КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження Доповідач- Кафідова О.В.
№ 22-ц/824/14291/2026
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ Справа № 754/7016/23
08 жовтня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кафідової О.В.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А.
при секретарі - Д`яченко М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача Акціонерного товариства «Таскомбанк» - адвоката Лавріва Віталія Павловича на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 17 червня 2026 року, постановлене під головуванням судді Саламон О.Б., у цивільній справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Олефіра Олександра Олександровича про затвердження мирової угоди в процесі виконання рішення суду, -
в с т а н о в и в:
У травні 2023 року Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» звернулося до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № [номер приховано] від 06 січня 2022 року.
Заочним рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 15 листопада 2023 року позовні вимоги АТ «ТАСКОМБАНК» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором № [номер приховано] від 06 січня 2022 року, яка станом на 22 березня 2023 року становила 191 135,87 грн, та судові витрати у розмірі 2 870 грн.
14 лютого 2024 року на виконання зазначеного рішення Деснянським районним судом міста Києва видано виконавчий лист.
У травні 2026 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Олефір О.О. звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з клопотанням про затвердження мирової угоди у процесі виконання рішення суду.
В обгрунтування заявлених вимог зазначав, що на виконанні у нього перебуває виконавче провадження № НОМЕР_5, відкрите на підставі виконавчого листа № 754/7016/23, виданого 14 лютого 2024 року Деснянським районним судом міста Києва.
23 лютого 2026 року між АТ «ТАСКОМБАНК», як стягувачем, та ОСОБА_1 , як боржником, укладено мирову угоду про виконання зобов`язань за кредитним договором № [номер приховано] від 06 січня 2022 року в процесі виконання рішення суду у виконавчому провадженні № НОМЕР_5 (а.с. 81-83).
У мировій угоді сторони підтвердили наявність заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «ТАСКОМБАНК» у розмірі 191 135,87 грн, стягнутої рішенням суду, а також судового збору у розмірі 2 870 грн.
За умовами мирової угоди боржник зобов`язалася погасити заборгованість згідно з погодженим сторонами графіком платежів. Графіком передбачено 24 платежі: перший платіж у розмірі 7 986,87 грн зі строком сплати до 23 лютого 2026 року включно та наступні щомісячні платежі у розмірі 7 963 грн кожний до 31 січня 2028 року включно (а.с. 81-82).
Умовами мирової угоди сторони також визначили наслідки порушення боржником погодженого порядку виконання зобов`язань. Зокрема, передбачили, що у випадку невиконання боржником умов мирової угоди щодо строків розрахунків відповідно до графіка домовленості сторін, визначені мировою угодою, скасовуються, а стягувач має право на стягнення заборгованості з урахуванням здійснених погашень (а.с. 82-83).
Із подання приватного виконавця вбачається, що 18 травня 2026 року від сторін виконавчого провадження ним отримано спільну заяву та мирову угоду від 23 лютого 2026 року, після чого приватний виконавець звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з поданням про затвердження мирової угоди у процесі виконання рішення суду.
З огляду на вище викладене просив суд затвердити мирову угоду від 23 лютого 2026 року укладену між стягувачем та боржником у процесі виконання судового рішення.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 17 червня 2026 року подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Олефіра О.О. про затвердження мирової угоди в процесі виконання рішення суду залишено без задоволення.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 26 червня 2026 року представника позивача АТ «Таскомбанк» - адвокат Лаврів Віталій Павлович подав апеляційну скаргу, в якій просить, скасувати ухвалу суду першої інстанції від 17 червня 2026 року та задовільнити подання приватного виконавця Олефіра О.О. повністю, судові витрати покласти на відповідача-боржника.
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріалоного та процесуального права.
Зазначає, що ОСОБА_1 вже щомісячно сплачує кошти: 23 лютого 2026 року - 7 986,87 грн, 31 березня 2026 року - 7 963 грн, 30 квітня 2026 року - 7 963 грн, 31 травня 2026 року - 7 963 грн, та продовжує виконувати умови мирової угоди.
Апелянт вважає, що якби суд витребував у сторін інформацію про виконання мирової угоди, у суду була б інформація, яка дала б можливість затвердити мирову угоду між сторонами.
Зазначає про неправильне застосування судом норм процесуального права, посилається на положення статей 207, 434 ЦПК України, Закон України «Про виконавче провадження» та вказує на значення затвердження мирової угоди для закінчення виконавчого провадження, зняття арештів та обмежень, застосованих щодо боржника.
Вважає, що неповне з`ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права є підставами для скасування оскаржуваної ухвали.
До апеляційної скарги АТ «ТАСКОМБАНК» додано, зокрема, виписку щодо здійснених оплат ОСОБА_1 .
Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись засобами електронного зв`язку. Відповідно до звітів про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду, поштова кореспонденція була доставлена адресатам 07.09.2026.
З огляду на вище викладене колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності не з`явившихся сторін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Залишаючи без задоволення подання приватного виконавця про затвердження мирової угоди, суд першої інстанції посилався на те, що на момент надходження мирової угоди до суду строки виконання частини передбачених нею платежів уже настали, натомість доказів сплати боржником заборгованості за відповідні періоди матеріали, подані на вирішення суду, не містили.
Суд дійшов висновку, що за таких обставин мирова угода у запропонованій редакції не забезпечує належного врегулювання правовідносин сторін, а її умови, з огляду на сплив установлених сторонами строків виконання без надання підтверджень здійснення відповідних платежів, не можуть бути визнані виконуваними.
Крім того, суд першої інстанції послався на положення статті 434 ЦПК України щодо обов`язку державного або приватного виконавця не пізніше триденного строку передати мирову угоду для затвердження до суду.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Оскільки питання про затвердження мирової угоди виникло на стадії виконання судового рішення, спірні процесуальні правовідносини регулюються насамперед положеннями статті 434 ЦПК України. Водночас частина третя цієї статті прямо визначає, що підстави для відмови у затвердженні мирової угоди у процесі виконання рішення встановлюються статтею 207 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Згідно з частиною п`ятою статті 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Відповідно до частин першої - третьої статті 208 ЦПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
За змістом частини другої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони у процесі виконання рішення відповідно до процесуального законодавства мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.
Відповідно до частини першої статті 434 ЦПК України мирова угода, укладена між сторонами, або заява про відмову стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ.
Частиною третьою статті 434 ЦПК України встановлено, що суд має право відмовити у затвердженні мирової угоди у процесі виконання рішення з підстав, визначених статтею 207 цього Кодексу, а у задоволенні заяви про відмову від примусового виконання рішення - з підстав, визначених статтею 206 цього Кодексу.
Отже, перелік підстав для відмови у затвердженні мирової угоди у процесі виконання рішення визначений частиною п`ятою статті 207 ЦПК України, а сам по собі пропуск виконавцем триденного строку, передбаченого частиною першою статті 434 ЦПК України, до таких підстав не належить.
Таким чином, посилання суду першої інстанції на недотримання приватним виконавцем триденного строку передачі мирової угоди до суду як на підставу для відмови у її затвердженні є помилковим та не відповідає положенням частини третьої статті 434 ЦПК України.
Також колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про невиконуваність мирової угоди у зв`язку з настанням строків частини платежів та відсутністю доказів їх здійснення.
Зі змісту мирової угоди від 23 лютого 2026 року вбачається, що сторони визначили розмір заборгованості, погодили конкретний порядок та строки її погашення, банківські реквізити для здійснення платежів, право боржника на дострокове виконання, наслідки належного виконання мирової угоди, а також наслідки порушення боржником погодженого графіка платежів.
Зокрема, пунктом 9 мирової угоди сторони прямо врегулювали наслідки невиконання боржником умов мирової угоди щодо строків розрахунків: у такому випадку домовленості сторін, визначені мировою угодою, скасовуються, а стягувач стягує заборгованість, визначену пунктом 1 мирової угоди, у примусовому порядку з урахуванням здійснених погашень.
Пунктом 12 мирової угоди сторони передбачили, що мирова угода набирає чинності з дати постановлення ухвали суду про її затвердження, а у разі її невиконання ухвала суду про затвердження мирової угоди є виконавчим документом у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження».
Отже, умови мирової угоди містять визначений сторонами механізм як належного виконання зобов`язань, так і правових наслідків їх порушення. Вони є конкретними, зрозумілими та такими, що можуть бути виконані сторонами, а у випадку невиконання - примусово реалізовані у спосіб, погоджений сторонами та передбачений законом.
Сам по собі факт того, що на момент розгляду подання судом першої інстанції строки окремих платежів, передбачених графіком, уже настали, не свідчить про об`єктивну неможливість виконання умов мирової угоди та не перетворює відповідні грошові зобов`язання на невиконувані у розумінні пункту 1 частини п`ятої статті 207 ЦПК України.
Колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції фактично ототожнив відсутність у матеріалах, переданих приватним виконавцем, доказів здійснення окремих платежів із невиконуваністю умов мирової угоди. Проте зазначені поняття не є тотожними: питання фактичного виконання стороною окремого зобов`язання стосується стану виконання мирової угоди, тоді як під час вирішення питання про її затвердження суд має перевірити, чи не суперечать самі погоджені сторонами умови закону, чи не порушують прав інших осіб та чи можуть вони бути виконані.
При цьому мирова угода не покладає на третіх осіб будь-яких обов`язків, стосується виключно прав та обов`язків стягувача і боржника у виконавчому провадженні, укладена ними добровільно та містить взаємні поступки щодо порядку погашення присудженої заборгованості і наслідків належного виконання погодженого графіка.
Матеріали справи не містять відомостей про те, що умови мирової угоди суперечать закону, порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб або що представники сторін діяли всупереч інтересам осіб, яких вони представляють.
Таким чином, суд першої інстанції правильно визначив норми процесуального права, які регулюють питання затвердження мирової угоди на стадії виконання судового рішення, однак неправильно застосував частину третю статті 434 ЦПК України у взаємозв`язку з пунктом 1 частини п`ятої статті 207 ЦПК України, помилково ототожнивши відсутність у матеріалах, переданих приватним виконавцем, доказів здійснення окремих платежів із невиконуваністю умов мирової угоди. Унаслідок цього суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність передбачених законом підстав для відмови у затвердженні мирової угоди.
Відповідно пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин апеляційна скарга АТ «ТАСКОМБАНК» підлягає задоволенню, ухвала Деснянського районного суду міста Києва від 17 червня 2026 року - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення подання приватного виконавця та затвердження мирової угоди, укладеної 23 лютого 2026 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № НОМЕР_5.
Керуючись статтями 207, 208, 367, 374, 376, 381-384, 389, 434 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу представника позивача Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» - адвоката Лавріва Віталія Павловича задовольнити.
Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 17 червня 2026 року скасувати.
Подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Олефіра Олександра Олександровича про затвердження мирової угоди в процесі виконання рішення суду задовольнити.
Затвердити мирову угоду від 23 лютого 2026 року, укладену між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № НОМЕР_5, на наступних умовах:
1. Сторони підтверджують, що заборгованість Боржника перед Стягувачем, що стягується у виконавчому провадженні НОМЕР_5, яке відкрите Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Олефіром Олександром Олександровичем з виконання виконавчого листа №754/7016/23, виданого 14.02.2024Деснянським районним судом м. Києва, що виникла відповідно Кредитного договору, становить 191 135 гривень 87 копійок та судовий збір - 2 870 гривень 00 копійок.
2. Сторони домовились, що погашення заборгованості за цією Мировою угодою буде здійснюватися в наступному порядку, а саме:
2.1. Боржник зобов`язується погасити заборгованість перед Стягувачем за Кредитним договором в сумі191 135 гривень 87 копійок та судовий збір - 2870 гривень 00 копійок з дня підписання цієї Мирової угоди, згідно наступного графіку:
Номер платежу Дата платежу, в строк до, включно Сума платежу, грн.
1 23.02.2026 7 986,87
2 31.03.2026 7 963,00
3 30.04.2026 7 963,00
4 31.05.2026 7 963,00
5 30.06.2026 7 963,00
6 31.07.2026 7 963,00
7 31.08.2026 7 963,00
8 30.09.2026 7 963,00
9 31.10.2026 7 963,00
10 30.11.2026 7 963,00
11 31.12.2026 7 963,00
12 31.01.2027 7 963,00
13 28.02.2027 7 963,00
14 31.03.2027 7 963,00
15 30.04.2027 7 963,00
16 31.05.2027 7 963,00
17 30.06.2027 7 963,00
18 31.07.2027 7 963,00
19 31.08.2027 7 963,00
20 30.09.2027 7 963,00
21 31.10.2027 7 963,00
22 30.11.2027 7 963,00
23 31.12.2027 7 963,00
24 31.01.2028 7 963,00
Всього: 191 135,87
2.2. За подачу позову до суду Стягувачем було сплачено судовий збір у розмірі 2870 гривень 00 коп.Сторони домовились, що судовий збір, сплачений Стягувачем за подачу даного позову, підлягає відшкодуванню Стягувачу Боржником в день підписання цієї Мирової угоди на наступний рахунок: № НОМЕР_1 , який відкритий в АТ «ТАСКОМБАНК».
3. Погашення заборгованості за Кредитним договором здійснюється згідно умов, у сумі та в строки, що визначені у графіку погашення заборгованості зазначеному у п. 2.1. цієї Мирової угоди зі сторони Боржника шляхом перерахування грошових коштів на наступний рахунок № НОМЕР_2 , який відкритий в АТ «ТАСКОМБАНК». Кошти, які будуть надходити направляти на погашення згідно черговості, встановленої Кредитним договором.
Боржник має право дострокового виконання умов Мирової Угоди щодо погашення заборгованості за цією Мировою угодою.
4. Сторони домовились, що у разі належного виконання умов цієї Мирової угоди та погашення заборгованості у відповідності до умов та графіку погашення, визначених в п. 2.1. цієї Мирової угоди, у встановлені строки, Стягувач здійснить наступне:
- прощення залишку заборгованості за Кредитним договором;
4.1. Прощення залишку заборгованості здійснюватиметься шляхом направлення Боржнику зі сторони Стягувача протягом 30-ти календарних днів з дати останнього платежу відповідно до п. 2.1. цієї Мирової угоди, рекомендованого листа з повідомленням про вручення про прощення (анулювання) залишку частини боргу.
5. Сторони гарантують, що після належного виконання усіх умов цієї Мирової угоди вони не матимуть і не заявлятимуть жодних претензій один до одного з приводу невиконання чи неналежного виконання зобов`язань за Кредитним договором.
6. Боржник заявляє і гарантує те, що всі зобов`язання, які пов`язані зі сплатою податків, зборів та/чи будь-яких інших обов`язкових платежів до бюджетів будь-якого рівня чи державних цільових фондів, та які стосуються Боржника і можуть виникнути на підставі цієї Мирової Угоди Боржник виконає особисто, в т.ч. підписанням цієї Мирової угоди Боржник усвідомлює наслідки прощення боргу та розуміють, що сума прощеного боргу буде включена до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) за підсумками звітного періоду, у якому такий борг буде прощено зі сторони Стягувача. Боржник зобов`язується самостійно сплатити податок з таких доходів та відобразити їх в річній податковій декларації.
7. Укладення цієї Мирової угоди жодним чином не скасовує чинність Кредитного договору№[номер приховано] від 06.01.2022, укладеного між ТОВ «ФК «ЦФР» правонаступником якого по даному кредитному договору є АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 .
8. Сторони заявляють, що ні в процесі укладення цієї угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі і держави, а наслідки затвердження Мирової угоди судом, що передбачені статтею 207 ЦПКУкраїни, їм роз`яснені і зрозумілі.
9. Сторони домовились, що в разі невиконання умов цієї Мирової угоди Боржником щодо порушення термінів розрахунків згідно графіку та умов, зазначених у пункті 2 цієї Мирової угоди, всі домовленості між Сторонами, визначені цією Мировою угодою, скасовуються, Стягувач стягує заборгованість визначену п. 1 цієї Мирової угоди у примусовому порядку з урахуванням здійснених погашень.
10. Сторони домовились, що у разі настання події, передбаченої в п. 9, це є підставою для пред`явлення ухвали Деснянським районним судом м. Києва, про затвердження даної Мирової угоди до примусового виконання, на суму заборгованості, що передбачена в пункті 1 даної Мирової угоди з урахуванням здійснених погашень.
11. Сторони домовились та не заперечують, у випадку необхідності, щодо поновлення судом строків для пред`явлення до примусового виконання ухвали Деснянським районним судом м. Києва, про затвердження даної Мирової угоди при настанні подій передбачених в п. 9 цієї Мирової угоди, після сплину 3 (трьох) років з дати затвердження судом цієї Мирової угоди.
12. Дана Мирова угода вступає в силу з дати постановлення ухвали суду про її затвердження та у разі її невиконання ухвала Деснянського районного суду м. Києва про затвердження мирової угоди є виконавчим документом у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження». Сторони домовились, що Стягувач може пред`явити до примусового виконання ухвалу Деснянського районного суду м. Києва, про затвердження цієї Мирової угоди протягом 3 (трьох) років з дати настання подій, передбачених в п. 9 цієї Мирової угоди.
Стягувач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ТАСКОМБАНК», (адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 09806443).
Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Деснянським РВ ГУДМС у місті Києві, виданий 20.10.2015, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .
13. Сторони даної Мирової угоди повністю усвідомлюють умови, мету та сутність цієї Мирової угоди.
14. Сторони підтверджують, що всі викладені умови цієї Мирової угоди відповідають їх реальному волевиявленню та інтересам і породжують настання наслідків, зазначених у тексті цієї мирової угоди. Наслідки затвердження цієї Мирової угоди Сторонам відомі.
15. Ця Мирова угода укладена в 3 (трьох) примірниках, що мають однакову юридичну силу.
16. Уся інформація, викладена в цій Мировій угоді, сприймається сторонами як повною мірою достовірна. Кожна сторона окремо несе повну відповідальність за недостовірність інформації, яка зазначена в цій мировій угоді.
17. Сторони домовились, що ця Мирова угода може бути підписана обома Сторонами або однією зі Сторін шляхом накладення електронних підписів.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий: Судді: