ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 року
м. Київ
cправа № 925/1204/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Черкаської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України»
на рішення Господарського суду Черкаської області від 10.03.2026 (суддя Скиба Г. М.)
і постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2026 (головуючий суддя Сковородіна О. М., судді Горбасенко П. В., Колесник Р. М.)
у справі № 925/1204/25
за позовом Приватного акціонерного товариства «Азот»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Черкаської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України»
про зобов`язання вчинити дії,
(у судовому засіданні взяли участь: представник позивача - Чижов К. Л., представник відповідача - Татаринов О. С.)
ВСТУП
1. У цій справі перед Верховним Судом постало питання підставності зарахування раніше сплачених коштів за надання послуг згідно з типовим договором розподілу природного газу в рахунок оплати вартості в наступному періоді внаслідок неотримання зазначеної послуги через обставини непереборної сили.
2. Верховний Суд позитивно відповів на зазначене питання, про що детально викладено далі у цій постанові.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог, підстав заявленого позову
3. Приватне акціонерне товариство «Азот» (далі - позивач, ПрАТ «Азот») звернулося у Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Черкаської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (далі - відповідач, ТОВ «Газорозподільні мережі України»), у якому просить суд зобов`язати ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Черкаської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» на підставі абзацу 4 пункту 9 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, провести перерахунок вартості наданих ПрАТ «Азот» послуг згідно із типовим договором розподілу природного газу, шляхом зменшення місячної вартості таких послуг, з урахуванням 3 днів припинення розподілу природного газу у квітні 2025 року та з урахуванням 15 днів припинення розподілу природного газу у травні 2025 року, та зарахувати надміру сплачені ПрАТ «Азот» кошти за надання послуг згідно з типовим договором розподілу природного газу за квітень та травень 2025 року в рахунок оплати вартості послуг з розподілу природного газу в наступному періоді.
4. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок пошкодження російським безпілотним ударним літальним апаратом газорозподільної станції, Черкаською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України» послуги розподілу природного газу фактично не надавалися позивачеві ПрАТ «Азот» у період з 12:43 28.04.2025 до 16:00 15.05.2025, однак позивачем сплачено повністю кошти за послугу з розподілу природного газу. На звернення позивача щодо проведення перерахунку вартості послуг за Договором за квітень-травень 2025 року, а саме: зарахування коштів, сплачених послуги розподілу природного газу за період з 28.04.2025 по 30.04.2025 та з 01.05.2025 по 15.05.2025 - в рахунок оплати за червень 2025 року відповідач відмовив зазначивши, що «місячна плата за розподіл природного газу є фіксованою і не залежить від фактичного обсягу споживання газу в конкретному місяці». Ухилення відповідача від проведення зарахування коштів за ненадану послугу в рахунок майбутніх платежів та ненадання послуги з розподілу газу за договором в період з 28.04.2025 по 15.05.2025 стало підставою для звернення позивача до суду за захистом порушеного права та відновлення свого права шляхом спонукання відповідача до вчинення дії.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
5. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 10.03.2026, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2026, позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Зобов`язано ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Черкаської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» провести перерахунок вартості наданих ПрАТ «Азот» послуг згідно з типовим договором розподілу природного газу, шляхом зменшення місячної вартості таких послуг, з урахуванням 3 днів припинення розподілу природного газу у квітні 2025 року та з урахуванням 15 днів припинення розподілу природного газу у травні 2025 року, та зарахувати надміру сплачені ПрАТ «Азот» кошти за надання послуг згідно з типовим договором розподілу природного газу за квітень та травень 2025 року в рахунок оплати вартості послуг з розподілу природного газу в наступному періоді.
6. Ухвалюючи зазначені судові рішення, суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з того, що Кодексу газорозподільних систем, згідно з яким споживач зобов`язаний здійснити повну оплату послуг за Договором не зважаючи на припинення розподілу природного газу, яке зумовлено надзвичайними ситуаціями, що виникли в умовах воєнного стану, та призвели до зупинення виробничої діяльності підприємства, не відповідає критеріям розумності, справедливості та добросовісності. Оскільки ПрАТ «Азот» сплатило вартість послуг з розподілу природного газу за квітень та травень 2025 року у повному розмірі, то, кошти сплачені за період з 28.04.2025 до 15.05.2025, в якому такі послуги відповідачем фактично не надавалися - є переплатою (надміру сплаченими коштами).
7. Суд апеляційної інстанції відхилив доводи відповідача щодо неможливості застосування пункту 9 глави 6 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем в контексті обраного позивачем способу захисту не відповідають дійсності, оскільки вищезазначену норму права позивачем застосовано до спірних правовідносин виходячи з того, що будь-які зобов`язання, в тому числі і ті, що виникають на підставі типового договору розподілу природного газу, мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
8. Суд апеляційної інстанції виснував, що правова конструкція форс-мажору (непереборної сили) - це юридичний інструмент, що звільняє сторону від відповідальності за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань, якщо це сталося внаслідок надзвичайних, непередбачуваних і невідворотних обставин, які сторона не могла передбачити або запобігти. У даній справі позивачем не заявляються вимоги щодо притягнення відповідача до відповідальності за невиконання господарського зобов`язання, а заявляються вимоги про зобов`язання виконати обов`язок в натурі. За висновком апеляційного господарського суду форс-мажорні обставини, які діяли в період з 28.04.2025 по 15.05.2025 призвели до невиконання Черкаською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України» зобов`язань з надання послуг з розподілу природного газу у вказаний період для ПрАТ «Азот», а позовні вимоги, які є предметом спору у даній справі, стосуються невиконання відповідачем іншого обов`язку, а саме щодо проведення перерахунку вартості послуг з розподілу природного газу та зарахування надміру сплачених коштів в рахунок оплати вказаних послуг в наступному періоді.
Касаційна скарга
9. ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Черкаської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2026 та рішення господарського суду Черкаської області від 10.03.2025, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи касаційної скарги
10. У поданій касаційній скарзі скаржник як на підставу касаційного оскарження посилається на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України.
11. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник вказує, що суди попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних рішень застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, постановах КГС ВС від 23.08.2023 у справі № 910/6234/22, від 12.09.2024 у справі № 910/14950/23, від 01.08.2024 у справі № 911/1786/22, від 25.06.2024 у справі № 910/5681/22, постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 01.05.2026 по справі № 905/541/16, постанові Верховного Суду від 27.09.2022 у справі № 914/3254/21, постанові Верховного Суду від 18.02.2025 у справі № 918/528/24.
12. Скаржник з посиланням на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17, вважає, що заявлена позивачем позовна вимога є неналежним та неефективним способом захисту, що є самостійною підставою для відмови у її задоволенні.
13. Крім того, на думку скаржника, висновок судів попередніх інстанцій щодо неналежності сертифіката Торгово-промислової палати України як доказу не відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним в постановах від 23.08.2023 у справі № 910/6234/22, від 12.09.2024 у справі № 910/14950/23, від 01.08.2024 у справі № 911/1786/22, від 25.06.2024 у справі № 910/5681/22, відповідно до яких визначальним є не дата видачі сертифіката торгово-промислової палати, а факт настання форс-мажорних обставин та своєчасність повідомлення стороною про їх виникнення і вплив на виконання зобов`язання.
14. Також скаржник вважає, що застосувавши аналогію закону та права, суд фактично підмінив погоджене сторонами договірне регулювання власним правовим розсудом, що є неприпустимим та порушує принцип правової визначеності, про що, зокрема, зазначено у постанові Великої палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 2-591/11.
15. З посиланням на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 27.09.2022 у справі № 914/3254/21, від 18.02.2025 у справі №918/528/24, від 17.01.2024 у справі № 911/1528/22 та від 27.09.2022 у справі № 914/3254/21, скаржник зазначає, що сформована практика Верховного Суду підтверджує, що визначальним для виникнення обов`язку з оплати послуг з розподілу природного газу є саме факт приєднання об`єкта споживача до газорозподільної системи та збереження технічної можливості доступу до неї, а не обсяг фактичного споживання природного газу, що виключає правові підстави для звільнення споживача від відповідної оплати у спірний період.
16. Крім того, скаржник звертає увагу на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 01.05.2026 по справі № 905/541/16 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16, щодо ознак форс-мажорних обставин.
Позиція інших учасників справи
17. У межах встановленого Верховним Судом строку ПрАТ «Азот» подав відзив на касаційну скаргу ТОВ «Газорозподільні мережі України», в якому просить у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, наполягаючи, що судами попередніх інстанцій правильно застосовано як норми процесуального, так і матеріального права, в повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, доведено та всебічно обґрунтовано їх в своїх рішеннях, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, а доводи касаційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.
Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
18. Як з`ясували суди попередніх інстанцій, між ПрАТ «Азот» (далі - замовник, платник) як споживачем та ТОВ «Газорозподільні мережі України» (далі - виконавець, отримувач коштів), як оператором газорозподільної системи, шляхом підписання заяви № 17480 про приєднання, 01.12.2023 укладено типовий договір розподілу природного газу від 01.12.2023 (далі - Договір), форма якого затверджена постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2498 від 30.09.2015 (НКРЕЕКП).
19. Згідно з пунктом 1.1 Договору, цей Договір є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи
20. Пунктом 1.2 Договору встановлено, що умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494.
21. Відповідно до заяви-приєднання до умов Договору, приєднаними в установленому порядку до газорозподільчої системи оператора ГРМ є об`єкти ПрАТ «Азот», а саме: виробничі приміщення вул. Героїв Холодного Яру, 72 у м.Черкаси та Цех ОПСВ вул. Лозова, 1 с. Слобода Черкаського району.
22. За умовами підпунктів 2.1, 2.2 Договору, Оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
23. Грошова плата за послугу за 2025 рік внесена замовником на користь виконавця повністю.
24. 28.04.2025 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, внаслідок масованої ворожої атаки ударними безпілотними апаратами було пошкоджено газорозподільну станцію відповідача в Черкаському районі та яка призначена - в тому числі - для розподілу та доставки природного газу на виробництво ПрАТ «Азот».
25. У зв`язку з пошкодженням, Черкаською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України» було припинено надання послуг з розподілу природного газу для ПрАТ «Азот» за Договором, про що складено Акт № 29 про припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) від 28.04.2025.
26. Листом № ЧкФ/100/32-ВИХ-2557-25 від 01.05.2025 Черкаська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» повідомила ПрАТ «Азот» про неможливість виконання зобов`язань за Договором в частині розподілу природного газу газорозподільними мережами у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин.
27. Відповідач повідомив позивача, що близько 12:43 28.04.2025 в Черкаському районі с. Хутори, вул. Попова, внаслідок влучання БПЛА в ГРС 2 «Черкаси» відбулась розгерметизація газопроводу високого тиску з подальшим загоранням.
28. Внаслідок припинення постачання природного газу на ПрАТ «Азот» було зупинено усі виробництва, в зв`язку з чим по Товариству видано Наказ №215а від 28.04.2025 про переведення виробництв позивача у режим вимушеного простою.
29. Згідно з повідомленням диспетчера Черкаської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», 15.05.2025 близько 16:00 газопостачання (надання послуг з розподілу природного газу) ПрАТ «АЗОТ» було відновлено.
30. По факту відновлення газопостачання (надання послуг з розподілу природного газу) було складено Акт № 9 від 15.05.2025 про відновлення газопостачання (розподілу природного газу).
31. Тобто, Черкаською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України» послуги розподілу природного газу фактично не надавалися позивачеві ПрАТ «Азот» у період з 12:43 год. 28.04.2025 до 16:00 год. 15.05.2025.
32. Пунктом 6.1 Договору передбачено, що оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
33. За положеннями пунктів 6.3, 6.4 Договору величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
34. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
35. Відповідно до замовленої потужності ПрАТ «Азот», що становить 69320844,95 м. куб природного газу в місяць, щомісячна вартість послуг розподілу природного газу становить 47 415 457,95 грн.
36. Пунктом 6.6. Договору встановлено, що оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунку оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів. У разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня отримання письмової вимоги.
37. Згідно з підпунктом 2 пункту 7.1. Договору, Оператор ГРМ зобов`язується забезпечити можливість цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи та передачу належних Споживачу об`ємів (обсягів) природного газу з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини його тиску за умови дотримання Споживачем вимог цього Договору.
38. Відповідно до підпункту 9 пункту 7.1 Договору, Оператор ГРМ зобов`язується здійснювати перерахунок об`ємів (обсягів) розподіленого природного газу по об`єкту Споживача відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та сплачувати компенсацію Споживачу у разі невідповідності якості природного газу на межі балансової належності об`єкта Споживча параметрам, визначеним Кодексом газорозподільних систем
39. Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 7.3 Договору, Споживач має право на отримання цілодобового доступу до газорозподільної системи та передачу належних Споживачу об`ємів (обсягів) природного газу з належним рівнем надійності, безпеки, якості та величини його тиску за умови дотримання ним вимог цього Договору та Кодексу газорозподільних систем; на перерахунок наданих послуг за цим Договором у разі недотримання Оператором ГРМ рівня якості та/або величини тиску природного газу, що передається на межі балансової належності об`єкта Споживача.
40. Позивач здійснив повну оплату вартості послуг за квітень та травень 2025 року, виходячи із вищезазначеної місячної вартості послуг з розподілу природного газу. Даний факт підтверджується платіжними інструкціями №35626 та № 35627 від 15.05.2025.
41. Оскільки протягом періоду з 12:43 28.04.2025 до 16:00 15.05.2025 відповідачем послуги за Договором не надавалися, ПрАТ «Азот» звернулося до Черкаської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» з листом № 221-1-26/24 від 27.06.2025 щодо проведення перерахунку вартості послуг за Договором за квітень-травень 2025 року, а саме: зарахування коштів, сплачених послуги розподілу природного газу за період з 28.04.2025 по 30.04.2025 та з 01.05.2025 по 15.05.2025 - в рахунок оплати за червень 2025 року.
42. Листом № ЧкФ/100/32-ВИХ-3894-25 від 01.07.2025 відповідач відмовився від проведення такого перерахунку, зазначивши, що «місячна плата за розподіл природного газу є фіксованою і не залежить від фактичного обсягу споживання газу в конкретному місяці».
43. Ухилення відповідача від проведення зарахування коштів за ненадану послугу в рахунок майбутніх платежів та ненадання послуги з розподілу газу за договором в період з 28.04.2025 по 15.05.2025 стало причиною звернення позивач до суду за захистом порушеного права та відновлення свого права шляхом спонукання відповідача до вчинення дії.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
44. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
45. Дослідивши в межах вимог касаційної скарги наведені в ній доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга ТОВ «Газорозподільні мережі України» не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
46. Пунктом 17 частини першої статті 1 Закону України від 09.04.2015 №329-VIII «Про ринок природного газу» (тут і далі - Закон № 329-VIII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що оператор ГРМ - це суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).
47. Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону № 329-VIII розподіл природного газу - це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.
48. За змістом положень частини першої статті 37 Закону № 329-VIII оператор ГРМ відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах.
49. Відповідно до частини першої статті 40 Закону № 329-VIII розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор ГРМ зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період і умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.
50. За змістом пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор ГРМ забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу.
51. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Типового договору розподілу природного газу відповідач як оператор ГРМ взяв на себе зобов`язання надати позивачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язався прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
52. Відповідно до пункту 1 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, установлений Регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
53. Положеннями пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, зокрема, передбачено, що річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою. Розмір величини річної замовленої потужності для споживача, що не є побутовим, визначається оператором ГРМ виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.
54. Оператор ГРМ зобов`язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу всіма об`єктами споживача за попередній газовий рік та одночасно повідомити його, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на наступний календарний рік. У такому повідомленні оператор ГРМ одночасно має зазначити про: величину річної замовленої потужності на поточний календарний рік; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у поточному календарному році; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у наступному календарному році; покази лічильника природного газу / інші дані, за якими було сформовано (станом на 30 вересня поточного року) розмір річної замовленої потужності (за замовчуванням) на наступний календарний рік (для побутових споживачів). Така інформація надається споживачеві шляхом розміщення її у платіжних документах (для побутових споживачів), особистих кабінетах споживача (за наявності), актах приймання-передачі природного газу (для споживачів, що не є побутовими).
55. Приписами пункту 3 глави 3 розділу І Кодексу газорозподільних систем передбачено, що для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб`єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов`язковою умовою є наявність фізичного підключення об`єкта споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) до ГРМ. Споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб`єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VІ цього Кодексу.
56. Отже, колегія суддів зазначає, що з моменту укладення між споживачем і оператором ГРМ договору розподілу природного газу, за наявності фізичного підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі, оператор ГРМ здійснює надання споживачеві послуг з розподілу природного газу.
57. За змістом пункту 5 глави 3 розділу І Кодексу газорозподільних систем взаємовідносини, пов`язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог глави 3 розділу VІ цього Кодексу.
58. Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу у порядку, визначеному цим розділом.
59. Згідно з пунктом 9 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадків, передбачених цим пунктом, у тому числі розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об`єкта споживача.
60. У разі розірвання договору розподілу природного газу або вилучення об`єкта споживача із заяви-приєднання оплата вартості послуги за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем з урахуванням повного календарного місяця, у якому сталося розірвання договору або вилучено об`єкт із заяви-приєднання. У цих випадках оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідному газорегуляторному пункті згідно з вимогами розділу VII цього Кодексу.
61. Якщо на дату розірвання договору розподілу природного газу або вилучення об`єкта споживача із заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу фактичний обсяг споживання сумарно по всіх об`єктах цього споживача або об`єкту, який було вилучено із заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу, буде перевищувати оплачену річну замовлену потужність поточного календарного року з урахуванням місяця, у якому розірваний договір або вилучений об`єкт із заяви-приєднання, споживач зобов`язаний у десятиденний строк з дня виставлення рахунку сплатити оператору ГРМ різницю між вартістю фактично використаної потужності та вартістю оплаченої річної замовленої потужності. При цьому за наявності двох і більше об`єктів споживача величина оплаченої вартості річної потужності по об`єкту визначається пропорційно розміру річної замовленої потужності такого об`єкта до загального розміру річної замовленої потужності цього споживача. Положення цього абзацу не поширюються на споживачів, річна замовлена потужність яких визначалась оператором ГРМ за замовчуванням та на випадки укладення договору розподілу природного газу у зв`язку з початком провадження господарської діяльності з розподілу природного газу на території місцезнаходження об`єкта газопостачання споживача іншим оператором ГРМ.
62. Якщо припинення або обмеження розподілу природного газу здійснюється за ініціативи оператора ГРМ у випадках, передбачених пунктом 3.17 глави 3 розділу V Правил безпеки систем газопостачання, нарахування вартості послуги за договором розподілу природного газу не здійснюється. При цьому місячна вартість послуг розподілу зменшується з урахуванням кількості днів припинення (обмеження) розподілу природного газу. Таке припинення (обмеження) та відновлення розподілу природного газу споживачу здійснюється за рахунок оператора ГРМ.
63. Отже, Верховний Суд зазначає, що за умовами договору, укладеного між позивачем та відповідачем, послуга з розподілу природного газу - це послуга оператора ГРМ, яка надається споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача.
64. Виходячи із зазначених положень, як забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи, так і розподіл належного споживачу природного газу, здійснюється з однією метою - фізичною доставкою природного газу до межі балансової належності об`єкта споживача.
65. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 18.10.2025 у справі № 918/528/24, від 12.11.2024 у справі № 910/17554/23, від 26.06.2024 у справі № 905/1465/23, від 02.07.2024 у справі № 910/2871/23, від 04.08.2026 у справі № 922/391/26.
66. Господарські суди попередніх інстанцій, розглядаючи цю справу по суті позовних вимог встановили, що позивачем на виконання умов договору розподілу газу не побутовому споживачеві було проведено оплату послуги розподілу газу в 2025 році за квітень-травень в розмірі 1/12 суми річної оплати, з оформленням відповідних платіжних інструкцій на оплату. Внаслідок пошкодження газорозподільної станції відповідача в с. Слобода Черкаського району було припинено розподіл газу на виробництво позивача з 28.04.2025 по 15.05.2025, послуга фактично не надавалась відповідачем і не споживалась позивачем. Зазначені обставини підтверджуються Сертифікатом № 0500-25-0988 про форс-мажорні обставини, що виданий Вінницькою торгово-промисловою палатою 12.06.2025 за № 23/11/227.
67. Згідно з висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 24.04.2025 у справі № 910/12815/22, від 02.07.2024 у справі № 910/2871/23, відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем, споживач зобов`язаний здійснити повну оплату послуг розподілу, отримуючи тільки послугу з забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи, необхідність у якій відпала за відсутності переміщення природного газу, що в свою чергу в умовах воєнного стану, який призвів до зупинення виробничої діяльності підприємства, не відповідає критеріям розумності, справедливості та добросовісності.
68. Крім того, у постанові від 04.08.2026 у справі № 922/391/26 Верховний Суд дійшов висновку, що відповідно до пункту 1 частини 1 НКРЕКП від 21.04.2026 № 561 «Про особливості нарахування плати за послуги розподілу природного газу споживачам, які здійснюють виробництво теплової та електричної енергії, в умовах воєнного стану та внесення змін до постанови НКРЕКП від 29 березня 2022 року № 355» в разі, якщо внаслідок форс-мажорних обставин (військова агресія російської федерації проти України) було знищено / пошкоджено об`єкт газоспоживання споживача, що призвело до унеможливлення його подальшої експлуатації відповідно до Правил технічної експлуатації систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики України від 21.10.2024 № 402, такий споживач на підставі положень розділу Х Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498, має бути звільнений від оплати річної замовленої потужності знищеного/пошкодженого об`єкта газоспоживання на період відсутності можливості його експлуатації.
69. З урахуванням викладеного Верховний Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій встановивши, що відповідач не надавав позивачу послуги з розподілу природного газу в період із 28.04.2025 по 15.05.2025, дійшли обґрунтованого висновку про те, що вартість послуг з розподілу природного газу у квітні 2025 року підлягає зменшенню з урахуванням 3 днів припинення розподілу природного газу, а у травні 2025 року - з урахуванням 15 днів припинення розподілу природного газу. А зважаючи на здійснення позивачем повної оплати вартості послуг з розподілу природного газу за квітень та травень 2025 року, надміру сплачені кошти мають бути зараховані відповідачем в рахунок оплати послуг з розподілу природного газу в майбутніх періодах.
70. Враховуючи викладене в пунктах 64, 67, 68 цієї постанови, помилок у здійсненому судами попередніх інстанцій при розгляді справи № 925/1204/25 правозастосуванні Верховний Суд не вбачає.
71. Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 27.09.2022 у справі №914/3254/21, від 18.02.2025 у справі № 918/528/24, від 17.01.2024 у справі №911/1528/22, оскільки судові рішення у таких справах були ухвалені за інших фактичних обставин, які формують зміст правовідносин, та зібраних доказах, ніж у справі, що розглядається.
72. Колегія суддів враховує, що в межах зазначених справ заборгованість за послуги з розподілу природного газу стягувалась з відповідачів, які мали можливість продовжувати господарську діяльність та не стикались з незалежними від них перешкодами зовнішнього характеру, які унеможливлювали фактичне споживання відповідного обсягу газу й отримання послуг з його розподілу.
73. Тобто вище зазначені справи і справа, судові рішення в якій переглядаються (925/204/25), є відмінними за істотними правовими ознаками, що свідчить про неподібність правовідносин у них.
74. Безпідставними є також доводи скаржника про неврахування висновків, викладених у постановах Верховного суду від 23.08.2023 у справі № 910/6234/22, від 12.09.2024 у справі № 910/14950/23, від 01.08.2024 у справі № 911/1786/22, від 25.06.2024 у справі № 910/5681/22, від 01.05.2026 по справі № 905/541/16 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 в контексті настання форс-мажорних обставин, оскільки у зазначених справах не порушувалося та не вирішувалося судами (зокрема, і Верховним Судом у перелічених постановах) питання невиконання відповідачем обов`язку щодо проведення перерахунку вартості послуг з розподілу природного газу та зарахування надміру сплачених коштів в рахунок оплати вказаних послуг в наступному періоді.
75. Верховний Суд зазначає, що неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.
76. Відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми та не свідчить про те, суд в застосував норму інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив), а неоднаковою фактично-доказовою базою, тобто за інших обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями, і за іншими поданими сторонами та оціненими судами доказами, у залежності від яких (обставин і доказів) й прийнято судове рішення.
77. Щодо посилань скаржник на висновки Верховного Суду стосовно ефективності способу захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17), принципу правової визначеності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 2-591/11), то колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що вони мають загальний характер і Верховний Суд не вбачає невідповідності їм висновків судів попередніх інстанцій та не вважає, що вони у межах підстави касаційного оскарження, визначеної у пункті 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, свідчать про неврахування таких висновків господарськими судами.
78. Суд зауважує, що цитування скаржником правових позицій із постанов Верховного Суду з їх протилежним тлумаченням на власну користь не свідчить про порушення чи неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, застосованих з урахуванням предмету, підстав заявленого позову та встановлених обставин справи.
79. Крім того, за своєю суттю доводи скаржника фактично зводяться до необхідності здійснення переоцінки наявних у матеріалах справи № 925/1204/25 доказів та встановлених судами попередніх інстанцій обставин на користь відповідача задля ухвалення іншого судового рішення, тобто рішення про відмову в позові.
80. Однак, зазначене виходить за межі встановлених статтею 300 ГПК України повноважень суду касаційної інстанції, який не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга цієї статті).
81. При цьому сама по собі незгода ТОВ «Газорозподільні мережі України» з наданою судами попередніх інстанцій оцінкою обставин справи, досліджених доказів, як і в результаті його незгода із ухваленими ними судовими рішеннями, не може бути підставою для їх зміни чи скасування за умов не підтвердження доводами касаційної скарги визначених у процесуальному законі підстав касаційного оскарження.
82. З усього викладеного слідує, що передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підстава касаційного оскарження у цьому разі не знайшла свого підтвердження, за відсутності її належного обґрунтування, оскільки висновки суду касаційної інстанції, на які посилається скаржник, сформульовано у справах з неподібними до цієї справи правовідносинами, і їх висловлення обумовлено іншими обставин, що є відмінними від обставин справи, що переглядається.
83. Інші наведені у касаційній скарзі аргументи, твердження та заперечення ТОВ «Газорозподільні мережі України» визначеною ним підставою касаційного оскарження не охоплюються, підставами відкриття касаційного провадження у цій справі не слугували, вирішального значення для правильного розгляду цієї справи не мають, а тому судом касаційної інстанції і не розглядаються.
84. Натомість доводи відзиву ПрАТ «Азот» ураховуються судом касаційної інстанції у тій мірі, що відповідає наведеному у цій постанові.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
85. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
86. Згідно із статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
87. Отже, оскільки наведені скаржником у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження не знайшли свого підтвердження під час здійснення касаційного провадження, касаційна скарга ТОВ «Газорозподільні мережі України» не підлягає задоволенню, а оскаржувані відповідачем судові рішення слід залишити без змін.
Розподіл судових витрат
88. Позаяк Суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін судові рішення, що оскаржувалися, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Черкаської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2026 та рішення Господарського суду Черкаської області від 10.03.2026 у справі №925/1204/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
С. К. Могил