Справа № 177/4049/25
Провадження № 2/177/119/26
У Х В А Л А
Іменем України
13.10.2026 Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Суботіної С. А.
за участі: секретаря Фесун Л. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом,-
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Криворізького районного суду Дніпропетровської області перебуває вказана цивільна справа.
Ухвалою суду від 05.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначення підготовчого засідання.
Ухвалами суду від 04.02.2026 та 13.08.2026 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
Ухвалою суду від 02.04.2026 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.
Судові засідання призначалися на 22.04.2026, 21.05.2026, 02.07.2026, 13.08.2026, 08.09.2026, 23.09.2026 та 13.10.2026, на які учасники справи не з`являлися.
Позивач ОСОБА_1 викликалася в судові засідання у встановленому законом порядку шляхом направлення судових повісток на вказану у позовній заяві адресу.
Представники позивача та відповідача повідомлялися про дату, час та місце проведення судових засідань через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд», про причини неявки не повідомляли.
Будь-яких інших заяв та клопотань з процесуальних питань від сторін та їх представників до суду не надходило.
Беручи до уваги викладене, суд розцінює повторну неявку позивача ОСОБА_1 та її представника до суду як неповажну.
Відповідно до ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, у тому числі, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, а у разі повторної неявки - незалежно від причин неявки.
У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, надавши належну оцінку процесуальній поведінці позивача та його представника, вживши усіх необхідних заходів для забезпечення участі сторін у судовому засіданні та реалізації ними їх процесуальних прав, з метою дотримання принципу змагальності та забезпечення права на публічне слухання справи у розумні строки, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до принципу диспозитивності, встановленого ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Сторони використовують свої права, закріплені ст.ст. 43, 49 ЦПК України на власний розсуд.
Відповідно до ст.ст. 43, 44 ЦПК України, позивач, як учасник справи у справах позовного провадження, зобов`язаний виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається, на чому також акцентує увагу Європейський суд з прав людини в п.п. 66-69 рішення у справі «Смірнова проти України».
Згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті. Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.
Зазначене відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 11.03.2021 у справі №558/9/18 (провадження №61-13892св20) та від 28.10.2021 у справі №465/6555/16-ц (провадження №61-9020св21).
Також вказані норми процесуального законодавства не містять вказівки і на те, що для визнання неявки в судове засідання повторною попередня неявка повинна бути такою, що відбулася лише з невідомих суду причин, або з причин, що визнані судом неповажними. Правове значення в цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 11.09.2020 у справі № 740/1734/18, де залишаючи без змін судові рішення про залишення позову без розгляду, Верховний Суд вказав, що суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Аналогічні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 07.08.2020 у справі № 405/8125/15-ц, від 16.03.2020 у справі № 390/1076/18-ц, від 19.09.2018 у справі 760/1143/16-ц, від 27.06.2018 у справі № 201/15122/15-ц.
За вищевикладених обставин суд вважає, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства позов підлягає залишенню без розгляду, у зв`язку з повторною неявкою в судове засідання позивача, яка була належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, не надання нею будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин неявки, та відсутністю заяви про розгляд справи без її участі.
Згідно з ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 257, 260, 261, 352-354 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, - для відома.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: