ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 639/6999/26
провадження № 2/753/18718/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2026 року Дарницький районний суд міста Києва у складі головуючої судді Комаревцевої Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором без номера від 27 травня 2023 року станом на 23 липня 2026 року в розмірі 15 058,81 грн., яка складається з 9 999,60 грн. заборгованості за кредитом та 5 059,21 грн. заборгованості за процентами. Також позивач просить відшкодувати витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 27 травня 2023 року відповідач приєднався до Умов та правил надання банківських послуг АТ «А-БАНК», підписав анкету-заяву та заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком. Банк зазначає, що відкрив відповідачу поточний рахунок, видав платіжну картку та надав можливість користування кредитними коштами. Відповідач, за твердженням позивача, не виконав обов`язку зі своєчасного погашення кредиту й процентів, унаслідок чого утворилася заявлена заборгованість.
Позивач посилається на погоджену базову процентну ставку 40,80 % річних, анкету-заяву, заяву щодо кредитування рахунку, паспорт споживчого кредиту, довідки за картками й лімітами, банківську виписку та розрахунок заборгованості. Повідомляє, що інформував відповідача про борг телефонними дзвінками та SMS-повідомленнями, однак письмових вимог не направляв. Пеню та штраф до суми позову не включено.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 24 вересня 2026 року відкрито провадження та визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами.
27 вересня 2026 року відповідач направив до суду електронне звернення про долучення додаткових доказів до відзиву. Просив долучити документи та фотоматеріали, які, на його думку, підтверджують попередні спроби добровільного врегулювання спору з банком.
У зверненні зазначено, що 29 січня 2026 року, під час попереднього звернення банку до суду у справі № 639/8877/25, відповідач повідомив банк про готовність погасити фактично отриману й неповернуту суму кредиту за умови врегулювання питання процентів та інших нарахувань. Банк зареєстрував звернення за № 5801 і 25 лютого 2026 року направив письмову відповідь. Відповідач просив урахувати ці обставини як підтвердження того, що він не ухилявся від добровільного врегулювання спору. Також просив підтвердити отримання електронного звернення та повідомити його реєстраційний номер.
До звернення додано фотокопії письмового звернення до банку, скріншоти електронного листування, підтвердження реєстрації звернення та копію відповіді банку від 25 лютого 2026 року. У цій відповіді банк повідомив, що надану інформацію буде розглянуто компетентними підрозділами й ужито заходів відповідно до законодавства. Погодження списання процентів, зміни розміру боргу чи конкретних умов його погашення цей лист не містить.
Щодо попередньої справи № 639/8877/25 суд ураховує, що позов банку повернуто ухвалою від 9 лютого 2026 року. Ухвалою від 01 вересня 2026 року вирішено питання повернення сплаченого за попереднім зверненням судового збору. Повернення позову не є вирішенням спору по суті та саме по собі не перешкоджає повторному зверненню після усунення відповідних недоліків. Судовий збір у попередній справі й збір за цей позов сплачені за різними платіжними документами.
Заяву відповідача про долучення документів суд враховує, а подані матеріали оцінює разом з іншими доказами. Саме долучення документа не означає визнання доведеними всіх обставин, на які посилається його подавач. Прохання щодо реєстраційних реквізитів електронної справи та підтвердження отримання кореспонденції мають організаційний характер і не визначають результату вирішення кредитного спору.
За статтями 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу вимог або заперечень. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює кожний доказ та їх сукупність. Розрахунок банку не має наперед установленої сили; його дані підлягають перевірці за договором, випискою та іншими документами.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
27 травня 2023 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та правил банківських послуг і заяву щодо встановлення кредитного ліміту за рахунком № НОМЕР_1 . Індивідуальна заява передбачає пільговий період до 62 днів, базову ставку після виходу з нього 3,4 % на місяць, строк кредитної лінії 240 місяців та обов`язок щомісячного погашення не менше 4 % заборгованості, не менше нарахованих процентів і не менше 100,00 грн., але не більше повного боргу.
Документи містять відмітки про електронне підписання. Зміст індивідуальної заяви конкретизує вид кредитування, ставку, строк та порядок платежів. Суд оцінює ці умови окремо від загальних витягів із банківських правил: саме посилання на розміщення правил на сайті не звільняє банк від доведення погодження умов, на яких ґрунтується вимога.
З довідки за лімітами вбачається, що 27 травня 2023 року кредитний ліміт становив 0,00 грн. Ліміт 10 000,00 грн. встановлено 23 серпня 2024 року; надалі відображено його зменшення до 9 999,60 грн. та збільшення до 10 000,00 грн. Тому відкриття рахунку у травні 2023 року не можна ототожнювати з фактичним наданням кредиту на 10 000,00 грн. у той самий день.
Банківська виписка відображає встановлення ліміту 23 серпня 2024 року та наступну видаткову операцію на 9 986,08 грн., включно з комісією 384,08 грн. за переказ 9 602,00 грн. Операцією від 9 вересня 2024 року відображено переказ 13,00 грн. і комісію 0,52 грн., після чого дебетовий залишок становив 9 999,60 грн. Наявність такого залишку підтверджує обсяг облікованого зобов`язання, проте не доводить сама по собі, що строк повернення всієї суми вже настав.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Положеннями ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До споживчого кредиту застосовуються також спеціальні вимоги статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», зокрема щодо повідомлення споживача про дострокове повернення.
У цій справі індивідуальна заява визначає строк кредитної лінії у 240 місяців. Сам Банк у позовній заяві зазначив, що письмові вимоги не направляв. Доказів належного повідомлення про дострокове повернення всієї заборгованості, погодженого припинення кредитної лінії чи іншої належно підтвердженої підстави для настання строку повернення всієї суми матеріали не містять.
За розрахунком банку станом на 1 листопада 2025 року окремо відображено 2 390,07 грн. простроченого тіла кредиту та 7 609,53 грн. поточного залишку. 19 листопада 2025 року весь залишок 9 999,60 грн. перенесено в прострочений борг, однак документальної та правової підстави саме цього перенесення банк не пояснив. Бухгалтерське віднесення коштів до прострочених не замінює доведення настання строку їх повернення.
Отже, за наданим розрахунком підтверджено настання строку сплати щонайменше 2 390,07 грн. основного боргу. Доказів погашення цієї суми немає. У частині решти 7 609,53 грн. банк не довів підстав дострокового стягнення та не надав окремого перевірюваного розрахунку наступних прострочених платежів за погодженим графіком. Суд не може замінити такий розрахунок припущеннями. Вимога щодо основного боргу підлягає задоволенню в сумі 2 390,07 грн., а в решті - відмові через недоведеність настання строку стягнення.
Щодо процентів суд ураховує, що базову ставку 3,4 % на місяць погоджено в індивідуальній заяві; паспорт кредиту також містить ставку 40,8 % річних. Банківський розрахунок відображає нарахування після виходу з пільгового періоду, помісячні суми та припинення подальших нарахувань із 19 листопада 2025 року. Сукупний залишок процентів становить 5 059,21 грн.
Хоча в таблиці наведено також підвищену ставку 81,6 % річних, сама її наявність у заголовку не означає застосування до всіх нарахувань. Розмір відображених помісячних сум відповідає базовій ставці, а окремого розрахунку санкцій за підвищеною ставкою до заявленої вимоги не включено. Пеня та штраф заявлені в нульовому розмірі. Установлений строк кредитної лінії не закінчився, а доказів його належного дострокового припинення немає, тому документально підтверджені звичайні проценти за користування коштами підлягають оцінці як плата за кредит, а не автоматично як відповідальність за прострочення.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Водночас платежі, нараховані саме як відповідальність за прострочення, підлягають окремій перевірці. За дослідженим складом позову й розрахунком підстав виключати всі 5 059,21 грн. базових процентів не встановлено.
Матеріали добровільного врегулювання підтверджують звернення відповідача до банку та його реєстрацію. Суд враховує ці дії як спробу досягти домовленості. Однак пропозиція сплатити основний борг за умови врегулювання процентів не є доказом здійснення платежу або безумовним визнанням усього позову. Відповідь банку від 25 лютого 2026 року не містить згоди на прощення боргу чи списання процентів. Тому ці документи не припиняють установленої частини грошового зобов`язання.
Таким чином, за наданими доказами позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 7 449,28 грн., із яких 2 390,07 грн. - прострочений основний борг та 5 059,21 грн. - проценти. У стягненні решти основного боргу в сумі 7 609,53 грн. необхідно відмовити.
Оскільки позов задоволено частково, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 2 662,40 грн згідно з платіжним дорученням № 6005315603177 від 23 липня 2026 року, підлягає стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 1 317 (одна тисяча триста сімнадцять) грн 03 коп.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 247, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, заборгованість за кредитним договором без номера від 27 травня 2023 року в розмірі 7 449 (сім тисяч чотириста сорок дев`ять) грн. 28 коп., яка складається з 2 390,07 грн. простроченого основного боргу та 5 059,21 грн. процентів за користування кредитом.
У задоволенні решти позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 7 609,53 грн. відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 317 (одна тисяча триста сімнадцять) грн. 03 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду. Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 13.10.2026
Суддя: Комаревцева Л.В.