Справа №:754/17177/25
Провадження №: 2/755/3549/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" жовтня 2026 р. місто Київ
Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Коваленко І.В.,
за участі секретаря судових засідань Грищенко С.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін у приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпровського районного суду міста Києва на підставі ухвали Деснянського районного суду міста Києва від 14.10.2025 року надійшли матеріали цивільної справи №754/17177/25.
Позивач обґрунтовує позов тим, що виконавчий напис вчинено без попереднього повідомлення його як боржника, без направлення письмової вимоги та без надання нотаріусу документів, які підтверджують безспірність заборгованості. Зазначає, що кредитний договір № 752711470 від 18.03.2019 року укладений між ним та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», при цьому договори відступлення права вимоги від 28.11.2018 року та 05.08.2020 року він не отримував. Вказує, що матеріали виконавчого провадження не містять кредитного договору та розрахунку заборгованості, за якими можливо встановити строк дії договору, суму кредиту та дату утворення заборгованості, а також відсутні докази направлення та отримання ним вимоги про погашення боргу. Також позивач зазначає, що за умовами кредитного договору ним отримано кредит у розмірі 6000 грн, тоді як у виконавчому написі заборгованість за сумою кредиту визначена у розмірі 7743,77 грн, а зазначена сума штрафів та пені не містить періоду їх нарахування. Крім того, вказує, що виконавчий напис вчинено з посиланням на пункт постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, який на момент його вчинення не був чинним. У зв`язку з цим позивач вважає виконавчий напис таким, що вчинений із порушенням вимог законодавства та за відсутності безспірної заборгованості, а тому просить визнати його таким, що не підлягає виконанню.
15 грудня 2025 року в порядку автоматизованого розподілу справ між суддями матеріали цивільної справи передано на розгляд судді Коваленко І.В.
24 грудня 2025 матеріали цивільної справи №754/17177/25 передані до Деснянського районного суду міста Києва для усунення недоліків.
09.02.2026 року до Дніпровського районного суду міста Києва надійшли матеріали цивільної справи №754/17177/25 з копіями позовної заяви з додатками для сторін по справі.
У період з 09.02.2026 року по 06.03.2026 року включно головуючий суддя Коваленко І.В. перебувала на лікарняному.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 10.03.2026 цивільну справу прийнято до провадження судді Коваленко І.В.
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано.
Третіми особами письмових пояснень до суду не подано.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Отже, суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 09.10.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис за реєстраційним номером 72196 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 752711470 від 18.03.2019 року.
На підставі вказаного виконавчого напису відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1.
Про наявність виконавчого провадження та суму заборгованості перед ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» у розмірі 30 128,40 грн позивач дізнався лише від приватного виконавця.
Положеннями ст.ст. 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
За ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
За ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України.
У відповідності зі ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п. 1, 3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема, п. 2 змін, що вносяться до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, на момент вчинення приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. оспорюваного виконавчого напису норма чинного законодавства про можливість вчинення виконавчих написів у безспірному порядку на підставі кредитних договорів, що не посвідчені нотаріально, була скасована.
Матеріали справи не містять нотаріально посвідченого кредитного договору, на підставі якого вчинено оспорюваний виконавчий напис.
Крім того, позивач заперечує наявність у відповідача права вимоги до нього, посилаючись на те, що кредитний договір № 752711470 від 18.03.2019 року укладений з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», а доказів переходу права вимоги до відповідача та повідомлення позивача про такий перехід матеріали справи не містять.
Відповідачем, який не подав відзиву на позовну заяву, доказів на спростування зазначених обставин суду не надано.
Крім того, матеріали справи не містять доказів направлення позивачу письмової вимоги про усунення порушення зобов`язання до вчинення виконавчого напису.
Виконавчий напис є розпорядженням нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, здійснене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника.
В основі вчинення цієї нотаріальної дії знаходиться факт безспірності відповідальності боржника. Тому вчинення виконавчого напису - це не вирішення спору між кредитором та боржником, а підтвердження безспірності зобов`язань боржника.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача.
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19).
У цій постанові Верховний Суд зазначив, що вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Матеріали справи не містять доказів того, що на момент вчинення виконавчого напису заборгованість позивача перед відповідачем була безспірною.
Відповідачем не надано доказів переходу до нього права вимоги за кредитним договором, виникнення та розміру заборгованості, а також доказів повідомлення позивача про набуття права вимоги та наявності безспірної заборгованості.
Також матеріали справи не містять доказів того, що до вчинення виконавчого напису позивачу було направлено письмову вимогу про погашення заборгованості та що така вимога була ним отримана.
За таких обставин суд дійшов висновку, що на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису між сторонами існував спір щодо наявності та розміру заборгованості, а тому така заборгованість не могла вважатися безспірною.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На спростування зазначених обставин будь-яких доказів відповідачем, в порушення вимог ст. 81 ЦПК України, надано не було.
Таким чином, судом встановлено, що при вчиненні виконавчого напису приватний нотаріус не мав належних підстав вважати заборгованість позивача перед відповідачем безспірною.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
У зв`язку із задоволенням позовних вимог, судові витрати у справі в силу приписів ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.
Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.
Оскільки спір у даній справі виник з кредитних правовідносин та пов`язаний із захистом прав позивача як споживача фінансової послуги, позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову.
У зв`язку із задоволенням позовних вимог та звільненням позивача від сплати судового збору, відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича від 09.10.2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 72196.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (код ЄДРПОУ 42254696, бульв. Верховної Ради, 34, оф.511, м.Київ) на користь державного бюджету судовий збір у розмірі 1 211 гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя : І.В.Коваленко