712/14290/25
2/712/786/26
УХВАЛА
13 жовтня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
судді Борєйко О.М.
за участю секретаря судового засідання Чорнуцької І.Ю.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Соснівського районного суду м. Черкаси Борєйко О.М. у цивільній справі №712/12450/25, провадження 2/712/3786/26, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права спільної сумісної власності та поділ спільного майна подружжя
ВСТАНОВИВ:
В провадженні судді Соснівського районного суду м. Черкаси Борєйко О.М. знаходиться цивільна справа №712/12490/25, 2/712/786 /26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права спільної сумісної власності та поділ спільного майна подружжя.
09 жовтня 2026 року до Соснівського районного суду м. Черкаси до Соснівського районного суду м. Черкаси надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Соснівського районного суду м. Черкаси Борєйко О.М. у цивільній справі №712/12450/25, провадження 2/712/3786/26, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права спільної сумісної власності та поділ спільного майна подружжя, яку передано судді з канцелярії Соснівського районного суду м. Черкаси 12 жовтня 2026 року.
В обґрунтування заявленого відводу складу суду відповідач у заяві зазначає про наявність у неї сумнівів в неупередженості та об`єктивності судді, оскільки в судовому засіданні 19 серпня 2026 року при вирішенні питання про об`єднання цивільних справ в одне провадження суддею Борєйко О.М. було повідомлено про об`єднання справ в одне провадження, але, ухвалою суду, постановленою за результатами судового засідання 28 вересня 2026 року було відмовлено в об`єднанні справи № 712/14290/25 та справи № 712 16910/25 в одне провадження.
На думку заявника, вказані обставини свідчать про упередженість та необ`єктивність судді Борєйко О.М. при розгляді цивільної справи № 712/14290/25.
Згідно ч.1 ст.40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.2 ст.40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно ч.3 ст.40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до ч.8 ст.40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Згідно із ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Виходячи зі змісту ст.6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», безсторонність (неупередженість) означає відсутність упередженості та необ`єктивності, при цьому її наявність або відсутність можуть бути перевірені різними способами (рішення ЄСПЛ у справі «Кіпріану проти Кіпру», п. 118; рішення ЄСПЛ у справі «Мікаллеф проти Мальти!, пункт 93).
Згідно пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади», незалежність суддів є основною передумовою їх об`єктивності та неупередженості, суддя при здійсненні правосуддя підкоряється лише закону.
В обґрунтування заявленого відводу складу суду відповідач у заяві зазначає про наявність у неї сумнівів в неупередженості та об`єктивності судді, оскільки в судовому засіданні 19 серпня 2026 року при вирішенні питання про об`єднання цивільних справ в одне провадження суддею Борєйко О.М. було повідомлено про об`єднання справ в одне провадження, але, ухвалою суду, постановленою за результатами судового засідання 28 вересня 2026 року було відмовлено в об`єднанні справи №712/14290/25 та справи № 712 16910/25 в одне провадження.
На думку заявника, вказані обставини свідчать про упередженість та необ`єктивність судді Борєйко О.М. при розгляді цивільної справи № 712/14290/25.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
В судовому засіданні 19 серпня 2026 року у справі №712/1490/25 було повідомлено, що суддею Соснівського районного суду м. Черкаси Стеценко О.С. у справі № 712/16910/25 було постановлено ухвалу щодо передачі справи №712/16910/25 для об`єднання в одне провадження зі справою № 712/14290/25. Вказане судове рішення сторонами не оскаржувалось, а тому необхідно вирішити питання про об`єднання справи № 712/14290/25 та справи № 712/16910/25. В судовому засіданні 19 серпня 2026 року розглядалось клопотання відповідача ОСОБА_3 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог що предмета спору, яке було задоволено, про що було оголошено в судовому засіданні та постановлено відповідну ухвалу.
Відповідно до ч.3 ст. 188 ЦПК України, об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.
Справа №712/14290/25 розглядається в порядку загального позовного провадження, початок підготовчого засідання - 12 лютого 2026 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи протоколом судового засідання.
Разом з тим, 19 серпня 2026 року було з`ясовано, що канцелярією Соснівського районного суду м. Черкаси після початку підготовчого засідання у справі № 712/14290/25 на підставі ухвали постановленої у справі № 712/16910/25 після початку підготовчого засідання у справі № 712/14290/25 було передано справу № 712/16910/25 (головуючий суддя Стеценко О.С.) до спільного розгляду зі справою № 712/14290/25 (головуючий суддя Борєйко О.М.), тобто було безпідставно після початку підготовчого засідання у спарві № 712/14290/25 передано для вирішення питання про об`єднання з вказаною справою № 712/14290/25 (головуючий суддя Борєйко О.М.) матеріали справи № 712/14290/25 (головуючий суддя Стеценко О.С.), тобто до прийняття справи до провадження та об`єднання справ змінено єдиний унікальний номер справи з №712/16910/25 (головуючий суддя ОСОБА_4 ) на № 712/14290/25 (головуючий суддя Стеценко О.С.), тобто фактично канцелярією суду самостійно безпідставно до постановлення відповідної ухвали суду у справі № 712/1490/25 було фактично об`єднано вказані цивільні справи присвоєно один єдиний унікальний номер №712/14290/25 та залишено двох головуючих суддів в одній цивільній справі.
За таких обставин, прийняття процесуальних рішень та розгляд питання щодо об`єднання вказаних справ в одне провадження до усунення вищезазначених порушень канцелярією суду був неможливий.
Після усунення допущених канцелярією суду порушень, в судовому засіданні 28 вересня 2026 року було розглянуто питання щодо об`єднання цивільної справи № 712/14290/25 та цивільної справи № 712/16910/25 в одне провадження.
Відповідач ОСОБА_1 звернулась до суду з клопотанням про об`єднання цивільної справи №712/14290/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права спільної сумісної власності та поділ спільного майна, та цивільної справи №712/16910/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, в одне провадження
Відповідач та представник відповідача - адвокат Пилипенко Р.Б. в підготовчому судовому засіданні заявлене клопотання підтримали та просили його задовольнити з викладених у ньому підстав.
В підготовчому судовому засіданні представник позивача - адвокат Борзяк В.Ф. заперечила проти задоволення заявлених у клопотанні вимог.
Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, клопотання відпвідача, надані учасниками докази, дослідивши їх всебічно, повно, об`єктивно, безпосередньо у судовому засіданні, суд приходить до наступного.
У справі №712/14290/25 позивач - ОСОБА_2 звернувся з позовом до відповідача - ОСОБА_1 , в якому просить:
- визнати об`єктом права спільної сумісної власності позивача та відповідача 36/50 частки в будинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 23694129711012;
- поділити спільне майно подружжя та визнати за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на 9/25 частки будинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 23694129711012; визнати за ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 право власності на 9/25 частки будинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 23694129711012;
- право спільної сумісної власності на вказане майно припинити.
У справі №712/16910/25 позивач - ОСОБА_1 звернулась з позовом до відповідача - ОСОБА_2 , в якому просить:
- визнати об`єктом спільної сумісної власності колишнього подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 частку у розмірі 25/100 житлового будинку по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 23694129711012;
- поділити частку позивача і відповідача у житловому будинку по АДРЕСА_1 як спільне майно подружжя ОСОБА_1 , визнавши право власності за кожною із сторін,а саме: за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати право власності на 125/1000 частки будинку по АДРЕСА_1 ; за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнати право власності на 735/1000 частки будинку по АДРЕСА_1 ;
- визнати об?єктом спільної сумісної власності позивача та відповідача житловий будинок та земельну ділянку кадастровий №[номер приховано]:05:002:0500, загальною площею 0,06 га, які розташовані по АДРЕСА_2 , загальною площею 79,4 кв.м., та поділити вказані об?єкти нерухомого майна між сторонами наступним чином;
- визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку розподілу спільного сумісного майна подружжя на 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_2 ;
- визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку розподілу спільного сумісного майна подружжя на 1/2 частину земельної ділянки кадастровий №[номер приховано]:05:002:0500, загальною площею 0,06 га, яка розташована по АДРЕСА_2 ;
- залишити за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_2 , а також на 1/2 частину земельної ділянки №[номер приховано]:05:002:0500, загальною площею 0,06 га, яка розташована за вказаною адресою;
- право спільної сумісної власності подружжя на частку у житловому будинку по АДРЕСА_1 , а також на житловий будинок та земельну ділянку кадастровий №[номер приховано]:05:002:0500 площею 0,06 га по АДРЕСА_2 припинити;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати за рзгляд даної цивільної справи, включно із сплаченим позивачем судового збору в сумі 9 084 гривень 00 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000 гривень 00 копійок.
Згідно ч.2 ст.188 ЦПК України, суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
У справі №712/14290/25 а у справі №712/16910/25 не розглядаються позови:
1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;0
2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;
3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Таким чином, підстави, передбачені ч.2 ст. 188 ЦПК України, для об`єднання цивільної справи №712/14290/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права спільної сумісної власності та поділ спільного майна, та цивільної справи № 712/16910/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, в одне провадження, передбачені частиною другою статті 188 ЦПК Украни, - відсутні.
Враховуючи викладене, ухвалою суду від 28 вересня 2026 року в об`єднанні цивільної справи №712/14290/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права спільної сумісної власності та поділ спільного майна, та цивільної справи №712/16910/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, в одне провадження, - відмовлено.
Відповідно до ч.4 ст.36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її справи в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейським судом з прав людини в рішенні у справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) від 09 листопада 2006 року зазначено, що «особиста безсторонність суду презюмується поки не надано доказів протилежного».
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Газета «Україна - центр» проти України» від 15 жовтня 2010 року, для забезпечення існування неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь - які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.
З огляду на те, що зовнішні прояви можуть мати певну важливість, ЄСПЛ у справі «DeCubber v. Belgium» зазначив, що «правосуддя має не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться». Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві («Wettstein v. Switzerland», «CastilloAlgar v. Spain», «Білуха проти України»).
Виходячи зі змісту ст.6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», безсторонність (неупередженість) означає відсутність упередженості та необ`єктивності, при цьому її наявність або відсутність можуть бути перевірені різними способами (рішення ЄСПЛ у справі «Кіпріану проти Кіпру», п. 118; рішення ЄСПЛ у справі «Мікаллеф проти Мальти!, пункт 93).
Існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції ЄСПЛ встановлює за двома критеріями. Перший критерій, суб`єктивний, враховує особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі. Другим критерієм є об`єктивний, який визначається шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд, серед інших аспектів, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності, що може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (рішення ЄСПЛ у справі «Fey проти Австрії», рішення ЄСПЛ у справі «Wettstein проти Швейцарії»,).
В обґрунтування заявленого відводу складу суду відповідач у заяві зазначає про наявність у неї сумнівів в неупередженості та об`єктивності судді.
Згідно ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року ЄСПЛ зазначив, що відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
На підставі вищевикладеного, з метою уникнення сумнівів щодо неупередженості судді Борєйко О.М. при розгляді цивільної справи №712/24290/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права спільної сумісної власності та поділ спільного майна подружжя заява відповідача підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.41 ЦПК України, у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 40, 43 49, 247, 260, 261, 353 Цивільного процесуального кодексу України,
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 7, 33, 36, 39, 40, 41, 103, 260, 261, 263, 353 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Соснівського районного суду м. Черкаси Борєйко О.М. у цивільній справі №712/14290/25, провадження №2/712/786/26, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права спільної сумісної власності та поділ спільного майна подружжя - задовольнити.
Відвести суддю Борєйко О.М. від розгляду цивільної справи №712/14290/25, провадження №2/712/786/26, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права спільної сумісної власності та поділ спільного майна подружжя.
Цивільну справу №712/14290/25, провадження №2/712/786/26, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права спільної сумісної власності та поділ спільного майна подружжя передати до канцелярії Соснівського районного суду м. Черкаси для повторного автоматизованого розподілу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Борєйко