ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня [телефон приховано], тел. канцелярія 705-14-41
______________________________________________________________________
УХВАЛА
12 жовтня 2026 року м. Харків Справа № 922/2960/17 (922/2284/26)
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Прохорова С.А.
при секретарі судового засідання Кончаренко В.Ю.
розглянувши заяву ОСОБА_1 вх. №24880 від 08.10.2026 про скасування заходів забезпечення позову у справі
за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Плюс Харків" арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича
до 1 - ОСОБА_2 , 2 - ОСОБА_1 , 3 - ОСОБА_3
про покладення субсидіарної відповідальності
в межах справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Плюс Харків"
за участю представників:
учасники справи в засідання не з`явилися
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду Харківської області від 08.07.2020 припинено процедуру розпорядження майном боржника; визнано товариство з обмеженою відповідальністю "Омега Плюс Харків", код ЄДРПОУ 39200462, банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Ухвалою суду від 27.01.2025 призначено арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича (св-во №341 від 26.02.2013, адреса 61045, м. Харків, вул. Шекспіра, 12-а, літ. А-5) ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА ПЛЮС ХАРКІВ" (код ЄДРПОУ 39200462).
Від ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Плюс Харків" арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича (позивач) надійшла заява про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Ухвалою суду від 25.06.2026 було задоволено заяву ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Плюс Харків" арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича вх. №2284/26 від 24.06.2026 про забезпечення позову до пред`явлення позову.
З метою забезпечення позову ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Плюс Харків" арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вжито заходи забезпечення позову до розгляду і винесення остаточного рішення у справі, а саме накладено арешт на майно та на грошові кошти, що належать або підлягають передачі ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у межах ціни позову у сумі 16 517 479,05 грн, за виключенням майна, виплат та грошових коштів, на які Законом України "Про виконавче провадження" встановлена заборона на звернення стягнення.
Ліквідатором подано до суду позовну заяву про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Плюс Харків" на ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та стягнення солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Плюс Харків" грошових коштів в розмірі 16 517 479,05 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 06.07.2026 здійснено автоматичний розподіл зазначеної заяви між суддями, присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи №922/2960/17 (922/2284/26) та визначено її до розгляду судді Прохорову С.А. в провадженні якого перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Плюс Харків".
Ухвалою суду від 21.08.2026 призначено розгляд справи №922/2960/17 (922/2284/26) в межах справи № 922/3654/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Плюс Харків" за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні на 12.10.2026.
08.10.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 вх. №24880 в якій вона просить суд скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.06.2026 по справі № 922/2960/17 (922/2284/26) про накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать або підлягають передачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 у межах ціни позову у сумі 16 517 479,05 грн, за виключенням майна, виплат та грошових коштів, на які Законом України Про виконавче провадження встановлена заборона на звернення стягнення.
Заяву було прийнято до розгляду в судовому засіданні, призначеному у справі на 12.10.2026.
Розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. ч. 1-6 ст. 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. У разі надання відповідачем до суду документа, який підтверджує здійснене ним забезпечення позову у відповідності до частини четвертої статті 143 цього Кодексу, відповідне клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, розглядається судом не пізніше наступного дня після надання вказаного документа. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала господарського суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Враховуючи, що забезпечення позову застосовується, як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Розгляд клопотання про скасування вжитих заходів забезпечення позову не є переглядом або переоцінкою судом доказів та доводів, що досліджувалися при розгляді заяви про забезпечення позову, що може здійснюватися лише в порядку апеляційного або касаційного оскарження ухвали про забезпечення позову. Обґрунтованість клопотання про скасування заходів забезпечення позову, що заявлене в процесі розгляду справи, досліджується судом лише з огляду на наявність нових обставин або з огляду на зміну підстав, які були покладені в основу прийнятого раніше рішення про забезпечення позову. Тобто, до набрання рішенням суду законної сили, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані тим самим судом, який їх вжив, лише в тому випадку, якщо після їх вжиття виникли нові обставини або після їх вжиття змінилися підстави, які були покладені в основу забезпечення позову.
У постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 21.10.2022 у справі № 910/4777/21 викладено висновок, за яким забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Аналогічний висновок сформульовано у постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 21.11.2022 у справі № 916/621/22.
Суд виходить з того, що процесуальна мета та предмет судового контролю при розгляді заяви про скасування забезпечення позову є відмінними від предмета перевірки при первинному застосуванні заходів забезпечення. Якщо первинно суд перевіряє наявність умов, передбачених ст.ст. 136, 137 ГПК України (зокрема, достатньо обґрунтоване припущення щодо ризику утруднення виконання рішення або утруднення ефективного захисту), то при вирішенні питання про скасування забезпечення суд з`ясовує, чи відпали підстави, які зумовили застосування забезпечення, чи настали нові істотні обставини, що змінюють оцінку ризиків, або чи забезпечення внаслідок розвитку процесу стало непропорційним (надмірним) порівняно з його процесуальною метою.
Отже, тягар доведення обставин, які є підставою для скасування забезпечення позову, покладається на заявника. Для задоволення такої заяви недостатньо повторення аргументів щодо відсутності порушення прав позивача чи незгоди з первинною ухвалою про забезпечення позову, оскільки ці доводи фактично спрямовані на повторний перегляд питання про застосування забезпечення, а не на встановлення того, що забезпечення втратило актуальність унаслідок зміни фактичних обставин.
Суд зазначає, що під час розгляду клопотання/заяви про скасування заходів забезпечення позову суд не оцінює законність та правомірність вжиття таких заходів забезпечення позову, а лише з`ясовує, чи потреба у забезпеченні позову відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Застосування конструкції скасування заходів забезпечення позову дозволяють вчасно реагувати на зміну чи припинення певних обставин, сприяючи захисту прав учасників процесу, однак не передбачає перегляду відповідної ухвали про вжиття заходів забезпечення позову на предмет її правомірності.
Судом встановлено, що в обґрунтування підстав для скасування забезпечення позову відповідач стверджує таке: наведені ліквідатором ТОВ «Омега Плюс Харків» Безпалим С.О. підстави для вжиття таких заходів шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідачів не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, заявник звертає увагу на те, що ОСОБА_2 помер у 2021 році, тобто задовго до звернення ліквідатора до суду із заявою про забезпечення позову та постановлення ухвали про вжиття відповідних заходів. Ця обставина має істотне значення для оцінки правомірності застосованих заходів забезпечення позову. Крім того, заявник стверджує, що застосовані заходи забезпечення позову істотно обмежують можливість реалізації майнових прав відповідачів, зокрема унеможливлюють своєчасну сплату податків та зборів, виконання зобов`язань за кредитними договорами та здійснення інших обов`язкових платежів, що призводить до накопичення заборгованості й нарахування штрафних санкцій. Також відповідач посилається на обмеження можливості оформлення спадкового майна та зазначає, що застосовані обмеження в умовах воєнного стану спричиняють істотні негативні наслідки, порушують права та основоположні свободи відповідачів і ставлять їх у вкрай несприятливе майнове становище.
Суд враховує, що при розгляді заяви про скасування забезпечення оцінюється не абстрактна «незручність» заходу для відповідача, а його співмірність та фактичні наслідки, у зв`язку з чим, бере до уваги доводи ОСОБА_1 про те, що наявний арешт може істотно обмежити відповідачу можливість розпоряджатися власними майновими правами, виконувати поточні фінансові та цивільні зобов`язання, зокрема сплачувати податки, здійснювати платежі за кредитним договором та виконувати інші зобов`язання, що, в свою чергу, може призвести до накопичення заборгованості й нарахування штрафних санкцій/пені та спричинити для відповідача майнову шкоду, яка не пов`язана з предметом спору.
Станом на день розгляду заяви, Позивачем не наведено нових доказів на підтвердження того, що відповідач вчиняла або вчиняє дії щодо відчуження, приховування чи виведення активів.
Забезпечення позову має превентивний характер і не може заміняти виконання рішення до встановлення судом підстав та розміру відповідальності. Збереження арешту допустиме за наявності реального, а не абстрактного ризику утруднення виконання рішення.
Позивач наявності такого ризику на теперішній час в частині вимог до ОСОБА_1 не підтвердив належними доказами.
З огляду на це суд дійшов висновку, що подальше збереження заходів забезпечення в раніше визначеному обсязі стало непропорційним, а доводи ОСОБА_1 про зміну обставин обґрунтовані.
Крім того, суд бере до уваги довід заявника про те, що ОСОБА_2 помер у 2021 році, тобто до звернення ліквідатора із заявою про забезпечення позову та постановлення ухвали від 25.06.2026. Відомості про це на момент розгляду заяви про забезпечення суду не повідомлялися й не оцінювалися.
Відповідно до ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті, тому померла особа не може бути відповідачем у справі. Процесуальне правонаступництво (ст. 52 ГПК України) можливе лише за умови встановлення правонаступників; відомостей про спадкоємців, їх залучення до справи чи прийняття ними спадщини у матеріалах справи немає. Положення ст. 1282 ЦК України про відповідальність спадкоємців у межах вартості успадкованого майна не дають підстав зберігати арешт майна, яке не належить особі, що не є належним учасником справи. Ліквідатор не позбавлений права порушити питання про залучення правонаступників та за наявності підстав звернутися із новою заявою про забезпечення позову щодо них.
За таких обставин арешт майна й коштів ОСОБА_2 не відповідає меті забезпечення позову й підлягає скасуванню.
Суд також враховує, що заходи забезпечення позову за своєю правовою природою є тимчасовими та мають діяти лише протягом часу, коли їх застосування є необхідним для ефективного захисту прав позивача. Подальше збереження таких заходів не може ґрунтуватися виключно на факті їх первісного застосування без оцінки актуальних обставин справи, наявності ризиків невиконання можливого судового рішення та співмірності обмежень із заявленими вимогами.
За наведених обставин суд доходить висновку, що доводи заявника щодо надмірності майнових обмежень, їх негативного впливу на можливість виконання поточних зобов`язань, відсутності нових доказів на підтвердження необхідності збереження арешту в раніше визначеному обсязі, а також смерті одного з відповідачів підлягають урахуванню під час вирішення питання про подальше застосування заходів забезпечення позову.
Сукупність зазначених обставин свідчить про необхідність повторної оцінки доцільності збереження таких заходів з метою забезпечення справедливого балансу між інтересами позивача та майновими правами відповідачів.
За таких обставин суд вважає, що подальше застосування заходів забезпечення позову підлягає оцінці з урахуванням їх співмірності заявленим вимогам, фактичних наслідків для відповідачів та необхідності дотримання балансу інтересів сторін.
Суд зауважує, що забезпечення позову має тимчасовий і превентивний характер: воно покликане зберегти практичну можливість виконати майбутнє рішення та запобігти несумлінним діям, спрямованим на приховування, відчуження, розтрату або знецінення активів. Заходи забезпечення не вирішують спір по суті, не підтверджують обґрунтованість позовних вимог і не надають позивачеві дострокового задоволення заявленої грошової вимоги.
Тому арешт на майно та грошові кошти не може зберігатися лише з тієї причини, що між сторонами існує спір про грошову заборгованість або що майбутнє рішення, якщо позов буде задоволено, підлягатиме виконанню. Інакше забезпечення набувало б ознак попереднього виконання рішення до встановлення судом підстав і розміру відповідальності відповідача. Подальше обмеження права розпорядження коштами є виправданим лише за наявності реального, а не абстрактного ризику того, що без такого заходу виконання рішення буде істотно ускладнене або стане неможливим.
Верховний Суд у постанові від 07.11.2024 у справі № 915/538/24 визначив забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням та наголосив, що воно має застосовуватися відповідно до мети, з урахуванням прямого зв`язку з предметом позову, збалансованості інтересів сторін, адекватності й імовірності утруднення виконання рішення. Ті самі критерії мають оцінюватися не лише під час запровадження заходу, а й при вирішенні питання про необхідність його подальшої дії.
Крім того, в судовому засідання 12.10.2026 судом було розглянуто по суті справу за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Плюс Харків" арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича та відмовлено в задоволенні позову в частині позовних вимог до ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_2 - закрито.
З урахуванням вказаного, господарський суд приходить до висновку про скасування вжитих судом заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти задля уникнення порушення балансу інтересів та майнових прав учасників справи та інших осіб, на яких можуть вплинути такі заходи.
Керуючись ст. ст. 145, 232-235, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Задовольнити заяву ОСОБА_1 вх. №24880 від 08.10.2026 про скасування заходів забезпечення позову.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.06.2026 по справі № 922/2960/17 (922/2284/26) у вигляді арешту, накладеного на майно та на грошові кошти, що належать або підлягають передачі ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) у межах ціни позову у сумі 16 517 479,05 грн, за виключенням майна, виплат та грошових коштів, на які Законом України "Про виконавче провадження" встановлена заборона на звернення стягнення.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255 ГПК України в строк та порядку, встановленому ст. 256, 257 ГПК України.
Ухвала підписана 14.10.2026.
Суддя С.А. Прохоров