Справа № 204/3493/26
Провадження № 2/204/3182/26
УХВАЛА
про вирішення питання відводу судді
13 жовтня 2026 року Чечелівський районний суд м. Дніпра у складі головуючого: судді Чапали Г.В.,
за участю секретаря судового засідання Братко А.О.,
представника позивача - ОСОБА_1 (в залі суду),
представника відповідача - ОСОБА_2 (за допомогою відеоконференцзв`язку),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,-
УСТАНОВИВ:
У провадженні Чечелівського районного суду м. Дніпра перебуває вищевказана цивільна справа. Ухвалою від 30 квітня 2026 року відкрито провадження, та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
13 жовтня 2026 року в день засідання за допомогою системи «Електронний суд» від представника відповідача - адвоката Маленко О.М. надійшла заява про відвід судді Чапали Г.В., мотивована тим, що під час судового засідання, яке відбулося 07 вересня 2026 року, головуючим суддею Чапалою Г.В. були вчинені процесуальні дії та висловлені судження, які викликають обґрунтований сумнів у його неупередженості та об`єктивності, а саме, суд ухвалив долучити до матеріалів справи подані стороною позивача 05 серпня 2026 року документи, попри те що сплив 30-денний строк подання доказів з моменту відкриття провадження у справі, при цьому клопотання про поновлення строку було заявлено стороною позивача лише після зауважень з цього приводу сторони відповідача. Також суд не прийняв до уваги аргументи сторони відповідача про те що вказані докази існували раніше, та ставив сторонам запитання, які на думку представника відповідача - адвоката Маленко О.М. були сформульовані як навідні.
Присутній в судовому засіданні за допомогою відеоконференцзв`язку представник відповідача - адвокат Маленко О.М. підтримав зазначену заяву про відвід, оголосивши власні доводи, викладені у ній.
Представник позивача - адвокат Біліченко В.В. заперечила проти її задоволення, вказала що сторона відповідача штучними засобами намагається затягувати розгляд справи, неодноразово подавала заяви по суті із порушенням встановлених строків, які тим не менш були прийняті до розгляду судом, і даний відвід є черговою спробою затягнути розгляд справи.
Відповідно до частин 1-3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Підстави відводу (самовідводу) судді визначені законом, зокрема згідно ч.1-3 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України.
Ознайомившись із доводами поданої представником відповідача - адвокатом Маленко О.М. заяви про відвід, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як зазначено вище, неможливість участі судді у розгляді даної справи заявник пов`язує із тим, що під час судового засідання, яке відбулося 07 вересня 2026 року, головуючим суддею Чапалою Г.В. були вчинені процесуальні дії та висловлені судження, які викликають обґрунтований сумнів у його неупередженості та об`єктивності, а саме, суд ухвалив долучити до матеріалів справи подані стороною позивача 05 серпня 2026 року документи, попри те що сплив 30-денний строк подання доказів з моменту відкриття провадження у справі, при цьому клопотання про поновлення строку було заявлено стороною позивача лише після зауважень з цього приводу сторони відповідача. Також суд не прийняв до уваги аргументи сторони відповідача про те що вказані докази існували раніше, та ставив сторонам запитання, які на думку представника відповідача - адвоката Маленко О.М. були сформульовані як навідні.
З такими підставами для відводу судді неможливо погодитися.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 05 серпня 2026 року представником позивача - адвокатом Біліченко В.В. було подано додаткові пояснення у справі (т.2, а.с. 190), де сторона позивача прямо зазначає, що дані додаткові пояснення подано у відповідь на заперечення (на відповідь на відзив), які були подані представником відповідача - адвокатом Маленко О.М. 21 липня 2026 року (т.2, а.с. 163).
Обидві зазначені заяви надійшли на адресу суду у проміжку між судовими засіданнями 08.07.2026 та 07.09.2026, та були розглянуті судом у найближчому наступному судовому засіданні, тобто 07.09.2026.
Присутня в судовому засіданні представник позивача - адвокат Біліченко В.В., на зауваження представника відповідача - адвоката Маленко О.М. щодо дотримання строків подання вказаних доказів прямо зазначила, що потреба їх подання обумовлена необхідністю спростування доводів відповідача, викладених ним у запереченнях (на відповідь на відзив), поданих 21 липня 2026 року. Окрім того вказала, що частина цих доказів (відповіді про рух коштів на особистому рахунку відповідача в системі Payoneer) були отримані представником позивача - адвокатом Біліченко В.В. у відповідь на адвокатський запит лише 03.08.2026, про що вона прямо зазначає у цих додаткових поясненнях (т.2, а.с. 190 на звороті).
Також в контексті вирішення питання про існування чи неіснування вказаних доказів на момент звернення із позовом, судом була поставлена на обговорення пропозиція щодо детального вивчення кожного з доказів, долучених адвокатом Біліченко В.В., зважаючи передовсім на їх обсяг (т.2, а.с. 195-246), однак сторони не підтримали таку пропозицію.
Отже за наведених обставин суд, ухвалюючи рішення про долучення наведених доказів до матеріалів справи, керувався чинними нормами цивільного процесуального закону, та зазначаючи у цитованому вислові про необхідність «дотримання процесу» лише звертав увагу представника відповідача - адвоката Маленко О.М. виключно на важливості дотримання балансу між формою нормативного припису та конкретним змістом процесуальних дій сторін у даній справі.
Відповідно до правового висновку, викладеного в Постанові Верховного Суду від 05.08.2020 у справі № 177/1163/16-ц, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено право на доступ до правосуддя, а ст. 13 Конвенції - ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому Верховний Суд зазначив, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції.
Таким чином, на думку суду, представником відповідача не доведена наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості судді та унеможливлювали ухвалення суддею об`єктивного рішення у вказаній справі. Доводи, викладені в заяві про відвід судді, не містять доказів, що вказують на необ`єктивність чи упередженість судді.
При цьому, жодного переконливого доказу про заінтересованість судді у розгляді даної справи чи її упередженості щодо когось зі сторін не надано.
Частиною 4 статті 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальним рішенням судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді, щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Фактично представник відповідача висловив свою незгоду з процесуальним рішенням судді у вказаній справі, що в розумінні ч. 4 ст. 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу.
За умовами ч. 3, ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.
Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду вказаної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості чи об`єктивності при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви представника відповідача - адвоката Маленко О.М. про відвід не встановлено.
Враховуючи вищенаведене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, оскільки передбачені ст. ст. 36, 37 ЦПК України підстави для відводу судді відсутні, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 36-40, 247, 260, 353 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволені заяви представника відповідача - адвоката Маленко Олександра Миколайовича про відвід судді Чапали Г.В. у цивільній справі № 204/3493/26 за позовною заявою ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Повний текст ухвали складено 13 жовтня 2026 року.
Суддя