УХВАЛА
07 жовтня 2026 року
м. Київ
cправа № 914/2728/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г. М. - головуючого, Волковицької Н. О., Краснова Є. В.
секретар судового засідання Зайченко О. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Онікз"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.07.2026 (колегія суддів: Рим Т. Я. - головуючий, Прядко О. В., Манюк П. Т.) та рішення Господарського суду Львівської області від 12.03.2026 (суддя Крупник Р. В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Онікз"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Піранья Тех"
про стягнення коштів,
за участю:
позивача: Музика М. П. (адвокат)
відповідача: Петрінець Б. Р. (адвокат), Дяченко В. Ю. (адвокат),
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1 Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "НВП Онікз" звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ "Піранья Тех" про стягнення 5 557 957,77 грн заборгованості.
1.2 Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на виконання укладеного сторонами договору позивач виконав роботи загальною вартістю 9 022 957, 77 грн, які відповідач оплатив лише частково, на суму 3 465 000 грн, у зв`язку із чим має заборгованість у заявленій до стягнення сумі.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1 Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.03.2026, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 08.07.2026, в позові відмовлено.
2.2 Суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, виснував, що позивач не довів належними та допустимими доказами підстав для стягнення спірної суми заборгованості, оскільки у договорі сторонами була погоджена фіксована ціна робіт у розмірі 1 740 000, 00 грн і позивач не надав доказів її зміни.
3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1 У касаційній скарзі позивач просить судові рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
3.2 На обґрунтування підстав подання касаційної скарги за виключним випадком, передбаченим пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України, позивач посилається на те, що суди не врахували правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм статей 632, 651, 653, 654, 837, 843, 849, 853, 882, 887 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України у подібних правовідносинах, викладених у постановах:
- від 16.03.2021 у справі № 910/10233/20, від 01.04.2021 у справі № 910/5206/20, від 13.12.2021 у справі № 904/2780/19, від 20.05.2020 у справі № 909/240/19, від 16.09.2022 у справі № 913/703/20 (щодо односторонньої відмови від договору);
- від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17 (про те, що сплив строку виконання робіт не припиняє зобов`язання, яке лишилося невиконаним);
- від 16.09.2022 у справі № 913/703/20, від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18, від 18.07.2019 у справі № 910/6491/18, від 19.06.2019 у справі № 910/11191/18, від 18.08.2021 у справі № 910/18384/20, від 04.09.2023 у справі № 910/5352/21, від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18 (щодо правового значення односторонніх актів та первинності реального виконання робіт);
- від 13.06.2019 у справі № 910/3225/18 (щодо зміни волевиявлення у розпорядженні коштами та уточнення інформації у реквізиті "призначення платежу" після списання коштів).
3.3 На обґрунтування підстави подання касаційної скарги за виключним випадком, передбаченим пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник посилається на те, що суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 1 частини 3 статті 310 ГПК України).
3.4 Зазначає, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції становить 60 000 грн. Просить судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу, покласти на відповідача.
3.5 Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому заперечує щодо доводів скаржника та вважає оскарженні судові рішення законними.
4. Мотивувальна частина
4.1 Суди встановили, що 14.03.2024 сторони уклали договір на виконання робіт № 2 ((Договір підряду (том 1, а. с. 17-20)), за умовами пунктів 1.1 та 1.2 якого ТОВ "НВП Онікз" як виконавець зобов`язалося виконати роботи, зазначені у відомості виконання (додаток 2), а ТОВ "Піранья Тех" як замовник прийняти і оплатити виконані роботи.
4.2 Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 договору його ціна згідно із протоколом договірної ціни становить 1 740 000,00 грн. Попередня оплата здійснюється на підставі рахунку виконавця. Розрахунки проводяться шляхом:
- перший платіж у розмірі 350 000,00 грн протягом 5-ти робочих днів від дати реєстрації договору;
- другий платіж у розмірі 350 000,00 грн до 30-ти календарних днів після першого платежу;
- третій платіж у розмірі 350 000,00 грн до 30-ти календарних днів після другого платежу;
- четвертий платіж у розмірі 350 000,00 грн до 30-ти календарних днів після третього платежу;
- п`ятий платіж у розмірі 340 000,00 грн до 30-ти календарних днів після четвертого платежу.
4.3 Сторони підписали протокол погодження договірної ціни (1 740 000,00 грн), що є додатком № 3 до договору.
4.4 ТОВ "Піранья Тех" сплатило ТОВ "НВП Онікз" грошові кошти у загальному розмірі 3 465 000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями, в призначені платежу яких вказано "оплата згідно договору № 2 від 14.03.2024…".
4.5 09.05.2025 ТОВ "Піранья Тех" направило ТОВ "НВП Онікз" вимогу про відшкодування збитків № 07/05-25 від 07.05.2025, яку останній отримав 13.05.2025. У зазначеній вимозі відповідач послався на порушення позивачем умов договору, що полягало у невиконанні замовлених робіт, ненаданні звіту про їх виконання, а також неповідомленні про зупинення робіт чи наявність об`єктивної неможливості їх виконання. У зв`язку з цим відповідач вимагав повернення сплачених за договором грошових коштів. Крім того, відповідач зазначив про необхідність повернення товарно-матеріальних цінностей (давальницької сировини) загальною вартістю 3 606 773,80 грн, переданих згідно з накладними на відпуск матеріалів.
4.6 ТОВ "НВП Онікз" надіслало ТОВ "Піранья Тех" лист № 38 від 26.05.2025, яким поінформувало про виконання робіт за договором та лист № 39 від 07.07.2025, до якого долучило, серед іншого, акти виконання робіт та калькуляції на загальну суму 9 022 957,77 грн, технічні та звітні документи, конструкторську документацію, які мав затвердити відповідач. Останній лист отримано відповідачем 09.07.2025, проте він ці документи не підписав.
4.7 У червні 2025 року ТОВ "Піранья Тех" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з ТОВ "НВП Онікз" 3 465 000,00 грн, сплачених за договором, яка розглядається у межах справи № 910/8518/25 (провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі № 914/2728/25).
4.8 За наслідками розгляду справи суди попередніх інстанцій дійшли єдиного висновку щодо відсутності підстав для задоволення заявлених позовних вимог.
4.9 Так, суди виходили з того, що укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду на проведення проектних робіт, за яким, відповідно до частини 1 статті 887 ЦК України, підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.
4.10 Суди встановили, що документи, якими позивач обґрунтовує збільшення вартості робіт, були складені вже після виконання таких робіт. Отже, фактично питання зміни погодженої сторонами ціни договору було поставлено позивачем лише після виконання робіт, а не до їх виконання шляхом належного погодження відповідних змін із відповідачем.
4.11 За таких обставин суди виснували відсутність підстав вважати, що сторони погодили збільшення ціни договору понад встановлену у ньому суму у розмірі 1 740 000,00 грн.
4.12 При цьому суди відхилили доводи позивача про те, що здійснення відповідачем оплати за договором у загальному розмірі 3 465 000,00 грн, що перевищує погоджену сторонами ціну договору у 1 740 000,00 грн, підтверджує погодження вартості таких робіт, врахувавши пояснення відповідача про те, що:
- перевищення суми оплат за договором пов`язане з одночасним виконанням сторонами також іншого договору на виконання робіт (№ 1 від 14.03.2024) на суму 5 460 000,00 грн, за яким ТОВ "Піранья Тех" у той самий період також здійснювало платежі;
- при оформленні окремих платіжних документів бухгалтерією помилково зазначалося призначення платежу за договором (№ 2 від 14.03.2024) замість договору № 1 від 14.03.2024, у зв`язку з чим сума 1 725 000,00 грн була помилково зарахована як оплата за договором (№ 2 від 14.03.2024).
4.13 Суди визнали такі пояснення відповідача обґрунтованими, такими, які узгоджуються з матеріалами справи, та у цьому контексті зазначили, що:
- сам по собі факт зазначення у платіжних документах призначення платежу "оплата згідно договору № 2 від 14.03.2024…" не виключає можливості допущення помилки при оформленні платіжних документів, особливо з огляду на одночасне існування між сторонами двох окремих договорів та здійснення оплат за кожним із них у короткі проміжки часу;
- призначення платежу у платіжному документі не є достатнім доказом того, що відповідач погодив виконання робіт у заявленому позивачем обсязі та з іншою вартістю, не підтверджує факту досягнення сторонами згоди щодо зміни істотних умов договору.
4.14 Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Щодо виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України
4.15 Касаційне провадження за касаційною скаргою у справі відкрито, зокрема, за виключним випадком касаційного оскарження, передбаченим пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, за змістом якої підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
4.16 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 у справі № 154/3029/14-ц зазначила, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі. Для спростування будь-якого висновку, наведеного у оскаржуваних судових рішеннях, скаржник має навести не особисті міркування щодо незаконності та необґрунтованості цих судових рішень, а довести, який саме висновок Верховного Суду щодо застосування конкретної норми права у подібних відносинах не врахували суди попередніх інстанцій з урахуванням встановлених ними обставин справи.
4.17 У касаційній скарзі ТОВ "НВП Онікз" посилається на неврахування судами правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм статей 632, 651, 653, 654, 837, 843, 849, 853, 882, 887 ЦК України у подібних правовідносинах, викладених у постановах:
- від 16.03.2021 у справі № 910/10233/20, від 01.04.2021 у справі № 910/5206/20, від 13.12.2021 у справі № 904/2780/19, від 20.05.2020 у справі № 909/240/19, від 16.09.2022 у справі № 913/703/20 (щодо односторонньої відмови від договору);
- від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17 (про те, що сплив строку виконання робіт не припиняє зобов`язання, яке лишилося невиконаним);
- від 16.09.2022 у справі № 913/703/20, від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18, від 18.07.2019 у справі № 910/6491/18, від 19.06.2019 у справі № 910/11191/18, від 18.08.2021 у справі № 910/18384/20, від 04.09.2023 у справі № 910/5352/21, від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18 (щодо правового значення односторонніх актів та первинності реального виконання робіт);
- від 13.06.2019 у справі № 910/3225/18 (щодо зміни волевиявлення у розпорядженні коштами та уточнення інформації у реквізиті "призначення платежу" після списання коштів).
4.18 Проте, за наслідками розгляду справи судами встановлено обставини перевищення виконавцем погодженої сторонами у договорі фіксованої вартості робіт за одночасного непогодження ними у встановленому порядку зміни ціни договору та, відповідно, відсутності підстав для стягнення заявленої заборгованості з цих підстав.
4.19 Колегія суддів, у контексті доводів скаржника про неврахування судами правових висновків Верховний Суд щодо застосування норм права у наведених ним постановах, зазначає, що у жодній з наведених скаржником справ Верховним Судом не формувалося висновків про можливість стягнення заборгованості за виконані роботи понад погоджену сторонами ціну договору, яка є фіксованою, та без внесення до такого договору сторонами змін в частині цієї умови, зокрема, у бік її (ціни) збільшення.
4.20 Як і не формувалося висновків про можливість зміни такої ціни договору за фактом складання підрядником односторонніх актів виконаних робіт, не підписаних замовником, або за фактом здійснення помилкової переплати за договором зі сторони замовника.
4.21 За вказаних обставин суд зазначає, що посилання скаржника на неврахування висновків Верховного Суду не може бути підставною для скасування судових рішень оскільки відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норм права, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення, правовідносини у справі, що розглядається, і в зазначених скаржником справах не є схожими за фактично-доказовою базою - встановленими судами обставинами справи і зібраними та дослідженими в них доказами, у залежності від яких (обставин і доказів) й прийнято судове рішення.
4.22 З огляду на зазначене, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження.
Щодо виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України
4.23 У касаційній скарзі позивач посилається на те, що суди не дослідили зібрані у справі докази.
4.24 Згідно із пунктом 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення є недослідження судом зібраних у справі доказів лише за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
4.25 Оскільки підстави касаційного оскарження у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 287 вказаного Кодексу, які зазначені скаржником, визнано необґрунтованими, тому правові підстави для перегляду судових рішень в частині таких підстав касаційного оскарження як недослідження судом зібраних у справі доказів - відсутні.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
4.26 Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними (пункт 5 частини 1 статті 296 ГПК України).
4.27 З огляду на наведене касаційне провадження у справі підлягає закриттю.
4.28 У зв`язку з тим, що Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження відповідно до приписів статті 296 ГПК України, судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника та поверненню відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" не підлягають.
Керуючись статтями 234, 240, 296 ГПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційне провадження у справі № 914/2728/25 закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Г. М. Мачульський
Судді Н. О. Волковицька
Є. В. Краснов