П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
9 жовтня 2026 року місто Київ
справа № 755/11923/26
провадження № 22-ц/824/16310/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Головачова Я.В.,
суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва у складі судді Катющенка В.П. від 4 серпня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства оборони України, про оголошення фізичної особи померлою,
в с т а н о в и в :
Короткий зміст заявлених вимог
У липні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства оборони України.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_3 .
Капітан ОСОБА_3 був призваний на військову службу 6 квітня 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після призову ОСОБА_3 проходив військову службу у складі Збройних Сил України, виконуючи обов`язки начальника зв`язку - начальника вузла зв`язку військової частини НОМЕР_1 , яка входить до складу військової частини НОМЕР_2 . Факт призначення на зазначену посаду підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 6 квітня 2022 року № 2, виданого відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 та мобілізаційної директиви Генерального штабу Збройних Сил України.
ОСОБА_3 проходив військову службу у складі підрозділів, які виконували бойові завдання у смузі відповідальності НОМЕР_3 окремої механізованої бригади в районі села Водяне Вугледарської міської територіальної громади Волноваського району Донецької області - території, на якій у зазначений період велися активні бойові дії.
29 червня 2024 року ОСОБА_3 зник безвісти при виконанні бойового завдання в районі населеного пункту Водяне Вугледарської міської територіальної громади Волноваського району Донецької області під час захисту Батьківщини та відсічі збройній агресії російської федерації проти України.
За результатами проведення службового розслідування, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29 червня 2024 року № 165, комісією було запропоновано вважати капітана ОСОБА_3 таким, що зник безвісти 29 червня 2024 року при виконанні обов`язків військової служби із захисту Батьківщини та безпосередньої участі у бойових діях, при виконанні заходів з відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України. Також під час службового розслідування установлено, що пошуки військовослужбовця позитивних результатів не дали, зв`язок з ОСОБА_3 втрачений і більше не відновлювався; проведення пошукових заходів на території бойових дій є неможливим через інтенсивність ведення вогню; жодних відомостей про потрапляння ОСОБА_3 не надходило.
Заявник вказує, що спираючись на результати службового розслідування, з високим ступенем вірогідності можна припускати, що військовослужбовець ОСОБА_3 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в ході бойових дій, а тому наявні підстави для оголошення його померлим.
Також зазначає, що оголошення ОСОБА_3 померлим необхідно для державної реєстрації смерті та отримання свідоцтва про смерть, оформлення спадкових прав, реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги, як члену сім'ї загиблого військовослужбовця, призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника, а також реалізації інших соціальних прав і гарантій, передбачених законодавством для членів сімей загиблих військовослужбовців.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила оголосити померлим капітана ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок загибелі при виконанні бойового завдання в районі населеного пункту Водяне Вугледарської міської територіальної громади Волноваського району Донецької області під час захисту Батьківщини та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки, оборони, відсічі стримування збройної агресії російської федерації проти України. Визнати днем смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 - день його вірогідної загибелі під час виконання бойового завдання в умовах інтенсивних бойових дій.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 4 серпня 2025 року заяву ОСОБА_1 повернуто.
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що звернення із заявою про оголошення фізичної особи померлою є передчасним, оскільки передбачені частиною другою статті 46 ЦПК України строки для такого звернення не розпочали свого перебігу. Зокрема, суд виходив з того, що станом на момент звернення до суду активні бойові дії на території населеного пункту Водяне Вугледарської міської територіальної громади Волноваського району Донецької області завершилися окупацією цієї території, з огляду на що відлік дворічного та шестимісячного строку не розпочався, що у свою чергу виключає можливість оголошення ОСОБА_3 померлим.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи
У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильного застосування норм матеріального права і не врахування правових висновків Верховного Суду, просить скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Скаржник зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував частину другу статті 46 ЦК України, помилково пов'язавши тимчасову окупацію території з продовженням активних бойових дій.
Зауважує, що 8 вересня 2024 року є датою завершення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі ОСОБА_3 , а тому відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 саме від цієї дати підлягає обчисленню шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України. Натомість, суд першої інстанції, встановивши, що активні бойові дії на території села Водяне завершилися окупацією, дійшов протилежного висновку, що у зв`язку з окупацією території перебіг шестимісячного строку взагалі не розпочався.
Вказує, що Верховний Суд в постанові від 29 квітня 2026 року у справі № 615/129/25 визнав помилковим тлумачення частини другої статті 46 ЦК України, за яким подальша тимчасова окупація території перешкоджає початку перебігу шестимісячного строку.
Також вказує, що заява про оголошення ОСОБА_3 померлим подана до суду 30 липня 2026 року, тобто майже через двадцять два місяці після завершення активних бойових дій 8 вересня 2024 року на відповідній території та більш ніж через рік після спливу мінімального шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 46 ЦК України.
Вважає, що за таких обставин висновок суду першої інстанції про те, що відлік встановленого дворічного та шестимісячного строку ще не розпочався, ґрунтується не на фактичній відсутності спливу встановленого законом строку, а виключно на помилковому юридичному ототожненні тимчасової окупації території з продовженням активних бойових дій.
Крім того, як на підставу скасування ухвали суду посилається на те, що повернення судом заяви внаслідок неправильного тлумачення положень діючого законодавства призвело до необґрунтованого обмеження права заявника на доступ до суду, що у першу чергу регламентовано Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Заінтересовані особи відзиви на апеляційну скаргу не подали.
Позиція суду апеляційної інстанції
Розглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи, мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що звернення із заявою про оголошення ОСОБА_3 померлим є передчасним, оскільки населений пункт Водяне Вугледарської міської територіальної громади Волноваського району Донецької області, на території якого зник безвісти ОСОБА_3 , перебуває в тимчасовій окупації російської федерації, а воєнні дії тривають. За таких обставин суд першої інстанції вважав, що строк на звернення з відповідною заявою має обчислюватися з моменту закінчення бойових дій.
Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що якщо після закінчення активних бойових дій на певній території ця територія стала тимчасово окупованою російською федерацією, то перебіг строку, визначеного частиною другою статті 46 ЦК України, не розпочинається.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Відповідно до частини першої статті 306 ЦПК України, у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Згідно з частиною другою статті 46 ЦК України, фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22, вирішуючи питання щодо початку перебігу передбаченого частиною другою статті 46 ЦК України шестимісячного строку, зазначила, що правильним є тлумачення цієї норми без прив`язки до моменту скасування воєнного стану, припинення воєнних дій чи збройного конфлікту на всій території України.
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що визначений частиною другою статті 46 ЦК України строк потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.
Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28 лютого 2025 року № 376.
У постанові від 29 квітня 2026 року у справі № 615/129/25 Верховний Суд дійшов висновку, що якщо територія, на якій відбулась вірогідна загибель військовослужбовця, на момент такої події була територією активних бойових дій, а потім окупована супротивником, то перебіг строку, визначеного частиною другою статті 46 ЦК України, розпочинається після завершення активних бойових дій на цій території.
Верховний Суд зазначив, що розширювальне тлумачення частини другої статті 46 ЦК України, за якого відлік строку, після спливу якого фізична особа може бути оголошена померлою, ставиться у залежність від можливості отримання підтверджень із території, що після завершення активних бойових дій набула статусу тимчасово окупованої, призводить до позбавлення заявників передбаченого законом механізму захисту їхніх прав, оскільки наведена норма не пов`язує перебіг відповідних строків з такими подіями.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 травня 2026 року у справі № 644/1726/25.
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, населений пункт Водяне Вугледарської міської територіальної громади Волноваського району Донецької області, на території якого проходив військову службу ОСОБА_3 , з 9 вересня 2024 року перебуває в тимчасовій окупації російської федерації. Водночас з 24 лютого 2022 року до 8 вересня 2024 року вказаний населений пункт значився як територія, на якій велися активні бойові дії.
З матеріалів справи вбачається, що із заявою про оголошення ОСОБА_3 померлим ОСОБА_1 звернулася 21 липня 2026 року.
Ураховуючи наведене, шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, у справі, яка переглядається, підлягає обчисленню після закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі ОСОБА_3 - у селі Водяне Вугледарської міської територіальної громади Волноваського району Донецької області, які згідно з відповідним Переліком закінчилися 8 вересня 2024 року.
Отже, на момент звернення ОСОБА_1 до суду 21 липня 2026 року передбачений частиною другою статті 46 ЦК України шестимісячний строк сплив.
Тому суд першої інстанції помилково виходив з того, що подальша тимчасова окупація території, на якій відбулася ймовірна загибель ОСОБА_3 , перешкоджає початку перебігу строку, визначеного частиною другою статті 46 ЦК України, та що звернення із заявою про оголошення фізичної особи померлою є передчасним.
Крім того, повернення заяви з підстав недотримання строку, визначеного частиною другою статті 46 ЦК України, не узгоджується з положеннями ЦПК України, якими визначено підстави для повернення заяви.
Відповідно до частини третьої статті 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Підстави для повернення позовної заяви визначені статтею 185 ЦПК України, яка не передбачає можливості повернення заяви у зв`язку з передчасним зверненням до суду з огляду на недотримання строку, встановленого частиною другою статті 46 ЦК України.
Отже, висновок суду першої інстанції про те, що передбачений частиною другою статті 46 ЦК України строк не розпочав свого перебігу, стосується наявності матеріально-правових підстав для оголошення фізичної особи померлою та підлягає оцінці під час розгляду заяви по суті, а не на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Таким чином, повернувши заяву про оголошення фізичної особи померлою з підстав її передчасного подання, суд першої інстанції фактично на стадії вирішення питання про відкриття провадження вирішив питання щодо наявності матеріально-правових підстав для задоволення заяви.
Допущене судом першої інстанції порушення норм процесуального права призвело до постановлення помилкової ухвали, що відповідно до статті 379 ЦПК України є підставою для її скасування з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 367, 374, 379, 381-384, 389 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 4 серпня 2026 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді:
К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д