РІШЕННЯ
Іменем України
14 жовтня 2026 року м. Чернігів справа № 927/788/26
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження господарську справу
за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях
бульвар Лесі Українки, 26-А, м. Київ, 03039, код ЄДРПОУ 43173325
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Ткаченко Зуріди Русланівни
АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Чернігівський обласний центр зайнятості
вул. Коцюбинського, 40, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 03491464
про стягнення 2717,85 грн
без повідомлення (виклику) сторін
Процесуальні дії у справі. Позиції сторін.
Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях подано позов до Фізичної особи-підприємця Ткаченко Зуріди Русланівни про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 481,21 грн та 2236,64 грн неустойки у розмірі подвійної орендної плати за кожен день користування майном після дати припинення договору.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 13/67-23 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 22.12.2023.
У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача - Чернігівський обласний центр зайнятості (вул. Коцюбинського, 40, м. Чернігів, 14000, код 03491464).
Ухвалою суду від 17.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, залучено до участі у справі третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Чернігівський обласний центр зайнятості, встановлено сторонам строк для подання до суду заяв по суті справи.
Позивач та третя особа були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі шляхом доставки ухвали суду до їх електронних кабінетів в підсистемі Електронний суд 17.08.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Ухвала суду від 17.08.2026, направлена на адресу відповідача ( АДРЕСА_1 ), повернута відділенням зв`язку з відміткою "адресат відсутній", дата проставлення відмітки - 18.08.2026.
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України відповідач вважається належним чином повідомленим про відкриття провадження у справі та встановлення йому строку для подання відзиву на позов, а днем вручення ухвали від 17.08.2026 є 18.08.2026.
Відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався, за таких обставин, рішення приймається за наявними матеріалами справи, на підставі ч.2 ст.178 ГПК України.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Відтак, розгляд даної справи здійснюється судом без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, що передбачено ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
01.09.2026 на адресу суду надійшли пояснення третьої особи - Чернігівського обласного центу зайнятості.
Судом залученні до матеріалів справи пояснення.
Обставини справи встановлені судом.
22.12.2023 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (орендодавець), Фізичною особою-підприємцем Ткаченко Зурідою Русланівною (орендар) та Чернігівським обласним центром зайнятості (балансоутримувач) укладено Договір №13/67-23 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір оренди).
Відповідно до п.1.1., 1.2. незмінюваних умов Договору оренди орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає в строкове платне користування майно - нежитлове приміщення загальною площею 24,5 кв.м. першого поверху триповерхової адміністративної будівлі, розташованої за адресою: Чернігівська область, Ніжинський район, м. Бахмач, вул. Соборності, 59а (далі - майно), вартість якого становить суму, визначену у п. 6 Умов.
Майно передається в оренду для використання згідно з п. 7 Умов.
За умовами п. 2.1., 2.2. незмінюваних умов Договору оренди орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем і балансоутримувачем одночасно з підписанням договору.
22.12.2023 на виконання умов Договору оренди балансоутримувачем та орендарем підписано Акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, за яким балансоутримувач передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно, що належить до державної власності - нежитлове приміщення загальною площею 24,5 кв.м. першого поверху триповерхової адміністративної будівлі, розташованої за адресою: Чернігівська область, Ніжинський район, м. Бахмач, вул. Соборності, 59а, що перебуває на балансі балансоутримувача та належить до сфери управління Міністерства економіки України.
Згідно п. 9.1 (1) змінюваних умов Договору місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону № LLE001-UA-20231115-68598 від 05.12.2023 складає 250,00 грн, без податку на додану вартість.
Якщо орендна плата визначена за результатами аукціону, орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року. (п. 3.2. (1) Розділу ІІ незмінюваних умов Договору).
Пунктами 3.3. незмінюваних умов Договору орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у п. 16 Умов (або в іншому співвідношенні, визначеному законодавством), щомісяця: до 15 числа поточного місяця оренди - для орендарів, які отримали майно в оренду за результатами аукціону (договори типу 5(А) і 5 (В).
За умовами п. 16 змінюваних умов Договору оренди співвідношення розподілу орендної плати станом на дату укладення договору: балансоутримувачу 50% суми орендної плати; державному бюджету 50% суми орендної плати.
Пунктами 11.1., 11.4. незмінюваних умов Договору сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з законом та договором.
Стягнення заборгованості з орендної плати, пені (за наявності), передбачених договором, може здійснюватися на підставі рішення суду.
Відповідно до п. 12.1. (1) незмінюваних умов Договору оренди Договір укладено на строк, визначений у п.12 Умов. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності договором. Договір набирає чинності в день його підписання сторонами. Строк оренди за договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення договору.
Строк договору: 5 років з дати набрання чинності Договором (п. 12.1. змінюваних умов Договору оренди).
Пунктом 12.6.7. незмінюваних умов Договору оренди передбачено, що договір припиняється на вимогу будь-якої із сторін договору за рішенням суду з підстав, передбачених законодавством.
Відповідно до п. 4.1., 4.3., 4.4. незмінюваних умов Договору у разі припинення договору орендар зобов?язаний звільнити протягом 3 робочих днів орендоване майно від належним орендарю речей і повернути його відповідно до акту повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу; сплатити орендну плату, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди, пеню (за наявності).
Майно вважається поверненим з оренди з моменту підписання Балансоутримувачем та Орендарем акта повернення з оренди орендованого Майна.
Якщо орендар не повертає Майно після отримання від Балансоутримувача примірників акта повернення з оренди орендованого Майна, Орендар сплачує до державного бюджету неустойку у розмірі подвійної орендної плати за кожен день користування Майном після дати припинення цього договору.
ФОП Ткаченко З.Р. не виконала свого зобов`язання щодо своєчасного та в повному обсязі внесення орендної плати до державного бюджету, орендар останній раз сплачувала орендну плату 23.04.2025.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 17.12.2025 року по справі № 927/1070/25 позовні вимоги Регіонального відділення задоволено повністю, розірвано договір оренди № 13/67-23 від 22.12.2023 року, стягнено 882, 84 грн заборгованості з орендної плати та 66,99 грн пені, розірвано Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 22.12.2023 №13/67-23, зобов`язано ФОП Ткаченко З.Р. повернути державне нерухоме майно, приміщення загальною площею 24,5 кв.м першого поверху триповерхової адміністративної будівлі на користь балансоутримувача - Чернігівського обласного центру зайнятості шляхом підписання акту повернення з оренди орендованого майна.
На виконання зазначеного рішення суду Господарським судом Чернігівської області 07.01.2026 було видано накази на примусове виконання рішення суду, які були направлені на виконання до Бахмацького відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Державним виконавцем Бахмацького відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перевірено виконання ФОП Ткаченко рішення суду по справі № 927/1070/25 та встановлено, що боржником рішення суду не виконано, а саме не повернуто державне нерухоме майно - нежитлове приміщення площею 24,5 кв.м. шляхом підписання акту про повернення з оренди орендованого майна, про що складено акти від 12.02.2026.
У подальшому державний виконавець Бахмацького ВДВС направив звернення до правоохоронних органів щодо притягнення ФОП Ткаченко до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 382 КК України (умисне невиконання рішення суду яке набрало законної сили), за вказаним фактом в ЄРДР зареєстровано відповідне кримінальне правопорушення за № 1202627[телефон приховано].
Згідно з актом огляду та використання державного майна від 01.06.2026, складеним за результатами проведеного представниками Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та Чернігівського обласного центру зайнятості, за участі представника Бахмацького відділення поліції № 1 Ніжинського РУП ГУНП, державне нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 24,5 кв.м першого поверху триповерхової адміністративної будівлі, розташованої за адресою: Чернігівська область, Ніжинський район, м. Бахмач, вул. Соборності, 59а, не використовується, орендар на об`єкті відсутній. На дату складення цього акта приміщення є вільним від майна орендаря ФОП Ткаченко З.Р., вважається переданим у належному стані балансоутримувачу.
Враховуючи, що ФОП Ткаченко З.Р. не виконала обов`язок щодо повернення орендованого майна після припинення договору оренди, протягом жовтня - грудня 2025 року та 10 днів січня 2026 року продовжувала користуватися орендованим майном, позивачем нараховано відповідачу та пред`явлено до стягнення 481,21 грн заборгованості з орендної плати за жовтень - грудень 2025 року та 10 днів січня 2026 року та 2236,64 грн неустойки у розмірі подвійної орендної плати за кожен день користування майном після дати припинення договору за період з 10.01.2026 по 31.05.2026.
Оцінка суду.
За частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
За приписами ч. 1,3 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
Згідно з ч. 1,3 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.
Виходячи з приписів Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) оренда - речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк; орендар - фізична або юридична особа, яка на підставі договору оренди бере майно у користування за плату на певний строк; орендодавець - юридична особа, яка на підставі договору оренди передає майно у користування за плату на певний строк.
Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності (ч. 4 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").
За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
За статтями 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом.
Судом встановлено, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (орендодавцем), Фізичною особою-підприємцем Ткаченко Зурідою Русланівною (орендарем) та Чернігівським обласним центром зайнятості (балансоутримувачем) було укладено Договір №13/67-23 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 22.12.2023.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 17.12.2025 по справі № 927/1070/25, яке набрало законної сили 07.01.2026, стягнуто з ФОП Ткаченко З.Р. на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях 882, 84 грн заборгованості з орендної плати за період квітень - вересень 2025 року та 66,99 грн пені, розірвано договір оренди № 13/67-23 від 22.12.2023, зобов`язано ФОП Ткаченко З.Р. повернути державне нерухоме майно, приміщення загальною площею 24,5 кв.м першого поверху триповерхової адміністративної будівлі на користь балансоутримувача - Чернігівського обласного центру зайнятості шляхом підписання акту повернення з оренди орендованого майна.
Згідно з ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
За приписами ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
За умовами п. 4.1., 4.3. незмінюваних умов Договору у разі припинення договору орендар зобов?язаний звільнити протягом 3 робочих днів орендоване майно від належним орендарю речей і повернути його відповідно до акту повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу; сплатити орендну плату, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди, пеню (за наявності).
Майно вважається поверненим з оренди з моменту підписання Балансоутримувачем та Орендарем акта повернення з оренди орендованого Майна.
Матеріалами справи підтверджується, що протягом жовтня - грудня 2025 року та 10 днів січня 2026 року ФОП Ткаченко З.Р. продовжувала користуватися орендованим майном, обов`язку щодо повернення орендованого майна після припинення договору оренди не виконала. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем об`єкта оренди протягом трьох робочих днів після розірвання Договору.
Оскільки відповідач користувався орендованим нерухомим майном, і факт такого користування не заперечив, то в силу закону та договору зобов`язаний був оплачувати таке користування.
Згідно розрахунку, складеного позивачем, заборгованість відповідача з орендної плати за період з жовтня - грудня 2025 року та 10 днів січня 2026 року становить 481,21 грн.
На дату ухвалення рішення у цій справі доказів сплати 481,21 грн боргу з орендної плати від відповідача не надходило.
Вказані обставини відповідачем не спростовані.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 481,21 грн заборгованості зі сплати орендної плати обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Частиною 2 ст. 785 Цивільного кодексу України визначено, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення договору, коли користування майном стає неправомірним. Неустойка за ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов`язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном (постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19).
Законодавство у сфері орендних правовідносин пов`язує припинення обов`язків орендаря з фактом поверненням об`єкта договору оренди, тобто з моментом підписання акта приймання-передачі (постанова Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 910/2597/14). У разі невиконання обов`язку, передбаченого ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, цивільним законодавством визначена можливість стягнення неустойки за весь час прострочення виконання зобов`язання щодо повернення об`єкта оренди. Таким чином, право на стягнення неустойки, встановленої ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, пов`язується з простроченням орендарем виконання зобов`язання з повернення орендованого майна за актом приймання-передачі. Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Отже, неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і для притягнення наймача, який порушив зобов`язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог ст. 614 Цивільного кодексу України (постанова Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 924/599/19, п. 9.20 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19);
- відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України для застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 785 цього Кодексу, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання, тобто судам потрібно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов`язку не виконав (див. постанови Верховного Суду від 20.03.2024 у справі № 911/255/23, від 30.08.2019 у справі № 910/13695/18).
Умисел як форма вини включає елемент усвідомлення та наміру. Діяння особи вважаються такими, що вчинені з умислом, якщо вона усвідомлювала протиправність своєї поведінки та бажала або свідомо допускала настання шкоди (збитків). Вина у формі необережності має місце за відсутності у особи наміру завдати шкоди. При необережності особа не передбачала можливість настання шкідливих наслідків свого діяння, хоча могла та повинна була їх передбачити або легковажно (безпідставно) сподівалася на їх відвернення. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України).
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 29.07.2025 у справі № 916/4559/24.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконав рішенням Господарського суду Чернігівської області від 17.12.2025 по справі № 927/1070/25, яке набрало законної сили 07.01.2026, в частині повернення державного нерухомого майна, приміщення загальною площею 24,5 кв.м першого поверху триповерхової адміністративної будівлі на користь балансоутримувача - Чернігівського обласного центру зайнятості шляхом підписання акту повернення з оренди орендованого майна.
Так, матеріали справи містить акт державного виконавця Бахмацького відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 12.02.2026; витяг з ЄРДР про реєстрацію кримінального правопорушення за № 1202627[телефон приховано] за ч. 1 ст. 382 КК України за зверненнями директора Чернігівського обласного центру зайнятості та державного виконавця Бахмацького ВДВС щодо умисного невиконання ОСОБА_1 рішення суду, яке набрало законної сили.
Враховуючи те, що відповідач умисно не виконав рішенням Господарського суду Чернігівської області від 17.12.2025 по справі № 927/1070/25, яке набрало законної сили 07.01.2026, в частині повернення державного нерухомого майна, шляхом підписання акту повернення з оренди орендованого майна у встановлений у Договорі строк, суд доходить висновку, що у позивача виникло право на нарахування неустойки у розмірі подвійної орендної плати за кожен день користування майном після дати припинення договору, що за визначений позивачем період з 10.01.2026 по 31.05.2026 становить 2236,64 грн, а відтак і про наявність підстав для задоволення позову в цій частині.
Висновки суду.
Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.
За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Згідно з п.5 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.
Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладається судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Керуючись ст. 129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ткаченко Зуріди Русланівни ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях до державного бюджету України (бульвар Лесі Українки, 26-А, м. Київ, 03039, р/р [рахунок приховано], ГУК у Черніг.обл/тг м.Бахмач/22080200, код отримувача (ЄДРПОУ): 37972475, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету 22080200) заборгованість з орендної плати в сумі 481 грн 21 коп. та 2236 грн 64 коп. неустойки.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ткаченко Зуріди Русланівни ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (бульвар Лесі Українки, 26-А, м. Київ, 03039, р/р [рахунок приховано], ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 43173325, МФО 820172) до державного бюджету України судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В.В. Моцьор