Єдиний унікальний номер 205/1914/26
Номер провадження2/205/2774/26
УХВАЛА
про зупинення провадження у справі
12 жовтня 2026 року м. Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі: головуючого судді - Басової Н.В., за участю секретаря судового засідання - Пєтіної К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дитини,
ВСТАНОВИВ:
12 лютого 2026 року до Новокодацького районного суду міста Дніпра надійшла вищезазначена позовна заява.
Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 24 лютого 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
20.08.2026 року до суду надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі у зв`язку з його перебуванням у складі Збройних Сил України.
Представник позивача письмово просила в задоволенні вказаного клопотання відмовити, розгляд вказаного клопотання здійснювати без її участі.
Заперечення мотивовані тим, що принцип найкращих інтересів дитини передбачає, що при розв`язанні будь-якого спору чи вирішення питання, де зачіпаються права та інтереси дитини, необхідно спершу визначити інтереси самої дитини у цьому питанні і лиш потім ухвалювати рішення, яке буде сприяти таким інтересам та захищати їх на майбутнє. Найкращі інтереси дитини залежно від їх характеру та серйозності можуть перевищувати інтереси батьків. Позивач вважає, що зупинення провадження у справі становить втручання у права позивачки та її малолітньої дитини, гарантовані статтею 6 Конвенції в аспекті вирішення спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру упродовж розумного строку. Із матеріалів справи вбачається (копія відпускного квитка від 19.08.2026 р. № 3782 надана Відповідачем до клопотання про зупинення провадження у справі), що відповідача звільнено у відпустку за станом здоров`я на 30 діб з 14.08.2026 р. по 12.09.2026 р. Після завершення відпустки він зобов`язаний прибути за місце служби у в/ч № НОМЕР_1 . Вказаний документ не містить відомостей про те, що військова частина у складі ЗСУ, в якій проходить службу Відповідач, переведена на воєнний стан і бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації на території України. За інформацією Позивача, Відповідач територіально фізично знаходиться в м. Дніпрі, оскільки досить часто шукає зустрічі з дитиною, приходить до школи, у двір тощо. Все це свідчить про те, що Відповідач не позбавлений можливості брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Органу опіки та піклування Адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради письмово просив розглядати справу без його участі.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Як вбачається з довідки військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 28.05.2026 року № 6046, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки в/ч НОМЕР_1 від 03.06.2026 року № 855/341 ОСОБА_1 22.05.2026 року одержав вибухову травму, вогнепальне осколкове сліпе поранення правої нижньої кінцівки (підколінної ямки, гомілки), інфіковані рани. Поранення отримане під час безпосередньої участі у бойових діях, відсічі та стримуванні збройної агресії рф, та пов`язане з виконанням службових обов`язків під час несення військової служби по захисту Батьківщини та територіальної цілісності України і не порушенні державного суверенітету на території Донецької та Луганської області.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, № 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України; Командування об`єднаних сил Збройних Сил України; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили; окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв`язку та кібербезпеки; органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.
Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
Ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб та оголошено проведення загальної мобілізації. В подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався.
Верховний Суд чітко сформулював позицію, за якою для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України в матеріалах цивільної справи мають бути докази перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а також того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема беруть участь у виконанні бойових завдань.
Вказана правова позиція знайшла своє відображення зокрема в постановах Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 29.08.2022 року в справі № 461/5209/19, від 21.12.2022 року у справі № 456/2541/19, тощо.
Подаючи клопотання про зупинення провадження у справі, відповідач долучив копію посвідчення Управління персоналу штабу Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » серії НОМЕР_2 від 13.05.2016 року, довідку про обставини травми від 03.06.2026 року № 855/341, довідку в/ч НОМЕР_1 від 28.05.2026 року № 6046, довідку ВЛК від 13.08.2026 року № 2026-0813-0930-4784-0.
Разом з тим, станом на час вирішення питання про зупинення провадження у даній справі матеріали справи не містять та відповідачем не надано достовірних офіційних доказів (довідок, розпоряджень, наказів тощо) на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_1 перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29.03.2023 року у справі № 756/3462/20.
Верховний Суд сформулював позицію, за якою для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України в матеріалах цивільної справи мають бути докази перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а також того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема беруть участь у виконанні бойових завдань. Зокрема, в ухвалах Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 14.12.2022 року по справі 757/5240/16-ц, від 29.08.2022 року по справі 461/5209/19, від 29.08.2022 року по справі № 461/5209/19, Касаційний цивільний суд Верховного Суду від 21.12.2022 року по справі 456/2541/19 та в інших.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. ст. 76, 77 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Вимога щодо дотримання розумного строку розгляду справи спрямована на швидкий захист судом порушених прав осіб, а в даному випадку забезпеченню інтересів малолітньої дитини, її правової визначеності, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту, а відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав. Основною ознакою зловживання процесуальними правами є відсутність наміру вирішити реально існуючий цивільний спір, порушити встановлений порядок роботи суду або ускладнити належний процесуальний перебіг розгляду справи.
Обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Суд звертає увагу на той факт, що відповідач має можливість ефективного використання своїх процесуальних прав через представника або в режимі відеоконференції. Будь-які обставини, які унеможливлювали або ускладнювали участь відповідача у розгляді цієї справи відсутні.
Отже, самі по довідки про перебування сторони на військовій службі, у складі Збройних Сил України, не є достатніми для зупинення провадження по справі. Прецедентна практика Верховного Суду вимагає від сторін надання доказів залучення особи до бойових дій, здійснення заходів з національної безпеки та оборони, переведення конкретної військової частини на військовий стан тощо.
Оскільки матеріали справи не містять відповідних доказів на підтвердження перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утвореннях, відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.
Той факт, що відповідач є військовослужбовцем не є підставою для зупинення провадження у справі за відсутності доказів проходження служби у підрозділі, що бере участь у виконанні бойових завдань.
Також суд приймає до уваги те, що спір стосується визначення місця проживання малолітньої дитини, 2016 року народження.
Натомість необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.
З врахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у справі, оскільки інтереси відповідача не будуть порушені. Натомість, зупинення провадження у справі буде порушувати строки судового розгляду та суперечитиме інтересам малолітньої дитини.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 247, 251-253 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дитини - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. В разі, якщо ухвала була постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, то вона набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Н.В. Басова
.