Справа № 183/4763/22
№ 2-з/183/82/26
У Х В А Л А
09 жовтня 2026 року м. Самар
Суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Городецький Д.І., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Борисенка Владислава Анатолійовича про забезпечення позову у цивільні справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування земельних ділянок, визнання протиправним рішень державного реєстратора, визнання недійсним іпотечного договору, зняття заборони відчуження нерухомого майна, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, -
в с т а н о в и в :
В провадженні суду перебуває цивільна справа ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування земельних ділянок, визнання протиправним рішень державного реєстратора, визнання недійсним іпотечного договору, зняття заборони відчуження нерухомого майна, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Так, у позовній заяві, з урахуванням заяви про зміну предмета позову в редакції від 18.04.2024 року ОСОБА_1 просить суд:
1) витребувати від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку за кадастровим номером [номер приховано]:01:073:0157 площею 0,0838 га. та земельну ділянку за кадастровим номером [номер приховано]:01:073:0158 площею 0,0162 га., які були створені на підставі поділу земельної ділянки за кадастровим номером [номер приховано]:01:073:0050, яка розташована на території Піщанської сільської ради, Новомосковського району, Дніпропетровської області;
2) витребувати від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку за кадастровим номером [номер приховано]:01:073:0049 площею 0,1000 га., яка розташована на території Піщанської сільської ради, Новомосковського району, Дніпропетровської області;
3) визнати за ОСОБА_1 право власності на дачний будинок за адресою АДРЕСА_1 ;
4) визнати недійсними:
- іпотечний договір від 09.06.2019 року, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Дніпропетровської області Воробйовою О.О. за р. № 946;
- іпотечний договір від 11.06.2019 року, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Дніпропетровської області Воробйовою О.О. за р. № 1030;
- іпотечний договір від 11.06.2020 року, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Дніпропетровської області Воробйовою О.О. за р. № 1033;
5) зняти заборону відчуження нерухомого майна (реєстраційний номер нерухомого майна 1679962112232), накладену та зареєстровану приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Воробйовою О.О. у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 36842780;
6) зняти заборону відчуження нерухомого майна (реєстраційний номер нерухомого майна 1746485712232), накладену та зареєстровану приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Воробйовою О.О. у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 36807194;
7) зняти заборону відчуження нерухомого майна (реєстраційний номер нерухомого майна 1746466812232), накладену та зареєстровану приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Воробйовою О.О. у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 36841317.
8) зняти заборону відчуження нерухомого майна (реєстраційний номер нерухомого майна 2081893812232), накладену та зареєстровану приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Воробйовою О.О. у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 36806081.
У зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 просить суд:
- витребувати від ОСОБА_1 на її користь земельну ділянку кадастровий номер [номер приховано]:01:073:0157 площею 0,0838 га. та кадастровий номер [номер приховано]:01:073:0158 площею 0,0162 га., які були створені на підставі поділу земельної ділянки кадастровий номер [номер приховано]:01:073:0050, яка розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, на яких розміщені належні ОСОБА_2 на праві приватної власності об`єкти нерухомого майна, а саме: дачний будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; дачний будинок, сторожка та трансформаторна підстанція № 1095 за адресою: АДРЕСА_2 .
07 жовтня 2026 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Борисенко Владислав Анатолійович через систему «Електронний суд» звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить суд:
- заборонити ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо знесення, демонтажу, повного або часткового розбирання, руйнування, реконструкції, перебудови, надбудови, прибудови, переобладнання, перепланування та капітального ремонту дачного будинку за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2081893812232; загальна площа 94,8 кв. м, житлова площа 52,9 кв. м), розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:01:073:0157, а також щодо демонтажу, заміни та вивезення його конструктивних елементів, зокрема покрівлі, стін, перекриттів, віконних і дверних блоків, інженерного обладнання та мереж;
- заборонити ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) та будь-яким іншим особам здійснювати на земельних ділянках з кадастровими номерами [номер приховано]:01:073:0049, [номер приховано]:01:073:0157 та [номер приховано]:01:073:0158, розташованих на території Піщанської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області, будівництво нових об`єктів, а також знесення, демонтаж і розбирання розташованих на цих земельних ділянках будівель, споруд та огорож.
В обґрунтування заяви посилається на те, що ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.08.2022 року заборонено будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти дії щодо відчуження спірного нерухомого майна, що зареєстроване за ОСОБА_2 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 03 листопада 1999 року, адреса: АДРЕСА_4 ) щодо:
-земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:073:0049;
-земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:073:0157;
-земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:073:0158;
-дачного будинку за адресою АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці кадастровий номер: [номер приховано]:01:073:0157.
В той же час, 27.09.2026 року ОСОБА_4 , який є сином відповідача ОСОБА_2 та батьком відповідача ОСОБА_3 , без відома і згоди позивача ОСОБА_1 двічі за день проникав на охоронюваний об`єкт, де розташований спірний дачний будинок АДРЕСА_1 , і, за його ж словами, зафіксованими охоронною організацією, «ремонтував вікно». Захід забезпечення позову, вжитий ухвалою суду від 19.08.2022 року забороняє лише відчуження спірного майна і не перешкоджає його фізичному розбиранню, перебудові чи знищенню.
У зв`язку з наведеним позивач ОСОБА_5 просить заборонити відповідачам, ОСОБА_4 та будь-яким іншим особам вчиняти дії, які змінюють або знищують спірний будинок та інші об`єкти на спірних земельних ділянках,а також здійснювати на земельних ділянках з кадастровими номерами [номер приховано]:01:073:0049, [номер приховано]:01:073:0157 та [номер приховано]:01:073:0158 будівництво нових об`єктів, а також знесення, демонтаж і розбирання розташованих на цих земельних ділянках будівель, споруд та огорож.
Позивач ОСОБА_1 вважає, що невжиття заходів забезпечення позову, може ускладнити або зробити неможливим виконання можливого рішення суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 жовтня 2026 року у даній справі визначено головуючим суддею Городецького Д.І.
Матеріли справи передано головуючому судді 08 жовтня 2026 року.
Заява розглядається в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України.
Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до нижченаведеного.
Частинами першою та другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, за змістом наведених вище статей, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Тобто, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Мета забезпечення позову - це хоч і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити, якщо такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.
Верховний Суд у своїх судових рішеннях (від 10 березня 2020 року у справі № 750/12430/19, від 28 травня 2020 року у справі № 211/374/20, від 30 листопада 2020 року у справі № 127/17451/20 та ін.) зазначає, що під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, ухваленого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
У своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 13 січня 2020 року у справі № 922/2163/17, Верховний Суд зазначив, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Зміст і форма заяви про забезпечення позову відповідає вимогам статті 151 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується:
1) накладенням арешту намарно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною вчиняти певні дії;
3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;
5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 150 ЦПК України, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, одним із видів такого забезпечення є заборона вчиняти певні дії.
Так, судом встановлено, що 10 серпня 2012 року між ОСОБА_1 (позивачем) та ОСОБА_4 , який діяв від імені ОСОБА_6 , було укладено два договори купівлі-продажу земельних ділянок, які розташовані на території Піщанської сільської ради, Новомосковського району, Дніпропетровської області. Договори посвідчені приватним нотаріусом Кокосадзе Л.В. та зареєстровані в реєстрі за №2410 та №2404. Також, договори купівлі-продажу зареєстровані в Державному реєстрі правочинів (витяги №11691688 від 10.08.2012 року та №11691666 від 10.08.2012 року. Кадастрові номери придбаних земельних ділянок: [номер приховано]:01:073:0050 та [номер приховано]:01:073:0049.
Продаж зазначених земельних ділянок вчинявся за домовленістю сторін за ціною 80 400,00 грн. за кожну земельну ділянку, які продавець одержав від покупця під час оформлення цих договорів. Підписом на договорах продавець засвідчив, що розрахунок з ним проведено повністю, гроші отримані, з його боку відсутні будь-які претензії фінансового характеру.
На державних актах серія ЯЖ 132898 та ЯЖ 132897 на право власності на земельні ділянки за кадастровими номерами [номер приховано]:01:073:0050 та [номер приховано]:01:073:0049 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л.В. було здійснено напис про перехід права власності від ОСОБА_7 до ОСОБА_1 .
Після придбання земельних ділянок позивач розпочав будівництво дачного будинку на належних йому земельних ділянках, що підтверджується повідомленням про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта / про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, отриманого та зареєстрованого Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, за № ДП 061181381034 від 18.05.2018 року; технічним паспортом на дачний будинок, виготовленим 03.07.2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Департамент землеустрою, містобудування та оцінки майна»; повідомленням Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області від 09.07.2018 року № ДП 141181900829 про те, що відомості стосовно реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта: «Будівництво дачного будинку, господарських будівель та споруд; [номер приховано]:01:073:0049; [номер приховано]:01:073:0050; на території Піщанської сільської ради, Новомосковський район, Дніпропетровська область; АДРЕСА_5 », внесено до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів за номером ДП 141181900829 від 09.07.2018 року.
Однак, 05.10.2018 року ОСОБА_4 , який діяв від імені своєї дочки ОСОБА_3 на підставі довіреності, у зв`язку з нібито втратою договорів купівлі-продажу, у приватного нотаріуса було отримано дублікати договорів купівлі-продажу даних земельних ділянок, укладених 01.09.2011 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , тобто попередніх правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки.
Після вчинення таких протиправних дій ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_10 було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:073:0050.
Державним реєстратором Васильківської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Куліш Оленою Юріївною прийняте рішення про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами [номер приховано]:01:073:0158, [номер приховано]:01:073:0157 за ОСОБА_3 , які утворились в результаті поділу земельної ділянки [номер приховано]:01:073:0050.
Рішенням виконавчого комітету Піщанської сільської ради Новомосковського району №5 від 22.04.2020 року домоволодінню та земельній ділянці площею 0,0838 га., з кадастровим номером [номер приховано]:01:073:0157 присвоєно адресу: АДРЕСА_1 .
Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Воробйовою Оленою Олександрівною на підставі вищенаведеного рішення було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на дачний будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Через такі протиправні дії позивач звернувся до органів Національної поліції з відповідною заявою на підставі якої 25.10.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201904[телефон приховано] були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частино 4 статті 190 КК України.
16 червня 2021 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру.
Постановою прокурора Центральної окружної прокуратури м. Дніпра О.В. Іпатова було змінено кваліфікацію у даному кримінальному провадженні з частини 4 статті 190 КК України на частину 2 статті 192 КК України.
12 серпня 2021 року ОСОБА_4 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри.
13 серпня 2021 року прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра Іпатовим О.В. затверджено обвинувальний акт та подано його до суду.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.06.2022 у справі №201/8262/21 ОСОБА_4 було звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та встановлено: « ОСОБА_4 25.10.2018 перебуваючи у приміщенні приватного нотаріуса ДМНО Шуваєвої О.С. за адресою: м. Дніпро, вулиця Героїв Крут, 1 (Соборний район) діючи умисно шляхом обману, зареєстрував за своєю дочкою - ОСОБА_3 право власності на земельні ділянки кадастровий номер №[номер приховано]:01:073:0049 та №[номер приховано]:01:073:0050, які ним попередньо були відчужені на користь ОСОБА_1 чим завдав останньому майнову шкоду у сумі 160 800,00 грн.».
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02.05.2022 у справі №183/8294/19 у позовних вимогах ОСОБА_3 відмовлено, позовні вимоги ОСОБА_1 (позивача) було задоволено частково:
- скасовано державні реєстрації права власності за ОСОБА_3 на земельні ділянки за кадастровими номерами [номер приховано]:01:073:0049, [номер приховано]:01:073:0157, [номер приховано]:01:073:0158;
- скасовано державну реєстрацію поділу земельних ділянок за кадастровими номерами [номер приховано]:01:073:0050, [номер приховано]:01:073:0157, [номер приховано]:01:073:0158;
- визнано за позивачем право власності на земельні ділянки за кадастровими номерами [номер приховано]:01:073:0050, [номер приховано]:01:073:0049;
- витребувано від ОСОБА_3 на користь позивача земельні ділянки [номер приховано]:01:073:0157, [номер приховано]:01:073:0158, які були створені на підставі поділу земельної ділянки за кадастровим номером [номер приховано]:01:073:0050;
- витребувано від ОСОБА_3 на користь позивача земельну ділянку за кадастровим номером [номер приховано]:01:073:0049.
Судом встановлено, що між сторонами дійсно існує спір з приводу наступного нерухомого майна:
-земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:073:0049;
-земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:073:0157;
-земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:073:0158;
-дачного будинку за адресою АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці кадастровий номер: [номер приховано]:01:073:0157, стосовно якого за переліком вище позивачем заявлені позовні вимоги та які є предметом спору у цивільній справі.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №305332298 сформованої 19.07.2022 року, земельні ділянки з кадастровими номерами [номер приховано]:01:073:0049; [номер приховано]:01:073:0157; [номер приховано]:01:073:0158 та дачний будинок за адресою АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці кадастровий номер: [номер приховано]:01:073:0157 на праві приватної власності зареєстровані за ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.08.2022 року заборонено будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти дії щодо відчуження спірного нерухомого майна, що зареєстроване за ОСОБА_2 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 03 листопада 1999 року, адреса: АДРЕСА_4 ) щодо:
-земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:073:0049;
-земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:073:0157;
-земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:073:0158;
-дачного будинку за адресою АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці кадастровий номер: [номер приховано]:01:073:0157.
Як зазначалося вище, позивач ОСОБА_1 наголошує на тому, що 27.09.2026 року ОСОБА_4 , який є сином відповідача ОСОБА_2 та батьком відповідача ОСОБА_3 , без відома і згоди позивача ОСОБА_1 двічі за день проникав на охоронюваний об`єкт, де розташований спірний дачний будинок АДРЕСА_1 , і, за його ж словами, зафіксованими охоронною організацією, «ремонтував вікно». А тому, захід забезпечення позову, вжитий ухвалою суду від 19.08.2022 року забороняє лише відчуження спірного майна і не перешкоджає його фізичному розбиранню, перебудові чи знищенню.
Так, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що спірний об`єкт обладнано охоронною сигналізацією, підключеною до пульту централізованого спостереження ТОВ «ГУАРД-ЮА» (номер об`єкта 1925). Охорону об`єкта ТОВ «ГУАРД-ЮА» здійснює за договором про надання послуг охорони, укладеним із позивачем ОСОБА_1 , а приймально-контрольний прилад і сповіщувачі сигналізації розміщені в дачному будинку АДРЕСА_1 .
Як вбачається з витягу із журналу подій пульта централізованого спостереження, який ТОВ «ГУАРД-ЮА» надало листом від 06.10.2026 року № 06/10 у відповідь на адвокатський запит, 27.09.2026 року о 12:58 на пульт надійшов сигнал «Вторгнення». Мобільна група реагування прибула на об`єкт о 13:05. ОСОБА_1 повідомив охоронній організації, що виявлена на об`єкті особа не має права там перебувати, і просив викликати поліцію. Того ж дня о 18:53 на пульт надійшов повторний сигнал «Вторгнення». Мобільна група прибула о 19:02 і знову виявила на об`єкті ту саму особу, про що в журналі подій зроблено такий запис: «порушник (той самий що і раніше був) з його слів ремонтує вікно». За інформацією, яку позивачу усно повідомили працівники охоронної організації, цією особою був ОСОБА_4 . Отже, ОСОБА_4 не лише проник на об`єкт без відома та згоди позивача, а й після виклику поліції того ж дня повернувся і почав, за власними словами, «ремонтувати вікно». У тому ж листі ТОВ «ГУАРД-ЮА» зазначило, що як приватна охоронна служба воно не наділене процесуальними повноваженнями встановлювати особу, брати пояснення чи фіксувати особисті дані, а в разі виявлення правопорушення лише викликає поліцію.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 позбавлений можливості завадити ОСОБА_4 та іншим особам виконувати на спірному об`єкті будь-які роботи.
Зазначені дії становлять реальну загрозу для виконання майбутнього рішення суду.
Відповідно до частини першої статті 349 ЦК України право власності на майно припиняється в разі його знищення. Якщо дачний будинок АДРЕСА_1 буде розібрано, предмет позовної вимоги про визнання права власності на цей будинок перестане існувати, і рішення суду в цій частині не можна буде виконати незалежно від того, на чию користь його буде ухвалено.
Суд вважає, що не менш небезпечним є часткове розбирання чи перебудова дачного будинку.
Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 02 березня 2020 року у справі № 336/7085/14-ц зазначив: «У розумінні частини першої статті 376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об`єкт, а й об`єкт нерухомості, який виник у результаті реконструкції, перебудови, надбудови вже існуючого об`єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, оскільки в результаті таких дій об`єкт втрачає тотожність із тим, на який власником (власниками) отримано право власності». Тобто будь-яке втручання в конструкції будинку (демонтаж вікон, стін, покрівлі, перекриттів, перепланування) змінює сам об`єкт спору і ставить під загрозу можливість ухвалити та виконати рішення щодо будинку в тих параметрах, у яких він існує зараз і досліджується судом
Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Пунктами 2 і 4 частини першої статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору. За частиною другою цієї статті суд може застосувати кілька видів забезпечення позову, а за частиною третьою заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2024 року у справі № 754/5683/22 визначила обставини, які суд має встановити, вирішуючи питання про забезпечення позову: «Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами».
У цій справі наявні всі чотири умови. Спір між сторонами щодо будинку та земельних ділянок триває з 2022 року і стосується, зокрема, права власності на дачний будинок АДРЕСА_1 .
Ризик для ефективного захисту прав позивача ОСОБА_1 підтверджено діями ОСОБА_4 27.09.2026 року, які зафіксовані охоронною організацією та позивач просить заборонити лише ті дії, що змінюють або знищують предмет спору, а тому обраний захід безпосередньо пов`язаний з позовними вимогами.
Мета заяви полягає виключно у збереженні спірного майна в незмінному стані до вирішення спору.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 04 березня 2020 року у справі № 465/6147/18 погодився із забезпеченням позову шляхом зупинення та заборони будівництва житлового будинку і зазначив: «Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення». У цій же постанові Верховний Суд відхилив доводи про те, що заборона будівництва тотожна задоволенню позову, оскільки предметом позову було знесення, а забезпечення позову здійснено у спосіб зупинення та заборони будівництва. Так само заборона розбирати чи перебудовувати будинок не вирішує спору про право власності на нього і не підміняє рішення суду по суті, а отже, не суперечить частині десятій статті 150 ЦПК України.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 19.02.2020 року у справі №640/15364/19 погодився із забороною вчиняти дії щодо демонтажу об`єкта нерухомого майна як заходом забезпечення позову і визнав, що невжиття такого заходу може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист прав та інтересів позивача.
Отже, обраний захід позивачем ОСОБА_1 є співмірним і не позбавляє відповідача ОСОБА_2 права володіти та користуватися майном, зокрема не обмежує доступ до нього, а забороняє лише дії, що змінюють або знищують сам предмет спору. Захід має тимчасовий характер і діє до вирішення спору. Водночас він однаково захищає інтереси обох сторін, оскільки дачний будинок АДРЕСА_1 та споруди на земельних ділянках є предметом як первісного, так і зустрічного позовів.
Також позивач ОСОБА_1 просить суд заборонити будівництво нових об`єктів та знесення і демонтаж будівель, споруд і огорож на земельних ділянках з кадастровими номерами [номер приховано]:01:073:0049, [номер приховано]:01:073:0157 і [номер приховано]:01:073:0158. Вказані ділянки є предметом вимог про їх витребування, а на ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:01:073:0158, за твердженням самої відповідачки ОСОБА_2 , розташовані дачний будинок, сторожка та трансформаторна підстанція № 1095. Зведення нових об`єктів чи знесення наявних змінить стан цих ділянок, які позивач просить повернути, і може спричинити нові спори щодо прав на збудований об`єкт.
Відповідно до положень п.6 ч.1ст.3 Цивільного кодексу України до загальних засад цивільного законодавства належить справедливість, добросовісність та розумність
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, враховуючи, що під час вирішення питання про забезпечення позову судом не досліджується обґрунтованість самого позову і розгляд заяви про забезпечення позову не повинен порушувати принципи змагальності і рівності процесуальних прав сторін, суд приходить до висновку, що існує ризик того, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до можливого знищення або зміни нерухомого майна та інших об`єктів на спірних земельних ділянках до остаточного вирішення спору по суті. В свою чергу, вказана обставина, на переконання суду, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд також враховує докази, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, та бере до уваги, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. З`ясувавши обсяг та суть позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник, позовним вимогам, суд вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Підстав для застосування зустрічного забезпечення суд не вбачає.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 149-153, 260-261, 354 ЦПК України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Борисенка Владислава Анатолійовича про забезпечення позову у цивільні справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування земельних ділянок, визнання протиправним рішень державного реєстратора, визнання недійсним іпотечного договору, зняття заборони відчуження нерухомого майна, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, - задовольнити.
Заборонити ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо знесення, демонтажу, повного або часткового розбирання, руйнування, реконструкції, перебудови, надбудови, прибудови, переобладнання, перепланування та капітального ремонту дачного будинку за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2081893812232; загальна площа 94,8 кв. м, житлова площа 52,9 кв. м), розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:01:073:0157, а також щодо демонтажу, заміни та вивезення його конструктивних елементів, зокрема покрівлі, стін, перекриттів, віконних і дверних блоків, інженерного обладнання та мереж.
Заборонити ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) та будь-яким іншим особам здійснювати на земельних ділянках з кадастровими номерами [номер приховано]:01:073:0049, [номер приховано]:01:073:0157 та [номер приховано]:01:073:0158, розташованих на території Піщанської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області, будівництво нових об`єктів, а також знесення, демонтаж і розбирання розташованих на цих земельних ділянках будівель, споруд та огорож.
Зустрічне забезпечення не застосовується.
Учасник справи може звернутися до суду з мотивованим клопотанням про скасування заходів забезпечення позову у відповідності до ст. 158 ЦПК України.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та виконується негайно з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження, в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Примірник ухвали про забезпечення позову негайного направити заявнику та для виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову, яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Судом роз`яснюється, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 148 ЦПК України, за невиконання ухвали про забезпечення позову у встановлений судом строк, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання протягом трьох років з наступного дня після постановлення ухвали.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути поданою до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, я кщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу складено та підписано 09 жовтня 2026 року.
Суддя Д.І. Городецький