ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
12 жовтня 2026 року м. Чернівці Справа № 716/1114/26
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Лисака І.Н.,
суддів: Литвинюк І.М., Перепелюк І.Б.,
вирішуючи клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , про витребування доказів,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Чернівецького апеляційного суду перебуває цивільна справа №716/1114/26 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 17 серпня 2026 року.
Судом апеляційної інстанції відкрито провадження у справі та призначено таку до розгляду.
При поданні апеляційної скарги сторона відповідача, крім іншого, просила витребувати та дослідити оригінали електронних доказів, перелічені в апеляційній скарзі, зокрема електронний оригінал кредитного договору №09878-05/2024, платіжну інструкцію щодо переказу 6 200 грн, договір ТОВ «Стар Файненс Груп» з ТОВ «Універсальні платіжні рішення», оригінал договору факторингу №24092024 з усіма додатками за п. 14.2 та повний Реєстр боржників.
Сторона позивача заперечила у відзиві щодо задоволення відповідного клопотання.
Дослідивши матеріали справи та заявлені вимоги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав задоволення клопотання про витребування доказів з таких підстав.
За змістом ч.ч.1, 2 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до положень ст.ст.12, 13 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Провадження №22-ц/822/2221/26
За змістом ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
У ч.2 ст.78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Частинами 1-3, 6 ст.95 ЦПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.
Згідно з ч.ч.1-2, 5 ст.100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Частиною 1 ст.84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у ч.ч.2 та 3 ст.83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ч.2 ст.83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Як вбачається з матеріалів справи сторона відповідача зверталася з аналогічним клопотанням про витребування наведених вище доказів, як наслідок, судом першої інстанції ухвалою від 12.08.2026 року таке залишено без задоволення, крім іншого, з підстав невідповідності такого вимогам ст.84 ЦПК України.
Згідно з п.4 ч.2 ст.84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено про вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Всупереч викладеному, заявлене скаржником клопотання не містить інформації про вжиття ним заходів для самостійного отримання доказів ні під час розгляду в суді першої інстанції, ні під час перегляду такої справи в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи викладене та те, що стороною відповідача не дотримано вимог ст.84 ЦПК України, в задоволенні зазначеного клопотання слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 83-84, 260, 261, 365 ЦПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , про витребування доказів, - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає.
Судді: І.Н. Лисак
І.М. Литвинюк
І.Б. Перепелюк