Справа № 758/18387/21
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 жовтня 2026 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Мельниченко К.Б., розглянувши цивільну справу за позовом Київської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: гаражний кооператив "Вікторія", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баранець Алла Миколаївна, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її придатний для використання стан,
У С Т А Н О В И В :
Київська міська рада (надалі за текстом - позивач) звернулась до Подільського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 надалі за текстом - відповідач), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального Баранець Алли Миколаївни (надалі за текстом - приватний нотаріус), про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан.
Ухвалою від 11.01.2022 (суддя Скрипник О.Г.) відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд в загальному позовному провадженні та призначено підготовче засідання.
05.09.2022 року до суду від відповідача надійшла заява про витребування доказів, залишення позовної заяви без розгляду та залучення третьої особи.
12.09.2022 року до суду від відповідача надійшов відзив.
У підготовчому засіданні 30.03.2023 року судом задоволено клопотання відповідача про залучення третьої особи - Гаражного кооперативу «Вікторія» (надалі за текстом - третя
особа).
Ухвалою від 05.09.2023 року витребувано від приватного нотаріуса докази.
18.10.2023 року до суду від приватного нотаріуса надійшли витребувані докази.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Гребенюк В.В. справі.
29.01.2024 року від відповідача до суду надійшла заява про зупинення провадження у справі.
Ухвалою від 22.01.2024 року справу прийнято до розгляду та зупинено провадження у справі.
Ухвалою від 08.08.2024 року поновлено провадження у справі.
У підготовчому засіданні 20.11.2024 року взяли участь представники сторін та відповідач.
Представник позивача подав та підтримав заяву про доповнення підстав позову та зміну підстав позову і клопотання про зміну процесуального статусу відповідача.
Судом задоволено клопотання позивачу та змінено процесуальний статус приватного нотаріуса з відповідача на третю особу та оголошено перерву з метою надання можливості відповідачу ознайомитись з заявою про доповнення підстав позову та зміну підстав позову.
29.05.2025 року до суду від відповідача надійшла заява про залучення приватного нотаріуса Анцифєрову Аллу Миколаївну у якості співвідповідача та про витребування доказів.
10.08.2025 року від відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі.
У підготовчому засідання 28.10.2025 року взяли участь представники сторін.
Представник позивача подав та підтримав заяви про зміну підстав позову та витребування доказів.
Ухвалою суду задоволено клопотання позивача та витребувано необхідні докази.
12.12.2025 року до суду надійшов відзив на клопотання про зміну підстав позову.
17.12.2025 року до суду від Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на виконання Ухвали від 27.10.2025 року надійшли витребувані докази.
25.02.2026 року судом відкладено розгляд справи у зв?язку з неявкою сторони відповідача.
15.04.2026 року представник позивача подала заяву про відкладення судового засідання.
У судове засідання 15.04.2026 року сторони не з`явились.
09.06.2026 року до суду від позивача надійшли письмові додаткові пояснення.
У судове засідання 09.06.2026 року з`явилась сторона позивача, розгляд справи був відкладений на 22.07.2026 року.
У судове засідання, призначене на 22.07.2026 року представник позивача не з`явилася, про день, час та місце проведення засідання повідомлялася належним чином, що підтверджується підписом представника позивача у відповідній розписці. Позивачем направлено до суду клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 22.07.2026 року, у зв`язку із тим, що представник позивача буде брати участь в іншому засіданні.
В судове засідання 08.10.2026 року сторона позивача вдруге поспіль не з`явилася, про час та місце проведення судових засідань повідомлялася належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка містяться в матеріалах справи, судову повістку доставлено до електронної скриньки позивача 24.07.2026 року.
08.10.2026 року представником позивача подано клопотання про відкладення судового засідання через неможливість своєчасного прибуття представника у зв`язку з численними повітряними тривогами. Заява про розгляд справи за відсутності позивача до суду не надходила. При цьому, судом очевидно враховується той факт, що попереднє відкладення розгляду справи було ініційовано саме стороною позивача.
Вивчивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.
Приписами частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Крім того, як зазначено в Постанові Верховного суду у справі № 465/6555/16-ц від 28.10.2021 повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності.
Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи, однак, позивач не скористався таким своїм правом та не подав вказаної заяви до суду.
Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
Згідно зі ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, звернувшись до суду з вищевказаним позовом, в судові засідання на призначений день, час та місце розгляду справи не з`явився, явку свого представника не забезпечує.
Суд враховує, що з моменту відкриття провадження у справі минули всі розумні строки розгляду справи, а позивач, який є ініціатором судового розгляду, не докладає зусиль для прискорення розгляду, а навпаки, не з`являється у судові засідання, що зумовлює затягування судового розгляду справи. Така поведінка позивача може свідчити про втрату ним інтересу до вирішення справи по суті, вирішення спору в такому випадку може призвести до порушення принципу диспозитивності.
З огляду на повторну неявку сторони позивача, належним чином повідомленого про день, час та місце судового засідання, вищевказаний позов підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення до суду для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів в установленому законом порядку.
На підставі викладеного, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 257, ст. ст. 258-260, 353 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позов Київської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: гаражний кооператив "Вікторія", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баранець Алла Миколаївна, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її придатний для використання стан - залишити без розгляду;
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В.В. Гребенюк