Справа № 296/11299/24 Головуючий у 1-й інст. Анциборенко Н. М.
Доповідач Шалота К.В.
ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
30 вересня 2026 року м. Житомир
Житомирський апеляційний суд у складі:
судді-доповідача Шалоти К. В.,
суддів Коломієць О. С., Талько О. Б.,
за участю секретаря
судового засідання Прохорчук Д. В.,
розглянув у судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Янчука Максима Олександровича про призначення судово-психологічної експертизи
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у спілкуванні з дитиною, за участю органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Житомирської міської ради,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Янчук Максим Олександрович,
на рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 12 лютого 2026 року,
УСТАНОВИВ:
1. У грудні 2024 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Корольовського районного суду міста Житомира з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідачка) про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у її вихованні.
2. Рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 12 лютого 2026 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визначено ОСОБА_2 порядок участі у вихованні та спілкуванні з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
3. Представник відповідачки - адвокат Янчук М. О. подав апеляційну скаргу.
4. На стадії апеляційного перегляду справи представник відповідачки - адвокат Янчук М. О. подав клопотання про призначення судово-психологічної експертизи малолітньої ОСОБА_4 , проведення якої просив доручити експертам Житомирського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
5. На вирішення судово-психологічної експертизи просив поставити такі питання:
- які індивідуально-психологічні особливості та особливості актуального психоемоційного стану малолітньої ОСОБА_5 мають значення для визначення порядку її спілкування з батьком?
- яким є характер емоційної прив`язаності дитини до матері та батька та як особливості такої прив`язаності мають враховуватися при визначенні порядку спілкування дитини з кожним із батьків?
- чи дозволяють індивідуально-психологічні особливості, рівень розвитку та актуальний психоемоційний стан дитини здійснювати її спілкування з батьком без присутності матері? Якщо так - за яких умов, з якою тривалістю та чи потребує таке спілкування попереднього адаптаційного періоду?
чи може з урахуванням віку, індивідуально-психологічних особливостей та актуального психоемоційного стану дитини її тривале перебування з батьком без матері, у тому числі з ночівлею, негативно вплинути на психологічний стан та емоційне благополуччя дитини?
- чи відповідає психологічним особливостям та актуальному психоемоційному стану дитини можливість її безперервного спільного відпочинку з батьком протягом тривалого періоду без присутності матері? Якщо так - з якого віку та за яких психологічних умов це може бути рекомендовано?
- чи потребує дитина з огляду на її вік, індивідуально-психологічні особливості, рівень розвитку та фактично сформовані відносини з батьком поступового збільшення тривалості та інтенсивності контактів із батьком?
- чи є з психологічної точки зору на даному етапі розвитку дитини доцільною присутність матері або іншої значущої для дитини особи під час зустрічей з батьком?
- який порядок, періодичність, тривалість та умови спілкування дитини з батьком з психологічної точки зору є найбільш сприятливими для збереження її емоційного благополуччя та нормального психічного розвитку?
- чи існують з огляду на індивідуально-психологічні особливості дитини психологічні протипоказання або застереження щодо її самостійного перебування з батьком без матері, ночівель у батька та тривалого спільного відпочинку? Якщо так - у чому саме вони полягають?
- чи відповідає, з психологічної точки зору, віку, рівню психоемоційного та психологічного розвитку, індивідуально-психологічним особливостям, актуальному психоемоційному стану, характеру сформованої емоційної прив`язаності малолітньої ОСОБА_5 встановлений рішенням Корольовського районного суду м. Житомира порядок участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною?
- чи може реалізація зазначеного порядку спілкування в цілому або окремих його складових, з урахуванням віку дитини, її особливих освітніх потреб, індивідуально-психологічних особливостей, актуального психоемоційного стану, фактичного характеру та ступеня сформованості взаємовідносин із батьком, негативно впливати на її психоемоційний стан, відчуття безпеки, психологічний комфорт та подальший розвиток? Якщо так - які саме складові зазначеного порядку можуть мати такий вплив та який порядок їх реалізації або поступового запровадження є психологічно доцільним для цієї дитини?
- чи відповідає, з психологічної точки зору, найкращим інтересам малолітньої ОСОБА_5 , встановлений рішенням Корольовського районного суду м. Житомира порядок участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, з урахуванням її віку, індивідуально-психологічних особливостей, психоемоційного стану, особливих освітніх потреб, рівня прив`язаності до кожного з батьків та фактично сформованих відносин із батьком?
6. Клопотання обґрунтовувалося тим, що для з`ясування індивідуально-психологічних особливостей та психоемоційного стану дитини, характеру її прив`язаності до кожного з батьків, можливості спілкування з батьком без присутності матері, впливу тривалого перебування та спільного відпочинку з батьком на психологічний стан дитини, необхідності адаптаційного періоду, а також відповідності встановленого судом першої інстанції порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною її найкращим інтересам, необхідні спеціальні знання.
7. Представник відповідачки - адвокат Янчук М. О. у судовому засіданні клопотання про призначення судово-психологічної експертизи підтримав та просив його задовольнити.
8. Позивач та його представник - адвокат Чайковська Р. А. у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.
9. Представник органу опіки та піклування у судове засідання не прибув, повідомлявся про апеляційний розгляд справи у порядку, передбаченому процесуальним законом.
10. Заслухавши думку учасників справи, дослідивши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
11. Відповідно до частини 1 статті 102 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
12. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку не можуть бути питання права (частина 2 статті 102 ЦПК).
13. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (частина 3 статті 102 ЦПК).
14. Відповідно до положення частини 1 статті 103 ЦПК суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких установити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або надані висновки викликають сумніви щодо їх правильності.
15. Необхідність судової експертизи в цивільному судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.
16. При цьому, судова експертиза призначається лише в разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
17. Необхідною передумовою призначення експертизи є встановлення судом того, що обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, неможливо встановити та оцінити на підставі інших наявних у справі доказів без застосування спеціальних знань.
18. Такий підхід відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 05 березня 2025 року у справі №462/385/24 у спорі між батьками про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у її вихованні.
19. У справі, яка переглядається, колегія суддів не встановила обставин, які б свідчили, що вирішення питання про спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з малолітньою дочкою ОСОБА_3 є неможливим без проведення судово-психологічної експертизи.
20. Наведені у клопотанні твердження про можливий негативний вплив тривалого перебування дитини з батьком без матері, можливий психологічний дискомфорт, необхідність з`ясування рівня прив`язаності дитини до кожного з батьків самі по собі не свідчать про об`єктивну неможливість оцінити обставини справи без проведення експертизи.
21. При цьому представник відповідачки не посилається на факти негативного впливу спілкування батька на дитину, а необхідність експертного дослідження обґрунтовує передусім можливістю такого впливу та необхідністю визначення оптимального порядку спілкування.
22. Відомості щодо мовленнєвих чи зорових функціональних труднощів у дитини, необхідності логопедичних занять, педагогічної підтримки та окремих рекомендацій щодо організації освітнього процесу дитини не свідчать самі по собі про неможливість визначення судом порядку участі батька у спілкуванні з дитиною на підставі наявних у справі доказів.
23. Також не свідчить про наявність передбачених статтею 103 ЦПК підстав для призначення експертизи і посилання представника відповідачки на те, що необхідність у її проведенні виникла лише після ухвалення судом першої інстанції рішення у справі, яким установлено ширший порядок спілкування, ніж запропонований органом опіки та піклування.
24. Незгода учасника справи із здійсненою судом оцінкою доказів та визначеним у результаті такої оцінки способом участі одного з батьків у вихованні дитини є предметом перевірки судом апеляційної інстанції у межах доводів апеляційної скарги, однак сама по собі не створює процесуальної необхідності у призначенні судової експертизи.
25. Колегія суддів також ураховує, що клопотання про призначення судово-психологічної експертизи заявлено лише під час апеляційного перегляду справи, обґрунтовуючи незаявлення якого у суді першої інстанції, представник відповідачки посилається на малолітній вік дитини та на те, що у справі був наявний висновок органу опіки та піклування, у зв`язку з чим сторона вважала можливим забезпечити інтереси дитини без додаткового психологічного дослідження.
26. За таких обставин колегія суддів вважає, що представником відповідачки не доведено наявності передбаченої частиною 1 статті 103 ЦПК сукупності умов, за яких призначення судової експертизи є необхідним, а наявні у матеріалах справи докази є достатніми для перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги.
27. Враховуючи викладене, підстави для задоволення клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Янчука М.О. про призначення у справі судово-психологічної експертизи, відсутні.
Керуючись статтями 102, 103, 258, 260, 261, 367 ЦПК, Житомирський апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Янчука Максима Олександровича про призначення судово-психологічної експертизи, залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач К.В. Шалота
Судді О. С. Коломієць
О. Б. Талько