у зв`язку із визнанням договору від 28.05.2024 № 44 недійсним на майбутнє, його державна реєстрація в Державному реєстрі речових прав підлягає скасуванню, позаяк рішення суду є підставою внесення до такого реєстру державним реєстратором запису про припинення відповідного права;
- укладення договору з особою, яка мала право бути переможцем торгів, на підставі рішення суду є підміною дискреційних повноважень органу місцевого самоврядування, тому задоволення відповідних вимог не призведе до реального відновлення порушеного права ПП «Зірка Черкащини», а отже в їх задоволенні слід відмовити.
9. Додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 26.02.2026 заяву ТОВ «Гісмап» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу залишено без задоволення.
10. З огляду на обставини порушення відповідачем-2 та третьою особою законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які призвели до спотворення результатів торгів № LRE001-UA-20240417-29076 з продажу права оренди земельної ділянки площею 0,2178 га з кадастровим номером [номер приховано]:03:001:0264 і стали підставою для ухвалення судового рішення про визнання недійсним укладеного за результатами цих торгів договору від 28.05.2024 № 44 та про повернення відповідачем-2 відповідачу-1 одержаної в користування земельної ділянки, місцевий господарський суд виснував, що право на відшкодування понесених судових витрат на правничу допомогу за рахунок позивача у ТОВ «Гісмап» у даному випадку відсутнє.
11. Апеляційний господарський суд погодився із висновками наведеними як у рішенні, так і у додатковому рішенні суду першої інстанції, у зв`язку з чим постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2026 рішення Господарського суду Черкаської області від 11.02.2026 та додаткове рішенням Господарського суду Черкаської області від 26.02.2026 було залишено без змін.
Касаційна скарга
12. ТОВ «Гісмап» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить зазначені рішення, додаткове рішення і постанову судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові, а також покласти на позивача судові витрати відповідача-2 на правничу допомогу, понесені в суді першої інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи касаційної скарг
13. У своїй касаційній скарзі відповідач-2 посилається на пункти 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
14. На обґрунтування цих підстав скаржник, зокрема, зазначає, що суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення щодо суті спору, застосували норми права без урахування висновків Верховного Суду про їх застосування, наведених у постановах від 18.09.2024 у справі № 918/1043/21, від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009, від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 і № 922/1830/19, від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19.
15. Зі змісту процитованих відповідачем-2 висновків з цих постанов вбачається, що вони стосуються того, що оспорювати у суді правочин з підстав недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства може тільки суб`єкт, наділений у спірних правовідносинах владними повноваженнями (незалежно від наявності статусу юридичної особи), або прокурор, при цьому держава бере участь у судовому процесі через її відповідні органи, наділені повноваженнями у спірних правовідносинах. Скаржник зауважує, що позивач у справі № 925/1591/24 таким суб`єктом не є.
16. Також ТОВ «Гісмап» зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 28.03.2023 у справі № 927/719/21 та від 28.10.2019 у справі № 927/691/18, які свідчать про те, що Закон України «Про захист економічної конкуренції» не регулює земельні відносини, в тому числі і відносини щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону.
17. У цьому контексті відповідач-2 звертає увагу і на те, що у відповідності до судової практики Верховного Суду для кваліфікації дій суб`єкта господарювання, як антиконкурентних узгоджених дій, не є обов`язковим фактичне настання наслідків у формі, відповідно, недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків. Достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію (постанови Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 910/1667/21, від 09.08.2022 у справі № 910/508/21 та від 28.03.2023 у справі № 914/150/22).
18. Крім того, у касаційній скарзі ТОВ «Гісмап» посилається і на інші постанови Верховного Суду, у яких містяться висновки щодо підстав визнання оспорюваного правочину недійсним (зокрема, постанова від 16.02.2024 у справі № 917/1173/22), наводить доводи про помилковість посилань судів попередніх інстанцій на судову практику Верховного Суду, яка, на його думку, не є релевантною, а також із вказівкою на рішення Європейського суду з прав людини та постанову Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 580/1300/22 зазначає, що висновки судів про те, що право наступного учасника торгів (тобто, ПП «Зірка Черкащини») на чесну конкуренцію та можливість укласти договір є порушеним, не відповідають матеріалам справи та встановленим обставинам.
19. Вищевикладеними доводами скаржник обґрунтовує передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підставу касаційного оскарження.
20. Натомість, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, ТОВ «Гісмап» вказує на необхідність висловлення Верховним Судом висновків:
- про застосування частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) в сукупності з частиною першою статті 203 вказаного Кодексу та нормами статей 1, 5, 6, 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» щодо суперечності (не суперечності) змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам при обставинах (правовідносинах), встановлених судами у даній справі, а саме укладення договору оренди земельної ділянки за наслідками земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки, у яких взяли участь дві пов`язані особи, а також участі третьої не пов`язаної особи та підвищенні учасниками торгів (двома непов`язаними особами) під час кроків аукціону стартової ціни лоту у декілька разів;
- щодо застосування пункта «б» абзацу першого частини дев`ятнадцятої статті 137 ЗК України з урахуванням вимог частини сьомої статті 137 цього ж Кодексу, пункту 29 Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суборенди, суперфіцію, емфітевзису)» від 22.09.2021 № 1013, а саме чи може бути підставою для не підписання організатором земельних торгів протоколу торгів, не укладення договору за результатами проведення земельних торгів з переможцем торгів, який подав заяву про участь у земельних торгах для юридичних осіб - резидентів, що містить помилку у даних про паспорт директора (пропущена одна цифра), а також визначення критеріїв для віднесення орфографічних та інших помилок у заяві про участь у земельних торгах або в документах та матеріалах, що подаються разом із такою заявою, які не впливають на зміст відповідного документа.
21. Доводи скаржника щодо оскарження додаткового рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду у частині залишення його без змін по своїй суті зводяться до того, що судами попередніх інстанцій було порушено норми процесуального права (зокрема, частину п`яту та шосту статті 126 ГПК України), а саме не враховано, що позивачем не подано до суду клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, хоча обов`язок доведення неспівмірності таких витрат покладається на іншу сторону (додаткова постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.03.2024 у справі № 910/10009/22).
22. Крім того, за твердженнями відповідача-2, суд першої інстанції безпідставно та необґрунтовано застосував частину дев`яту статті 129 ГПК України, а апеляційний господарський суд формально підійшов до розгляду доводів апеляційної скарги щодо цього, у зв`язку із чим судами не зазначено в чому саме полягає зловживання відповідачем процесуальним правом та в чому полягає те, що спір виник внаслідок неправомірних дій сторони, адже саме позивач зловживав процесуальними правами, затягував розгляд справи та подавав безпідставні клопотання і в результаті не отримав бажаного результату, позаяк за результатами розгляду справи його прав так і не відновлені.
Позиція інших учасників справи
23. У межах встановленого Верховним Судом строку від ПП «Зірка Черкащини» надійшов відзив на касаційну скаргу відповідача-2, у якому позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення, додаткове рішення та постанову залишити без змін.
24. У цьому відзиві ПП «Зірка Черкащини», зокрема, зазначає, що у касаційній скарзі ТОВ «Гісмап» посилається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду, ухвалених у справах з неподібними до цієї справи правовідносинами, а також зауважує, що доводам скаржника щодо дії Закону України «Про захист економічної конкуренції» судами попередніх інстанцій вже було надано повну та обґрунтовану оцінку, внаслідок чого вони були відхилені, а їх повторної оцінки не потребується.
25. Крім того, позивач стверджує, що відповідачем-2 у касаційній скарзі не наведено належного обґрунтування, яке свідчило б про необхідність висловлення Верховним Судом у цій справі висновків про застосування норм права, про які він зазначає.
26. Щодо підстав оскарження додаткового рішення Господарського суду Черкаської області від 26.02.2026 ПП «Зірка Черкащини» наполягає на тому, що доводи скаржника у цій частині фактично зводяться до незгоди з оскаржуваним додатковим рішенням, а також до переоцінки наданих доказів, що є неприпустимим під час касаційного перегляду.
27. Від Руськополянської сільської ради також надійшов відзив на касаційну скаргу відповідача-2. Проте цей відзив не може бути прийнятим Верховним Судом, позаяк у матеріалах справи відсутні докази, що підтверджували б наявність у особи, яка його подала, повноважень на представництво відповідача-1 у суді касаційної інстанції (до відзиву додано копію ордера від 20.05.2026 на представництво адвокатом Новіком В. І. інтересів Руськополянської сільської ради у Північному апеляційному господарському суді).
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
28. Як з`ясували суди попередніх інстанцій, на виконання рішення Руськополянської сільської ради «Про проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельних ділянок» від 21.03.2024 № 44-10/VІІІ, було оголошено відкриті земельні торги № LRE001-UA-20240417-29076 про продаж права оренди земельної ділянки площею 0,2178 га з кадастровим номером [номер приховано]:03:001:0264 з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (код КВЦП 07.01), яка розташована в Черкаській області, Черкаському районі, за межами с. Геронимівка в адміністративних межах Руськополянської сільської ради. У цих торгах зареєструвались та брали участь три учасники, а саме ПП «Зірка Черкащини», ТОВ «Гісмап» та ТОВ «Мошни Інвест Груп».
29. 17.05.2024 о 15:05 год організатором аукціону - Руськополянською сільською радою було розміщено підписаний між переможцем аукціону - ТОВ «Гісмап», Руськополянською сільською радою та електронним майданчиком - ТОВ «Центр аукціонів «ЮА Ленд» протокол про результати аукціону № LRE001-UA-20240417-29076.
30. Згідно із цим протоколом кінцева пропозиція позивача - ПП «Зірка Черкащини» з ціною 100 000, 00 грн була наступною за пропозицією переможця торгів - ТОВ «Гісмап» з ціною 100 001, 00 грн.
31. За результатами проведених торгів 28.05.2024 Руськополянською сільською радою (орендодавець) та ТОВ «Гісмап» (орендар) уклали та підписали у формі єдиного документа договір оренди землі № 44, згідно умов якого орендодавець на підставі рішення Руськополянської сільської ради «Про проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельних ділянок» від 21.03.2024 № 44-10/VIII та протоколу земельних торгів від 17.05.2024 № LRE001-UA-20240417-29076 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що відноситься до категорії земель - землі рекреаційного призначення (код 700), цільове призначення - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (код КВЦПЗ - 07.01) та знаходиться за адресою: Черкаська область, Черкаський район, адміністративні межі Руськополянської сільської ради, за межами с. Геронимівка.
32. Однак, надалі рішенням адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» від 11.09.2025 № 60/187-р/к у справі № 488/60/186-рп/к.24 було визнано, що ТОВ «Гісмап» і ТОВ «Мошни Інвест Груп» вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціонів, при участі в аукціоні «Продаж права оренди на земельну ділянку, площею 0,2178 га, з кадастровим номером [номер приховано]:03:001:0264, за цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (код КВЦІ 07.01), яка розташована в Черкаській області, Черкаському районі, адміністративні межі Руськополянської сільської ради», що проводився через платформу «Прозорро.ПродаЖІ» Руськополянською сільською радою (ідентифікатор електронного аукціону в системі - LRE001-UA-20240417-29076), у зв`язку з чим на ТОВ «Гісмап» та ТОВ «Мошни Інвест Груп» накладено штраф у розмірі 30 000, 00 грн.
33. Під час розгляду антимонопольної справи № 488/60/186-рп/к.24 органом Антимонопольного комітету України було встановлено ряд обставин, підтверджених зібраними доказами, які не можуть бути результатом випадкового збігу чи наслідком дії об`єктивних чинників, а свідчать про вчинення ТОВ «Гісмап» і ТОВ «Мошни Інвест Груп» антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів аукціону № LRE001-UA-20240417-29076, а саме встановлено:
- пов`язаність ТОВ «Гісмап» і ТОВ «Мошни Інвест Груп» відносинами контролю;
- забезпечення ТОВ «Гісмап» можливості для ТОВ «Мошни Інвест Груп» взяти участь в аукціоні;
- зазначення однієї й тієї самої контактної особи ТОВ «Гісмап» та ТОВ «Мошни Інвест Груп» на електронному майданчику;
- подання документів для участі в аукціоні, підписаних однією особою;
- наявність спільних властивостей електронних PDF-файлів, завантажених ТОВ «Гісмап» та ТОВ «Мошни Інвест Груп»;
- здійснення комунікації між ТОВ «Гісмап» та ТОВ «Мошни Інвест Груп», а отже, погоджену участь цих учасників у торгах.
34. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2026 у справі № 910/13919/25, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2026, у задоволенні позову ТОВ «Гісмап» до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення від 11.09.2025 № 60/187-р/к у справі № 488/60/186-рп/к.24 відмовлено.
35. Тож зазначене рішення органу Антимонопольного комітету України від 11.09.2025 за № 60/187-р/к у справі № 488/60/186-рп/к.24 не скасоване і є чинним.
36. Зважаючи на викладені обставини, а також посилаючись на подання ТОВ «Гісмап» заяви про участь у земельних торгах для юридичних осіб-резидентів із неправдивими відомостями про її представника, ПП «Зірка Черкащини» звернулося до суду із позовом, у якому просило визнати укладений за результатами вищевказаних земельних торгів договір оренди землі недійсним, скасувати державну реєстрацію цього договору оренди, зобов`язати ТОВ «Гісмап» повернути Руськополянській сільській раді орендовану земельну ділянку, зобов`язати Руськополянську сільську раду повернути ТОВ «Гісмап» оплату, внесену за користування цією земельною ділянкою, а також зобов`язати Руськополянську сільську раду підписати з ПП «Зірка Черкащини» протокол земельних торгів та укласти на його підставі договір оренди землі.
37. Зазначений позов розглядався господарськими судами в межах цієї судової справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
38. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
39. Дослідивши в межах вимог касаційної скарги наведені в ній доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга ТОВ «Гісмап» не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
40. Як зазначено у частині першій статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
41. За змістом частин першої - п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
42. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
43. Наведене унормовано у частинах першій, третій статті 215 ЦК України.
44. Згідно із частинами першою, другою статті 216 названого Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
45. У частині третій статті 216 ЦК України унормовано, що правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
46. Специфіка правовідносин за договором оренди полягає в тому, що здійснити подвійну реституцію в разі недійсності (нікчемності) такого правочину, зважаючи на закладений у частині першій статті 216 ЦК України зміст, у спірних правовідносинах із дотриманням принципів рівноправності, пропорційності, справедливості неможливо.
47. Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на неправильне застосування статті 228 ЦК України, оскільки вони не мають вирішального значення для розгляду цієї справи. Так, зі змісту оскаржуваних судових рішень щодо суті спору вбачається, що ухвалюючи їх, місцевий та апеляційний господарські суди керувались не лише нормами названої статті, а й виходили з того, що оспорюваний договір оренди землі, укладений за результатами аукціону, проведеного за відсутності добросовісної конкуренції серед його учасників, є недійсним у тому числі і відповідно до частини першої статті 203, частини третьої статті 215 ЦК України, як такий, що суперечить актам цивільного законодавства щодо необхідності додержання встановленого законодавством порядку надання землі у користування та забезпечення добросовісної конкуренції при виборі переможця конкурсу задля укладення відповідного договору.
48. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, у разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 08.08.2024 у справі № 917/1024/22, від 18.05.2023 у справі № 906/743/21, від 03.08.2023 у справі № 909/654/19, від 19.10.2022 у справі № 912/278/21.
49. При цьому невідповідність правочину актам законодавства як підстава його недійсності повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним правочином (чи його частиною) імперативного припису законодавства. Саме по собі відступлення сторонами від положень законодавства, регулювання їх іншим чином не свідчить про суперечність змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. До таких висновків Верховний Суд дійшов у постановах від 08.08.2024 у справі № 917/1024/22, від 01.10.2024 у справі № 910/20103/23, від 15.10.2024 у справі № 917/531/19.
50. Таким чином, для визнання правочину недійсним у судовому порядку необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону або його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію (постанови Верховного Суду від 08.08.2024 у справі № 917/1024/22, від 20.02.2024 у справі № 903/1037/22, від 19.03.2024 у справі № 910/4293/22).
51. З огляду на наведене, за встановлених у цій справі (№ 925/1591/24) місцевим та апеляційним господарськими судами фактичних обставин щодо вчинення, зокрема, відповідачем-2 дій задля укладення оспорюваного договору не на конкурентних засадах, що підтверджено відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України (пункти 32-35 цієї постанови), Верховний Суд вбачає, що такий договір укладено з порушенням вимог чинного законодавства щодо набуття у користування земельних ділянок із земель державної або комунальної власності на конкурентних засадах, а тому його зміст суперечить актам цивільного законодавства - зокрема, нормам ЗК України та ЦК України.
52. Звідси слідує, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для визнання укладеного за результатами електронного аукціону Руськополянською сільською радою та ТОВ «Гісмап» договору оренди землі від 28.05.2024 № 44 недійсним, і як наслідок скасували його державну реєстрацію та зобов`язали відповідача-2 повернути відповідачу-1 орендовану земельну ділянку.
53. Стосовно ж наведених у цьому контексті доводів касаційної скарги відповідача-2 Верховний Суд зауважує, що викладені у постанові суду касаційної інстанції від 28.10.2019 у справі № 927/691/18 висновки стосуються відсутності підстав для поширення дії Закон України «Про публічні закупівлі» на правовідносини щодо земельних торгів, тобто правовідносини з продажу речових прав на земельні ділянки на аукціоні. Однак, зміст ухвалених у справі № 925/1591/24 судових рішень свідчить про те, що норми вищевказаного закону при вирішенні по суті спору, який виник між сторонами цієї справи, судами попередніх інстанцій не застосовувались. Тому відповідні посилання скаржника є безпідставними.
54. Натомість за обставин справи № 927/719/21, про яку також йдеться у касаційній скарзі, результати земельних торгів та укладений на їх підставі договір оспорювались особою, яка не була допущена до участі у них, через те, що організатор торгів дійшов висновку про пов`язаність кількох таких осіб, що мали намір взяти участь у торгах, оскільки вони мали одного керівника
55. Оскаржуючи ухвалені у цій справі рішення судів попередніх інстанцій, позивач у касаційній скарзі посилався на те, що у даному випадку до земельних правовідносин було застосовано Закон України «Про захист економічної конкуренції». Проте порядок проведення земельних торгів передбачений статтями 135-139 ЗК України. Водночас Закон України «Про захист економічної конкуренції» не містить положень щодо порядку відмови в реєстрації та права виконавця торгів відмовити у реєстрації учаснику на підставі спільності директора з іншими особами, які подали заяви на реєстрацію на участь в аукціоні, тобто не встановлює послідовність дій виконавця аукціону та не встановлює право або обов`язок виконавця земельних торгів відмовити учаснику в реєстрації на підставі спільності директора з іншими особами, які подали заяви на участь в аукціоні.
56. Саме виходячи із наведених доводів касаційної скарги у постанові від 28.03.2023 у справі № 927/719/21 Верховний Суд зазначив, що у вказаній справі суди попередніх інстанцій застосували до земельних правовідносин положення Закону України «Про захист економічної конкуренції», які не регулюють порядок проведення земельних торгів.
57. Тож відповідний висновок, висловлений Верховним Судом у неподібних до справи № 925/1591/24 правовідносинах, стосується насамперед законодавчого регулювання підстав та порядку відмови виконавцем торгів в реєстрації особі, яка бажає бути їх учасником, тобто питання, яке у справі, що переглядається, перед судами попередніх інстанцій не поставало та ними не вирішувалось.
58. У цій справі (№ 925/1591/24) вчинення ТОВ «Гісмап» і ТОВ «Мошни Інвест Груп», як учасниками торгів, антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів аукціону, підтверджено чинним рішенням адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» від 11.09.2025 № 60/187-р/к у справі № 488/60/186-рп/к.24, що мало бути ураховано та підставно було прийнято до уваги місцевим та апеляційним господарськими судами при ухваленні оскаржуваних судових рішень щодо суті спору.
59. Зважаючи на це, посилання відповідача-2 на висновок, наведений у постанові Верховного Суду від 28.03.2023 у справі № 927/719/21, не можуть бути урахованими, позаяк цей висновок стосується застосування правових норм у неподібних до справи, що переглядається, правовідносинах та за різної фактично-доказової бази (встановлених обставин цих справ та зібраних у них доказів).
60. Постанови Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 910/1667/21, від 09.08.2022 у справі № 910/508/21 та від 28.03.2023 у справі № 914/150/22, на які також посилається скаржник, так само ухвалено у справах з неподібним до справи № 925/1591/24 правовідносинами, позаяк у зазначених справах розглядалися позови про визнання недійсними рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, а процитований у касаційній скарзі відповідача-2 висновок стосується кваліфікації дій суб`єкта господарювання, як антиконкурентних узгоджених дій, при ухваленні відповідних рішень антимонопольними органами.
61. У справі, що переглядається (з огляду на предмет та підстави заявленого у ній позову), це питання судами попередніх інстанцій також не вирішувалось, оскільки, як вже зазначалось, вчинення ТОВ «Гісмап» і ТОВ «Мошни Інвест Груп» антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів аукціону, встановлено уповноваженим на органом і рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2026 у справі № 910/13919/25, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2026, у задоволенні позову ТОВ «Гісмап» до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення від 11.09.2025 № 60/187-р/к у справі № 488/60/186-рп/к.24 відмовлено. Водночас задля визнання правочину недійсним судом має бути встановлено саме факт порушення вимог закону при його вчиненні (що і було встановлено судами попередніх інстанцій на підставі наведеного під час розгляду справи № 925/1591/24), а не наслідки такого порушення, з урахуванням чого відповідні аргументи скаржника є неспроможними.
62. Отже, всі вищевикладені доводи касаційної скарги не є належним обґрунтування передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження, зважаючи на те, що висновки Верховного Суду, на які посилається скаржник, висловлено у справах з неподібними до справи, що переглядається правовідносинами, а отже їх не урахування не свідчить про помилковість здійсненого судами попередніх інстанцій правозастосування за встановлених фактичних обставин цієї справи.
63. Посилатися на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення помилково.
64. Не є таким належним обґрунтування і звернення скаржника до загальних висновків суду касаційної інстанції щодо підстав визнання оспорюваного правочину недійсним (зокрема, постанова Верховного Суду від 16.02.2024 у справі № 917/1173/22) та стосовно принципу «легітимних очікувань» (постанова Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 580/1300/22, а також окремі рішення Європейського суду з прав людини), які мають ураховуватися в залежності від встановлених фактичних обставин конкретної судової справи.
65. У цій справі (№ 925/1591/24) судами попередніх інстанцій за результатами дослідження та оцінки наявних у її матеріалах доказів встановлено як обставини, що свідчать про наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і обставин, що дають підстави для висновку про наявність у позивача порушеного права, за захистом якого він звернувся. Натомість протилежні доводи скаржника фактично спрямовані на переоцінку таких обставин, яка не може бути здійснена Верховним Судом в силу вимог частини другої статті 300 ГПК України щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції.
66. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій (постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19).
67. Таким чином, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження у даному випадку не знайшла свого підтвердження за відсутності її належного обґрунтування.
68. Що ж стосується доводів ТОВ «Гісмап» із обґрунтування передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження, Верховний Суд зауважує, що у разі подання касаційної скарги на цій підставі скаржник насамперед повинен обґрунтувати, в чому саме полягає неправильне застосування норми матеріального права чи порушення норми процесуального права судами попередніх інстанцій, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду. При цьому формування правового висновку не може ставитись у пряму залежність від обставин конкретної справи та зібраних у ній доказів і здійснюватися поза визначеними ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції (вже згадувана стаття 300 ГПК України).
69. У супереч викладеному суть аргументів відповідача-2, якими обґрунтовано підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, фактично зводиться не до питання щодо формулювання судом касаційної інстанції висновку про застосування певної норми права, а полягає у поставленні перед Верховним Судом питань, які перебувають у прямій залежності від встановлених обставин конкретної судової справи.
70. Зі змісту висновків, які просить сформулювати скаржник, вбачається, що він не згоден із здійсненим судами попередніх інстанцій застосуванням норм права, про які зазначає, за обставин цієї справи, тобто фактично вважає, що вони мали бути інакше застосованими, якщо б суди надали іншу оцінку таким обставинам.
71. Однак, наведене виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, прямо суперечить викладеному у пункті 68 цієї постанови та не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження, передбаченої пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.
72. Водночас, з огляду на відсутність підстав для застосування при вирішенні спору у цій справі частини третьої статті 228 ЦК України (див. пункти 47-52 цієї постанови), Верховний Суд не вбачає і підстав для формулювання у даному випадку висновку про її застосування в сукупності з частиною першою статті 203 ЦК України та нормами статей 1, 5, 6, 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», на висловленні якого наполягає скаржник.
73. Натомість висновок щодо застосування пункта «б» абзацу першого частини дев`ятнадцятої статті 137 ЗК України, з урахуванням вимог частини сьомої статті 137 цього ж Кодексу, пункту 29 Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суборенди, суперфіцію, емфітевзису)» від 22.09.2021 № 1013, який ТОВ «Гісмап» просить висловити, залежить від встановлених фактичних обставин конкретної судової справи. При цьому неправильного застосування чи порушення судами попередніх інстанцій названих правових норм скаржник належним чином не обґрунтовує та не підтверджує, а ураховуючи, що допущення ним відповідної помилки при поданні заяви для участі у земельних торгах не було єдиною підставою для визнання укладеного за результатами їх проведення договору недійсним, доводи відповідача-2 у цьому контексті не мають визначального значення для вирішення спору у цій справі.
74. З огляду на все викладене, наведені ТОВ «Гісмап» у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшли свого підтвердження за відсутності їх належного обґрунтування.
75. Інші аргументи, твердження та заперечення відповідача-2 щодо оскарження ухвалених у цій справі судами попередніх інстанцій судових рішень по суті спору (зокрема, і стверджуване ним посилання судів на судову практику Верховного Суду у справах з неподібними до цієї правовідносинами) не доводять помилковості здійсненого судами правозастосування, не охоплюються визначеними скаржником підставами касаційного оскарження, підставами відкриття касаційного провадження у цій справі не слугували, а тому не досліджуються та не оцінюються Верховним Судом.
76. Незгода ТОВ «Гісмап» з наданою місцевим та апеляційним господарськими судами оцінкою обставин справи, досліджених доказів, як і в результаті його незгода із ухваленими ними судовими рішеннями щодо суті спору, сама по собі не може бути підставою для їх зміни чи скасування за умов не підтвердження доводами касаційної скарги визначених у процесуальному законі підстав касаційного оскарження.
77. Аналогічно не може бути підставою для зміни чи скасування судових рішень судів попередніх інстанцій в частині вирішення питання про розподіл понесених відповідачем-2 витрат на правничу допомогу сама лише його незгода із відмовою у задоволенні клопотання ТОВ «Гісмап» про покладення відповідних витрат на позивача.
78. У відповідності до частини дев`ятої статті 129 ГПК України у випадку, зокрема, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
79. Керуючись наведеною правовою нормою та ураховуючи, що рішенням антимонопольного органу встановлено факт вчинення ТОВ «Гісмап», як учасником земельних торгів, антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку площею 0,2178 га з кадастровим номером [номер приховано]:03:001:0264, що в свою чергу призвело до необхідності позивача, як ще одного учасника таких земельних торгів, вчиняти дії із захисту своїх порушених прав, зокрема, звернутися до суду з позовом у цій справі, суди попередніх інстанцій дійшли висновків про відсутність підстав для покладення витрат відповідача-2 на правничу допомогу на ПП «Зірка Черкащини».
80. Доводи касаційної скарги ТОВ «Гісмап» наведеного висновку не спростовують, як і не підтверджують неправильного застосування судами попередніх інстанцій вищевказаної процесуальної норми, постанов Верховного Суду, у яких за подібних обставин було б висловлено протилежні висновки щодо її застосування скаржник у касаційній скарзі не наводить.
81. Аргументи відповідача-2 у цьому контексті фактично полягають у помилковому ототожненні підстав зменшення відповідних витрат із передбаченим частиною дев`ятою статті 129 ГПК України випадком їх покладення судом на сторону, через неправильні дії якої виник спір, незалежно від результатів його вирішення.
82. Висновок із додаткової постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.03.2024 у справі № 910/10009/22, на який посилається скаржник, стосується зменшення заявленого розміру витрат на правничу допомогу, що покладаються на іншу сторону, і не є застосовним у даному випадку.
83. До того ж у зазначеній додатковій постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду констатувала досягнення позивачем згідно з ухваленими судовими рішеннями мети заявленого позову в повному обсязі, не зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, що опосередковано підтверджує висновки судів попередніх інстанцій щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу у цій справі (№ 925/1591/24).
84. Натомість скаржник вдається до спонукання Верховного Суду до оцінки доказів щодо понесення ним відповідних витрат, жодним чином не спростовуючи при цьому того, що спір у справі, яка переглядається, виник через вчинення у тому числі ним антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціону, що підтверджено рішення органу Антимонопольного комітету України, тобто не наводячи аргументів щодо спростування підстави, з якої виходив суд першої інстанції при відмові у задоволенні його заяви про покладення судових витрат із правничої допомоги на позивача.
85. Вирішення питання щодо розподілу витрат на оплату послуг адвоката є дискрецією суду, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності та реалізується ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань, дослідження та оцінки доказів за правилами статей 86, 210 ГПК України.
86. Не дотримання місцевим господарським судом відповідної дискреції при розгляді заяви ТОВ «Гісмап» Верховний Суд не вбачає.
87. Отже, доводи касаційної скарги відповідача у частині оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій щодо розподілу витрат на правничу допомогу також не можуть бути прийнятими Верховним Судом, позаяк не обґрунтовують порушення судами норм процесуального права (зокрема, частини дев`ятої статті 129 ГПК України) при вирішенні цього питання.
88. Доводи ж відзиву ПП «Зірка Черкащини» ураховуються Верховним Судом у тій мірі, що відповідає викладеному у цій постанові.
Висновки щодо вимог касаційної скарги
89. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
90. Згідно положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення ? без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
91. Ураховуючи, що зазначені скаржником у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження, не знайшли свого підтвердження під час здійснення касаційного провадження, касаційна скарга ТОВ «Гісмап» підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення ? без змін.
Розподіл судових витрат
92. Оскільки Суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає судові рішення, що оскаржувались, без змін, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гісмап» залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2026, рішення Господарського суду Черкаської області від 11.02.2026 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 26.02.2026 у справі № 925/1591/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
С. К. Могил