Ухвала № 140548218 у справі № 757/4784/22 від 11.08.2026

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/4784/22-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2026 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Ільєвої Т.Г.,

при секретарі судових засідань Романенко Д.С.,

за участю:

представника відповідача 3 - Черненко В.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу 757/4784/22-ц за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сидорчук Анна Леонідівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Грушицька Віталіна Віталіївна, Державний реєстратор прав на нерухоме майно Роздолівської сільської ради Мурованокуриловецького району (Вінницька область) Свята Катерина Миколаївна про визнання недійсними реєстраційних дій та визнання правочинів недійсними, визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа №757/4784/22-ц за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сидорчук Анна Леонідівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Грушицька Віталіна Віталіївна, Державний реєстратор прав на нерухоме майно Роздолівської сільської ради Мурованокуриловецького району (Вінницька область) Свята Катерина Миколаївна про визнання недійсними реєстраційних дій та визнання правочинів недійсними, визнання права власності.

14.02.2022 ухвалою суду було відкрито провадження та визначено розглядати за правилами загального позовного провадження.

18.07.2022 ухвалою суду було закрито підготовче судове засідання та призначено до розгляду справи по суті.

14.09.2022 ухвалою суду було зупинено провадження у справі до припинення перебування позивача ОСОБА_6 на військовій службі у Службі безпеки України за призовом під час мобілізації на особливий період, а саме до закінчення особливого періоду або оголошення рішення про його демобілізацію.

07.05.2024 на підставі розпорядження керівника апарату суду Ліннік Н.В. було здійснено повторний авторозподіл справи, у зв`язку з перебування судді ОСОБА_7 на довготривалому лікарняному.

Таким чином, дана справа надійшла в провадження судді Печерського районного суду м. Києва Ільєвої Т.Г.

Так, суд неодноразово направляв запити, з метою перевірки необхідності у подальшому зупиненні провадження у справі.

Разом з цим, на запит суду приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Катчик Ю.А. повідомила суд, що 29.04.2024 нею було заведено спадкову справу №3/2024, у зв`язку зі смертю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Окрім цього, нотаріус повідомила суд, що до кола осіб, які мають право на спадщину належать ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

31.03.2026 ухвалою суду відновлено провадження у цивільній справі № 757/4784/22-ц та ухвалено розглядати цивільну справу за правилами загального позовного провадження.

20.07.2026 ухвалою суду було залучено до участі у справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_2 , як правонаступників позивача.

20.07.2026 на адресу суду від представника відповідача 3 надійшла заява про залишення позову без розгляду.

20.07.2026 на адресу суду від представника відповідача 3 надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

У судовому засіданні представник відповідача 3 заяву про залишення позову без розгляду та клопотання про скасування заходів забезпечення підтримала, просила задовольнити.

Так, позивачі та їх представники в судове засідання, призначене на 20.07.2026 та 06.08.2026 не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, шляхом направлення судових повісток, та розміщенням оголошення на сайті Печерського районного суду м. Києва.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши позицію представника відповідача 3, враховуючи, що справа у провадженні суду перебуває тривалий час, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Відповідно до принципу 2 Рекомендацій № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо принципів цивільного судочинства, спрямованих на вдосконалення функціонування правосуддя, ухвалених Комітетом Міністрів Ради Європи на 367 засіданні заступників міністрів 28 лютого 1984 року, коли в ході судового провадження сторона поводиться недобросовісно і явно зловживає процедурою з очевидною метою затягти провадження, суд має бути наділений повноваженнями або невідкладно винести рішення по суті справи, або застосувати санкції, такі як накладення штрафу, відшкодування завданих збитків або позбавлення права на процесуальну дію; в особливих випадках суд має бути у змозі стягнути судові витрати з адвоката.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Зацікавлена особа має лише демонструвати належне виконання всіх процесуальних заходів, які її стосуються, з метою запобігання затримок, і отримання доступу до заходів національного законодавства щодо скорочення проваджень (рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07 липня 1989 року, заява № 11681/85, § 35).

За приписами пункту 5 частини п`ятої статті 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі № 36655/02 «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27 квітня 2000 року у справі № 30979/96 «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France)). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30 листопада 2006 року у справі «Красношапка проти України»).

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно із частинами першою, другою та п`ятою статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини п`ятої статті 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Відповідно до правової позиції, викладеної, зокрема, у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

З врахуванням зазначених обставин справи, на позивачів окрім прав покладені обов`язки, а оскільки позивачі та їх представник не з`являються в судове засідання, не подають актуальних клопотань про розгляд справи за їх відсутності або ж не повідомляють причини поважності неявки в судове засідання, суд прийшов до висновку про залишення без розгляду позовної заяви.

Окрім цього, суд звертає увагу, що позивачам було забезпечено достатньо можливостей для подання всіх необхідних документів, клопотань, які би забезпечили належне використання свої процесуальних прав та доведення своєї позиції щодо позовних вимог.

Також, варто зазначити, що судовою системою забезпечені можливості повідомлення суду про причини неявки в судові засідання, а саме електронною поштою, шляхом направлення документів поштовим зв`язком або ж особистою подачею через канцелярію суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачам неактуальна позовна заява, оскільки позивач з початку призначення до розгляду справи жодним чином не проявляє своєї зацікавленості в розгляді справи та доведення правомірності своїх позовних вимог.

Крім того, з матеріалів справи убачається, що ухвалою суду від 14.02.2022 накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 і належить на праві приватної власності ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - № 2208255880000 з встановленням заборони вчинення будь-яких дій щодо державної реєстрації (перереєстрації) права власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 і належить документально на даний час, на праві приватної власності ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - № 2208255880000.

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Частинами 9, 10 ст. 158 ЦПК України визначено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

З огляду на наведене, враховуючи, що суд дійшов до висновку залишити позов без розгляду, слід скасувати заходи забезпечення позову у цивільній справі № 757/4784/22-ц.

Керуючись ст.ст. 158, 223, 257, 260, 261, 353, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Заяву представника відповідача 3 ОСОБА_8 про залишення позову без розгляду у цивільній справі № 757/4784/22-ц - задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сидорчук Анна Леонідівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Грушицька Віталіна Віталіївна, Державний реєстратор прав на нерухоме майно Роздолівської сільської ради Мурованокуриловецького району (Вінницька область) Свята Катерина Миколаївна про визнання недійсними реєстраційних дій та визнання правочинів недійсними, визнання права власності -залишити без розгляду.

Клопотання представника відповідача 3 ОСОБА_8 про скасування заходів забезпечення у цивільній справі № 757/4784/22-ц - задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення, вжиті ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2022 року, якою накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - № 2208255880000 з встановленою забороною вчинення будь-яких дій щодо державної реєстрації (перереєстрації) права власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 11.08.2026

Суддя Тетяна ІЛЬЄВА