УХВАЛА
14 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 990SCCV/162/26
провадження № 61-383вп26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пархоменка П. І., розглянувши клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Маслов Павло Володимирович, про визначення підсудності справи за клопотанням про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню,
УСТАНОВИВ:
1. 07 жовтня 2026 року адвокат Маслов П. В. в інтересах ОСОБА_1 (далі - представник ОСОБА_1 ) засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із клопотанням про визначення підсудності для розгляду клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.
2. Клопотання обґрунтоване таким:
- 22 червня 2011 року Дільничний суд Гамбург-Вандсбек (Федеративна Республіка Німеччина) у сімейній справі № 785 F 22/11 виніс рішення про розірвання шлюбу, укладеного02 жовтня 1999 року в Одесі (реєстр актів про укладення шлюбу № 775) між ОСОБА_1 , дівоче прізвище ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке набрало законної сили 22 червня 2011 року, як зазначено у самому рішенні;
- шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 був зареєстрований Відділом реєстрації актів громадянського стану Київського районного управління юстиції м. Одеси, куди ОСОБА_6 звернулась із заявою про проставлення відмітки про розірвання шлюбу в актовому записі на підставі рішення Дільничного суду Гамбург-Вандсбек від 22 червня 2011 року у сімейній справі № 785 F 22/11;
- Відділом реєстрації актів громадянського стану Київського районного управління юстиції м. Одеси їй було відмовленоу зв`язку з тим, що рішення іноземного суду визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, у зв`язку з чим, оскільки між Україною та Федеративною Республікою Німеччина не укладено договору про правову допомогу і правові відносини у цивільних справах, проставити відмітку про розірвання шлюбу неможливо;
- суд першої інстанції теж не зміг встановити підсудність справи, у зв`язку з відсутністю в Україні зареєстрованого місця проживання
ОСОБА_5 та відсутністю інформації про місцезнаходження в Україні належного йому майна.
3. З огляду на зазначене, представник ОСОБА_1 просить визначити підсудність справи за клопотанням про визнання рішення Дільничного суду Гамбург-Вандсбек (Федеративна Республіка Німеччина) від
22 червня 2011 року, що не підлягає примусовому виконанню у сімейній справі № 785 F 22/11 про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .
4. Згідно з частиною першою статті 472 ЦПК клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, подається заінтересованою особою до суду в порядку, встановленому статтями 464-466 цього Кодексу для подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, з урахуванням особливостей, визначених цією главою.
5. Статтею 464 ЦПК передбачено, що питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника. Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України, або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника.
6. Відповідно до статті 29 ЦПК підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово.
7. Аналіз наведеної норми процесуального права дає підстави для висновку, що підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, може бути визначена суддею Верховного Суду у випадку, якщо сторони є громадянами України та проживають за межами України.
8. Із доданих до клопотання матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 і ОСОБА_5 є громадянами України, але обоє не мають зареєстрованого місця проживання на території України. Проживають за межами України. Крім того, ОСОБА_5 немає майна на території України.
9. Зважаючи на викладене, суд вважає, що наявні правові підстави, передбачені статтею 29 ЦПК, для визначення суддею Верховного Суду підсудності справи про визнання в Україні рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.
Керуючись статтями 29, 260, 261 ЦПК, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Маслов Павло Володимирович, про визначення підсудності для розгляду клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, задовольнити.
2. Визначити підсудність справи по розгляду клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Маслов Павло Володимирович, заінтересовані особи: ОСОБА_5 , Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, Київському районному суду м. Одеси.
3. Матеріали клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Маслов Павло Володимирович, направити до Київського районного суду м. Одеси.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя П.І. Пархоменко