Справа №574/371/25 Головуючий у суді у 1 інстанції - Гук Т. Р.
Номер провадження 22-ц/816/3057/26 Суддя-доповідач - Худик А.М.
Категорія - 8
У Х В А Л А
про залишення апеляційної скарги без руху
12 жовтня 2026 року м. Суми
Сумський апеляційний суд у складі судді
Худика А.М., розглянувши апеляційну скаргу Мурача Дмитра Васильовича, який діє в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Сумській області,
на рішення Буринського районного суду Сумської області від 24 вересня 2026 року
в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, Селянського (фермерського) господарства «Урожайне» та Буринської міської ради Сумської області, третя особа ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування державної реєстрації земельної ділянки, припинення права власності та права оренди на земельну ділянку,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Буринського районного суду Сумської області від 24 вересня 2026 року:
-позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, Селянського фермерського господарства «Урожайне», Буринської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору: ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування державної реєстрації земельної ділянки, припинення права власності та права оренди на земельну ділянку задоволено;
-визнано протиправною та скасовано державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер [номер приховано]:05:003:0660, площею 2,8696 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Клепалівської сільської ради Буринського району Сумської області, яка здійснена відділом Держгеокадастру у Буринському районі Сумської області 25.07.2016 року;
-припинено право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, кадастровий номер [номер приховано]:05:003:0660, площею 2,8696 га, з цільовим призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Клепалівської сільської ради Буринського району Сумської області, зареєстроване на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер рішення: 32804067 від 08.12.2016, державного реєстратора Буринської міської ради Горошко Н.В., у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.12.2016 року за №17902242;
-припинено право оренди Селянського (фермерського) господарство «Урожайне» на земельну ділянку, кадастровий номер [номер приховано]:05:003:0660, площею 2,8696 га, з цільовим призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Клепалівської сільської ради Буринського району Сумської області, зареєстроване на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер рішення: 32804067 від 08.12.2016, державного реєстратора Буринської міської ради Горошко Н.В., у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.12.2016 року за № 17902331.
Не погоджуючись з вказаним рішенням представник Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Мурач Д.В. подав апеляційну скаргу, в якому заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, обґрунтоване недостатністю коштів на рахунку головного управління для його сплати.
Дослідивши вказане клопотання, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, виходячи з наступного.
У відповідності до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Визначаючи майновий стан особи, суд має виходити з конкретних обставин справи, враховуючи сукупність належних їй майнових прав та покладених на неї майнових обов`язків, а також її спроможність сплатити судовий збір. Оцінка майнового стану є індивідуальною та здійснюється на підставі належних і допустимих доказів, які дають змогу встановити реальний рівень майнового забезпечення особи та наявність об`єктивних перешкод для сплати судового збору.
Обов`язок доведення обставин, які є підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення від його сплати, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання. Така особа повинна навести належні доводи та надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Скаржник не надав належних і допустимих доказів на підтвердження відсутності достатніх коштів для сплати судового збору, а також доказів вжиття заходів щодо виділення з Державного бюджету України коштів для покриття відповідних витрат.
Саме лише посилання на недостатність бюджетного фінансування за відсутності належного документального підтвердження відповідних обставин не може бути достатньою підставою для задоволення заявленого клопотання. Обмежене бюджетне фінансування установи не звільняє її від обов`язку сплатити судовий збір та не є підставою для відстрочення чи розстрочення його сплати, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 31 липня 2025 року у справі № 560/4896/24. Такий підхід узгоджується і з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою в рішенні від 18 жовтня 2005 року у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (заява № 70297/01).
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) скаржник не віднесений до осіб, звільнених від сплати судового збору, а тому судовий збір повинен бути сплачений на загальних умовах.
На підставі викладеного, у задоволенні клопотання про відстрочку сплати судового збору слід відмовити.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Позовна заява була подана ОСОБА_3 до суду першої інстанції 12.05.2025 (том 1 а.с. 2). При цьому, позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 633,60 грн, як за вимогу немайнового характеру (том 1 а.с. 37).
Предметом оскарження в зазначеній справі є право власності на земельну ділянку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що «майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».
Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 Цивільного кодексу України).
Отже, позовні вимоги про припинення права власності та права оренди мають майновий характер, оскільки стосуються майнових прав, які є об`єктами цивільних прав та підлягають грошовій оцінці.
За подання до суду апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, яка подана юридичною особою, ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми (під. 6 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Аналіз положень підпункту 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» свідчить про те, що незалежно від суми судового збору фактично сплаченого при поданні позову, суд апеляційної інстанції має встановити, яка сума судового збору, відповідно до вимог закону, підлягала сплаті за подання позову, і виходячи саме із цієї суми визначити розмір судового збору за подання апеляційної скарги з урахуванням оспорюваної суми.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підп. 2 п. 1 ч. 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізично особою, судовий збір сплачується в сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позовна заява містить дві позовні вимоги майнового характеру та одну позовну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, скаржнику необхідно зазначити ціну позову та перевірити правильність сплати судового збору з урахуванням ставок, установлених Законом України «Про судовий збір» для позовних заяв майнового характеру.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
За п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Позивачем не зазначено ціну позову.
Оскільки із поданої позовної заяви та приєднаних до неї матеріалів не вбачається ціни позову станом на день його подання щодо вимоги майнового характеру (відсутнє визначення вартості квартири: звіт оцінювача, експерта тощо), апеляційний суд позбавлений можливості визначити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви за вимогу майнового характеру, у зв`язку з чим заявник при сплаті судового збору має підтвердити відповідність такої сплати судового збору належними доказами, зокрема документами щодо визначення ціни позову, майнової оцінки нерухомого майна або іншими належними доказами.
Таким чином, скаржнику необхідно визначити ціну позову, надати документи, що підтверджують майнову оцінку спірної земельної ділянки, та з урахуванням визначеної ціни позову перевірити правильність обчислення і сплати судового збору відповідно до ставок, установлених Законом України «Про судовий збір» для позовних заяв майнового характеру.
Судовий збір за подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду має бути перераховано або внесено:
Отримувач коштів - ГУК Сум.обл /Сумська МТГ/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37970404
Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача (IBAN) [рахунок приховано]
Код класифікації доходів бюджету 22030101
При сплаті судового збору поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином: *;101;_____________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом _______________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Сумський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Докази оплати судового збору заявнику апеляційної скарги необхідно надати до Сумського апеляційного суду.
Відповідно до вимог частини 2 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
За приписами статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина перша та друга статті 185 ЦПК України).
Ураховуючи викладене, апеляційну скаргу належить залишити без руху, а заявнику апеляційної скарги надати строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 185, 356, 357 ЦПК України, Сумський апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні клопотання представника Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Мурача Дмитра Васильовича про відстрочку сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу Мурача Дмитра Васильовича, який діє в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, на рішення Буринського районного суду Сумської області від 24 вересня 2026 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали тривалістю десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута її заявнику.
Копії ухвали надіслати: відповідачу Головному управлінню Держгеокадастру у Сумській області (електронний суд), представнику відповідача Мурачу Дмитру Васильовичу (електронний суд).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного суду А.М. Худик