ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про повернення заяви
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
"14" жовтня 2026 р. м. Одеса № 916/3771/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.,
дослідивши матеріали заяви (вх. №3886/26 від 14.09.2026) фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2026, вказану заяву передано на розгляд судді Грабован Л.І.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.09.2026 залишено без руху заяву (вх. №3866/26 від 14.09.2026) фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та зобов`язано ОСОБА_1 надати у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви про відкриття провадження у справі без руху, заяву про усунення недоліків, в якій має бути вказано та до якої має бути додано:
- обґрунтування наявності факту припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців, як цього вимагає п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, з відповідними доказами, що повинно бути чітко вказано у заяві, із зазначенням точних строків припинення платежів, сум по кожному кредитору у конкретний період та залишків боргу. Обґрунтування наявності ознак загрози неплатоспроможності, природи і причини неплатоспроможності, інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредиторів, та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами, з доданням належного розрахунку такої заборгованості та строків припинення погашення, як цього вимагає п. 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства;
- належні та допустимі докази, які стали підставою для виникнення грошових зобов`язань та підтверджують розмір заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штраф, пеня) по кожному кредитору (у тому числі виписки за картковими рахунками; правочини; первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань та докази направлення запитів до фінансових установ та отриманих відповідей або докази не можливості отримання з відповідним клопотанням;
- відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
- докази авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією у повному розмірі; заяву-згоду арбітражного керуючого, з яким укладено угоду.
02.10.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява (вх.№33675/26) про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність із наданням відповідних пояснень та доказів.
1. Щодо обґрунтувань наявності факту припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців та обґрунтування наявності ознак загрози неплатоспроможності, природи і причини неплатоспроможності, ОСОБА_1 зазначає, що загальний розмір заборгованості боржниці становить 648 978,11 грн, у тому числі: заборгованість за тілом кредиту - 278 585,16 грн, проценти за користування кредитом - 322 012,66 грн, неустойка (штраф, пеня) - 48 380,29 грн. З них перед кредитними установами (первісними кредиторами) - 439 865,01 грн, за договорами факторингу (новими кредиторами) - 209 113,10 грн. Переважна більшість зобов`язань боржниці - короткострокові споживчі кредити небанківських фінансових установ строком 20-30 днів, погашення яких (тіла та процентів) мало здійснюватися одним платежем в останній день строку кредитування. На переконання заявниці, плановий платіж за кожним таким договором дорівнює всій сумі заборгованості, а його повна несплата означає припинення погашення у розмірі 100 % платежу.
Вказує, що за усіма такими договорами строк виконання сплив у вересні 2025 - січні 2026 року, тобто більш ніж за два місяці до звернення до суду (14.09.2026), і жодного платежу після настання строку боржниця не здійснила.
Зазначає, що за договорами з (щомісячним) графіком погашення платежі припинені з жовтня - грудня 2025, що підтверджується кредитною історією ТОВ «Українське бюро кредитних історій» станом на 01.07.2026, за якою: усього кредитів з поточним простроченням - 24; кредитів з порушенням графіку платежів за останній рік - 49; поточна прострочена заборгованість - 446 020,86 грн; строк прострочення за більшістю відкритих договорів - понад 90 днів.
У таблиці наводить строки припинення платежів та залишки боргу по кожному кредитору.
Вказує, що працює сторожем (охоронцем) у КП «Міські дороги», і її середньомісячний дохід становить близько 15 000 грн. Загальна сума обов`язкових платежів за кредитами на поточний момент за даними УБКІ становить 171 428,09 грн, що більш ніж в 11 разів перевищує місячний дохід боржниці, а загальний розмір заборгованості (648 978,11 грн) - більш ніж у 40 разів. За такого співвідношення доходів і боргу заявниця вказує, що об`єктивно не може виконати грошові зобов`язання перед усіма кредиторами у встановлені строки, а задоволення вимог одного кредитора унеможливлює виконання зобов`язань перед іншими
Зазначає, що через нестачу коштів боржниця з метою недопущення прострочень змушена була отримувати нові кредити для погашення попередніх, що призвело до перекредитування та стрімкого збільшення заборгованості у серпні-вересні 2025 року. Крім того, 20 000 грн кредитних коштів були сплачені юридичній компанії, яка не надала обіцяних послуг. Майна, на яке могли б бути спрямовані кредитні кошти, боржниця не набувала. Вказує, що детальні пояснення боржниці щодо витрачання кредитних коштів додаються.
Таким чином, вимоги ухвали суду від 21.09.2026 в цій частині усунені заявником.
2. Щодо надання належних та допустимих доказів, які стали підставою для виникнення грошових зобов`язань та підтверджують розмір заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штраф, пеня) по кожному кредитору (у тому числі виписки за картковими рахунками; правочини; первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань та докази направлення запитів до фінансових установ та отриманих відповідей або докази не можливості отримання з відповідним клопотанням, заявниця вказує, що на підтвердження наявності та розміру заборгованості перед кожним кредитором подаються відповіді кредиторів на адвокатські запити, розрахунки та довідки про стан заборгованості, кредитна історія УБКІ. Для отримання кредитних договорів та розрахунків заборгованості адвокатом Гарманчук О.Р. в інтересах боржниці 20- 21.02.2026 направлено адвокатські запити всім кредиторам. Частина кредиторів надала лише відомості про суму боргу без копій договорів, частина - не відповіла. Самостійно отримати ці документи боржниця не може, оскільки договори укладалися в електронній формі в інформаційно комунікаційних системах кредиторів, а доступ до особистих кабінетів після передачі боргу новим кредиторам припинено. У зв`язку з цим, вказала про заявлення клопотання про витребування доказів у розділі 6 прохальної частини.
Натомість суд звертає увагу заявниці на те, що ані прохальна частина заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ані заява про усунення недоліків взагалі не містить розділу 6 прохальної частини та заявлення клопотання про витребування доказів.
Суд зазначає, що саме на заявника покладено обов`язок надання доказів на підтвердження своїх вимог. Саме боржник повинен розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов`язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами.
Суд звертає увагу, що не надання всіх доказів до заяви про відкриття провадження у справі унеможливлює для господарського суду здійснити перевірку обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясувати наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Суд зазначає, що саме ОСОБА_1 будучи стороною кредитних договорів, укладених з метою отримання у користування грошових коштів, несе відповідальність за збереження їх примірників та дотримання визначених у них умов, які у відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.
Суд звертає увагу, що самого кредитного звіту недостатньо для підтвердження вказаних обставин, оскільки такий звіт хоч і є належним доказом наявності кредитних відносин боржника з кредиторами, однак може містити неповну чи недостовірну інформацію про розмір заборгованості боржника, в тому числі за основним зобов`язанням, що в свою чергу унеможливлює для господарського суду здійснити перевірку обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясувати наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство.
Враховуючи викладене, суд вважає, що заявником до заяви не додано документи (докази), які в обов`язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, перелічені частиною третьою статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
При цьому, суд враховує, що у справах про банкрутство (у тому числі неплатоспроможність фізичних осіб) стадія відкриття провадження має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у такій категорії справ поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.
Таким чином, оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні вищезазначені правові наслідки, то на фізичну особу-боржника (як єдиного суб`єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов`язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.
Отже, подання боржником при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не в повному обсязі кредитних договорів та документів, які підтверджують розмір заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штраф, пеня) по кожному кредитору, на які посилається заявник, як на підставу виникнення боргу, є недостатніми для належного підтвердження розміру заборгованості у визначеному в заяві розмірі (в тому числі за основним зобов`язанням), підстав виникнення зобов`язань і строків їх виконання.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 917/1604/21.
Таким чином, вимоги ухвали суду від 21.09.2026 в цій частині не усунені заявником.
3. Щодо надання відомостей про роботодавця (роботодавців) боржника, заявниця вказує, що з 11.05.2024 по теперішній час працює за основним місцем роботи на посаді сторожа (охоронця) у Комунальному підприємстві «Міські дороги», прийнята на підставі наказу № 85-к від 09.05.2024. Інших роботодавців боржниця не має. На підтвердження додає відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, сформовані 29.09.2026.
Таким чином, вимоги ухвали суду від 21.09.2026 в цій частині усунені заявником.
4. Щодо надання доказів авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією у повному розмірі, заявниця вказує, що на депозитний рахунок Господарського суду Одеської області сплачено 49 920,00 грн та зазначає, що винагороду арбітражного керуючого авансовано у повному розмірі у сумі 49 920,00 грн. Зазначена в ухвалі сума 40 000,00 грн, ймовірно, не враховує платіж від 06.05.2026 на суму 10 000,00 грн, здійснений через АТ «УКРСИББАНК» на той самий депозитний рахунок суду, у призначенні якого зазначено лише реквізити рахунку без найменування справи. Просить зарахувати цей платіж як авансування винагороди арбітражного керуючого у справі за заявою ОСОБА_1 .
Суд перевірив та встановив, що на депозитний рахунок Господарського суду Одеської області Нані О.І. авансовано винагороду керуючому реструктуризацією у сумі 49 920,00 грн.
Таким чином, вимоги ухвали суду від 21.09.2026 в цій частині усунені заявником.
5. Щодо надання заяви-згоди арбітражного керуючого, з яким укладено угоду, заявниця вказує, що у заяві про відкриття провадження помилково зазначено кандидатуру арбітражного керуючого Мельникової Антоніни Валеріївни та просить призначити керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Шалашного Леоніда Олександровича (свідоцтво № 1457 від 12.07.2013, РНОКПП НОМЕР_2 ), з яким укладено Договір № 19-25/02/2026 від 25.02.2026 про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про неплатоспроможність.
До цієї заяви додає заяву арбітражного керуючого Шалашного Л.О. про участь у справі (згода на призначення) № 02-01/Ш-20 від 25.02.2026 з додатками та копією договору.
Таким чином, вимоги ухвали суду від 21.09.2026 в цій частині усунені заявником.
Суд при розгляді питання прийняття заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду не здійснює оцінку доказів, а перевіряє чи всі визначені Кодексом України з процедур банкрутства докази, необхідні для прийняття заяви та проведення підготовчого засідання надані заявником.
Суд застосовує висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, згідно з яким з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 ЦК України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини 2, 3 статті 13 ЦК України).
До боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 частини третьої статті 116 КУзПБ), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУзПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).
КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:
- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років (пункти 3, 4 частини 4 статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною 7 статті 123 КУзПБ;
- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини 7 статті 123 КУзПБ);
- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов`язковій сплаті згідно з частиною 3 статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини 8 статті 126 КУзПБ);
- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).
Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності (подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 31.01.2024 у cправі №911/2140/22, від 15.02.2024 у справі №904/7413/21, від 25.01.2024 у справі №916/1575/21, від 18.04.2024 у справі №920/1398/21).
Згідно з положеннями частини першої статті 115 та статті 116 КУзПБ провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника, яка подається ним за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, із викладенням, зокрема, обставин, що стали підставою для звернення до суду, а також наданням документів, передбачених частиною третьою статті 116 КУзПБ. Разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов`язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
У постанові від 13.05.2024 р. по справі №922/5486/23 Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду, якою залишено без змін постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2024р. та ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.01.2024 р. про повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначив наступне.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Встановлені судом першої інстанції обставини щодо виявлених недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та не усунення заявником цих недоліків, унеможливлюють прийняття вказаної заяви до розгляду. Тому заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані до неї документи підлягали поверненню заявнику.
Висновку про наявність підстав для повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність передувало дослідження та перевірка судами попередніх інстанцій обсягу документів, доданих до самої заяви, та наданих в подальшому на виконання вимог ухвали місцевого господарського суду про залишення згаданої заяви без руху(вказана позиція викладена у постанові від 13.05.2024 р. по справі №922/5486/23 Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Ч. 1 ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Згідно ч. 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Крім того, господарський суд зазначає, що в силу ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Згідно ч. ч. 1, 2, 4, 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Встановлені судом обставини щодо виявлених недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та не виконання ОСОБА_1 у повному обсязі вимог ухвали Господарського суду Одеської області від 21.09.2026, не усунення недоліків виявлених судом унеможливлює прийняття вказаної заяви до розгляду, з урахуванням чого, суд повертає вказану заяву на підставі ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу постановлено 14.10.2026 у зв`язку з перебуванням судді Грабован Л. І. у відпустці з 28.09.2026 по 12.10.2026.
Керуючись ст. ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 113, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -
УХВАЛИВ:
1. Заяву (вх. №3886/26 від 14.09.2026) фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з доданими до неї документами - повернути заявнику.
2. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у відповідності до приписів ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Заява (вх. №3886/26 від 14.09.2026) фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність була направлена до Господарського суду Одеської області за допомогою підсистеми "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, досліджувалась судом у електронному вигляді, у зв`язку із чим паперова її версія Заявнику не направляється.
Ухвала набрала законної сили 14 жовтня 2026 року та може бути оскаржена у порядку, ст.ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.
Копію ухвали надіслати до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд": представника заявника адвоката Калачик В.В.
Суддя Л.І. Грабован