Справа № 461/5898/26
Провадження № 2-з/461/62/26
У Х В А Л А
Іменем України
08.10.2026 р. м. Львів
Галицький районний суд м.Львова в складі:
головуючого судді Мисько Х.М,
при секретарі судового засідання Бевзюк М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,-
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду заявою про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просить: накласти арешт, шляхом встановлення заборони відчуження транспортного засобу марки «Wan Hool Т-917, АСРО 4», д.н.з. НОМЕР_1 , 2007 року випуску, об`єм двигуна 120 см. Куб.
Заява вмотивована тим, що 04.08.2026 року позивачем подано позов про стягнення з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_2 коштів за заподіяну шкоду внаслідок дорожньо - транспортної пригоду у сумі 298 474,51 грн. Заявник вказує, що ОСОБА_2 на праві власності належить транспортний засіб марки «Wan Hool Т-917, АСРО 4», д.н.з. НОМЕР_1 , 2007 року випуску, об`єм двигуна 120 см. Куб. З атких обставин відповідач може відчужити вказаний транспортний засіб, що може ускладнити виконання рішення суду. Зважаючи на вказані обставини, просить заяву задовольнити.
Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, через неявку в судове засідання всіх учасників справи розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов висновку, що заяву про забезпечення позову слід залишити без задоволення, з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 150 ЦПК України, одним із заходів забезпечення позову є зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
У відповідності до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
З матеріалів заяви про забезпечення позову вбачається, що предметом спору є стягнення з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 шкоди за заподіяну шкоду внаслідок дорожньо - транспортної пригоду у сумі 298 474,51 грн.
Так, згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 №9, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи,але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову,суд повинен врахувати, що вжиття в відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення,а їх не вжиття,- навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується:збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних права бо інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.
Частиною 1ст. 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.
Вирішуючи питання щодо забезпечення позову суд виходить із наявності спірних обставин, з якими пов`язується застосування відповідних заходів забезпечення позову та зв`язку між конкретними заходами забезпечення позову і предметом позову, відповідністю та співмірністю вжитих заходів забезпечення позову предмету позову.
Із поданої заяви вбачається, що необхідність застосування заходів забезпечення позову заявник обґрунтовує тим, що транспортний засіб марки «Wan Hool Т-917, АСРО 4», д.н.з. НОМЕР_1 , 2007 року випуску, об`єм двигуна 120 см. куб належить відповідачу ОСОБА_2 на праві власності та останній потенційно може його відчужити.
Разом із тим, сам факт належності транспортного засобу відповідачу ОСОБА_2 та припущення про можливість його відчуження не свідчать самі по собі про існування реальної загрози невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду.
Заявником не наведено конкретних обставин, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження зазначеного транспортного засобу, підготовку до його відчуження, приховування майна, виведення активів або вчинення інших дій, які могли б об`єктивно підтверджувати реальність загрози невиконання майбутнього судового рішення.
Також до заяви не наведено достатніх відомостей, які б у своїй сукупності давали підстави дійти висновку, що невжиття саме запитуваного заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Саме по собі пред`явлення позову про стягнення грошових коштів не є безумовною підставою для накладення арешту на майно відповідача. Застосування такого заходу потребує належного обґрунтування його необхідності з огляду на конкретні обставини справи.
Крім того, суд бере до уваги, що забезпечення позову шляхом установлення заборони відчуження транспортного засобу обмежує можливість власника вільно розпоряджатися належним йому майном, а тому застосування такого обмеження має бути обумовлене доведеною необхідністю захисту прав та інтересів позивача.
Таким чином, наведені у заяві доводи мають характер припущень та не підтверджують наявності реальної, а не потенційної загрози утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду. Подані матеріали не містять достатніх даних, які б свідчили про необхідність застосування такого виняткового заходу процесуального примусу як накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно особи.
За таких обставин суд доходить висновку про відсутність передбачених статтями 149-150 ЦПК України підстав для забезпечення позову.
Керуючись статтями 149-153, 258-261 ЦПК України, суд,-
у х в а л и в :
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Львівської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складений 12.10.2026 року.
Суддя Мисько Х.М.