Справа №:755/6694/26
Провадження №: 2-а/755/519/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" жовтня 2026 р. місто Київ
Дніпровський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Коваленко І.В.,
за участі секретаря судового засідання - Грищенко С.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить поновити строк для звернення до суду, скасувати постанову № 1914 від 19 липня 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та стягнути з відповідача на його користь судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.
Позов обґрунтований тим, що 12 липня 2025 року позивача було зупинено працівниками поліції в місті Києві у зв`язку з перевищенням швидкості, після чого йому було повідомлено, що за даними реєстру «Оберіг» він перебуває у розшуку у зв`язку з неявкою за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_1 . У подальшому позивача було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення від 12 липня 2025 року. Як зазначає позивач, у протоколі вказано, що він не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП. Позивач зазначає, що під час складання протоколу пояснював, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14 вересня 2023 року його звільнено у запас за підпунктом «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а також що він має відстрочку від мобілізації та не отримував повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, позивач зазначає, що у протоколі було зазначено про розгляд справи про адміністративне правопорушення у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак після складання протоколу йому повідомили, що про час та дату розгляду справи буде повідомлено додатково. Позивач вказує, що жодного повідомлення про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення він не отримував. Як зазначає позивач, 28 квітня 2026 року йому поштою надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження від Бердичівського відділу державної виконавчої служби. Після звернення до відділу державної виконавчої служби йому стало відомо, що відносно нього відкрито виконавче провадження на підставі постанови № 1914 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19 липня 2025 року. За допомогою номера виконавчого провадження та ідентифікатора для доступу до інформації про виконавче провадження позивач дізнався про винесену щодо нього постанову. Позивач вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням його прав, оскільки він не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також відповідачем не доведено наявності в його діях складу адміністративного правопорушення. Посилаючись на положення статей 251, 268, 280 КУпАП та частини другої статті 77 КАС України, позивач зазначає, що відповідач зобов`язаний довести правомірність оскаржуваної постанови.
Ухвалою суду від 15 травня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику учасників справи та поновлено позивачу строк звернення до суду.
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 у визначений судом строк відзиву на позовну заяву, будь-яких пояснень чи доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови до суду не надав.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши доведеність обставин, на які посилається позивач, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.
Судом встановлено, що 19 липня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову № 1914 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Згідно з доводами позивача та наданою ним копією протоколу про адміністративне правопорушення від 12 липня 2025 року, підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності стало неприбуття за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Положеннями ст. 280 КУпАП закріплено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Згідно з частиною першою статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини третьої статті 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З аналізу наведених норм права вбачається, що для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити, зокрема, чи було вчинено позивачем адміністративне правопорушення, чи доведено його вину у вчиненні такого правопорушення, а також чи дотримано встановленого законом порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Як убачається з матеріалів справи, позивач під час складання протоколу про адміністративне правопорушення заперечував факт вчинення правопорушення та зазначав про те, що повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 не отримував.
При цьому відповідачем, який відповідно до частини другої статті 77 КАС України зобов`язаний довести правомірність свого рішення, не надано суду матеріалів справи про адміністративне правопорушення, доказів належного виклику позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, доказів отримання позивачем відповідної повістки, а також доказів, на підставі яких встановлено факт його неявки за викликом та наявність у його діях складу адміністративного правопорушення.
Саме лише зазначення в протоколі про адміністративне правопорушення та оскаржуваній постанові про вчинення позивачем адміністративного правопорушення за відсутності інших належних та допустимих доказів не може свідчити про доведеність вини особи у його вчиненні.
Крім того, позивач зазначає, що після складання протоколу йому було повідомлено про необхідність очікувати додаткового повідомлення про дату та час розгляду справи. Доказів спростування зазначених доводів, так само як і доказів своєчасного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідачем суду не надано.
Отже, відповідачем не доведено, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення у нього були належні та достатні дані про своєчасне повідомлення позивача про місце і час розгляду справи, які відповідно до статті 268 КУпАП давали б можливість розглянути справу за його відсутності.
Саме по собі зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення дати та часу розгляду справи не звільняє відповідача від обов`язку довести факт належного та своєчасного повідомлення особи про такий розгляд, якщо особа не була присутня під час розгляду справи.
При цьому суд звертає увагу, що обов`язок доведення правомірності рішення суб`єкта владних повноважень у справах щодо його оскарження покладається на відповідача.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи судом та отримавши копію позовної заяви й ухвалу суду 13 серпня 2026 року, у визначений судом строк відзиву на позов не подав та доказів, які б спростовували доводи позивача щодо незаконності оскаржуваної постанови, суду не надав.
Таким чином, відповідач не довів правомірності прийнятої ним постанови та не надав суду доказів, які б давали можливість встановити, що перед її винесенням було належним чином встановлено обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема факт належного виклику позивача, факт його неприбуття за таким викликом та наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Наведене свідчить про те, що оскаржувана постанова прийнята без належного підтвердження обставин, які стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а також з недотриманням передбачених КУпАП процесуальних гарантій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З огляду на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1914 від 19 липня 2025 року прийнята без належного підтвердження обставин, необхідних для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, та з істотним порушенням установленого КУпАП порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1 331,20 грн, який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 139, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 7, 245, 251, 268, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
п о с т а н о в и в:
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1914 від 19 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені Кодексом адміністративного судочинства України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: