Справа № 756/4961/25
Провадження № 2/756/412/26
ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2026 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Пукала А.В.,
за участю
секретаря судового засідання Зінець К.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім Прирічна 5» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім Прирічна 5» звернулося до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 28.04.2025 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 04.08.2025 клопотання відповідача задоволено частково, постановлено перейти до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Представник відповідача адвокат Миролюбова О.В. подала до суду заяву про проведення судового засідання, призначеного на 08.10.2026 об 11:00, без участі сторони відповідача.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
У судове засідання, призначене на 02.06.2026 о 10:00, представник позивача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання позивач був повідомлений належним чином шляхом надсилання судової повістки до його електронного кабінету та до електронного кабінету його представника Кобзаренка Д.Ю. в підсистемі «Електронний суд» 11.04.2026 о 05:50:31. У зв`язку з неявкою позивача розгляд справи відкладено на 15.07.2026 об 11:00.
У судове засідання, призначене на 15.07.2026 об 11:00, представник позивача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання позивач був повідомлений належним чином шляхом надсилання судової повістки до його електронного кабінету та до електронного кабінету його представника в підсистемі «Електронний суд» 02.06.2026 о 21:40:50. Розгляд справи відкладено на 08.10.2026 об 11:00 у зв`язку з надходженням заяви представника відповідача про відкладення судового засідання.
У судове засідання, призначене на 08.10.2026 об 11:00, представник позивача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання позивач був повідомлений належним чином шляхом надсилання судової повістки до його електронного кабінету та до електронного кабінету його представника в підсистемі «Електронний суд» 15.07.2026 о 20:54:46 та 15.07.2026 о 21:00:12 відповідно.
При цьому до суду не надходило доказів поважності неявки сторони позивача або заяв про проведення судових засідань без його участі.
Відповідно до ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Статтею 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У ч. 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зацікавлена особа має лише демонструвати належне виконання всіх процесуальних заходів, які її стосуються, з метою запобігання затримок, і отримання доступу до заходів національного законодавства щодо скорочення проваджень (рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07.07.1989, заява № 11681/85, § 35).
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці зазначає, що обов`язок заявника полягає у тому, щоб проявити особливу сумлінність у захисті своїх інтересів та вживати необхідних дій для ознайомлення з ходом провадження (рішення у справі «Сухорубченко проти Росії» (Sukhorubchenko v. Russia), заява № 69315/01, пункт 48, від 10.02.2005; ухвала щодо прийнятності у справі «Гуржій проти України» (Gurzhyy v. Ukraine), заява № 326/03 від 01.04.2008).
За положеннями ст. 129 Конституції України, ст. 2 ЦПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд враховує, що станом на сьогодні наявні альтернативні механізми для реалізації своїх прав, зокрема участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції, виклад своїх заперечень у письмовій формі, направлення доказів засобами електронного або поштового зв`язку.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо, зокрема, належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судові засідання, письмових пояснень щодо причин неможливості прибути до суду, як і заяви про розгляд справи без його участі, до суду не надходило, при цьому неодноразове відкладення розгляду справи суперечить принципу ефективності судового процесу, який направлено на недопущення затягування строків розгляду справи.
Отже, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.
Аналіз зазначених вище норм вказує на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду.
Тобто закон не вимагає встановлення судом причин повторної неявки позивача до судового засідання для вирішення питання про залишення позову без розгляду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
При цьому чинне процесуальне законодавство пов`язує поважність причин неявки лише з першою неявкою в судове засідання, а при повторній неявці позов залишається без розгляду незалежно від обставин.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21.09.2020 у справі № 658/1141/18 наголосив на тому, що системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто, процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 756/8612/16-ц, від 24.10.2018 у справі № 569/347/16-ц, від 28.02.2019 у справі № 752/9188/13-ц, від 22.05.2019 у справі № 310/12817/13, від 06.06.2019 у справі № 760/3301/13-ц, від 20.06.2019 у справі № 522/7428/15, від 26.09.2019 у справі № 295/19734/13-ц, від 07.10.2019 у справі № 612/403/16-ц, від 27.03.2020 у справі № 522/22303/14-ц.
Заяв про розгляд справи без участі від сторони позивача до суду не надходило.
Заяв про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не надходило.
Відповідно до положень цивільного процесуального закону на суд покладається обов`язок забезпечення усім учасникам процесу рівних можливостей для реалізації наданих їм прав. Водночас суд не може змусити сторону використовувати надані їй права та можливості.
Встановивши всю сукупність передбачених законом обставин, враховуючи все наведене, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.
Аналізуючи вказану вище норму у взаємодії з п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позовна заява має бути залишена без розгляду у разі повторної неявки позивача в судове засідання, при цьому причини неявки останнього в такому випадку не мають пріоритетного значення для суду та не мають братись судом до уваги.
З урахуванням викладеного суд також зазначає, що позивач має право звернутися до суду повторно після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст. 260 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім Прирічна 5» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.
Роз`яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє його права звернутися до суду повторно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Андрій ПУКАЛО