Єдиний унікальний номер 448/202/23
Провадження № 2-п/448/12/26
У Х В А Л А
про залишення заяви без руху
12.10.2026 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Мостиського районного суду Львівської області від 11.07.2023 року по цивільній справі №448/202/23 за позовом Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
До Мостиського районного суду Львівської області через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Мостиського районного суду Львівської області від 11.07.2023 року за позовом Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ознайомившись із заявою про перегляд заочного рішення, суддя приходить до висновку про залишення її без руху, виходячи з наступного.
Згідно ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відповідно до ст. 285 ЦПК України: 1.Заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі. 2.У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено: 1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення; 2) ім`я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв`язку; 3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причини неподання відзиву, і докази про це; 4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; 5) клопотання про перегляд заочного рішення; 6) перелік доданих до заяви матеріалів. 3.Заява про перегляд заочного рішення підписується особою, яка її подає. 4. До заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю учасників справи та копії всіх доданих до неї матеріалів, крім випадків, якщо така заява подається в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. 5.До заяви про перегляд заочного рішення, поданої представником відповідача, додається довіреність або інший документ, який підтверджує його повноваження. 6.До заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору. 7.До заяви про перегляд заочного рішення додаються докази, на які посилається заявник. 8.До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, яка регламентує порядок залишення позовної заяви без руху та її повернення.
У заяві про перегляд заочного рішення суду ОСОБА_1 посилається на те, що про існування рішення та відкритого виконавчого провадження їй стало відомо лише у 2024 року після накладення арешту на її банківські рахунки. Однак до заяви не додано жодних доказів, які б підтверджували вказану обставину, що позбавляє суд можливості визначити строк для подання заяви про перегляд заочного рішення. Будь-яких доказів на підтвердження дати отримання копії заочного рішення, яке ухвалене 11.07.2023 року, до заяви про перегляд заочного рішення не додано.
Як передбачено ч.7 ст. 285 ЦПК України, до заяви про перегляд заочного рішення додаються докази, на які посилається заявник.
У заяві про перегляд заочного рішення суду відсутні будь-які посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача, та не додано відповідні докази до заяви.
Також всупереч ч.6 ст.285 ЦПК України до заяви про перегляд заочного рішення не додано документ про сплату судового збору.
У межах поданої заяви про перегляд заочного рішення заявниця ОСОБА_1 заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору або просить суд відстрочити/розстрочити його сплату. Вказане клопотання обґрунтовує тим, що розмір судового збору, який потрібно сплатити за подання заяви про перегляд заочного рішення є для неї надмірним фінансовим тягарем з огляду на відсутність стабільного доходу, наявність на утриманні малолітньої дитини та арешт банківських рахунків у межах виконавчого провадження
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З вказаних підстав суд у порядку, передбаченому законом, також може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно преамбули Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011за № 3674-VI, цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
За змістом наведених приписів підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що саме її загальний майновий стан, а не певні джерела доходів перешкоджав або перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом розмірі.
Крім того, за змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору, як і зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення такої сплати особам, які не зазначені у статті 5 цього Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 37 постанови від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).
У Законі України «Про судовий збір» немає чітко визначеного переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному випадку суд установлює можливість звільнити особу від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити чи розстрочити сплату на підставі поданих доказів саме щодо майнового стану такої особи. Оцінюючи останній, суд має встановити наявність у такої особи доходу (заробітної плати, стипендії, пенсії тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища тощо.
Викладені у клопотанні про звільнення від сплати судового збору обставини не можуть вважатися достатніми підставами для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору. Зокрема, до заяви долучено відповідь від 17.03.2026 року з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з жовтня 2025 року по грудень 2025 року, а також довідку за формою ОК-7 щодо відомостей за звітні 2019, 2021, 2022, 2023 та 2024 роки, надану не в повному обсязі (лише першу сторінку). Зазначені документи не дають можливості у повному обсязі встановити майновий стан заявниці та не підтверджують відсутність у неї інших джерел доходів.
Таким чином, заявницею ОСОБА_1 до заяви не додано достатньо доказів на підтвердження того, що наявна будь-яка з умов, передбачених ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», в результаті встановлення якої суд мав би правові підстави для відстрочки, розстрочки чи звільнення заявниці від сплати судового збору.
Згідно частини другої статті 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким спеціальним законом є Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до підп.4 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про перегляд заочного рішення, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 665,60 грн.
Частиною 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи наведене, заявниці необхідно сплатити судовий збір відповідно до пп.4 п.1 ч.2 ст.4 ст.4 Закону України «Про судовий збір», з урахуванням коефіцієнту 0,8 в розмірі 532,48 грн. (665,6*0,8= 532,48), або надати суду докази, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, недоліки можуть бути усунуті шляхом надання оригіналу платіжного документа про сплату судового збору в зазначеному розмірі за наступними реквізитами, які опубліковані на офіційному сайті: «Отримувач коштів ГУК Львiв/Мостиська тг/22030101; код отримувача за ЄДРПОУ 38008294; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); МФО 899998; рахунок отримувача [рахунок приховано]; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу 101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом __________(ПІБ чи назва установи, організації позивача) Мостиський районний суд Львівської області (назва суду, де розглядається справа)».
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендації R (81) 7 Комітету міністрів державам?членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя від 14.05.1981 року та практика Європейського суду з прав людини (зокрема рішення від 19.06.2001 року «Креуз проти Польщі») не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Крім того, в порушення ч.4 ст.285 ЦК України, до заяви про перегляд заочного рішення, яка подана заявницею в електронній формі через електронний кабінет, не додані докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. Зокрема, частиною 7 статті 43 ЦПК України передбачено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи та документів, що до неї додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Однак, всупереч вищенаведеному до сформованої в підсистемі «Електронний суд» заяви ОСОБА_1 не додано докази надсилання копій поданих до суду документів іншим учасникам справи. Відтак ОСОБА_1 необхідно надати докази надсилання іншим учасникам справи копій заяви та доданих до неї документів, які таким надіслані у паперовій формі листом з описом вкладення або в електронний кабінет.
Відповідно до положень ч.8 ст.285 ЦПК України до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно зі ст.185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Враховуючи викладене, заява про перегляд заочного рішення підлягає залишенню без руху з метою надання заявниці можливості усунути вказані недоліки.
У разі не усунення вказаних недоліків, заява згідно ст.185 ЦПК України вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.185, 285 ЦПК України, суддя -
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Мостиського районного суду Львівської області від 11.07.2023 року по цивільній справі №448/202/23 за позовом Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків - сім днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху. Роз`яснити, що у випадку виконання заявником у встановлений строк відповідних вимог ухвали суду, заява вважається поданою в день первісного її подання, інакше така вважається неподаною та повертається заявнику з усіма доданими документами.
Ухвала є остаточною та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя Ю.В. Кічак